Постанова

від 10.09.2018 по справі 813/906/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4939/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року (суддя Сподарик Н.І., м. Львів, повний текст складено 15.05.2018) у справі за адміністративним позовом головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Профітплюс про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Профітплюс в якому просило застосувати арешт коштів відповідача, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає його прийнятим без врахування фактичних обставин справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким застосувати арешт коштів на рахунках відповідача.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно акту складеного посадовими особами контролюючого органу від 27.02.2018 № 172/13-01-14-01, відповідач відмовився від допуску до проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, необхідних для проведення перевірки документів не надав. Таким чином, контролюючим органом, у разі не допуску платником податків до проведення перевірки, може бути прийнято рішення про арешт майна платника податків.

На підставі пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 № 1050 видано направлення від 21.02.2018 № 1706 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Профітплюс з питань проведення взаємовідносин із контрагентами зазначеними в наказ №1050. Директором підприємства Мандзяк В.Т відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення позапланової перевірки, у зв'язку з тим, що наказ ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 № 1050 буде оскаржено у вищестоящих органах.

Згідно до абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно акту від 27.02.2018 № 172/13-01-14-01 ТзОВ Профітплюс відмовило в допуску інспекторів контролюючого органу до проведення документальної перевірки, при цьому обгрунтованих підстав відмови не надав, а покликання, що наказ від 20.02.2018 № 1050 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Профітплюс буде оскаржено в майбутньому, не можна визнати поважною причиною недопуску позивача до проведення перевірки.

Оскільки посадовими особами податкового органу повністю дотримано вимоги, передбачені статтею 81 ПК України, відповідач, в порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 ПК України, відмовився від проведення фактичної перевірки без поважних причин та не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Наведені аргументи суду спростовуються тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, при чому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Апелянт зазначив, що підставою для звернення податкового органу з адміністративним позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ Профітплюс є саме ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, враховуючи те, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника, то апелянт вважає, що адміністративний позов Головного управління ДФС у Львівській області про застування арешту коштів на рахунках ТзОВ Профітплюс є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 № 1050 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Профітплюс з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Текс Хауз за період серпень 2017 року, ТОВ Ванмін за період листопад 2017року, ТзОВ Марселл , ТзОВ Фуд-Експорт , ТзОВ Волтек ЛТД ,ТзОВ Авалон ЮГ , ТзОВ Трейдкомюг , ТзОВ Велес БМ , ТзОВ Вектор Інжиніринг Груп , ПВКФ Аміга та ТзОВ ТПР Атлас за червень 2017 року. На підставі п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 №1050 виписано направлення від 21.02.2018 №1706 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Профітплюс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області складено акти від 21.02.2018, від 22.02.2018, від 23.02.2018 та від 26.02.2018 про відсутність ТзОВ Профітплюс за місцезнаходженням, в яких зазначено про те, що посадові особи ТзОВ Профітплюс або його законні (уповноважені) представники відсутні за місцезнаходженням, а саме, за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА,71 а також акти про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з направленням на проведення позапланової виїзної перевірки. 27.02.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області здійснено повторний вихід за юридичною адресою ТзОВ Профітплюс : м.Львів, вул.Героїв УПА,71 для проведення документальної позапланової перевірки з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Текс Хауз за період серпень 2017 року, ТОВ Ванмін за період листопад 2017 року, ТзОВ Марселл , ТзОВ Фуд-Експорт , ТзОВ Волтек ЛТД , ТзОВ Авалон ЮГ , ТзОВ Трейдкомюг , ТзОВ Велес БМ , ТзОВ Вектор Інжиніринг Груп , ПВКФ Аміга та ТзОВ ТПР Атлас за червень 2017 року. Директором ТзОВ Профітплюс відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки. Відмову оформлено актом недопуску до проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ Профітплюс №172/13-01-14-01 від 27.02.2018.

На підставі вказаного акта та звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, начальником ГУ ДФС у Львівській області винесено рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків №7133/10/13-01-14-01-16 від 28.02.2018.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, відповідно до п.п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосований контролюючими органами лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у п.п.94.2.1 - 94.2.7 п.94.2 ст.94 ПК України, зокрема якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За змістом п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до п.94.6 цієї статті керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Судом також встановлено, що рішенням від 28.02.2018 №7133/10/13-01-14-01-16 начальником ГУ ДФС у Львівській області застосовано адміністративний арешт майна відповідача.

Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, проте контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Оскільки, арешт майна платника податків - ТзОВ Профітплюс , застосованого на підставі рішення начальника ГУ ДФС у Львівській області від 28.02.2018 №7133/10/13-01-14-01-16 не підтверджено судом, то суд першої інстанції вірно вважав про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Підпунктом 94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог. У рішенні вказано також про відсутність доказів щодо наявності чи відсутності майна і про і про балансову вартість.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року по справі № 813/906/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Н.В. Ільчишин

Т.І. Шинкар

Повний текст складено 12.09.2018