Постанова

від 21.12.2020 по справі 809/442/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 809/442/18 пров. № 857/310/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М

при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року ( суддя Кафарський В.В., ухвалене в м. Івано-Франківську о 11:36, повний текст складено 14.05.2018) у справі №809/442/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Коломийська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, Керівник релігійної громади церкви "Успіння Пресвятої Богородиці" УПЦ Київського патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження №832 від 27.12.2017,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись в суд з позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, треті особи- Коломийська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, Керівник релігійної громади церкви "Успіння Пресвятої Богородиці" УПЦ Київського патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області та просили суд визнати протиправним та скасування розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №832 від 27.12.2017.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що релігійна громада Української Православної Церкви села Старий Гвіздець та її уповноважені органи не зверталась до органів державної влади з заявами про реєстрацію нової редакції Статуту релігійної громади. Вказує, що відповідачем не надано доказів, що релігійна громада УПЦ села Старий Гвіздець в особі десяти членів, які досягли 18- річного віку, зверталась з заявою про реєстрацію нової редакції статуту, що суперечить ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» . Вказує на порушення порядку проведення загальних парафіяльних зборів. Відтак апелянт вважає, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного розпорядження.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Апелянт у клопотанні, яке надійшло на адресу суду просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Інші сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились та явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 15.10.1991 проведено державну реєстрацію релігійної організації «Релігійна громада Української Православної Церкви села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області» , яка діяла на основі статуту, ухваленого парафіяльними зборами 10.07.1991.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2017 проведено загальні парафіяльні збори релігійної громади Української Православної Церкви «Успіння Пресвятої Богородиці» села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області з питань переходу релігійної громади з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і Коломийського Тихона - керуючого Івано-Франківською Єпархією УПЦ, під юрисдикцію єпископа Коломийського і Косівського Юліана - керуючого Коломийською Єпархією УПЦ КП, а також питання про прийняття нової редакції Статуту громади та подання його на реєстрацію до органів виконавчої влади.

Як вбачається з протоколу парафіяльних зборів (копія наявна в матеріалах справи), за рішення про перехід релігійної громади з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і Коломийського Тихона - керуючого Івано-Франківської єпархії УПЦ, під юрисдикцію єпископа Коломийського і Косівського Юліана - керуючого Коломийської єпархії УПЦ КП, із 136 присутніх проголосувало «за» - 133 чол., «проти» - 3, «утрималось» - 0. За внесення змін та доповнень, прийняття нової редакції Статуту релігійної громади та подання його на реєстрацію до органів виконавчої влади, проголосувало 133 чол. - «за» , «проти» - 3 та «утрималось» - 0. Протокол підписали: голова зборів - ОСОБА_11 , секретар зборів - ОСОБА_12 , голова лічильної комісії - ОСОБА_13 та сільський голова - ОСОБА_14 , додатково засвідчивши їх проведення відбитком печатки сільської ради на протоколі зборів релігійної громади.

В подальшому, 24.10.2017 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшла заява релігійної громади «Успіння Пресвятої Богородиці» села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області від 23.10.2017 (вхідний номер 8734/0/1-17/01-120), протокол №1 сходу парафіян села Старий Гвіздець від 15.10.2017, витяг з протоколу загальних парафіяльних зборів релігійної громади УПЦ «Успіння Пресвятої Богородиці» села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області та статут релігійної громади у новій редакції.

Перший заступник голови Коломийської районної державної адміністрації своїм листом №2960/01-033/041 від 23.11.2017 повідомив управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, зокрема і про те, що релігійна громада Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області на загальних зборах абсолютною більшістю голосів прийняла рішення про зміну ієрархічного підпорядкування, а саме: вихід з-під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і Коломийського Тихона УПЦ під юрисдикцію єпископа Коломийського і Косівського Юліана УПЦ КП, і прийняла більшістю голосів відповідні рішення про перехід. Окрім того, повідомив, що перешкод щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади УПЦ «Успіння Пресвятої Богородиці» села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області немає.

Окрім цього, в листі юридичного відділу Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №1351/01-16/40 від 27.11.2017, за підписом начальника відділу Т. Боринського зазначено, що юридичний відділ не заперечує щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади церкви «Успіння Пресвятої Богородиці» УПЦ КП села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області.

Відтак Івано-Франківська обласна державна адміністрація 27.12.2017 прийняла розпорядження №832 «Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади» , яким передбачено: «Зареєструвати в новій редакції Статут релігійної громади «Успіння Пресвятої Богородиці» Української Православної Церкви села Старий Гвіздець Коломийського району щодо зміни ієрархічного підпорядкування з УПЦ на УПЦ КП та деяких положень Статуту, виклавши назву статуту в такій редакції: «Статут релігійної громади церкви «Успіння Пресвятої Богородиці» Української Православної Церкви Київського Патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області» .

Не погоджуючись із вищевказаним розпорядженням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулися в суд з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, зробив висновок, що оскаржуване розпорядження прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрації статуту релігійної громади.

Колегія суддів з приводу такого висновку суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов`язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 7, частини 1 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.

Статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до міністрів Автономної Республіки Крим. Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії. Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін. Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень). У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Як передбачено статтею 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству. Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Статтею 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них; офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні; контактів і координаційних зв`язків із відповідними органами інших держав; забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів; сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань; сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на парафіяльних зборах 15.10.2017 обговорювалось питання щодо переходу з канонічного підпорядкування УПЦ в підпорядкування УПЦ КП. Прийняття рішення щодо переходу з одного канонічного підпорядкування в інше є волею кожної особи та внутрішньою справою громади, яка у спірному випадку висловилася про зміну канонічного підпорядкування та перехід з УПЦ до УПЦ КП.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що відповідач у спірних правовідносинах виступає лише реєструючим органом, та не наділений компетенцією перевіряти правомірність рішень релігійної громади.

Як вже зазначалось вище, релігійна громада УПЦ села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області на виконання вимог ст. 12, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , 24.10.2017 звернулась до Івано-Франківської ОДА для реєстрації змін до статуту релігійної організації, подавши заяву, протокол загальних парафіяльних зборів та статут релігійної громади в новій редакції, та 27.12.2017 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на основі поданих документів прийнято оскаржене розпорядження за №832 «Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади» .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано доказів, які б могли бути підставою для скасування розпорядження №832 від 27.12.2017, так як Івано-Франківська ОДА, як виконавчий орган, дотрималася процедури і реалізувала право релігійної громади вільно переходити з одного канонічного підпорядкування до іншого.

З приводу посилання апелянта на те, що був порушений порядок проведення парафіяльних зборів 15.10.2017р. та прийнятих на них рішень, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що правомірність проведення загальних парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви «Успіння Пресвятої Богородиці» села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області була предметом судового розгляду в цивільній справі №346/3682/18 та рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.12.2019 в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Релігійної громади церкви «Успіння Пресвятої Богородиці» УПЦ Київського патріархату села Старий Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішення загальних зборів відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.08.2020 рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.12.2019 залишено без змін. Відтак, вказані обставини в силу приписів ч.4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №832 від 27.12.2017 «Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади» не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивачів по справі, відтак в задоволенні позову вірно відмовлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду з вищенаведених мотивів.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі №809/442/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 31.12.2020