Постанова

від 14.05.2018 по справі 904/10653/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 року Справа № 904/10653/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О. (доповідач)

Судді: Орєшкіної Е.В., Іванова О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тополь 68" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018р. у справі № 904/10653/17, (суддя Бєлік В.Г.), повний текст рішення складено та підписано 26.02.18р.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Спутник", м.Дніпро

до об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тополь 68", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором підряду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018р. у справі №904/10653/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Спутник"задоволено, стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-ОСББ) "Тополь 68" на користь позивача стягнуто 92151грн.60коп., 11558грн.79коп. інфляційних втрат, 2651грн. трьох процентів річних та 10500 грн. витрат на правову допомогу адвоката;

Не погодившись з рішенням суду, ОСББ "Тополь 68" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що при вирішенні даного спору необхідно з'ясувати, чи настав строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати договору, а саме: чи відбулось бюджетне фінансування на реєстраційний рахунок відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач у запереченні на відзив зазначив, що позиція позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення неоплаченої вартості робіт за відсутності відповідного бюджетного фінансування є помилковою.

11.05.2018р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про стягнення з позивача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7075,00грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду у даній справі в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Спутник" (далі-позивач, підрядник) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Тополь 68" (далі-відповідач, замовник) укладений договір підряду № 01/16-ОВК від 15.12.2016.

За умовами п.1.1. договору підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів, устаткування і транспорт, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: Поточний ремонт ЦО, ХВС, ГВП житлового будинку за адресою: шосе Запорізьке, буд. 68, у відповідності з ДСТУ Б Д. 1.1.-1:2013.

Підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт протягом 3-х календарних днів з дати підписання договору та забезпечити їх своєчасне проведення (п.п.6.1., 6.1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що ціна робіт, визначених в п.1.1. цього Договору, розрахована на підставі кошторисної документації (Додаток 2) та становить:

Ціна Робіт без ПДВ: дев'яносто три тисячі (93000) гривень;

ПДВ (20 %): ОСББ "ТОПОЛЬ 68" не є платник податку на додану вартість;

Ціна договору становить дев'яносто гри тисячі (93000) гривень без ПДВ.

Фінансування договору здійснюється в наступному порядку:

- 90 % ціни договору - вісімдесят три тисячі сімсот (83700,00) гривень, відповідно до Листа Департаменту житлового господарства ДМР від 14.09.2016 № 3/4 - 3225, оплачується бюджетними коштами з рахунку ЗАМОВНИКА, відкритого відповідному казначействі;

- 10 % ціни договору - дев'ять тисяч триста (9300,00) гривень, оплачується власними коштами ЗАМОВНИКА з поточного розрахункового рахунку.

Згідно п.3.1. договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі дефектного акта, кошторису, акту приймання виконаних підрядних робіт за повністю завершені роботи (акт форми № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (акт форми № КБ-3).

Оплата за виконані роботи здійснюється в наступному порядку:

90% (вісімдесят три тисячі сімсот гривень) вартості робіт оплачується замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника коштів протягом десяти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, після підписання акту виконаних робіт;

10% (дев'ять тисяч триста гривень) вартості робіт оплачується замовником власними коштами шляхом перерахування з банківського рахунку на розрахунковий рахунок підрядника коштів протягом десяти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт (п.3.2. договору).

Датою здійснення платежу є дата списання коштів з рахунку замовника (п.3.3. договору).

Позивач, на виконання умов договору, виконав роботи у повному обсязі , про що було складено дефектний акт (а.с.24-26) на загальну суму 93 000,00 грн. та що підтверджується актом виконаних робіт від 25.12.2016 (а.с.29-34).

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 було проведено коригування вартості виконаних робіт, та визначено, що вартість виконаних робіт становить 92 151,60 грн. (а.с.35-36).

Посилаючись на те, що відповідачем зобов'язання за договором не виконано, внаслідок чого у відповідача виник борг в розмірі 92151,60грн., позивач звернувся з позовом до суду.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 11 558,79 грн. інфляційних втрат, 2 651,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ні під час розгляду справи судом першої інстанціїї, ні під час апеляційного перегляду рішення суду відповідачем не було надано доказів оплати за виконані позивачем роботи не надав, а тому висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача 92151,60грн.колегія суддів вважає правильним та обгрунтованим.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 10.01.2017 по 26.12.2017 у розмірі 2 651,00 грн. та інфляційних втрат за період з січня 2017 по грудень 2017 у розмірі 11 558,79 грн.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем було надано докази надання йому правничої допомоги, а тому господарським судом правомірно покладено на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні даного спору необхідно з'ясувати, чи настав строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати договору, а саме: чи відбулось бюджетне фінансування на реєстраційний рахунок відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові №905/2358/16 від 22.03.2017р.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення постановлене з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про стягнення з позивача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7075,00грн., оскільки згідно п. 4ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тополь 68" залишити без задоволення. на рішення

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018р. у справі №904/10653/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 14.05.2018р.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.Г. Іванов