Рішення

від 11.05.2018 по справі 813/906/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/906/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Телиці О.В.,

представника позивача Андріїва М.В.,

представника відповідача Пащинської А.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Профітплюс про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,-

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю Профітплюс (79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, 71/305), із вимогою - застосувати арешт коштів ТзОВ Профітплюс , що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Позовні вимоги обґрунтовані недопуском відповідачем представників податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки, що відповідно до ст.94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що у відповідності до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. ГУ ДФС у Львівській області, у разі недопуску платником податків до проведення перевірки, могли прийняти рішення про арешт майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу. Зважаючи на те, що у ТОВ Профітплюс відсутні ці обставини, тому немає законних підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача. Відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача своїм правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк скористався, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що норми п.94.2 ст.94 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме - питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходиться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. Тому, на думку представника позивача, підставою для звернення податкового органу з позовом до суду про застосування решту коштів на рахунках ТОВ Профітплюс є саме ст.94 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву й просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Відповідач - ТзОВ Профітплюс зареєстроване як юридична особа 03.12.2015 за №141510200000377032, код ЄДРПОУ - 40155104, місцезнаходження:79015, м.Львів, вул.Героїв УПА,71/305. Позивач перебуває на обліку в ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб (а.с. 6-7).

Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 №1050 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Профітплюс (код ЄДРПОУ 40155104) з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Текс Хауз (код ЄДРПОУ 40626459) за період серпень 2017 року, ТОВ Ванмін (код ЄДРПОУ 40926591) за період листопад 2017року, ТзОВ Марселл (код ЄДРПОУ 40626381), ТзОВ Фуд-Експорт (код ЄДРПОУ 40626381), ТзОВ Волтек ЛТД (код ЄДРПОУ 40816183),ТзОВ Авалон ЮГ (код ЄДРПОУ 41020306), ТзОВ Трейдкомюг (код ЄДРПОУ 41317095), ТзОВ Велес БМ (код ЄДРПОУ 39838366), ТзОВ Вектор Інжиніринг Груп (код ЄДРПОУ 34869363), ПВКФ Аміга (код ЄДРПОУ 30655767) та ТзОВ ТПР Атлас (код ЄДРПОУ 40500890) за червень 2017 року(а.с. 17).

На підставі п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 №1050 виписано направлення від 21.02.2018 №1706 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Профітплюс (код ЄДРПОУ 40155104) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 18).

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Любашкіною Л.В. складено акти від 21.02.2018, від 22.02.2018, від 23.02.2018 та від 26.02.2018 про відсутність ТзОВ Профітплюс (код ЄДРПОУ 40155104) за місцезнаходженням, в яких зазначено про те, що посадові особи ТзОВ Профітплюс або його законні (уповноважені) представники відсутні за місцезнаходженням, а саме, за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА,71 а також акти про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з направленням на проведення позапланової виїзної перевірки (а.с.19-34).

27.02.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Любашкіною Л.В. здійснено повторний вихід за юридичною адресою ТзОВ Профітплюс : м.Львів, вул.Героїв УПА,71 для проведення документальної позапланової перевірки з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Текс Хауз (код ЄДРПОУ 40626459) за період серпень 2017 року, ТОВ Ванмін (код ЄДРПОУ 40926591) за період листопад 2017 року, ТзОВ Марселл (код ЄДРПОУ 40626381), ТзОВ Фуд-Експорт (код ЄДРПОУ 40626381), ТзОВ Волтек ЛТД (код ЄДРПОУ 40816183),ТзОВ Авалон ЮГ (код ЄДРПОУ 41020306), ТзОВ Трейдкомюг (код ЄДРПОУ 41317095), ТзОВ Велес БМ (код ЄДРПОУ 39838366), ТзОВ Вектор Інжиніринг Груп (код ЄДРПОУ 34869363), ПВКФ Аміга (код ЄДРПОУ 30655767) та ТзОВ ТПР Атлас (код ЄДРПОУ 40500890) за червень 2017 року.

Директором ТзОВ Профітплюс Мандзяком В.Т. відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки.

Відмову оформлено актом недопуску до проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ Профітплюс №172/13-01-14-01 від 27.02.2018 (а.с.35).

На підставі вказаного акта (а.с.35) та звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.36), начальником ГУ ДФС у Львівській області винесено рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків №7133/10/13-01-14-01-16 від 28.02.2018.

Враховуючи недопуск відповідачем представників податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки, позивач звернувся до суду, відповідно до ст.94 Податкового кодексу України, з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Порядок проведення камеральних документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначається Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому вказаним Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, відповідно до п.п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосований контролюючими органами лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у п.п.94.2.1 - 94.2.7 п.94.2 ст.94 ПК України, зокрема якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За змістом п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Судом встановлено, що рішенням від 28.02.2018 №7133/10/13-01-14-01-16 начальником ГУ ДФС у Львівській області застосовано адміністративний арешт майна відповідача.

Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Проте, контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи вимоги ст.94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п.94.2 ст. 94 ПК України.

З огляду на те, що арешт майна платника податків - ТзОВ Профітплюс , застосованого на підставі рішення начальника ГУ ДФС у Львівській області від 28.02.2018 №7133/10/13-01-14-01-16 не підтверджено судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Підпунктом 94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених норм для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справах №К/9901/944/17 та №К/9901/1695/18 від 27.03.2018, яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі положень ч.2 ст.161 та ст. 244-2 КАС України .

Крім цього, суд наголошує, що відмова у допуску до перевірки не може бути підставою для прийняття рішення про арешт рахунків платника податків в розумінні підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, якщо така перевірка здійснена без дотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про її проведення, що свідчить про її незаконність та відсутність правових наслідків такої.

Доказів наявності у ТзОВ Профітплюс , податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТзОВ Профітплюс .

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст.9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 297, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Профітплюс про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 травня 2018 року.