Рішення
від 15.05.2018 по справі 910/11799/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2018Справа № 910/11799/17

За позовомПриватного підприємства Аніле логістік доПриватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне підприємство Промінь третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 простягнення 75964 грн. 13 коп.

Суддя Отрош І.М.

секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача : Прищепа В.В. - представник за довіреністю б/н від 12.08.2015;

від відповідача: Лисенко Д.В. - представник за довіреністю №2317 від 22.09.2017;

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства Аніле логістік з вимогами до Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про стягнення 75964 грн. 13 коп., з яких 30826 грн. 28 коп. страхового відшкодування, 23930 грн. 98 коп. пені, 1879 грн. 76 коп. 3% річних та 19327 грн. 11 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем як страховиком за договором (Полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів АВ/9669100, не у повному обсязі було виплачено позивачу як потерпілій особі страхове відшкодування, у зв'язку з завданням шкоди автомобілю Scania, державний НОМЕР_5, внаслідок ДТП, яка сталась 14.02.2014 за участю транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем за Полісом АВ/9669100. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 30826 грн. 28 коп.

Крім того, звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачем було прострочено виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 23930 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 1879 грн. 76 коп. та інфляційні втрати у розмірі 19327 грн. 11 коп., нараховані за період з 20.05.2014 по 07.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11799/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство Промінь та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2; розгляд справи призначено на 04.08.2017.

03.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що він несе відповідальність виключно в межах, встановлених Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Так, відповідач зазначив, що відповідно до ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016 вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 57865 грн. 75 коп. (з ПДВ), а відповідно до розрахунку коефіцієнта фізичного зносу вказаного автомобіля Ез (коефіцієнт фізичного зносу) становить 0,7. За таких обставин, відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на підставі формули, викладеної у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та визначено розмір страхового відшкодування за вказаним полісом у сумі 19173 грн. 72 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), яке було виплачено позивачу 07.02.2017.

За таких обставин, як стверджує відповідач, він у повному обсязі та у встановлені законом строки виконав свій обов'язок з виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 (з урахуванням положень Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ), з огляду на що позовні вимоги про стягнення з нього суми страхового відшкодування у розмірі 30826 грн. 28 коп., 23930 грн. 98 коп. пені, 1879 грн. 76 коп. 3% річних та 19327 грн. 11 коп. інфляційних втрат є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

04.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення по справі, в яких Приватне підприємство Промінь зазначило, що роботи, наведені в акті виконаних робіт, долученому позивачем до позовної заяви, не відповідають характеру пошкоджень автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, завданих внаслідок ДТП, яка сталась 14.02.2014. Крім того, третя особа 1 вказала про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат (так як Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено лише право на стягнення пені з страховика, який прострочив виплату страхового відшкодування) та щодо необґрунтованості розрахунку пені (так як позивачем здійснено нарахування пені за період, що перевищує шість місяців від дати, коли зобов'язання повинно було бути виконане).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.09.2017.

У судовому засіданні 12.09.2017 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що у нього відсутній висновок/звіт із зазначенням вартості відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2.

У судовому засіданні 12.09.2017 представник позивача подав клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, в якому просив призначити у справі судову експертизу, на розгляд експерта поставити питання: - який розмір матеріального збитку завдано власнику автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження під час ДТП станом на дату настання ДТП;- який розмір матеріального збитку завдано власнику автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження під час ДТП станом на дату виконання робіт, необхідних для відновлення автомобіля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.09.2017.

14.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення на клопотання позивача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи з огляду на те, що автомобіль Scania, державний номер НОМЕР_2, наразі є відремонтованим.

Судове засідання, призначене на 29.09.2017, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 розгляд справи призначено на 13.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експертів поставлено питання: - яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania, державний НОМЕР_5, з урахуванням його коефіцієнта фізичного зносу, внаслідок пошкоджень, завданих при дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 14.02.2014 за участю вказаного транспортного засобу та автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_1, та з урахуванням акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 (складений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас-Скан-Сервіс , копія акту долучена позивачем до позовної заяви), станом на дату проведення ремонту (29.05.2014); зупинено провадження у справі № 910/11799/17 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи).

08.02.2018 до Господарського суду міста Києва від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення № 22969/17-54 від 02.02.2018 про неможливість надання висновку у зв'язку з тим, що транспортний засіб Scania, державний НОМЕР_5, не було надано для огляду судовому експерту; клопотання експерта невиконано, а наявні в матеріалах справи документи є малоінформативними та не забезпечують всебічного вирішення поставлених судом питань.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 поновлено провадження у справі №910/11799/17, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.03.2018; встановлено учасникам справи строк для подання доказів у справі.

У підготовчому засіданні 20.03.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 20.04.2018.

У підготовчому засіданні 20.04.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2018.

У судовому засіданні 15.05.2018 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2018 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 15.05.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103045103041.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 15.05.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2014 у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була надіслана на адресу третьої особи 2.

У судовому засіданні 15.05.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, заслухавши усні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2014 у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14), яка набрала законної сили 25.03.2014, встановлено, що 14.02.2014 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Volvo, державний номер НОМЕР_1, порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України та забуксирував причіп Шміт , державний номер НОМЕР_3, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Scania, державний НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_1, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9669100 з встановленим лімітом відповідальності за шкоду, заподіну майну, у сумі 50000 грн. 00 коп. та франшизою у сумі 1000 грн. 00 коп. (копія Полісу АВ/9669100 долучена третьою особою 1 до матеріалів справи 04.08.2017).

Відповідно до статті 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами статті 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 17.1 ст. 17 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особи, відповідальність яких застрахована, - це страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача , а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Як встановлено судом, на підставі Полісу АВ/9669100 (договору обов'язкового страхування), укладеного між Приватним підприємством Промінь та Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія , станом на дату ДТП було застраховано цивільно-правову відповідальність власника тягача - автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_1, за участю якого 14.02.2014 сталась ДТП та було пошкоджено транспортний засіб Scania, державний номер НОМЕР_2, з огляду на що обов'язок з виплати страхового відшкодування покладено на Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія на підставі Полісу АВ/9669100.

Відповідно до п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Таким чином, оскільки майну позивача (власнику автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2) була завдана шкода внаслідок ДТП, яка сталась 14.02.2014, позивач (Приватне підприємство Аніле логістік ) є потерпілим (потерпілою особою) у розумінні Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Судом встановлено, що 18.02.2014 (відповідно до вхідного реєстраційного штампу) позивач звернувся до відповідача як страховика за Полісом АВ/9669100 із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій зазначив про обставини ДТП, повідомив про місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_2, та просив відшкодувати завдану шкоду (копія заяви на виплату страхового відшкодування долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017).

При цьому, судом встановлено, що разом із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 позивачем було подано відповідачу наступні документи: копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію свідоцтва про платника ПДВ, копію довідки ДАІ, копію наказу про призначення директора, виписку зі статуту позивача, копію технічного паспорту автомобіля, копію водійських прав (відповідно до переліку доданих до заяви документів).

Відповідно до ч. 1 п. 33.3 ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Судом встановлено, що 18.02.2014 представником відповідача (за участю представника позивача) було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_2, та складено відповідний акт огляду із зазначенням переліку характеру пошкоджень, що були завдані вказаному автомобілю, та деталей, що підлягають заміні/ремонту (копія вказаного акту огляду долучена позивачем до позовної заяви та відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017).

Відповідно до ч. 35.1 ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Частиною 35.2 ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначений перелік документів, які подаються разом із заявою про страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014, складеного СТО (Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас-Скан-Сервис ), фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 67352 грн. 54 коп. (разом з ПДВ).

Відповідно до ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016, складеної суб'єктом оціночної діяльності - Каздою Д.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16760/14 від 05.08.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 57865 грн. 75 коп. (разом з ПДВ ) (ремонтна калькуляція 4467к від 09.11.2016 долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017).

Згідно з дослідженням, здійсненим суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14008/12 від 15.11.2012), щодо визначення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ від 10.04.2017, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 0,7 (Ез = 0,7).

Відповідно до ч. 36.1 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що відповідно до страхового акту № 66/14 від 06.02.2017, складеного Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія , розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 становить 19173 грн. 72 коп., на підставі якого відповідачем 07.02.2017 було виплачено страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у розмірі 19173 грн. 72 коп. на рахунок позивача - Приватного підприємства Аніле логістік , що підтверджується платіжним дорученням № 1233 від 07.02.2017, копія якого долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017, та банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що сума страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, яка була виплачена відповідачем, є необґрунтованою, оскільки була зменшена на розмір ПДВ (відповідно до інформації, вказаної відповідачем у призначенні платежу), тоді як позивачем було надано відповідачу докази фактичного проведення ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2 (акт виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 на суму 67352 грн. 54 коп.) та докази оплати вказаних робіт (відповідні квитанції на суму 67352 грн. 54 коп.). За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача розмір недоплаченого, на думку позивача, ПДВ у сумі 3834 грн. 74 коп ., а також різницю між лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну, за Полісом АВ/9669100 (50000 грн. 00 коп.), розміром сплаченого відповідачем страхового відшкодування (19173 грн. 72 коп.) та невиплаченим розміром ПДВ (3834 грн. 74 коп.), що становить 26991 грн. 54 коп . (50000,00 грн. - 19173,72 - 3834,74), що разом становить 30826 грн. 28 коп.

Крім того, у зв'язку з простроченням виплати відповідачем страхового відшкодування у сумі 23008 грн. 46 коп. (19173 грн. 72 коп. + ПДВ 3834 грн. 74 коп.), позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 23930 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 1879 грн. 76 коп. та інфляційні втрати у розмірі 19327 грн. 11 коп. за період з 20.05.2014 по 07.02.2017.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016 вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 57865 грн. 75 коп. (з ПДВ), а відповідно до розрахунку коефіцієнта фізичного зносу вказаного автомобіля Ез (коефіцієнт фізичного зносу) становить 0,7. За таких обставин, відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на підставі формули, викладеної у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та визначено розмір страхового відшкодування за вказаним полісом у сумі 19173 грн. 72 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), яке було виплачено позивачу 07.02.2017.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Згідно зі статтею 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

При цьому потерпілий не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за вказаним договором, а саме на його користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок з виплати страхового відшкодування за договором (Полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 6-954цс16.

Таким чином, настання ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий має право вимоги до боржника в договірному зобов'язанні - до страховика за відповідним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, як встановлено судом, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо виплати страхового відшкодування, в тому числі щодо розміру страхового відшкодування, що визначається та підлягає виплаті потерпілій особі (позивачу), за Полісом АВ/9669100, регулюються Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Щодо розміру страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Однак, проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2006, а отже на дату ДТП (14.02.2014) строк його експлуатації перевищував 4 роки, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, та, відповідно, про необхідність здійснення розрахунку суми страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 саме з урахуванням такого коефіцієнту фізичного зносу.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як встановлено судом, відповідно до акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014, складеного СТО (Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас-Скан-Сервис ), фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 67352 грн. 54 коп. (разом з ПДВ) (копія акту долучена позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016, складеної суб'єктом оціночної діяльності - Каздою Д.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16760/14 від 05.08.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 57865 грн. 75 коп. (разом з ПДВ) (ремонтна калькуляція 4467к від 09.11.2016 долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017).

Суд неодноразово ухвалами від 24.07.2017, від 04.08.2017 зобов'язував позивача надати суду звіт/висновок із визначенням вартості відновлювального ремонту автомобіля SCANIA, державний номер НОМЕР_4, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складений суб'єктом оціночної діяльності (з огляду на строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу станом на дату ДТП (14.02.2014) та положень п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Однак, вказаних вимог ухвал суду позивачем виконано не було.

При цьому, у судовому засіданні 12.09.2017 позивач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що нього відсутній звіт/висновок із визначенням вартості відновлювального ремонту автомобіля SCANIA, державний номер НОМЕР_4, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складений суб'єктом оціночної діяльності.

Водночас, згідно з долученим відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017 дослідженням, здійсненим суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14008/12 від 15.11.2012), щодо визначення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ від 10.04.2017, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 0,7 (Ез = 0,7).

За таких обставин, оскільки матеріали справи містять докази наявності в автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, коефіцієнту фізичного зносу (Ез = 0,7), суд дійшов висновку, що врахування дослідження, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14008/12 від 15.11.2012), щодо визначення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ від 10.04.2017, та відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, становить 0,7 (Ез = 0,7) є обов'язковим так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ) та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 обмежується даною вартістю.

Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1-Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Відповідно до долученого позивачем до позовної заяви акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014, складеного СТО (Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас-Скан-Сервис ), фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 67352 грн. 54 коп. (разом з ПДВ).

Із вказаного акту виконаних робіт вбачається, що Ср (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) становить 9126 грн. 25 коп.

Водночас, в акті виконаних робіт зазначено, що вартість запчастин та паливомастильних матеріалів разом становить 58226 грн. 29 коп.

Тобто, акт виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 не містить окремо переліку матеріалів (См) та їх вартості, та окремо переліку нових складників, що підлягають заміні чи ремонту (Сс) та їх вартості, та при цьому, виокремити їх один від одного неможливо.

При цьому, суд вважає обґрунтованим застосування коефіцієнту фізичного зносу саме щодо фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, яка вказана в акті виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 на суму 67352 грн. 54 коп. (копія долучена позивачем до позовної заяви), так як ремонтна калькуляція № 4467к від 09.11.2016 (долучена відповідачем до матеріалів справи), та відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, становить 57865 грн. 75 коп. (разом з ПДВ), є попереднім оціночним документом та визначає лише можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Крім того, до уваги повинні бути взяті лише ті роботи та матеріали, які вказані в акті виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 на суму 67352 грн. 54 коп., та необхідність виконання (заміни) яких була зумовлена пошкодженнями автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, завданими саме внаслідок ДТП, яка сталась 14.02.2014 за участю транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_1.

За таких обставин, та враховуючи неможливість суду самостійно виокремити з наданого позивачем акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 матеріали (См) та їх вартість, та окремо перелік нових складників, що підлягають заміні чи ремонту (Сс) та їх вартість, судом ухвалою від 13.10.2017 було призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експертів поставлено питання: - яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania, державний НОМЕР_5, з урахуванням його коефіцієнта фізичного зносу, внаслідок пошкоджень, завданих при дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 14.02.2014 за участю вказаного транспортного засобу та автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_1, та з урахуванням акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 (складений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас-Скан-Сервіс , копія акту долучена позивачем до позовної заяви), станом на дату проведення ремонту (29.05.2014).

14.12.2017 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/11799/17 разом із клопотанням судового експерта Семенченка П.О. про надання матеріалів, необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи у справі № 910/11799/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 поновлено провадження у справі № 910/11799/17 для розгляду клопотання судового експерта Семенченка П.О. про надання матеріалів, необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи у справі № 910/11799/17; задоволено клопотання судового експерта; зобов'язано Приватне підприємство "Аніле логістік" 16.01.2018 о 10:00 год. надати для огляду судовому експерту автомобіль Scania, державний НОМЕР_5, з відповідними реєстраційними документами до нього за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6 (у випадку, якщо вказаний автомобіль не може бути представлений для огляду судовому експерту за вказаною адресою, - забезпечити виїзд судового експерта до місця перебування автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, з належними умовами огляду (вільний простір з кожної сторони ТЗ не менше 3-4 м, освітленням (в тому числі переносним джерелом), оглядом досліджуваного КТЗ в умовах спеціалізованої СТО на підіймачі та при потребі часткового розбирання силами та засобами спеціалістів СТО за рахунок позивача).

Крім того, вказаною ухвалою судом було попереджено Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", Приватне підприємство "Промінь" та ОСОБА_2, що у разі їх відсутності, огляд автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, буде проведено судовим експертом без їх участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 дозволено судовому експерту проводити експертизу у справі №910/11799/17 за матеріалами справи (у випадку ненадання позивачем (Приватним підприємством "Аніле логістік") судовому експерту для огляду автомобіль Scania, державний НОМЕР_5, за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6 або незабезпечення виїзду судового експерта до місця перебування вказаного транспортного засобу); у випадку неможливості надання судовому експерту для огляду автомобіль Scania, державний НОМЕР_5, - надати суду кольорові фотознімки пошкодженого КТЗ (оригінали), документи, які засвідчують факт виконання відновлювального ремонту, надати інформацію щодо перебування досліджуваного КТЗ у попередніх ДТП, проведених капітальних ремонтах та наявних вузлах і агрегатах, які потребували ремонту або заміни на момент перед ДТП, також надати інформацію про наявність корозійних пошкоджень кузову досліджуваного КТЗ, його пробіг, дані про комплектність та укомплектованість, встановлене додаткове обладнання (зазначити дати виготовлення та установки, а також документальне підтвердження ціни придбання), оновлення складників та фактичного технічного стану об'єкту дослідження в якому він перебував станом на 29.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 зупинено провадження у справі № 910/11799/17 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи).

Однак, позивачем не було виконано вимог ухвали суду від 14.12.2017, не було надано для огляду судовому експерту автомобіль Scania, державний НОМЕР_5, та при цьому не було надано додаткові матеріали з метою проведення експертизи за наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, у зв'язку з бездіяльністю позивача, яка виразилась у ненаданні позивачем для огляду судовому експерту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, та ненаданні додаткових матеріалів, достатніх для проведення експертизи у справі №910/11799/17, експертиза щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Scania, державний НОМЕР_5, з урахуванням його коефіцієнта фізичного зносу , внаслідок пошкоджень, завданих при дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 14.02.2014 за участю вказаного транспортного засобу та автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_1, та з урахуванням акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 (складений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас-Скан-Сервіс , копія акту долучена позивачем до позовної заяви), станом на дату проведення ремонту (29.05.2014), проведена не була.

Водночас, як встановлено судом, відповідно до долученої відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017 ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016, складеної суб'єктом оціночної діяльності - Каздою Д.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16760/14 від 05.08.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 57865 грн. 75 коп. (разом з ПДВ ).

З ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016 (система Audatex) вбачається, що: - Ср (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) становить 3360 грн. 00 коп. (разом з ПДВ); См (вартість матеріалів) становить 660 грн. 00 коп. (разом з ПДВ); Сс (вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) становить 53845 грн. 75 коп. (разом з ПДВ).

Таким чином, у ремонтній калькуляції № 4467к від 09.11.2016 окремо зазначено Ср (вартість ремонтно-відновлювальних робіт), См (вартість матеріалів) та Сс (вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту).

При цьому, суд зазначає, що роботи, матеріали та складники, наведені в ремонтній калькуляції № 4467к від 09.11.2016, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тим характером пошкоджень автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, які зазначені у первинній Довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, яка сталась 14.02.2014 та акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 18.02.2014, складеного представниками позивача і відповідача.

За таких обставин, враховуючи ненадання позивачем власного звіту з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5 (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) та невиконання позивачем вимог ухвали суду від 14.12.2017, у зв'язку з чим судовим експертом не було проведено експертизу у справі №910/11799/17, суд дійшов висновку про доцільність застосування коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,7) до вартості відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, яка вказана у ремонтній калькуляції № 4467к від 09.11.2016, складеній суб'єктом оціночної діяльності - Каздою Д.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16760/14 від 05.08.2014), та відповідно до якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania, державний НОМЕР_5, становить 57865 грн. 75 коп. (разом з ПДВ).

Таким чином, беручи до уваги коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля Scania, державний НОМЕР_5 (Ез = 0,7), суд дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania, державний НОМЕР_5, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,7) становить 20173 грн. 72 коп . (3360,00 + 660 + 53845,75 (1-0,7)), разом з ПДВ .

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9669100 становить 1000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, беручи до уваги вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,7), що становить 20173 грн. 72 коп., та франшизи за Полісом АВ/9669100 у сумі 1000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 становить 19173 грн. 72 коп.

Як встановлено судом, відповідно до страхового акту № 66/14 від 06.02.2017, складеного Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія , розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 відповідачем було визначено у сумі 19173 грн. 72 коп., та на підставі вказаного акту 07.02.2017 відповідачем було виплачено страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у розмірі 19173 грн. 72 коп. на рахунок позивача - Приватного підприємства Аніле логістік .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у повному обсязі здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, а саме у сумі 19173 грн. 72 коп.

При цьому, суд зазначає, що у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відтак, враховуючи положення Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.

Таким чином, межі відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування не повинні обов'язково дорівнювати розміру завданої потерпілій особі шкоди.

Що стосується тверджень позивача, що відповідачем було зменшено розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ (3834 грн. 74 коп.), суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Таким чином, право на доплату страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування на суму ПДВ виникає у особи у випадку надання доказів фактичного проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу та доказів оплати саме проведеного ремонту (якщо страховиком було зменшено розмір страхового відшкодування на суму ПДВ).

Так, позивачем долучено до позовної заяви докази фактичного проведення ремонту автомобіля Scania, державний НОМЕР_5 (копію акту виконаних робіт № 400917/1 від 29.05.2014 на суму 67352 грн. 54 коп.) та докази оплати проведеного ремонту (копії квитанцій на суму 67352 грн. 54 коп.).

Таким чином, з огляду на наявність в матеріалах справи як доказів фактичного проведення ремонту пошкодженого ТЗ, так і доказів оплати проведеного ремонту, наявні підстави для доплати страхового відшкодування в розмірі, що не перевищує суму ПДВ.

Однак, судом встановлено, що відповідачем не було зменшено розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ не зважаючи на зазначення у платіжному дорученні № 1233 від 07.02.2017 на суму 19173 грн. 72 коп. призначення платежу - страхове відшкодування без ПДВ, з огляду на таке.

Як встановлено судом, відповідно до ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016, складеної суб'єктом оціночної діяльності - Каздою Д.О. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16760/14 від 05.08.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_2, становить 57865 грн. 75 коп. (разом з ПДВ ).

Як встановлено судом, з ремонтної калькуляції № 4467к від 09.11.2016 (система Audatex) вбачається, що: - Ср (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) становить 3360 грн. 00 коп. (разом з ПДВ); См (вартість матеріалів) становить 660 грн. 00 коп. (разом з ПДВ); Сс (вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) становить 53845 грн. 75 коп. (разом з ПДВ).

При цьому, зі страхового акту № 66/14 від 06.02.2017, складеного відповідачем, вбачається, що розрахунок розміру страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 позивачем було здійснено на підставі вказаної ремонтної калькуляції та відповідно до сум, вказаних в ній, та без зменшення вартості робіт, матеріалів та запчастин на суму ПДВ.

Суд зазначає, що у випадку зменшення відповідачем розміру страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ, розмір страхового відшкодування за вказаним полісом становив би 16811 грн. 44 коп. (2800,00 + 550,00 + 44871,46 (1-0,7)).

Однак, відповідачем не було зменшено розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ, що вбачається зі страхового акту № 66/14 від 06.02.2017, та було виплачено позивачу страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 (з урахуванням ПДВ), з огляду на що підстави для доплати страхового відшкодування за вказаним полісом відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно визначено та виплачено позивачу (потерпілій особі) страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у сумі 19173 грн. 72 коп., з огляду на що позовні вимоги Приватного підприємства Аніле логістік в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія страхового відшкодування у розмірі 30826 грн. 28 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачем було прострочено виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 23903 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 1879 грн. 76 коп. та інфляційні втрати у розмірі 19327 грн. 11 коп., нараховані за період з 20.05.2014 по 07.02.2017.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 36.5 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підставою для стягнення зі страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності пені, 3% річних та інфляційних втрат є прострочення здійснення страховиком виплати страхового відшкодування.

Зокрема, до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Як встановлено судом, 18.02.2014 (відповідно до вхідного реєстраційного штампу) позивач звернувся до відповідача як страховика за Полісом АВ/9669100 із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій зазначив про обставини ДТП, повідомив про місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_2, та просив відшкодувати завдану шкоду (копія заяви на виплату страхового відшкодування долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017).

Водночас, у ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зазначено, що якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 (18.02.2014), справа щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 14.02.2014 за участю автомобілів Volvo, державний номер НОМЕР_1, та Scania, державний НОМЕР_5, розглядалась Вінницьким міським судом Вінницької області, та відповідна постанова Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14) була прийнята судом 12.03.2014 та набрала законної сили 25.03.2014.

Позивачем долучено до позовної заяви (та відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017) копію листа Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія вих. № 62 від 14.09.2015, в якому відповідач зазначає, що 21.08.2015 страховик отримав від позивача заяву, в якій позивач просить повідомити причину невиплати до цього часу страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100. У вказаному листі вих. № 62 від 14.09.2015 відповідач зазначив, що розгляд питання щодо виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 було призупинено, оскільки в матеріалах страхової справи відсутня постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 Водночас, відповідач повідомив позивача про те, що після отримання відповідної постанови суду страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 було виплачено позивачу у розмірі, визначеному згідно з законодавством.

Судом встановлено, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2014 у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14), яка набрала законної сили 25.03.2014, була отримана відповідачем 23.12.2016 , що підтверджується вхідним реєстраційним штампом Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (копія постанови долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017).

Як встановлено судом, страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у розмірі 19173 грн. 72 коп. було виплачено позивачу 07.02.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 1233 від 07.02.2017, копія якого долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017, та банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

За наведених обставин, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, він у встановлений законом строк здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, а саме в межах 90-ти денного строку від дня отримання ним постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2014 у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14).

Однак, суд вважає такі твердження відповідача необгрунтованими з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Суд зазначає, що першочерговим завданням страховика є прийняття у встановлені Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строки рішення щодо виплати страхового відшкодування (або про відмову у виплаті страхового відшкодування).

При цьому, відповідно до ч. 33-1.2 ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі письмового запиту, зокрема, страховика відповідний підрозділ Національної поліції зобов'язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров'я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Таким чином, з метою своєчасного виконання зобов'язання щодо прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування (виплати його) / або про відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик має право в тому числі звернутися до суду, який розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальної водія транспортного засобу, яким було порушено Правила дорожнього руху України та у зв'язку з чим завдано шкоду потерпілій особі, із запитом на отримання інформації щодо результатів розгляду такої справи.

Тобто, відповідач, отримавши від позивача 18.02.2014 заяву, в якій позивач повідомив про настання страхового випадку (ДТП), та заяву вих № 389 про повідомлення причин невиплати страхового відшкодування (відповідь на вказану заяву надана відповідачем листом № 62 від 14.09.2015, в якому відповідач зазначив, що розгляд питання щодо виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 було призупинено, оскільки в матеріалах страхової справи відсутня постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.), та будучи обізнаним про розглядом судом справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, з метою виконання свого обов'язку щодо своєчасної виплати страхового відшкодування (п. 2 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України) мав право звернутися до Вінницького міського суду Вінницької області для отримання відповідної постанови.

В будь-якому випадку відповідач міг дізнатися про наявність судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим.

Будь-яких доказів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на своєчасне забезпечення виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, відповідачем суду не надано.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, лише отримавши 23.12.2016 копію постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2014 у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14) - тобто, майже через два роки після ДТП та звернення позивача (потерпілої особи) із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, відповідачем були вчинені дії щодо визначення розміру страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 та його виплати.

Наведена бездіяльність відповідача щодо невчинення дій щодо своєчасної виплати страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 (а саме, невчинення дій щодо отримання відповідної постанови суду) свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, так як відповідач в будь-якому випадку міг дізнатися як про наявність судового рішення у справі 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14), так і про набрання ним законної сили (будучи обізнаним про розгляд судом вказаної справи).

Судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2014 у справі № 127/4124/14-п (провадження № 3/127/1315/14) набрала законної сили 25.03.2014, надіслана судом до реєстру - 27.08.2015 та оприлюднена - 03.09.2015.

Саме з дати оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказаної постанови суду - з 03.09.2015, суд вважає за необхідне починати обраховувати 90-ти денний строк, в межах якого відповідач повинен був виплатити позивачу страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100, так як відомостей про те, що відповідач міг дізнатися про наявність постанови суду в будь-яку іншу дату (раніше ) матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виплатити страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у строк до 02.12.2015 включно.

Як встановлено судом, відповідачем 07.02.2017 було виплачено страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у розмірі 19173 грн. 72 коп. на рахунок позивача - Приватного підприємства Аніле логістік , що підтверджується платіжним дорученням № 1233 від 07.02.2017, копія якого долучена відповідачем до матеріалів справи 03.08.2017, та банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Таким чином, відповідачем було прострочено виплату страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100, що є підставою для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму 19173 грн. 72 коп. (розмір страхового відшкодування за вказаним полісом).

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 23930 грн. 98 коп. за період з 20.05.2014 по 07.02.2017, нараховану на суму 23008 грн. 46 коп. (19173 грн. 72 коп. + ПДВ 20%).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як за висновком суду, прострочення з виплати страхового відшкодування виникло з 03.12.2015, з огляду на що обґрунтованим початком періоду для нарахування пені є 03.12.2015.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач має право на нарахування пені у період з 03.12.2015 по 03.06.2016.

При цьому, з огляду на висновок суду, що відповідачем не було зменшено розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ та обґрунтованим розміром страхового відшкодування є сума, що становить 19173 грн. 72 коп., позивач має право нараховувати пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 19173 грн. 72 коп.

За розрахунком суду, обґрунтованим розміром пені є 4101 грн. 33 коп. (в межах позовних вимог).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 19173.72 03.12.2015 - 17.12.2015 15 22% 346.70 19173.72 18.12.2015 - 28.01.2016 42 22% 970.77 19173.72 29.01.2016 - 03.03.2016 35 22% 806.76 19173.72 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22% 1129.47 19173.72 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19% 696.75 19173.72 27.05.2016 - 03.06.2016 8 18% 150.88 Всього: 4101,33 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного підприємства Аніле логістік в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія пені у розмірі 19829 грн. 65 коп. (23930 грн. 98 коп. - мінус 4101 грн. 33 коп.) у зв'язку з необґрунтованістю.

У відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, що позивачем, всупереч ст.ст. 258, 266 Цивільного кодексу України, помилково здійснено нарахування пені у період, що перевищує 12 місяців перед звернення до суду.

Таким чином, по суті, у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено позовну давність щодо вимог про стягнення пені, враховуючи, що законом не встановлено форму заяви до суду про застосування позовної давності, з огляду на що суд бере до уваги волевиявлення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо необхідності врахування норм ст.ст. 258, 266 Цивільного кодексу України при визначенні періоду нарахування пені.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено судом, відповідач повинен був виплатити страхове відшкодування за Полісом АВ/9669100 у строк до 02.12.2015 включно.

Зважаючи на вказаний строк виконання зобов'язання - до 02.12.2015 включно, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності щодо стягнення пені почався 03.12.2015.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи на те, що судом встановлений факт порушення прав та законних інтересів позивача (у зв'язку з простроченням виплати відповідачем страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100), у суду є підстави для застосування позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дату звернення позивача з даним позовом до суду (19.07.2017 - відповідно до вхідного реєстраційного штампу суду) та обґрунтований період нарахування пені (з 03.12.2015 по 03.06.2016), суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного підприємства Аніле логістік в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія пені у розмірі 4101 грн. 33 коп. у зв'язку з пропуском позовної давності.

Доказів переривання позовної давності та поважності причини пропуску позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача пені позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного підприємства Аніле логістік в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія пені у розмірі 23930 грн. 98 коп. задоволенню не підлягають (19829 грн. 65 коп. пені у зв'язку з необґрунтованістю та 4101 грн. 33 коп. у зв'язку з пропуском позовної давності).

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1879 грн. 76 коп. за період з 20.05.2014 по 07.02.2017.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як за висновком суду, прострочення з виплати страхового відшкодування виникло з 03.12.2015, з огляду на що обґрунтованим початком періоду для нарахування 3% річних є 03.12.2015.

Крім того, дата виконання боржником зобов'язання (відповідачем було виплачено страхове відшкодування 07.02.2017) не входить до періоду нарахування 3% річних.

При цьому, з огляду на висновок суду, що відповідачем не було зменшено розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ та обґрунтованим розміром страхового відшкодування є сума, що становить 19173 грн. 72 коп., позивач має право нараховувати 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 19173 грн. 72 коп.

За розрахунком суду, обґрунтованим розміром 3% річних (в межах заявленого позивачем періоду нарахування) є 680 грн. 80 коп.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 19173.72 03.12.2015 - 06.02.2017 432 3 % 680.80 Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, є 680 грн. 80 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства Аніле логістік в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія 3% річних у розмірі 1879 грн. 76 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 680 грн. 80 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 19327 грн. 11 коп. за період з 20.05.2014 по 07.02.2017.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як за висновком суду, прострочення з виплати страхового відшкодування виникло з 03.12.2015, з огляду на що обґрунтованим початком періоду для нарахування інфляційних втрат є 03.12.2015.

Крім того, дата виконання боржником зобов'язання (відповідачем було виплачено страхове відшкодування 07.02.2017) не входить до періоду нарахування інфляційних втрат.

При цьому, з огляду на висновок суду, що відповідачем не було зменшено розмір страхового відшкодування за Полісом АВ/9669100 на суму ПДВ та обґрунтованим розміром страхового відшкодування є сума, що становить 19173 грн. 72 коп., позивач має право нараховувати інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 19173 грн. 72 коп.

За розрахунком суду, обґрунтованим розміром інфляційних втрат (в межах заявленого позивачем періоду нарахування) є 2759 грн. 60 коп.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 03.12.2015 - 06.02.2017 19173.72 1.144 2759.60 21933.32 Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства Аніле логістік в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія інфляційних втрат у розмірі 19327 грн. 11 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2759 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного підприємства Аніле логістік (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Маршала Красовського, буд. 25, офіс 126; ідентифікаційний код: 36169074) 3 % річних у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4 . Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.05.2018

Суддя І.М. Отрош


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	15.05.2018
Оприлюднено	17.05.2018
Номер документу	73988882
Судочинство	Господарське

Отрош І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.05.2018 по справі 910/11799/17ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/11799/17

Рішення від 15.05.2018

Рішення
від 15.05.2018 по справі 910/11799/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА