Постанова

від 26.04.2018 по справі 2-н-57/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-57/10Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/789/450/18 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Міщій О. Я., Ходоровський М. В.,

секретаря - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу № 2-н-57/10 за апеляційною скаргою кредитної спілки "Альянс Україна" на ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року, постановлену суддею Горуцем Р.О., за заявою кредитної спілки "Альянс Україна" про видачу дубліката судового наказу та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року КС Альянс Україна звернулася до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування поданої заяви посилалася на те, що 11.02.2011 року Підгаєцьким районним відділом ДВС було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 в користь КС "Альянс Україна" боргу. За час перебування на виконанні вказаного судового наказу всі письмові звернення кредитної спілки з приводу стану виконання судового наказу виконавчою службою було проігноровано. І лише на звернення від 06.09.2017 року, адресоване Управлінню ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, кредитною спілкою була отримана відповідь від 06.10.2017 року, з якої вона дізналася про винесення державним виконавцем 22.06.2012 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. У зв'язку з тим, що на адресу кредитної спілки постанова з судовим наказом не надходила, а Тернопільське відділення кредитної спілки 31.05.2011 року було ліквідовано, у зв'язку з чим також не могло отримати виконавчого документа, вважає, що судовий наказ був втрачений при пересилці, а тому наявні підстави для видачі судом дубліката такого наказу й поновлення строку для пред'явлення його до виконання.

Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі КС "Альянс Україна" просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, та направити справу до суду для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної посилається на неврахування судом першої інстанції вимог ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 11.01.2018 року, якою було частково задоволено апеляційну скаргу кредитної спілки й скасовано попередню ухвалу суду першої інстанції з приводу вирішення заяви спілки в даній справі, а також безпідставну відмову судом першої інстанції в заяві про видачу дубліката судового наказу, в той час як попередньою ухвалою цього ж суду вимоги заявника в цій частині були задоволені й ухвала суду кредитною спілкою в цій частині не оскаржувалася.

Також, порушення норм процесуального права вбачає у неповідомленні кредитної спілки про день і час розгляду справи.

Крім цього, звертає увагу на неврахування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справ, зокрема: фактів направлення кредитною спілкою 24.02.2017 року та 02.06.2017 року письмових запитів Підгаєцькому районному відділу ДВС з приводу надання інформації про стан виконання судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1; неотримання відповідей на вказані запити; отримання необхідної інформації (про реорганізацію Підгаєцького районного відділу ДВС (який відкривав виконавче провадження по вказаному судовому наказу) шляхом злиття у відділ ДВС Бережанського міжрайонного управління юстиції Тернопільської області та про винесення 22.06.2012 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження") лише в жовтні 2017 року після направлення такого ж запиту на адресу Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області 06.10.2017 року, а також - неотримання кредитною спілкою постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2012 року та судового наказу № 2-н-57/10, оскільки Підгаєцьким районним відділом ДВС такі документи поверталися на адресу Тернопільського відділення КС Альянс Україна м.Тернопіль, вул.Шашкевича, 3, яке було ліквідоване ще 31 травня 2011 року.

Додатково просила врахувати те, що за реквізитами постанови про відкриття виконавчого провадження по судовому наказу № 2-н-57/10 стягувач не міг відслідкувати дії державного виконавця, які вчинялися при примусовому виконанні, оскільки в АСВП, за даними, що зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2011 року, виконавчі дії не відображаються.

На думку заявника, при постановленні оскаржуваної ухвали, судом не враховано вимоги ст.124 Конституції України та ст.14 ЦПК України, що передбачають обов'язковість виконання всіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами та громадянами на всій території України судового рішення, що набрало законної сили; ст.6 Конвенції, що передбачає право на справедливий суд, яке в тому числі включає й забезпечення правовою системою держави виконання остаточного судового рішення, як завершальної стадії судового провадження та практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що виконання рішення , ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як складова частина "суду".

Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, представник КС "Альянс Україна", в судове засідання не з'явився. У заяві, надісланій на адресу суду, апеляційну скаргу підтримав, а розгляд справи просив провести у його відсудності.

У відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає, що неявка представника заявника не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з урахуванням наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив з недоведеності кредитною спілкою наявності поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, а відтак - з відсутності передбачених законом підстав для видачі дубліката виконавчого документа в зв'язку з його втратою.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, як таким, що відповідає вимогам закону й зробленим з врахуванням наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що 29 липня 2010 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області за заявою КС "Альянс Україна" було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який набрав законної сили (а.с.1).

11 лютого 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Підгаєцького районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження згідно вищезгаданого судового наказу (а.с.21), а копію постанови було направлено в Тернопільське відділення кредитної спілки "Альянс Україна", що знаходилась за адресою в м.Тернопіль вул.Шашкевича, 3 (а.с.22).

31 травня 2011 року Тернопільське відділення Кредитної спілки "Альянс Україна" припинило свою діяльність у зв'язку зі скороченням штату (а.с.23).

22 червня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

24 лютого та 02 червня 2017 року КС "Альянс Україна" зверталася з запитами до Підгаєцького районного відділу ДВС щодо стану виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу Підгаєцького районного суду у справі № 2-Н-57/10 від 18 серпня 2010 року (а.с.44-45).

У зв'язку з неотриманням відповіді, аналогічний запит 06.09.2017 року був надісланий на адресу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.46).

06 жовтня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області заявнику надіслано відповідь з інформацією про проведену 01.03.2016 року реорганізацію відділу ДВС Підгаєцького районного управління юстиції, про винесення державним виконавцем 22.06.2012 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, не надходження такого виконавчого документа повторно та про знищення 26.02.2016 року виконавчого провадження за закінчення встановленого законом строку його зберігання (а.с.24).

Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2017 року заяву кредитної спілки в даній справі було задоволено частково - видано дублікат судового наказу № 2-н-57/10 від 29.07.2010 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС Альянс Україна боргу та відмовлено в задоволенні вимоги щодо поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с.31).

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу КС Альянс Україна задоволено частково, ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 08.11.2017 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.69).

З 15.12.2017 року набрали законної сили зміни, внесені до ЦПК України на підставі Закону України "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України" № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 Розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяв на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (тобто станом на 22.06.2012 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після перерви встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до ч.1 ст.23 цього ж Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Встановивши, що заявником не надано суду доказів, які б підтверджували наявність у нього поважних причин пропуску для повторного звернення до виконання судового наказу (який на час винесення 22.06.2012 року державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу становив один рік), суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку про відсутність передбачених процесуальним законом України підстав для поновлення такого строку, та як наслідок - про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого документа в зв'язку з втратою останнього.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені кредитною спілкою причини (неотримання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та припинення 31.05.2011 року діяльності Тернопільського відділення Кредитної спілки "Альянс Україна") не можуть вважатися поважними причинами для пропуску звернення виконавчого документа до виконання у розумінні вимог закону, оскільки зазначені обставини не виключали відсутності у заявника об'єктивної можливості дізнатися про хід виконання судового рішення в строки, передбачені законом для повторного звернення до виконання виконавчого документа (які на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу складали один рік) шляхом реалізації передбачених Законом України "Про виконавче провадження" гарантій на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (якою кредитна спілка наділена, як сторона виконавчого провадження) та оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця, пов'язаних з виконанням судового наказу. Крім цього, факт припинення діяльності Тернопільського відділення кредитної спілки (яке не було юридичною особою) за 9 місяців до того, як державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, на думку колегії суддів, додатково підтверджує, що окрім самої КС "Альянс Україна" не було кому цікавитися ходом виконання судового наказу.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права, що полягає у неврахуванні вимог ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 11.01.2018 року, якою було частково задоволено апеляційну скаргу кредитної спілки й скасовано попередню ухвалу суду першої інстанції щодо вирішення заяви спілки в даній справі, та безпідставній відмові судом першої інстанції в заяві про видачу дубліката судового наказу з посиланням на те, що попередньою ухвалою цього ж суду вимоги заявника в частині видачі дубліката судового наказу були задоволені й в цій частині ухвала суду кредитною спілкою не оскаржувалася, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 11.01.2018 року, ухвала суду першої інстанції в даній справі була скасована в повному обсязі, а не в частині, в якій кредитною спілкою подано апеляційну скаргу, в зв'язку з чим при новому розгляді заяви питання щодо можливості видачі дубліката виконавчого наказу в контексті наявності чи відсутності поважних причин для пропуску пред'явлення виконавчого документа для повторного виконання вирішувалось заново. Крім цього, підставою скасування попередньої ухвали суду першої інстанції саме в частині видачі дубліката виконавчого листа було те, що суд не перевірив фактів можливого виконання судового наказу та даних про те, чи не втратив наказ законної сили (а.с.70 на звор. , абз.8).

Безпідставними колегія суддів вважає й доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права, що полягає у неповідомленні кредитної спілки про день і час розгляду справи, оскільки наявною у матеріалах справи письмовою заявою КС "Альянс" (а.с.81), зареєстрованою у Підгаєцькому районному суді 20.02.2018 року, з проханням проводити розгляд справи, призначеної на 21.03.2018 року 10 год. 30 хв. (дату постановлення оскаржуваної ухвали), у відсутності представника кредитної спілки, спростовується факт неповідомлення судом заявника про час і місце розгляду справи.

Такими, що не заслуговують на увагу є доводи апеляційної скарги заявника й в частині неврахування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справ, зокрема: фактів направлення кредитною спілкою 24.02.2017 року та 02.06.2017 року письмових запитів Підгаєцькому районному відділу ДВС; неотримання відповідей на вказані запити; отримання інформації про реорганізацію Підгаєцького районного відділу ДВС та про винесення 22.06.2012 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" лише в жовтні 2017 року; неотримання кредитною спілкою постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2012 року та судового наказу № 2-н-57/10, оскільки Підгаєцьким районним відділом ДВС такі документи поверталися на адресу Тернопільського відділення КС Альянс Україна м.Тернопіль, вул.Шашкевича, 3, яке було ліквідоване ще 31 травня 2011 року, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали (а.с.93 абз. 1 та 2; а.с.93 на звор. абз. 1-4) перелічені обставини, на думку суду, не свідчать про наявність поважних причин для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Та обставина, що за реквізитами постанови про відкриття виконавчого провадження по судовому наказу № 2-н-57/10 стягувач не міг відслідкувати дії державного виконавця, які вчинялися при примусовому виконанні, оскільки в АСВП, за даними, що зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2011 року, виконавчі дії не відображаються, на думку колегії суддів, також не може вважатися поважною причиною пропуску строку для пред'явлення судового наказу до виконання, оскільки це не позбавляло заявника, як сторону виконавчого провадження, на ознайомлення з таким безпосередньо у відділі ДВС та на оскарження дій державного виконавця, що вчинялися в ході виконання рішення суду. Натомість, починаючи з 11.02.2011 року (дати відкриття виконавчого провадження за судовим наказом) і до 24.02.2017 року (тобто, упродовж шести років!) стягувач жодного разу не цікавився ходом виконання рішення суду, дій (бездіяльності) державного виконавця не оскаржував.

Безпідставними колегія суддів вважає й доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом при постановленні оскаржуваної ухвали вимог ст.124 Конституції України та ст.14 ЦПК України, що передбачають обов'язковість виконання всіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами та громадянами на всій території України судового рішення, що набрало законної сили, оскільки обов'язковість виконання судового рішення, встановлена Конституцією та ЦПК України пов'язана з фактом перебування такого рішення на виконанні й стосується безпосередньо осіб, до обов'язку яких належить виконувати рішення суду, в той час як у даному випадку існує не скасована постанова державного виконавця від 22.06.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" й повторно в передбачені законом строки судовий наказ до виконання стягувачем не пред'являвся, жодні дії державного виконавця впродовж усього часу перебування судового наказу на виконанні й сама постанова про повернення виконавчого документа не оскаржувались, а поважність причин, з яких судовий наказ не був повторно пред'явлений до виконання, стягувачем не доведено.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У зв'язку з цим, доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом ст.6 Конвенції, що передбачає право на справедливий суд, яке в тому числі включає й забезпечення правовою системою держави виконання остаточного судового рішення, як завершальної стадії судового провадження не заслуговують на увагу, оскільки за обставин невикористання стягувачем встановленого ЗУ "Про виконавче провадження" права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в розумні строки та не вжиття заходів для виконання рішення у формі оскарження дій чи бездіяльності держаного виконавця, немає підстав вважати, що співвідношення між використаними кредитною спілкою засобами та переслідуваною метою є непропорційним та обмежує доступ кредитної спілки до суду таким чином, що порушується сутність права в розумінні ст.6 Конвенції.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є й доводи апеляційної скарги в частині незаконності ухвали суду першої інстанції й з посиланням на наявність численної практики Європейського суду з прав людини ("Півень проти України", "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Сорінг проти Сполученого Королівства"), яка передбачає, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як складова частина "суду", оскільки вищезгадані рішення Європейського Суду з прав людини не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як стосуються встановлених рішеннями судів фактів ухилення органів державної влади та органів, на яких законом покладено обов'язок з примусового виконання рішень суду, в той час як у даній справі таких обставин не встановлено, а натомість має місце бездіяльність самого стягувача, пов'язана з тим, що впродовж шести років з часу відкриття виконавчого провадження кредитна спілка жодного разу не поцікавилася ходом виконання судового наказу, не вимагала виконання такого у передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" строки, тобто не вживала передбачених правовою системою України заходів для реалізації виконання судового рішення (на відміну від вищеперелічених справ, у яких ухвалювалися рішення Європейським судом, де відповідні заходи заявниками вживалися).

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в даній справі, як таке, що ухвалено з дотриманням вимог закону, скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.35 ч.1; 259 ч.ч.1, 2, 6, 8; 374 ч.1 п.1; 375 ч.1; 381 ч.ч.1, 3; 382 ч.ч.1, 2; 383 ч.1; 384 ч.1; 390 ч.1 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу кредитної спілки "Альянс Україна" - залишити без задоволення.

Ухвалу Підгаєцького районного суду від 21 лютого 2018 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони, в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 травня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська