ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 15 травня 2018 року № 826/9529/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ТОВ «Юн-І-Тек» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів ОБСТАВИНИ СПРАВИ: ТОВ «Юн-І-Тек» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів від 19.07.2017 №6784 та від 25.07.2017 №6962. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на запит контролюючого органу ним було надано всі витребувані матеріали, отже у відповідача були відсутні підстави для призначення перевірки в порядку п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи. У зв'язку з викладеним відповідно до ч. 6 ст 128 КАС України (в редакції чинній станом на 10.10.2017) ухвально про вирішення справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, ВСТАНОВИВ: Наказом начальника ГУ ДФС у м. Києві від 19.07.2017 №6784 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юн-І-Тек» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Горсан», ТОВ «Екобудмеханізація» за період з 01.07.2015 по 31.08.2015 тривалістю 5 робочих днів з 19.07.2017 по дату завершення перевірки. В подальшому, наказом начальника ГУ ДФС у м. Києві від 25.07.2017 №6962 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юн-І-Тек» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Горсан», ТОВ «Екобудмеханізація» за період з 01.07.2015 по 31.08.2015 призначеної наказом від 19.07.2017 №6784 на 2 робочі дні з 26.07.2017. Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до п. 73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Аналогічні положення закріплені в п. 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245. За змістом п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, коли: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до абз. 11 п. 73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем направлено на адресу позивача запит від 30.06.2017 №19065/10/26-15-14-02-04 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» по взаємовідносинах з ТОВ «Горсан», ТОВ «Екобудмеханізація», що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2015 року та серпень 2015 року. З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що запитувані податковим органом пояснення та їх документальне підтвердження позивачем не надано. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Підпунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування. Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. З метою дотримання балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Враховуючи, що позивачем на запит податкового органу не надано пояснення та документи на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що перевірку позивача призначено за наявності підстав визначених пп 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Відповідно до п 82.1. ст. 82 Податкового кодексу України тивалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів. З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2017 з метою вручення наказу від 19.07.2017 №6784 та направлення на проведення перевірки податковим органом здійснено вихід за податковою адресою позивача та встановлено відсутність його (позивача)( за податковою адресою у зв'язку з чим складено акт від 19.07.2017 №450/26-15-14-02-04 про не встановлення посадових осіб платника податків та про неможливість вручення наказу та направлення на перевірку. Також, податковим органом прийнято наказ від 25.07.2017 №6962, яким продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юн-І-Тек» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Горсан», ТОВ «Екобудмеханізація» за період з 01.07.2015 по 31.08.2015 призначеної наказом від 19.07.2017 №6784 на 2 робочі дні з 26.07.2017. З огляду на викладене, наказ від 25.07.2017 №6962, прийнято відповідно до норм п 82.1. ст. 82 Податкового кодексу України. Щодо доводів позивача, що у запиті на отримання інформації не вказано підстави для направлення такого запиту, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 72.1.1.3 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків. Згідно з п. 73.1 ст. 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу. Порядок подання інформації контролюючим органам визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Зі змісту запиту від 30.06.2017 №19065/10/26-15-14-02-04 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» вбачається, що підставою для його надіслання було встановлення податковим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях поданих позивачем, тобто за наявності підстави визначеної п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України. З налізу викладеного вбачаться, що оскаржувані накази прийнято уповноваженою особою, відповідно до згадуваних норм Податкового кодексу України, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд – В И Р І Ш И В: Відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя В.І. Келеберда
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2018 |
Оприлюднено | 18.05.2018 |
Номер документу | 73962819 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Келеберда В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні