Рішення

від 16.05.2018 по справі 910/1690/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 16.05.2018Справа №  910/1690/18 За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КРМЗ” до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр КБ-Інвест” про                   стягнення 602713,00  грн.                                  Суддя Усатенко І.В. Представники сторін: без виклику ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КРМЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР КБ-ІНВЕСТ" про стягнення 602713,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договорами про надання зворотної фінансової допомоги № 29/12-2014 від 29.12.2014, № 8 від 16.02.2015 зобов'язання по поверненню отриманої від позивача поворотної фінансової допомоги. В зв'язку з цим позивач звернувся про стягнення боргу у судовому порядку. Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/1690/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 0113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 15, офіс 1. Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 0103045759478 про вручення відповідачу ухвали від 12.03.2018 не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: “за закінченням строку зберігання”. Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше  наступного  дня  після  їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує  ведення  Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована  система  збирання,  зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі  № 910/1690/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Спектр КБ-Інвест” так і не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 29.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КМРЗ” (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спектр КБ-Інвест” (позичальник) укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги № 29/12-2014 відповідно до п. 1.1-1.6 якого Позикодавець надає на користь Позичальника, а Позичальник приймає та зобов'язується повернути Позикодавцю безвідсоткову зворотну фінансову допомогу (надалі - фінансова допомога) у розмірі 365713,00 грн., без ПДВ, в строки і на умовах, що визначені Сторонами в даному Договорі. Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем на користь Позичальника з моменту підписання цього Договору. На поворотну фінансову допомогу відсотки не нараховуються. Позика надається з власних коштів Позикодавця шляхом здійснення єдиного платежу у розмірі 365713,00 грн. без ПДВ. Платіж здійснюється шляхом внесення Позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Цільовим призначенням фінансової допомоги, що надається Позичальнику, є використання в господарських цілях згідно Статуту Позичальника. Зобов'язання Позичальника до повернення коштів вступає в силу з дати перерахування їх Позикодавцем на рахунок Позичальника. Позивачем було перераховано на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу за договором № 29/12-2014 від 29.12.2014 у розмірі 365713,00 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 30.12.2014 на суму 466000,00 грн та листом позивача відповідачу від 30.12.2014 № 12/1. Також до матеріалів справи надано копію банківської виписки по рахунку позивача від 30.12.2014. Погашення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги здійснюється в повному обсязі шляхом єдиного платежу у розмірі 365713,00 грн., або повернення здійснюється частинами до повного погашення вказаної суми. Платіж здійснюється шляхом внесення позичальником грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Фінансова допомога, що є предметом даного Договору, надається строком до 27 грудня 2015 року. Після закінчення строку, вказаного в п. 3.3. цього Договору, Позичальник зобов'язується протягом 1 банківського дня повернути позику Позикодавцеві. За взаємною згодою Сторін, строк повернення фінансової допомоги може бути продовжено на визначений строк. Про досягнення такої згоди сторони укладають додаткову угоду (п. 3.1- 3.5 договору). Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору Позикодавець має право: вимагати від Позичальника повернення фінансової допомоги відповідно до п. 3.1. цього Договору. Позичальник зобов'язується: повернути фінансову допомогу у строки, що встановлені Договором. Відповідач частково повернув суму отриманих коштів, що підтверджується платіжними дорученням: № 102 від 22.04.2015 на суму 6000,00 грн, № 103 від 22.05.2015 на суму 1000,00 грн, № 107 від 06.05.2015 на суму 6000,00 грн. Загальна сума повернутих коштів складає 13000,00 грн. Вказані обставини також підтверджується копіями банківських виписок з рахунку позивача за відповідні дати. Відповідно до п. 9.1 договору даний Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і дії до 27 грудня 2015 року, в будь-якому разі до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором. З урахуванням суми коштів, повернутої відповідачем, розмір поворотної фінансової допомоги згідно договору № 29/12-2014 від 29.12.2014, що залишилась не повернутою складає 352713,00 грн. 16.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КМРЗ” (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спектр КБ-Інвест” (позичальник) укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги № 8 відповідно до п. 1.1-1.6 якого Позикодавець надає на користь Позичальника, а Позичальник приймає та зобов'язується повернути Позикодавцю безвідсоткову зворотну фінансову допомогу (надалі - фінансова допомога) у розмірі 250 000,00 грн., без ПДВ, в строки і на умовах, що визначені Сторонами в даному Договорі. Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем на користь Позичальника з моменту підписання цього Договору. На поворотну фінансову допомогу відсотки не нараховуються. Позика надається з власних коштів Позикодавця шляхом здійснення єдиного платежу у розмірі 250 000,00 грн., без ПДВ. Платіж здійснюється шляхом внесення Позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Цільовим призначенням фінансової допомоги, що надається Позичальнику, є використання в господарських цілях згідно Статуту Позичальника. Зобов'язання Позичальника до повернення коштів вступає в силу з дати перерахування їх Позикодавцем на рахунок Позичальника. Позивачем було перераховано на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу за договором № 8 від 16.02.2015 у розмірі 250000,00 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 16.02.2015 на суму 250000,00 грн та копією банківської виписки по рахунку позивача від 16.02.2015. Погашення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги здійснюється в повному обсязі шляхом єдиного платежу у розмірі 250000,00 грн., або повернення здійснюється частинами до повного погашення вказаної суми. Платіж здійснюється шляхом внесення позичальником грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Фінансова допомога, що є предметом даного Договору, надається строком до 05 грудня 2015 року. Після закінчення строку, вказаного в п. 3.3. цього Договору, Позичальник зобов'язується протягом 1 банківського дня повернути позику Позикодавцеві. За взаємною згодою Сторін, строк повернення фінансової допомоги може бути продовжено на визначений строк. Про досягнення такої згоди сторони укладають додаткову угоду (п. 3.1- 3.5 договору). Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору Позикодавець має право: вимагати від Позичальника повернення фінансової допомоги відповідно до п. 3.1. цього Договору. Позичальник зобов'язується: повернути фінансову допомогу у строки, що встановлені Договором. Відповідач не повернув отриману від позивача сум поворотної фінансової дороги у розмірі 250000,00 грн у встановлений договором № 8 від 16.02.2015 строк. Відповідно до п. 9.1 договору даний Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і дії до 05 грудня 2015 року, в будь-якому разі до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 04.01.2016, в якій просив повернути кошти отримані за договором № 29/12-2014 від 29.12.2014 у розмірі 352713,00 грн та кошти отримані за договором № 8 від 16.02.2015 у сумі 250000,00 грн. (претензія направлена відповідачу 05.01.2016, докази чого наявні в матеріалах справи). Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими. Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Договором № 29/12-2014 від 29.12.2014 встановлено строк повернення коштів у розмірі 352713,00 грн до 27.12.2015; договором № 8 від 16.02.2015 встановлено строк повернення коштів у розмірі 250000,00 грн до 05.12.2015. В підтвердження обставин існування заборгованості за обома договорами поворотної фінансової допомоги, позивач надав до матеріалів справи акти звіряння взаємних розрахунків за період з вересня 2014 по березень 2015 на суму дебіторської заборгованості позивача у розмірі 365713,00 грн та на суму дебіторської заборгованості позивача у розмірі 250000,00 грн. Обидва акти підписані контрагентами та скріплені їх печатками. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договорів № 29/12-2014 від 29.12.2014, № 8 від 16.02.2015 не повернув поворотну фінансову допомогу на загальну суму 602713,00 грн. Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів у спростування обставин щодо наявності підстав для стягнення з нього поворотної фінансової допомоги за двома договорами на загальну суму 602713,00 грн. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідач не надав жодних доказів чи пояснень в спростування обставин, визнаних позивачем у позовній заяві, та на підтвердження яких позивач надав до матеріалів справи відповідні докази.      Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр КБ-Інвест” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 15, офіс 1, код ЄДРПОУ 38388815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КМРЗ” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Парківська, 18, код ЄДРПОУ 37457273) поворотної фінансової допомоги у розмірі 352713 (триста п'ятдесят дві тисячі сімсот тринадцять) грн 00 коп. за договором № 29/12-2014 від 29.12.2014; поворотної фінансової допомоги у розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. за договором № 8 від 16.02.2015, судовий збір в розмірі 9040 (дев'ять тисяч сорок) грн. 70 коп. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).           Суддя                                                                                    І.В. Усатенко