Постанова

від 11.05.2018 по справі 908/15/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

11.05.2018р. справа №908/15/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної акціонерної академії аграрних наук України , с. Широке, Веселівський район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 р. (повне рішення складено 28.03.2018 р.) ухвалене в м. Запоріжжі у справі№ 908/15/18 (суддя - О.С.Боєва) за позовом до відповідача: про без повідомлення учасників справиТовариства з обмеженою відповідальністю ТП Діком-Агро , м. Пологи, Запорізька область Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної акціонерної академії аграрних наук України , с. Широке, Веселівський район, Запорізька область стягнення 50 900,81 грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТП Діком-Агро , м. Пологи, Запорізька область, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих.№29/12/3 від 29.12.2017 р. до Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної акціонерної академії аграрних наук України , с. Широке, Веселівський район, Запорізька область про стягнення суми 50 900,81 грн., а саме відсотки за користування товарним кредитом -24 834,18 грн., штраф 20% від суми заборгованості - 24 940,77 грн., три відсотки річних - 411,74 грн., індексу інфляції - 714,12 грн. (а.с.7-10).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідачем у визначений договором строк, а саме: не пізніше 01.10.2015 р., не виконане. Фактично поставлений товар був повністю оплачений відповідачем 18.11.2015 р. Також, зазначив, що невиконання у визначений строк відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 р. (повне рішеня складено 28.03.2018 р.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» суму 24834 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 18 коп. відсотків за користування кредитом, суму 21316 (двадцять одна тисяча триста шістнадцять) грн. 90 коп. штрафу, суму 411 (чотириста одинадцять) грн. 74 коп. - 3% річних, суму 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 12 коп. втрат від інфляції та суму 1486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 09 коп. витрати зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Рішення місцевого суду ґрунтується на умовах договору та вимог діючого законодавства.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної акціонерної академії аграрних наук України , с. Широке, Веселівський район, Запорізька область звернулось з апеляційною скаргою б/н від 10.04.2018 р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 року у справі №908/15/18 в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 21 316,90 грн., штрафу 20% від суми заборгованості і в даній частині ухвалити нове рішення, відповідно до якого, на підставі ст.233 ГК України звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій і в позові відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач посилався на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з невірним застосуванням положень норм матеріального права. Вважає, що судом першої інстанції не враховано практику застосування господарськими судами положення ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 господарського кодексу України, які свідчать про те, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Зазначає, що відповідно до п.2.1 Статуту ДП ДГ Широке ОСОБА_4 (зареєстрованої 27.01.2017 р.) підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі, якій безпосередньо підпорядковане, а також іншим науково-дослідним установам Академії умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і сажинців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування та виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки тощо.

Апелянт, звертає увагу суду на те, що пунктом 3.1 Статуту передбачено, що підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.

Також, посилається на положення ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, якою унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вважає, що дана норма матеріального права зумовлює на обов'язковість доведення кредитором наявність нанесення ним збитків, що спричиненні внаслідок неналежного виконання боржником грошового зобов'язання.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинної з 15.12.2017р.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2018 р., керуючись ст.ст. 258,262,263,268,270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017 р.) було вікрито апеляційне провадження у справі 3908/15/18. Зобовязано позивача до 07.05.2018 включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі. Розгляд справи №908/15/18 за апеляційною скаргою Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної акціонерної академії аграрних наук України , с. Широке, Веселівський район, Запорізька область, на рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 р. по справі №908/15/18 розпочати з 11.05.2018 р. без повідомлення учасників справи.

Частиною 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область з повідомленням учасників справи.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 Господарського процесуального кодексу України фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

02.03.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» , (постачальник), який має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі деректора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту з однієї сторони та Державним підприємством «Дослідне господарство «Ізвєстія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» (покупець), який має статус платника єдиного сільгоспподатку, в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту підприємства з іншого боку було укладено договір поставки товару № Х-04/03 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався на умовах дійсного договору передати (поставити) у власність покупця товар (засоби захисту рослин), а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті визначених умовами даного договору, на загальну суму до 2000000 (два мільйони) гривень 00 коп., згідно п. 1.1 договору.

Пунктом 1.2 договору унормовано найменування (асортимент) товару, кількість, дата поставки товару наведені в специфікаціях до двору або накладних, які є невід'ємними додатками даного договору.

У Специфікації № 4 від 12.05.2015 р. (а.с.21) сторони погодили найменування товару, кількість, вартість, дату поставки товару, а саме: гербіцид «Базагран М, в.р.» у кількості 60л., загальною вартістю поставки в розмірі 11726,40 грн. (без ПДВ), дата поставки - 14.05.2015; Гербіцид «Бампер супер 490 к.с.» (5л), у кількості 150л., загальною вартістю поставки в розмірі 77094,00 грн. (без ПДВ), дата поставки - 14.05.2015 р.

Умовами п. п. 1.1 специфікації № 4 сторони домовились, що розрахунки за замовлену та отриману партію товару здійснюється з відстрочкою остаточного розрахунку на умовах товарного кредиту. Оплату поставленого товару, що складає 106584,48 грн. (з урахуванням ПДВ) покупець зобов'язаний здійснити не пізніше 01.10.2015 р., та має право достроково оплатити отриманий товар.

Умовами пункту 9.1 договору встановлено, що договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 р., а в частині розрахунків, нарахування процентів та відповідальності - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

У даному випадку, на виконання умов договору поставки товару № Х-04/03 від 02.03.2015 р. та специфікації № 4 від 12.05.2015 р. позивач за видатковою накладною №РН-0000012 від 14.05.2015 р. (а.с.23) поставив відповідачу замовлену партію засобів захисту рослин, а саме: Гербіцид «Базагран М, в.р.» , в кількості 60л., загальною вартістю 11726,40 грн. без ПДВ., та Гербіцид «Бампер супер 490 к.с.» (5л), в кількості 150л., загальною вартістю 77094,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість поставленого товару склала 106584,48 грн. (з ПДВ).

Матеріалами справи підтверджено, що зазначений товар було прийнято відповідачем на підставі довіреності №157 від 14.05.2015 р. (а.с.24).

Надалі, покупець здійснив оплату поставленого товару 18.11.2015 р. в розмірі 106584,48 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку, яка міститься в матеріалах справи (а.с.25).

В порушення досягнутої між сторонами домовленості, оплату отриманої партії товару відповідачем здійснено з порушенням встановлених договором та специфікацією строків.

Згідно з ч.1 п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За матеріалами даної справи вбачається, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки, а саме: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором, згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статею 526 Цивільного кодексу України врегульовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України.

Як вищезазначено, умови здійснення розрахунків між сторонами, узгоджено специфікацією № 4 від 12.05.2015р.

Остаточну оплату поставленого товару, що становить 106584,48 грн. покупець зобов'язаний був здійснити не пізніше 01.10.2015 р.

Однак, у встановлений термін, відповідач свої зобов'язання, щодо оплати товару, всупереч умов договору, специфікації та вимог чинного законодавства України не виконав.

Таким чином, позивачем було нараховано відповідачу суму відсотків за користування товарним кредитом, за період з 15.05.2015 р. по 18.11.2015 р. у розмірі 24834,18 грн., суму 411,74 грн. - 3 % річних за період з 02.10.2015 р. по 18.11.2015 р., суму 714,12 грн. - індексу інфляції за період з 02.10.2015 р. по 18.11.2015 р. (жовтень - листопад 2015).

Також, в матеріалах справи міститься копія вимоги №27/11/15 від 30.11.2017 р. (з додатками), з якої вбачається, що директор ТОВ ТП Діком-Агро ОСОБА_5 (повноваження підтверджено наказом №1 від 29.06.2011 р.) звертався до директора ДП Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України з проханням терміново сплатити суму нарахувань за не виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару за договором №Х-04/03 від 02.03.2015 р., згідно видаткової накладної №РН-0000012 від 14.05.2015 р., а саме: відсотки за користування товарним кредитом в сумі 24834,18 грн., пеню в сумі -5009,47 грн., штраф 20% від суми заборгованості з терміном прострочення понад 10 днів -24940,77 грн., 3% річних -411,74 грн., індексація на індекс інфляції суми заборгованості - 714,12 грн. Всього -55910,28 грн. (а.с.28-30).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У даному випадку, згідно пункту 4.1 договору сторонами погоджено, що поставлений покупцю товар на умовах його оплати з відстроченням або розстроченням платежу (тобто з оплатою його після поставки), сторони вважають товаром, що поставлений покупцю на умовах товарного кредиту. Розмір товарного кредиту становить вартість отриманого та неоплаченого покупцем товару зазначеного в специфікації.

Умовами пункту 4.2 договору визначено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,1 відсотка за кожен день за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.

У разі порушення строків оплати отриманого товару, з дати виникнення заборгованості відсотки по товарному кредиту передбачені п. 4.2 даного договору нараховуються та сплачуються в подвійному розмірі, згідно п. 4.3 договору.

Згідно п. 4.4 договору встановлено, що нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту (неоплачений товар), за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

При розрахунку процентів, день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, у відповідності до пункту 4.5. договору.

У відповідності до п. 4.6. договору узгоджено, що сплата нарахованих процентів здійснюється покупцем у строк, визначений у специфікації, як дата сплати останнього чергового платежу. Проценти, нараховані за період заборгованості оплати отриманого товару, сплачуються не пізніше 10 дня наступного місяця.

Таким чином, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього відсотків за користування товарним кредитом заявлені позивачем обґрунтовано. А тому, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції, перевіривши розрахунок та правові підстави правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. Стягненню підлягає - 24834 грн. 18 коп.

Щодо стягнення з відповідача суми 24940,77 грн. штрафу 20% від суми заборгованості, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України унормовано, що штрафними санкціями у цьому кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається, що пунктом 6.4 договору сторони погодили, що при простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного договору, більш ніж на 10 днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості з указаним терміном.

Умовами пункту 6.6. договору, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежуються шістьма місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 років.

Суд першої інстанції ретельно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про стягнення штрафу. Але, перевіривши розрахунок, здійснений позивачем було встановлено помилку. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 21316,90 грн.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які заявлені позивачем, судова колегія дійшла висновку, що розрахунок здійснено правильно. Тому, стягненню з відповідача 3% річних у сумі 411 грн. 74 коп., та інфляційних втрат у сумі 714 грн. 12 коп. - підлягають задоволенню.

У даному випадку, суд не вбачає збагаченню кредитора за рахунок боржника.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинної з 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область залишається без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Витрати по сплаті судового розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції).

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 р. (повний текст підписано 28.03.2018 р.) у справі №908/15/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 р. (повний текст підписано 28.03.2018 р.) у справі №908/15/18 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11.05.2018 р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 - позивачу;

1 - відповідачу ;

1 - у справу;

1 - ГСЗ О;