Постанова

від 15.05.2018 по справі 910/17041/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 910/17041/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Галушко С.І. адвокат за ордером від 23.02.2018;

від відповідача: Гронь М.А. адвокат за довіреністю № 357 від 17.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017р. (повне рішення складено 15.12.2017)

у справі № 910/17041/17 (суддя Борисенко І.І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП"

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - відповідач) в якому просило суд зобов'язати ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" передати ТОВ "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника та документи, якими забезпечувались кредитні договори, а саме: укладених між ПАТ КБ "ПРАВАТБАНК" та ТОВ "БІАС-ВЕКТОР" кредитного договору № 4Б13213Д від 11.04.2013, кредитного договору №4Б13242Д від 16.04.2013, кредитного договору №4Б13263Д від 18.04.2013, кредитного договору №4Б13272И від 22.04.2013, кредитного договору №4Б13279И від 23.04.2013, кредитного договору №4Б14172И від 17.02.2014, кредитного договору №4Б15035И від 12.02.2015, укладених між ПАТ КБ "ПРАВАТБАНК" та ТОВ "МІАЛІС" кредитного договору №4М13663И від 15.10.2013, кредитного договору №4М14189И від 19.02.2014, кредитного договору №4М15059И від 20.02.2015, укладених між ПАТ КБ "ПРАВАТБАНК" та ТОВ "ЛАВЕРТОН" кредитного договору №4Л13404И від 26.06.2013, кредитного договору №4Л13411И від 27.06.2013, кредитного договору №4Л14165И від 17.02.2014, кредитного договору №4Л15051И від 20.02.2015, укладених між ПАТ КБ "ПРАВАТБАНК" та ТОВ "РІНІКС" кредитного договору №4Р13468И від 02.08.2013, кредитного договору №4Р13470И від 02.08.2013, кредитного договору №4Р14171И від 19.02.2017 та договорів забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржників виконати свої зобов'язання перед поручителем (позивачем) у зв'язку із виконанням поручителем зобов'язань перед відповідачем, забезпечених укладеними між сторонами спору договорами поруки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17041/17 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" 11.01.2018 (згідно відбитку календарного штемпелю на конверті) подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Також скаржником було подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

12.02.2018 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, оскільки вона була підписана представником, який не має статусу адвоката.

Крім того, колегія суддів звернула увагу апелянта, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаного недоліку.

23.02.2018 (згідно відтиску календарного штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" повторно подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга підписана представником позивача - адвокатом Галушко С.І., який діє на підставі ордеру КР №006578 від 23.02.2018.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки внаслідок виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами поруки у відповідача виник обов'язок передати оригінали кредитних договорів та всіх інших документів, якими забезпечувались кредитні договори.

Також скаржником подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

12.04.2018 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2017 поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.05.2018.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.11.2016 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП", як поручителем, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", як кредитором, було укладено договір поруки №4Б13213Д/П (далі - договір поруки 1) (а.с. 21), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БІАС-ВЕКТОР" (код за ЄДРПОУ 37807294) (далі - боржник 1) своїх зобов'язань за:

кредитним договором № 4Б13213Д від 11.04.2013 (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

кредитним договором №4Б13242Д від 16.04.2013 (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

кредитним договором №4Б13263Д від 18.04.2013 (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

кредитним договором №4Б13272И від 22.04.2013 (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4;

кредитним договором №4Б13279И від 23.04.2013 (далі - кредитний договір 5), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 5;

кредитним договором №4Б14172И від 17.02.2014 (далі - кредитний договір 6), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 6;

кредитним договором №4Б15035И від 12.02.2015 (далі - кредитний договір 7), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 7.

На виконання умов договору поруки 1 позивач сплатив відповідачу грошові кошти в загальній сумі 1 639 270 638, 83 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.22-28), а саме:

- платіжним дорученням №18 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 478 357 043,46 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б13213Д від 11.04.2013 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №19 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 719 078 652,22 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б13242Д від 16.04.2013 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням № 20 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 206 773 689,59 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б13263Д від 18.04.2013 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням № 21 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 38 020 175,12 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б13272Д від 22.04.2013 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням № 22 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 86 983 004,79 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б13279И від 23.04.2013 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням № 23 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 91 021 851,56 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б14172И від 17.02.2014 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням № 24 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 19 036 232,09 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Б15035И від 12.02.2015 згідно договору поруки №4Б13213Д/П від 17.11.2016.

17.11.2016 між позивачем, як поручителем, та відповідачем, як кредитором, було укладено договір поруки №4М13659И/П (далі - договір поруки 2) (а.с. 29), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МІАЛІС" (код за ЄДРПОУ 37986907) (далі - боржник 2) своїх зобов'язань за:

кредитним договором №4М13663И від 15.10.2013 (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

кредитним договором №4М14189И від 19.02.2014 (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

кредитним договором №4М15059И від 20.02.2015 (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

На виконання умов договору поруки 2 позивач сплатив відповідачу грошові кошти в загальній сумі 120 360 439,68 грн. грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.30-33), а саме:

- платіжним дорученням № 29 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 557 528,84 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4М13659И від 10.10.2013 згідно договору поруки №4М13659И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №30 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 71 860 667,08 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М13663И від 15.10.2013 згідно договору поруки №4М13659И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №31 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 45 698 896,57 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М14189И від 19.02.2014 згідно договору поруки №4М13659И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №32 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 2 243 347,19 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М15059И від 20.02.2015 згідно договору поруки №4М13659И/П від 17.11.2016;

17.11.2016 між позивачем, як поручителем, та відповідачем, як кредитором, було укладено договір поруки №4Л13404И/П (далі - договір поруки 3) (а.с. 34), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАВЕРТОН" (код за ЄДРПОУ 36574448) (далі - боржник 3) своїх зобов'язань за:

кредитним договором №4Л13404И від 26.06.2013 (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

кредитним договором №4Л13411И від 27.06.2013 (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

кредитним договором №4Л14165И від 17.02.2014 (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

кредитним договором №4Л15051И від 20.02.2015 (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4.

На виконання умов договору поруки 3 позивач сплатив відповідачу грошові кошти в загальній сумі 655 422 636,82 грн. грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.35-38), а саме:

- платіжним дорученням №25 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 255 260 931,72 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Л13404И від 26.06.2013 згідно договору поруки №4Л13404И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №26 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 330 096 091,55 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Л13411И від 27.06.2013 згідно договору поруки №4Л13404И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №27 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 47 691 998,12 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Л14165И від 17.02.2014 згідно договору поруки №4Л13404И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №28 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 22 373 615,43 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Л15051И від 20.02.2015 згідно договору поруки №4Л13404И/П від 17.11.2016.

17.11.2016 між позивачем, як поручителем, та відповідачем, як кредитором, було укладено договір поруки №4Р13468И/П (далі - договір поруки 4) (а.с. 39), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "РІНІКС" (код за ЄДРПОУ 37987209) (далі - боржник 4) своїх зобов'язань за:

кредитним договором №4Р13468И від 02.08.2013 (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

кредитним договором №4Р13470И від 02.08.2013 (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

кредитним договором №4Р14171И від 19.02.2017 (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3.

На виконання умов договору поруки 4 позивач сплатив відповідачу грошові кошти в загальній сумі 64 352 719,18 грн. грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.40-42), а саме:

- платіжним дорученням №33 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 37 692 360,59 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Р13468И від 02.08.2013 згідно договору поруки №4Р13468И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №34 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 20 852 766,92 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Р13470И від 02.08.2013 згідно договору поруки №4Р13468И/П від 17.11.2016;

- платіжним дорученням №35 від 18.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 5 807 591,67 грн. В рядку "призначення платежу" зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору №4Р14171И від 19.02.2014 згідно договору поруки №4Р13468И/П від 17.11.2016.

Зазначені договори поруки мають різний предмет договору (пункт 1), однак решта їх умов (пункти 2 - 18) співпадає.

Так, відповідно до пункту 2 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Згідно з п. 4 договорів поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Положеннями п. 5 договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договорів поруки).

Згідно із п. 8 договорів поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Пунктом 10 договорів поруки визначено, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 11 договорів поруки).

Цей договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 29.12.2015, укладеної сторонами (п. 17 договорів поруки).

Також позивачем надано Угоду про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 29.12.2015 (далі - Угода) (а.с.58), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідно до умов якої, представники сторін на умовах Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", Свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26; атестат відповідності виданий Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2011 за № 4262; Експертний висновок № 05/1-2057 від 30.05.2011, проходять ідентифікацію та отримують посилений сертифікат відритого ключа електронного цифрового підпису, посилений сертифікат відкритого ключа електронної цифрової печатки. Сторони при накладанні електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа користується програмним забезпечення, що надається АЦСК (п. 1 Угоди).

08.08.2017 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу за вих.№1, у якому просив у відповідача надати йому оригінали документів, що засвідчують обов'язок боржників (ТОВ "БІАС-ВЕКТОР", ТОВ "ЛАВЕРТОН", ТОВ "МІАЛІС", ТОВ "РІНІКС") та документів, що забезпечують виконання кредитних договорів, зобов'язання за якими на підставі договорів поруки виконано ТОВ "НІОН ІНВЕСТ ГРУП", що підтверджується копією фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 08.08.2017, описом вкладення в цінний лист від 08.08.2017 (а.с. 43-46). Однак, у матеріалах справи відсутні докази отримання вказаного листа відповідачем, а відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що йому не надходив даний лист.

У зв'язку із викладеними обставинами, позивач просив суд зобов'язати відповідача надати оригінали кредитних договорів, для того, щоб позивач мав право вимагати від боржників виконання своїх зобов'язань перед поручителем по сплаті боргу, шляхом подання зворотної вимоги (регресу) чи відповідних позовів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування у відповідача обов'язку передати позивачу оригінали Кредитних договорів та всіх інших документів, якими забезпечувались кредитні договори, та не доведено порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договорів поруки від 17.11.2016 №4Б13213Д/П, №4М13659И/П, №4Л13404И/П та №4Р13468И/П, які за правовою природою є договорами поруки. Договори у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними, отже є обов'язковим для сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до умов Договорів поруки позивач за платіжними дорученнями від 18.11.2016 сплатив оплатив відповідачу 2 479 406 444,51 грн. за виконання зобов'язань боржників (ТОВ "БІАС-ВЕКТОР", ТОВ "ЛАВЕРТОН", ТОВ "МІАЛІС", ТОВ "РІНІКС") за кредитними договорами: № 4Б13213Д від 11.04.2013,№4Б13242Д від 16.04.2013, №4Б13263Д від 18.04.2013, №4Б13272И від 22.04.2013,№4Б13279И від 23.04.2013, №4Б14172И від 17.02.2014, №4Б15035И від 12.02.2015, №4М13663И від 15.10.2013, №4М14189И від 19.02.2014, №4М15059И від 20.02.2015, №4Л13404И від 26.06.2013, №4Л13411И від 27.06.2013, №4Л14165И від 17.02.2014, №4Л15051И від 20.02.2015, №4Р13468И від 02.08.2013, №4Р13470И від 02.08.2013, №4Р14171И від 19.02.2017.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідачем не заперечується факт отримання коштів від позивача в сумі 2 479 406 444,51 грн. та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сума коштів перерахована позивачем, на підставі договорів поруки, є прийнятою відповідачем в рахунок оплати зобов'язань ТОВ "БІАС-ВЕКТОР", ТОВ "ЛАВЕРТОН", ТОВ "МІАЛІС", ТОВ "РІНІКС" за кредитними договорами.

Як зазначено вище, у пункті 10 Договорів поруки сторони домовились, що відповідач зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Тобто, у даному випадку умовами укладених між сторонами Договорів поруки чітко встановлено обов'язок відповідача надати не кредитну справу або оригінали договорів, а саме належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язок боржників.

Крім того, законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме кредитної справи чи оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 ЦК України та ч. 3 ст. 556 ЦК України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, позивач має право вимагати виконання зобов'язання щодо передачі йому впродовж 5 робочих днів банку належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором, але вимоги позивача зводяться до витребування саме оригіналів документів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проте, відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Слід також зазначити, що положеннями ст. 556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Наслідки, передбачені у вищезгаданій ст. 556 ЦК України, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, що узгоджується з положенням п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Натомість часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15).

Позивачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач погасив повністю всі зобов'язання боржників за кредитними договорами, а не їх частину. Крім того, в Договорі поруки відсутня вказівка на суму конкретних зобов'язань боржників, за виконання яких поручився позивач, отже є вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту повного виконання зобов'язання за боржників 1,2,3,4, за кредитними договорами: № 4Б13213Д від 11.04.2013,№4Б13242Д від 16.04.2013, №4Б13263Д від 18.04.2013, №4Б13272И від 22.04.2013,№4Б13279И від 23.04.2013, №4Б14172И від 17.02.2014, №4Б15035И від 12.02.2015, №4М13663И від 15.10.2013, №4М14189И від 19.02.2014, №4М15059И від 20.02.2015, №4Л13404И від 26.06.2013, №4Л13411И від 27.06.2013, №4Л14165И від 17.02.2014, №4Л15051И від 20.02.2015, №4Р13468И від 02.08.2013, №4Р13470И від 02.08.2013, №4Р14171И від 19.02.2017.

Також, як зазначалось вище, зі змісту договорів поруки вбачається, що у випадку невиконання боржниками п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 5, п. 6 договору поруки).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення банком письмових вимог, адресованих позивачу, як поручителю, щодо погашення заборгованості за боржників (ТОВ "БІАС-ВЕКТОР", ТОВ "ЛАВЕРТОН", ТОВ "МІАЛІС", ТОВ "РІНІКС") за кредитними договорами.

Враховуючи наведене в сукупності, позивачем не доведено, по-перше, порушення його прав з боку відповідача, по-друге, виникнення у відповідача обов'язку з передачі саме оригіналів кредитних договорів, які засвідчують обов'язок боржників виконати свої зобов'язання перед поручителем та всіх інших документів, якими забезпечувались кредитні договори.

З огляду на досліджені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову. Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Колегією суддів, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи врахований загальних підхід щодо розгляду спорів про зобов'язання надати оригінали кредитних договорів, який викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/15439/17, від 21.03.2018 у справі №910/15963/17, від 04.04.2018 у справі №910/14034/17, від 04.04.2018 у справі №910/14024/17, у яких суд прийшов до висновку, що законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/17041/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17041/17 - без змін.

2. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17041/17.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.05.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Б.О. Ткаченко