Рішення

від 02.05.2018 по справі 905/2610/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.05.2018р. Справа №905/2610/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м.Київ, код ЄДРПОУ 14305909

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , м.Вугледар, код ЄДРПОУ 34686757

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 34686720

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення 1182581,61 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_3 - за дов.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , м.Вугледар та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар , м.Донецьк, зобов'язання якого є солідарним з Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Стар на підставі договору поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р., про стягнення заборгованості за кредитним договором про невідновлювальну кредитну лінію на повернення обігових коштів для корпоративних клієнтів №010/01-03-3/0542 від 03.06.2013р. у сумі 1182581,61 грн, що визначена станом на 17.07.2017р., яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 819736,88 грн та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362844,73 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2610/17.

Згідно з ухвалою від 11.01.2018р., у зв'язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, було ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

При цьому, зважаючи на те, що законодавцем взагалі не врегульовано порядок переходу судами на нові форми господарського судочинства щодо справ, які перебувають у провадженні господарських судів, - як в частині форми судочинства і стадій господарського процесу, так і в частині процедури оформлення такого переходу, початок підготовчого провадження і відповідно відлік процесуальних строків відраховано з дня винесення наведеної ухвали (11.01.2018р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем 1 кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. про невідновлювальну кредитну лінію на повернення обігових коштів для корпоративних клієнтів (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. Водночас, з огляду на те, що в забезпечення спірного кредитного договору, банком та відповідачем 2 було укладено договір поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р., Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулось до суду з вимогами про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя.

Ухвалою від 21.02.2018р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, було залучено ОСОБА_2.

15.03.2018р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов відзив б/н від 13.03.2018р., за змістом якого третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив з посиланням на те, що банком не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості за кредитним договором №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р.

Відповідачі у жодне судове засідання не з'явились, відзиву та будь-яких пояснень по суті спору не надали, витребуваних судом документів не представили. Одночасно, за висновками суду, відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі) ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В силу норм ч.4 ст.89 вказаного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач 1 зареєстрований за адресою: 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Молодіжна, буд.8, офіс 53. Наразі, відомостей щодо будь-якої іншої адреси відповідача 1 матеріали справи не містять.

Ухвали від 16.11.2017р. про порушення провадження по справі, від 11.01.2018р., 13.02.2018р., 21.02.2018р., 06.03.2018р., 14.03.2018р., 22.03.2018р. про відкладення підготовчого засідання, надіслані за вказаною адресою, не були вручені адресату та повернулись до господарського суду за закінченням терміну зберігання. Ухвала суду від 02.04.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті або докази її вручення відповідачу 1 до господарського суду не повернулись. Водночас, відповідно до інформації, яка наявна у розділі Форма пошуку офіційного веб-порталу Публічного акціонерного товариства Укрпошта , поштове відправлення за номером №6102224841760 було здано до пересилання 10.04.2018р. та надійшло до відділення зв'язку 13.04.2018р.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , яка наявна у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача 1 про час і місце розгляду справи.

В той же час, за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача 2 є: 83000, Донецька область, Ворошиловський район, площа Конституції, буд.1.

З огляду на те, що відповідач 2 знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/2610/17.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду Донецької області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача 2 можливості дізнатись про слухання справи за його участю.

Крім того, господарський суд зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд наголошує, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують учасників судового процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

22.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен банк Аваль (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (позичальник - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Стар (позичальник - 2) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операції №012/42-2/0094.

За змістом п.1.1 генерального договору (в редакції додатку №1 до додаткової угоди №012/42-2/0094/9 від 03.06.2013р. до генерального договору №012/42-2/0094 від 22.03.2011р.) кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 генерального договору, в порядку визначеному ст.2 генерального договору, а позичальник - виконати всі обов'язки, що випливають зі змісту кредитної операції, генерального договору, умов та договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Відповідно до п.1.6 вказаного генерального договору, якщо в статтях генерального договору згадується позичальник , то вважається, що зазначені у таких статтях права та обов'язки підлягають виконанню кожним позичальником та/або відповідні статті стосуються кожного позичальника, якщо інше прямо не передбачене генеральним договором.

Згідно із п.п.2.1, 2.2 генерального договору №012/42-2/0094 від 22.03.2011р. кредитні операції, передбачені в п.1.3 генерального договору, здійснюються на умовах, визначених генеральним договором та умовами на підставі укладеного між кредитором та окремими позичальником відповідного договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині ліміту кредитної операції, валюти, строків та умов погашення заборгованості. Договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості. Кредитна операція здійснюється в межах встановленого договором ліміту кредитної операції, який, у свою чергу встановлюється в межах невикористаного субліміту, встановленого для кредитних операцій відповідного виду. Субліміт вважається використаним в розмірі, що відповідає сумі лімітів кредитних операцій за всіма договорами, що укладені в межах цього субліміту. Кредитна операція здійснюється після підписання договору, якщо її проведення не призводить до перевищення ліміту кредитної операції, субліміту та загального ліміту.

Зазначені п.1.3 генерального договору розміри процентних ставок та комісій є чинними на дату підписання генерального договору та діють до 27.06.2013р. У випадку здійснення кредитних операцій після настання цього терміну, розміри процентних ставок та комісій визначаються відповідним договором. При укладанні договору сторони можуть домовитись про інший розмір процентної ставки або комісій, ніж передбачені генеральним договором. В такому випадку зміни до генерального договору не вносяться, а до кредитної операції застосовується розмір процентної ставки/комісії, визначений договором. Тип процентних ставок за генеральним договором - фіксована, якщо не передбачено інше (п.3.1 генерального договору №012/42-2/0094 від 22.03.2011р.).

Генеральний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до генерального договору (п.14.1 генерального договору №012/42-2/0094 від 22.03.2011р.).

За змістом ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

03.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (позичальник) укладено кредитний договір №010/01-03-3-0542 про відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів, за змістом п.п.1.1, 1.3 якого ліміт кредитної операції складає 10500000 грн, цільове призначення кредиту: фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. (в редакції додаткової угоди №010/01-03-3/0542/3 від 14.05.2014р.) ліміт кредитної операції встановлено у сумі 819736,88 грн.

У додатку №1 Графік погашення основної заборгованості до кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (позичальник) зобов'язався повернути кредит до 06.10.2014р. (останній день строку дії ліміту кредитної операції) у відповідності до наступного графіку:

- до 31.05.2014р. - 400000 грн;

- до 30.06.2014р. - 200000 грн;

- до 31.07.2014р. - 100000 грн;

- до 31.08.2014р. - 100000 грн;

- до 30.09.2014р. - 19736,88 грн.

З підписанням позичальником та банком додаткової угоди №010/01-03-3-0542/4 від 09.10.2014р. до спірного кредитного договору, сторонами внесено зміни до п.1.5 кредитної угоди та визначено останній день строку дії ліміту кредитної операції - 06.10.2015р.

За змістом п.2 укладеного кредитором та позичальником кредитного договору на взаємовідносини сторін за договором поширюються положення генерального договору та Умов проведення кредитних операцій (додаток №2 до генерального договору на здійснення кредитних операцій (нова редакція) №012/42-2/0094 від 22.03.2013р.), зокрема, тих положень умов, що регламентують умови надання кредитів.

Договір вступає в силу з моменту його укладання сторонами у письмовій формі і є невід'ємною частиною генерального договору на здійснення кредитних операцій (п.5 кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р.).

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль було виконано зобов'язання з видачі кредиту за кредитним договором №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р., що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль було належним чином виконано свої зобов'язання в частині перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 кредитних коштів на підставі договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. про невідновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій (нова редакція) №012/42-2/0094 від 22.03.2011р. (в редакції додаткової угоди №010/01-03-3/0542-3 від 14.05.2014р.).

Як зазначає позивач, відповідач 1 встановлений договором №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. про невідновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів обов'язок щодо повернення грошових коштів у повному обсязі та у передбачений угодою строк не виконав, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 819736,88 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом п.1.4 кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. сторонами погоджено плату за користування кредитом на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19% річних.

Додатковою угодою №010/01-03-3/0542/1 від 27.02.2014р. до кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. сторонами було внесено зміни до п.1.4 укладеного сторонами правочину, внаслідок чого плата за користування кредитом розраховувалась на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 25% річних.

14.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 підписано додаткову угоду №010/01-03-3/0542/3, за змістом якої сторони вирішили викласти кредитний договір про відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. зі змінами і доповненнями у новій редакції: Кредитний договір №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. про невідновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій (нова редакція) №012/42-2/0094 від 22.03.2011р. , за приписами п.1.4 якого, плата за користування кредитом розраховувалась на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23,6% річних.

Додатковою угодою №010/01-03-3/0542/4 від 09.10.2014р. до кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. проценту ставку встановлено на рівні 15%.

Періодичність сплати процентів: не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції (п.1.9 кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р.).

За змістом п.1.9 вказаного кредитного договору (в редакції додаткової угоди №010/01-03-3/0542/4 від 09.10.2014р.) сторонами погоджено внесення суми процентів не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції; при цьому, на період з 01.09.2014р. по 01.04.2015р. включно позичальнику надається відстрочення платежу щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитом; відстрочені до сплати проценти сплачуються позичальником починаючи з 02.04.2015р. по 06.10.2015р. щомісячно рівними частинами не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок нарахованих процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами, наданими в межах спірної кредитної угоди, позивачем були нараховані проценти за період з 30.04.2015р. по 17.07.2017р. у розмірі 362844,73 грн.

Проте, за твердженнями позивача, позичальником нараховані за вказаний вище період користування кредитом проценти сплачено не було.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вказано судом, у додатку №1 Графік погашення основної заборгованості до кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (позичальник) зобов'язався повернути кредит до 06.10.2014р. (останній день строку дії ліміту кредитної операції) у відповідності до наступного графіку:

- до 31.05.2014р. - 400000 грн;

- до 30.06.2014р. - 200000 грн;

- до 31.07.2014р. - 100000 грн;

- до 31.08.2014р. - 100000 грн;

- до 30.09.2014р. - 19736,88 грн.

В той же час, з підписанням позичальником та банком додаткової угоди №010/01-03-3-0542/4 від 09.10.2014р. до спірного кредитного договору, сторонами внесено зміни до п.1.5 кредитної угоди та визначено останній день строку дії ліміту кредитної операції - 06.10.2015р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на умови кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. із відповідними змінами та доповненнями, суд дійшов висновку, що термін повернення відповідачем грошових коштів, що були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 за спірним кредитним правочином в загальному розмірі 819736,88 грн, настав.

Водночас, з огляду на приписи п.п.1.5, 1.9 кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. (в редакції додаткової угоди №010/01-03-3/0542/4 від 09.10.2014р.), приймаючи до уваги, що граничним строком сплати процентів є 06.10.2015р. включно, суд дійшов висновку, що строк внесення Товариством з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 процентів за користування кредитними коштами, що були нараховані банком за період з 30.04.2015р. по 17.07.2017р. (включно), настав.

Однак, за твердженнями заявника, які відповідчами в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, позичальником грошові кошти, які було отримано за спірним кредитним договором, у строк, передбачений договором №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р., в повному обсязі повернуто не було, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 утворилась заборгованість за кредитом в сумі 819736,88 грн, заборгованість по процентам у розмірі 362844,73 грн.

У відповідності до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст.9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення Про організацію операційної діяльності в банках України , затвердженого постановою №254 від 18.06.2003р. Правління Національного Банку України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №559/7880.

Як вбачається зі змісту банківської виписки Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль по рахунку НОМЕР_1 у відповідача 1 обліковується заборгованість по кредиту у сумі 819736,88 грн.

Крім того, відповідно до наданих банком виписок по особовим рахункам НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 за період з 13.06.2013р. по 17.07.2017р. сума прострочених відсотків станом на 30.06.2017р. становила 356780,93 грн.

Водночас, Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль було розраховано відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2017р. по 17.07.2017р. у сумі 6063,80 грн.

В той же час, здійснивши перевірку вказаного розрахунку, з урахуванням того, що позивачем визначено граничну дату нарахування відсотків за користування кредитними коштами 17.07.2017р., сума прострочених відсотків за кредитним договором №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. (зі змінами та доповненнями) за період з 01.07.2017р. по 17.07.2017р. становить 5726,93 грн, виходячи з наступного розрахунку: 819736,88 грн (сума заборгованості) * 15% (процентна ставка) / 365 дн. * 17 дн.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2017р. відповідачів було зобов'язано надати докази часткової чи повної оплати заборгованості, яка визначена позивачем (за наявності).

Відповідачі вимоги суду у визначеній частині не виконали, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , не представили.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи документи, з огляду на умови кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. (зі змінами та доповненнями), суд дійшов висновку, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за кредитом (тіло кредиту) становить 819736,88 грн, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362507,86 грн.

Твердження третьої особи, викладені у відзиві б/н від 13.03.2018р., щодо ненадання банком належних та допустимих доказів наявності заборгованості за кредитом та процентами за кредитним договором №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. спростовуються наявними у справі матеріалами.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Юридична природа видів забезпечення виконання зобов'язань виключає можливість їх самостійного виникнення та існування, оскільки вони виступають як акцесорні (похідні, додаткові) зобов'язання. Акцесорне зобов'язання залежить від основного зобов'язання, і відповідно не може існувати самостійно без останнього.

У розрізі кредитних правовідносин, порукою забезпечується виконання позичальником свого зобов'язання за кредитним договором.

За змістом ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Таким чином, сутність поруки як одного із видів забезпечення зобов'язання полягає в тому, що кредитор в особі поручителя отримує додаткового боржника, до якого може пред'явити вимогу у обсязі всіх невиконаних боржником зобов'язань.

Як вказувалось судом вище, в рамках генерального договору №012/42-2/0094 від 22.03.2011р. (зі змінами та доповненнями), між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (позичальник) був укладений кредитний договір №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р. (зі змінами та доповненнями).

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, укладеним на виконання генерального договору, 03.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Стар був укладений договір поруки №12/01-03-3/0511.

За змістом п.1.1 договору поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р. (в редакції додаткової угоди №12/01-03-3/0511/4 від 09.10.2014р.) поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірі 819736,88 грн в строк до 06.10.2015р.

Відповідно до п.1.1.2 договору поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р. поручитель, у тому числі, зобов'язався перед кредитором солідарно з позичальником сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, в т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.

В подальшому, із внесенням змін до забезпеченого вказаним договором поруки кредитного договору №010/01-03-3-0542 від 03.06.2013р., сторонами редагувався п.1.1.2 договору поруки, внаслідок чого, процентна ставка з 27.02.2014р. становила 25% (додаткова угода №12/01-03-3/0511/1 від 27.02.2014р.), з 14.05.2014р. - 23,6% (додаткова угода №12/01-03-3/0511/1 від 14.05.2014р.), з 09.10.2014р. - 15% (додаткова угода №12/01-03-3/0511/4 від 09.10.2014р.).

За змістом п.п.2.1, 2.2 договору поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р., у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями. Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підставі для виконання поручителем забезпечених зобов'язань розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Відповідно до п.7.2 вказаного договору поруки (в редакції додаткової угоди №12/01-03-3/0511/4 від 09.10.2014р.) останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Порука, встановлена договором, припиняється через шість років від дня закінчення строку/настання терміну виконання забезпеченого зобов'язання.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом (ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.251, ст.252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Як вказувалось судом, згідно із п.7.2 договору поруки (в редакції додаткової угоди №12/01-03-3/0511/4 від 09.10.2014р.) порука, встановлена договором, припиняється через шість років від дня закінчення строку/настання терміну виконання забезпеченого зобов'язання.

Водночас, за змістом п.1.5 забезпеченого порукою кредитного договору №010/01-03-3/0542 від 03.06.2013р. про невідновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів (в редакції додаткової угоди №010/01-03-3/0542/4 від 09.10.2014р.) останнім днем строку дії ліміту кредитної операції є 06.10.2015р.

Відтак, з огляду на наведені умови спірної кредитної угоди, беручи до уваги приписи ст.599 Цивільного кодексу України, враховуючи встановлений кредитним договором №010/01-03-3/0542 від 03.06.2013р. граничний строк виконання основного зобов'язання (останній день строку дії ліміту кредитної операції) - 06.10.2015р., початок спливу шестирічного терміну дії поруки має відраховуватись із наступного дня після спливу строку погашення основного зобов'язання, тобто з 07.10.2015р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку що звернення позивача до суду із вимогами до позичальника та поручителя (10.11.2017р. - відтиск штемпеля Публічного акціонерного товариства Укрпошта на конверті позивача), відбулось в межах шестирічного терміну, обумовленого п.7.2 договору поруки (в редакції додаткової угоди №12/01-03-3/0511/4 від 09.10.2014р.)

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар , зобов'язання якого є солідарним з Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Стар на підставі договору поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р., про стягнення заборгованості за кредитним договором про невідновлювальну кредитну лінію на повернення обігових коштів для корпоративних клієнтів №010/01-03-3/0542 від 03.06.2013р. у сумі 1182581,61 грн, що визначена станом на 17.07.2017р., яка складається з заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 819736,88 грн та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362844,73 грн, підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 1182244,74 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 819736,88 грн та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362507,86 грн.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 17738,72 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , м.Вугледар та Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар , м.Донецьк, зобов'язання якого є солідарним з Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Стар на підставі договору поруки №12/01-03-3/0511 від 03.06.2013р., про стягнення заборгованості за кредитним договором про невідновлювальну кредитну лінію на повернення обігових коштів для корпоративних клієнтів №010/01-03-3/0542 від 03.06.2013р. у сумі 1182581,61 грн, що визначена станом на 17.07.2017р., яка складається з заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 819736,88 грн та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362844,73 грн, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (85670, Донецька обл., м.Вугледар, вул.Молодіжна, буд.9, офіс 53, код ЄДРПОУ 34686757) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом - 819736,88 грн та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362507,86 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар (83000, Донецька обл., м.Донецьк, площа Конституції, буд.1, код ЄДРПОУ 34686720) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом - 819736,88 грн та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 362507,86 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 (85670, Донецька обл., м.Вугледар, вул.Молодіжна, буд.9, офіс 53, код ЄДРПОУ 34686757) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у сумі 8866,83 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар (83000, Донецька обл., м.Донецьк, площа Конституції, буд.1, код ЄДРПОУ 34686720) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у сумі 8866,83 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 02.05.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця