Рішення

від 07.05.2018 по справі 809/442/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. справа № 809/442/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засдання Федів А.В.,

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника позивачів ОСОБА_10,

представника відповідача ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Коломийська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, Керівник релігійної громади церкви "Успіння Пресвятої Богородиці" Української Православної Церкви київського патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження №832 від 27.12.2017, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 ОСОБА_2 (далі - позивач 1), ОСОБА_3 (далі - позивач 2), ОСОБА_9 (далі - позивач 3), ОСОБА_8 (далі - позивач 4), ОСОБА_7 (далі - позивач 5), ОСОБА_6 (далі - позивач 6), ОСОБА_5 (далі - позивач 7), ОСОБА_12 (далі - позивач 8), ОСОБА_13 (далі - позивач 9), ОСОБА_4 (далі - позивач 10) звернулися в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження №832 від 27.12.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в супереч вимог положень Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та реальному волевиявленню членів цієї релігійної громади, винесено розпорядження за №832 від 27.12.2017, яким релігійну громаду села Старий Гвіздець, членами якої є усі позивачі, без згоди більшості переведено до іншої конфесії, а саме з Української Православної Церкви в Українську Православну Церкву Київського Патріархату.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2018 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачам надано строк для усунення недоліків.

У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, 20.03.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також залученодо адміністративної справи за № 809/442/18 Коломийську районну державну адміністрацію Івано-Франківської області та керівника релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідачем 10.04.2018 на виконання пункту 5 ухвали про відкриття провадження від 20.03.2018 надано Івано-Франківському окружному адміністративному суду відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та вказує на право мешканців села Старий Гвіздець, одного й того ж культу, віросповідання напряму, течії або толку, а саме членів релігійної громади УПЦ села Старий Гвіздець, які добровільно об'єдналися, вирішувати питання пов'язані із задоволенням релігійних потреб. Зазначила, що члени релігійної громади УПЦ села Старий Гвіздець, які 15.10.2017 прийняли рішення про заміну канонічного підпорядкування та стали прихильниками Київського Патріархату, ухвалили таке рішення в межах прав, гарантованих їм чинним законодавством, зокрема статтею 9 Конвенції про захист людини та основоположних свобод. Відмова Івано-Франківської ОДА в даному випадку зареєструвати Статут релігійної громади у новій редакції, свідчила б про втручання органу державної влади у внутрішню діяльність релігійної організації шляхом обмеження можливості прихильників УПЦ КП здійснювати в повній мірі релігійну діяльність (т. 1 а.с. 144-152).

12.04.2018 від позивачів на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі зазначають, що відповідачем при винесенні оскарженого розпорядження порушено процедуру прийняття та реєстрації нової редакції статуту релігійної громади Української Православної Церкви села Старий Гвіздець. Вказано також, що у відзиві не спростовано твердження позивачів та не доведено необґрунтованість позовних вимог, а тому позивачі просять задовольнити позов в повному обсязі (т. 1 а.с. 175-183).

19.04.2018 представник відповідача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надіслала заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що процедура прийняття оскарженого розпорядження №832 не порушена, адже законодавством не вимагається надання додаткових документів для реєстрації змін до статуту релігійної організації, а вичерпний перелік документів, які необхідно подати, відповідачу було подано релігійною громадою УПЦ села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, а саме: заяву, протокол зборів та статут в новій редакції. Вказала також, що подана нова редакція Статуту релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, яким змінено ієрархічне підпорядкування відповідала вимогам, встановленим ст. 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , де вказано що повинен містити статут релігійної організації, так як і діяльність релігійної організації відповідала нормам чинного законодавства України, а відтак, при прийнятті оскарженого розпорядження Івано-Франківська обласна державна адміністрація діяла в межах повноважень наданих Конституцією та Законами України. Враховуючи наведене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т. 1 а.с. 205-212).

07.05.2018 Коломийська районна державна адміністрація Івано-Франківської області на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду направила додаткові пояснення від 03.05.2018 за №127/01-013/062, в яких зазначено, що Коломийською районною державною адміністрацією отримано лист управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації від 03.11.2017 за №1902/01-006/049 щодо надання висновку про зміну ієрархічного підпорядкувавши релігійною громадою УПЦ села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області з УПЦ на УПЦ КП та змісту нової редакції статуту релігійної громади, до якого додані такі документи: заява, протокол №1 сходу парафіян села Старий Гвіздець від 15.10.2017, витяг з протоколу загальних парафіяльних зборів релігійної громади УПЦ Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець Коломийською району Івано-Франківської області та статут релігійної громади у новій редакції. Відмічено, що на виконання даного листа, юридичним відділом Коломийської райдержадміністрації спільно з відділом культури райдержадміністрації у відповідності до вимог ст. 29 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , згідно якої місцеві державні адміністрації здійснюють у межах компетенції забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації, опрацьовано отримані документи та проведено роботу по з'ясуванню обставин з приводу волевиявлення релігійної громади УПЦ села Старий Гвіздець змінити ієрархічне підпорядкування та реєстрації нової редакції статуту релігійної громади села Старий Гвіздець Коломийського району. Зазначено, що за результатами проведеної роботи, Коломийською райдержадміністрацією проінформовано управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації листом від 23.11.2017 за №2960/01-033/041, що Коломийською райдержадміністрацією не вбачаються перешкод щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець.

У судовому засіданні позивачі подали клопотання про посвідчення довіреності фізичної особи ОСОБА_10 на ведення адміністративної справи №809/442/18 від імені позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яке суд задовольнив.

Представник позивачів у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на позов. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивачів та представника позивачів, представника відповідача, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на позовну заяву, пояснення Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, письмові докази та матеріали в їх сукупності, судом встановлено наступне.

15.10.1991 проведено державну реєстрацію релігійної організації Релігійна громада Української Православної Церкви села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області .

Дана релігійна організація діяла на основі статуту, ухваленого парафіяльними зборами 10.07.1991 (т. 1 а.с. 91-92).

15.10.2017 проведено загальні парафіяльні збори релігійної громади Української Православної Церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області з питань переходу релігійної громади з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і ОСОБА_14 - керуючого Івано-Франківською Єпархією УПЦ, під юрисдикцію єпископа Коломийського і ОСОБА_15 - керуючого Коломийською Єпархією УПЦ КП, а також питання про прийняття нової редакції Статуту громади та подання його на реєстрацію до органів виконавчої влади.

Як слідує з протоколу парафіяльних зборів, за рішення про перехід релігійної громади з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і ОСОБА_14 - керуючого Івано-Франківської єпархії УПЦ, під юрисдикцію єпископа Коломийського і ОСОБА_15 - керуючого Коломийської єпархії УПЦ КП, із 136 присутніх проголосувало за - 133 чол., проти - 3, утрималось - 0. За внесення змін та доповнень, прийняття нової редакції Статуту релігійної громади та подання його на реєстрацію до органів виконавчої влади, проголосувало 133 чол. - за , проти - 3 та утрималось - 0. Протокол підписали: голова зборів - ОСОБА_16, секретар зборів - ОСОБА_17, голова лічильної комісії - ОСОБА_18 та сільський голова -ОСОБА_19, додатково засвідчивши їх проведення відбитком печатки сільської ради на протоколі зборів релігійної громади (т. 1 а.с. 68).

24.10.2017 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшла заява релігійної громади Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області від 23.10.2017 (вхідний номер 8734/0/1-17/01-120) (т. 1 а.с. 65), протокол №1 сходу парафіян села Старий Гвіздець від 15.10.2017 (т. 1 а.с. 66-67), витяг з протоколу загальних парафіяльних зборів релігійної громади УПЦ Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області (т. 1 а.с. 68) та статут релігійної громади у новій редакції (т. 1 а.с. 69-76).

23.11.2017 перший заступник голови Коломийської районної державної адміністрації своїм листом №2960/01-033/041 повідомив управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, зокрема і про те, що релігійна громада Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області на загальних зборах абсолютною більшістю голосів прийняла рішення про зміну ієрархічного підпорядкування, а саме: вихід з-під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і ОСОБА_14 УПЦ під юрисдикцію єпископа Коломийського і ОСОБА_15 УПЦ КП, і прийняла більшістю голосів відповідні рішення про перехід. Окрім того, повідомив, що перешкод щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади УПЦ Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області немає (т. 1 а.с. 78).

У листі юридичного відділу Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №1351/01-16/40 від 27.11.2017, за підписом начальника відділу ОСОБА_20 зазначено, що юридичний відділ не заперечує щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ КП села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області (т. 1 а.с. 84).

27.12.2017 відповідачем прийнято оскаржене розпорядження за №832 Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади , який викладено в наступній редакції: Зареєструвати в новій редакції Статут релігійної громади Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви села Старий Гвіздець Коломийського району щодо зміни ієрархічного підпорядкування з УПЦ на УПЦ КП та деяких положень Статуту, виклавши назву статуту в такій редакції: Статут релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області (т. 1 а.с. 63).

Не погоджуючись із вищевказаним розпорядженням та вважаючи його протиправним, позивачі звернулися до суду з даним позовом. В обгрунтування надали протокол парафіяльних зборів релігійної організації Релігійна громада Української Православної Церкви села Старий Гвіздець від 16.10.2017 під головуванням керівника релігійної організації - протоієрея ОСОБА_2, який висунув пропозицію зберегти канонічне підпорядкування релігійної організації Українській Православній Церкві на чолі з митрополитом Київським і всієї України, а також встановити, що особами, які є членами релігійної організації Релігійна громада Української Православної Церкви села Старий Гвіздець є особи згідно з додатком №1 до цього протоколу.

Надаючи правову оцінку обгрунтовності оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходив з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Згідно статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 23.04.1991 за №987-XII Про свободу совісті та релігійні організації , кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Згідно ст. 4 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7, частини 1 статті 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.

Згідно статті 14 цього ж Закону, для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до міністрів Автономної Республіки Крим.

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Згідно статті 15 статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

У відповідності до положень статті 30 статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом:

- здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них;

- офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні;

- контактів і координаційних зв'язків із відповідними органами інших держав;

- забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів;

- сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;

- сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Так, на парафіяльних зборах від 15.10.2017 обговорювалось питання щодо переходу з канонічного підпорядкування УПЦ в підпорядкування УПЦ КП. Прийняття рішення щодо переходу з одного канонічного підпорядкування в інше є волею кожної особи та внутрішньою справою громади, яка у спірному випадку висловилася про зміну канонічного підпорядкування та перехід з УПЦ до УПЦ КП.

Відповідач у спірних правовідносинах виступає лише реєструючим органом, та не наділений компетенцією перевіряти правомірність рішень релігійної громади.

Як уже встановлено судом, релігійна громада УПЦ села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області на виконання вимог ст. 12, 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , 24.10.2017 звернулась до Івано-Франківської ОДА для реєстрації змін до статуту релігійної організації, подавши заяву, протокол загальних парафіяльних зборів та статут релігійної громади в новій редакції.

27.12.2017 відповідачем на основі поданих документів та в результаті вивчення і з'ясування питання щодо зміни канонічного підпорядкування релігійної громади УПЦ села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області прийнято оскаржене розпорядження за №832 Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади .

Аналізуючи дії відповідача в контексті статті 19 Конституції України, суд зазначає, що спірне розпорядження було прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрацію статуту релігійної громади, за наявністю всіх необхідних документів.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б могли бути підставою для скасування розпорядження №832 від 27.12.2017, оскільки Івано-Франківська ОДА, як виконавчий орган, дотрималася процедури і реалізувала право релігійної громади вільно переходити з одного канонічного підпорядкування до іншого.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14 червня 2007 року у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також значає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об'єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка захищає об'єднання від невиправданого втручання з боку держави.

Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній мають розглядатись як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій.

З цієї точки зору право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об'єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будьякі повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов'язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою (див. MetropolitanChurchofBessarabia, above, paragraphs 118 and 123; HasanandChaush v. Bulgaria [GC], no. 30985/96, 62, ECHR 2000-XI).

Право релігійної громади на зміну канонічної належності, що мало місце 15.10.2017 на парафіяльних зборах, свідчить про дотримання визначених ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , принципів на спільне задоволення релігійних потреб і на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.

З цих же підстав, судом враховуються надані заперечення представником відповідача та пояснення третьої особи, оскільки враховуючи рішення жителів села Старий Гвіздець про зміну конфесійної належності та подання усіх необхідних документів для реєстрації нової редакції статуту, у відповідача були відсутні підстави для відмови зареєструвати статут чи зміни до нього, і відмова у такому випадку могла бути розцінена саме як протиправне втручання держави у справи релігійної організації.

Судом не враховуються посилання позивачів на те, що був порушений порядок проведення парафіяльних зборів та прийнятих на них рішень, оскільки у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, про те що згадане рішення парафіяльних зборів визнане судом недійсним.

Також судом встановлено, що у відповідача не було законних підстав відмовити у реєстрації статуту релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, оскільки її статут або діяльність не суперечать чинному законодавству.

Так, оскаржуване розпорядження прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрації статуту релігійної громади, за наявності усіх необхідних документів: заяви про реєстрацію статуту (змін до статуту), рішення зборів про перехід релігійної громади в канонічне підпорядкування УПЦ КП, нової редакції статуту релігійної громади церкви Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ КП села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області.

Зміна канонічної належності територіальної громади з урахуванням думки переважної більшості членів цієї громади, що мало місце за обставинами даної справи, свідчить про дотримання визначених Законом України Про свободу совісті та релігійні організації принципів на спільне задоволення релігійних потреб, на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.

Таким чином, оскарженим розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №832 від 27.12.2017 Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивачів по справі, а відтак немає жодних підстав для задоволення їхнього позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частинами 1-2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень довів, що діяв у межах закону при винесенні оскарженого розпорядження №832 від 27.12.2017.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний адміністративний позов не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_2: АДРЕСА_1, 78260, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

ОСОБА_3: АДРЕСА_2, 78263, ідентифікаційний код НОМЕР_2.

ОСОБА_9: АДРЕСА_3 78263, паспорт НОМЕР_3

ОСОБА_8: АДРЕСА_4 78263, паспорт НОМЕР_4

ОСОБА_7: АДРЕСА_5 78261, паспорт НОМЕР_5

ОСОБА_6: АДРЕСА_6 78261, ідентифікаційний код НОМЕР_6.

ОСОБА_5: АДРЕСА_7 78261, ідентифікаційний код НОМЕР_7.

ОСОБА_12: АДРЕСА_6 78261, паспорт НОМЕР_6

ОСОБА_13: АДРЕСА_5 78261, ідентифікаційний код НОМЕР_9.

ОСОБА_4: АДРЕСА_8, 78261, ідентифікаційний код НОМЕР_10.

Івано-Франківська обласна державна адміністрація: вул. Грушевського, 21, м. вано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 20567921.

Коломийська районна державна адміністрація Івано-Франківської області: вул. Верещинського, 17, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ 23806257.

Керівник релігійної громади церкви "Успіння Пресвятої Богородиці" Української Православної Церкви київського патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області: вул. Шевченка, 1, с. Старий Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська обл., 78261, код ЄДРПОУ 20567803.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 14 травня 2018 р.