Рішення

від 15.05.2018 по справі 812/799/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/799/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар» до Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємство Сєвєродонецька теплоелектроцентраль про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар» до Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.22-26) позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 27.02.2018 ВП 46027024;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зняття арешту та повернення позивачеві майна, яке не було реалізоване на третіх електронних торгах;

- зобов'язати відповідача зняти арешт та повернути позивачу майно, яке не було реалізоване на третіх електронних торгах, а саме: однокімнатну квартиру № 14, загальною площею 93,8 кв.м на першому поверсі житлового будинку № 46 по вул.Менделєєва, м.Сєвєродонецьк; вбудоване нежитлове приміщення за адресою: м.Сєвєродонецьк, пр-т Радянський, 42.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем було порушено зведене виконавче провадження ВП № 46027024 щодо примусового стягнення з позивача грошових коштів за виконавчими документами.

У порядку ст.26 ЗУ Про виконавче провадження відповідачем було накладено арешт на майно боржника (позивача) а саме:

- однокімнатна квартира №14, загальною площею 93.8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку №46 по вул.Менделєєва у м.Сєвєродонецьк;

- вбудоване нежитлове приміщення за адресою м.Сєвєродонецьк, пр.-т Радянський, 42.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЗУ Про виконавче провадження , реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Було проведено електронні торги щодо обох об'єктів нерухомості. За наслідками третіх електронних торгів майно не було реалізоване (протокол торгів від 07.08.2017). Відповідач письмово повідомив про це стягувачів та запропонував залишити за собою нереалізоване майно, але письмових заяв про бажання залишити за собою нереалізоване майно ані в 10 денний строк, ані в інший розумний строк від жодного зі стягувачів відповідач не отримав.

В порушення ч.7 ст.61 ЗУ Про виконавче впровадження відповідачем не було знято арешт з майна і воно не було повернуто боржникові. Зважаючи на це позивач у грудні 2017 року звернувся із заявою, в якій просив відповідача дотриматися вимог ч.7.ст.61, п.5 ч.4 с.59 ЗУ Про виконавче провадження у частині негайного зняття арешту та повернення боржникові вищезазначеного нерухомого майна, яке не було реалізоване на третіх електронних торгах. Замість цього відповідач через півроку після закінчення торгів знову відправив стягувачам повідомлення, та отримав згоду одного з стягувачів на залишення нереалізованого майна, а саме: однокімнатну квартиру №14, загальною площею 93,8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку № 46 по вул. Менделєєва у м.Сєвєродонецьк.

27.02.2018. відповідачем винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, якою постановлено передати ДП СТЕЦ в рахунок погашення заборгованості вищевказану квартиру за ціною третіх електронних торгів - 227984,69 грн.

Позивач вважає цю постанову такою, що порушує діюче законодавство, оскільки вона прийнята з порушенням строків, які передбачено ст.ст.59, 61 ЗУ Про виконавче провадження . До того ж, позивач вважає, що відповідачем допущено незаконну бездіяльність щодо невиконання вимог ч.7 ст.61 ЗУ Про виконавче провадження у частини зняття арешту та повернення позивачеві майна, яке не реалізоване на третіх електронних торгах.

Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 52-53) та уточнення до відзиву ( а.с. 86-87) в якому зазначено, що дії державного виконавця були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства та спрямовані на повне та своєчасне виконання судових рішень за якими боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю Транстар . Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом із відзивом на адміністративний позов, відповідач на виконання ухвали суду від 02 травня 2018 року надав копії матеріалів виконавчого провадження (а.с. 54-74, 88-102).

В судовому засіданні 15 травня 2018 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 підприємство Сєвєродонецька теплоелектроцентраль в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Від представника третьої особи ДП СТЕЦ до суду надано письмові пояснення щодо позовної заяви (а.с.78-79) в яких зазначено, що рішення суду тривалий час, а саме за період з 15.01.2015 та по теперішній час не виконано, іншого майна на яке можливо звернути стягнення за боржником не зареєстровано, тому Третьою особою було прийнято рішення про залишення за собою нереалізованого майна на третіх електронних торгах в рахунок погашення боргу, про що було надано відповідачу відповідну заяву за № 06-05-23 від 05.02.2018. Заяву було розглянуто та надано третій особі реквізити рахунку для зарахування різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом. Третьою особою було перераховано на депозитний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 227 984,69 грн., як зарахування різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом, у зв'язку з чим Відповідачем керуючись ч. 9 ст. 61 Закону № 1404-VІІІ було винесено постанову про передачу майна стягуваxу у рахунок погашення боргу та відповідний акт. Враховуючи наявну заборгованість позивача перед третьою особою, вчинення державним виконавцем дій в межах виконавчого провадження № 46027024 щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 27.02.2018, є наслідком чіткого дотримання відповідачем приписів Закону № 1404- VІІІ, а тому визнавати відповідну постанову протиправною та її скасовувати законних підстав не має, як і не має підстав визнавати протиправною бездіяльність відповідача щодо зняття арешту та повернення майна позивачу, яке не було реалізоване на третіх електронних торгах.

В судовому засіданні представники учасників процесу надали пояснення, підтримавши доводи, викладені в письмових заявах, що подані до суду.

Судом була оголошена перерва в судовому засіданні, надано час представнику позивача для представлення оригіналу поштового конверту, яким відповідач надіслав позивачу оскаржену ухвалу.

Оригінал цього конверту представник позивача надав до канцелярії суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 15 травня 2017 року позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо зняття арешту та повернення позивачеві майна, яке не було реалізоване на третіх електронних торгах, та зобов'язання відповідача зняти арешт та повернути позивачу це майно, а саме: однокімнатну квартиру № 14, загальною площею 93,8 кв.м на першому поверсі житлового будинку № 46 по вул.Менделєєва, м.Сєвєродонецьк; вбудоване нежитлове приміщення за адресою: м.Сєвєродонецьк, пр-т Радянський, 42 - залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 119-121).

На підставі досліджених доказів відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області перебуває зведене виконавче провадження № 34266246 від 13.09.2012 року, де боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю Транстар , код 21776443, яке знаходиться за адресою: м. Сєвєродонепьк. вул. Новікова, 2.

09.09.2011 державним виконавцем було винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження №34266246, а саме: виконавче провадження № 23663283 при примусовому виконанні наказу № 10/183 від 17.11.2010, виданого Господарським судом Луганської області про стягнення з ТОВ Транстар на користь ТОВ СП Укрзовніштрейдінвест боргу в сумі 117628,92 грн. та виконавче провадження № 26078805 з примусового виконання постанови № 118971 від 23.02.2011 виданої ТУ Головавтотрансінспекцією у Луганській області про стягнення з ТОВ Транстар на користь держави боргу у сумі 340,00 грн. Зокрема до складу зведеного виконавчого провадження входить 10 виконавчих проваджень на загальну суму боргу 539 345,48 грн. (а.с. 54).

До складу зведеного виконавчого провадження № 34266246 входить виконавче провадження № 46027024, яке було відкрито 15.01.2015 на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 922/4276/14 від 25.11.2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Транстар на користь Державного підприємства Сєвєродонецька теплоелектроцентраль 31 944,31 грн. основного боргу, 16 387,79 грн. пені, 1090,79 грн. 3% річних, 3 565,42 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.69-70).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником на праві приватної власності зареєстровано нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонепьк, проспект Радянський, 42 та однокімнатна квартира на першому поверсі чотирьохповерхового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61-62).

Відповідно до протоколу № 243115 проведення електронних торгів від 16.03.2017, протоколу № 249097 проведення других електронних торгів від 11.04.2017 та протоколу № 254678 проведення третіх електронних торгів від 10.05.2017 нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонепьк, проспект Центральний, 42, стартова ціна 401030,00 грн., продано не було, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с.63-65).

Державним виконавцем 22.05.2017 було надіслано повідомлення стягувачам з пропозицією вирішити питання про залишення за собою майна, нереалізованого на третіх електронних торгах. Жоден зі стягувачів зведеного виконавчого провадження № 34266246 не повідомив про такий намір, про що зазначено в уточненні до відзиву на позовну заяву (а.с.86 зв.бік).

Згідно з протоколом № 264785 проведення електронних торгів від 20.06.2017, згідно протоколу № 271328 проведення других електронних торгів від 17.07.2017 та згідно протоколу № 277176 проведення третіх електронних тортів від 07.08.2017 торги не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів (а.с.66-68).

Державним виконавцем 14.08.2017 було надіслано повідомлення стягувачам з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна на третіх електронних торгах (а.с.90-94).

05.12.2017 позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття арешту, який було накладено у процесі виконавчого провадження з об'єктів нерухомості: вбудованого нежитлового приміщення за адресою м.Сєвєродонецьк, пр.Радянський, 42; квартира за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, 46 (а.с.107-108).

Представники сторін в судовому засіданні визнали ту обставину, що до дня розгляду справи в суді арешт з жодного із зазначених об'єктів не знято, майно позивачу не повернуто.

Відповіді на звернення позивача від 05.12.2017 сторони суду не представили, про її існування суд не повідомили.

16.01.2018 державним виконавцем повторно було надіслано повідомлення стягувачам з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна на третіх електронних торгах (а.с. 95-99).

Як пояснила представник відповідача, повідомлення надсилалися стягувачам простою кореспонденцією відповідно до вимог чинного законодавства, а також стягувачі повідомлялися в телефонному режимі. Повторне повідомлення здійснювалося з метою дотримання прав всіх стягувачів, які могли й не отримати таке повідомлення.

05.02.2018 представник стягувача ДП СТЕЦ направив на адресу відповідача повідомлення щодо залишення за собою нереалізованого майна (а.с.71).

Державним виконавцем було розглянуто дану заяву та надано реквізити рахунку державної виконавчої служби для зарахування різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом, чого не заперечують сторони.

22.02.2018 на депозитний рахунок Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби надійшли грошові кошти від стягувача ДП СТЕЦ в розмірі 227 984,69 грн., як зарахування різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом (а.с.72).

27.02.2018 державним виконавцем було винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу (а.с.74).

Згідно з актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 11.04.2018 ДП СТЕЦ передано у власність однокімнатну квартиру № 14, загальною площею 93,8 м2 на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку № 46 по вулиці Менделєєва у м. Сєвєродонецьку, Луганської області (а.с.74).

Позивач отримав копію оскарженої постанови 15.03.2018, що підтверджено відбитком штемпелю поштового відділення на конверті про відправлення поштового відправлення, про наявність цього доказу позивач зазначав в первинному позові, до позову додавав нерозбірливу копію цього конверту (а.с.12). На вимогу суду надав оригінал (а.с. 114).

До суду позивач звернувся з позовом 26 березня 2018 року, що підтверджено відбитком штемпелю поштового відділення на конверті про прийняття поштового відправлення (а.с.15).

Отже строку звернення до суду для оскарження постанови державного виконавця, передбаченого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач дотримався.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Приписами статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно зі ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону №1404-VIII одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 48, ч.ч. 1, 2, 3, 5 і 7 ст. 56 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Відповідно до ст. 61 Закону №1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України, а саме - Наказом від 29.09.2016 №2831/5 Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна .

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Вимоги цієї норми кореспондуються з вимогами п.5) ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII, згідно з якою підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є також відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.13 цього Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Позивач посилається як на підставу своїх вимог на порушення відповідачем як строків здійснення виконавчих дій так і на порушення процедури реалізації арештованого майна. Він зазначає, що відповідач після отримання заяви позивача про зняття арешту з нереалізованого на третіх електронних торгах майна та повернення цього майна позивачу, не розглянувши його заяву, повторно став повідомляти стягувачів про можливість залишити нереалізоване майно за собою.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач в цій справі має довести, що повідомлення стягувачів та прийняття оскарженого рішення приймалися ним з дотримання встановленої процедури.

Згідно зі ст. 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Державний виконавець не надав суду доказів тих обставин, що ним своєчасно вживалися всі передбачені Законом заходи для належного повідомлення стягувачів та одержання від них підтвердження дати отримання такого повідомлення.

Ці обставини мають істотне значення для розгляду цієї справи, оскільки саме від цієї дати йде відлік десятиденного строку для прийняття наступних рішень чи вчинення виконавчих дій відповідно до Закону №1404-VIII.

За відсутності таких доказів, з урахуванням визнаних сторонами обставин, що державний виконавець після отримання звернення позивача про зняття арешту та повернення йому нереалізованого майна повторно повідомляв всіх стягувачів про можливість залишення непроданого майна за собою саме в спосіб (простою кореспонденцією), який вже не дав результатів, враховуючи тривалість строку з направлення першого повідомлення (14.08.2017) до звернення позивача (05.12.2017), протягом якого відповідач чекав відповіді стягувачів, а також місцезнаходження цих стягувачів, майже всі з яких є установами та підприємствами з адресами на території України, а третя особа ДП СТЕЦ знаходиться в межах одного з відповідачем населеного пункту, суд приходить до висновку, що таке повторне повідомлення стягувачів порушило не лише строк вчинення виконавчих дій, а й визначений Законом №1404-VIII порядок їх проведення.

Відповідач не довів вчинення ним виконавчих дій як підстави для прийняття оскарженого рішення в передбачені законом строки з дотриманням визначеної процедури, що має також відповідати вимогам з ч.2 ст.2 КАС України.

Отже, оскаржена постанова підлягає скасуванню як така, що прийнята в порушення як строків, так і процедури її прийняття, встановленою статтею 28 Закону №1404-VIII та законних прав позивача, гарантованих частиною сьомою статті 61 Закону №1404-VIII отримати нереалізоване на третіх електронних торгах майно.

Таким чином, вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 27.02.2018 ВП 46027024 є обґрунтованою та має бути задоволена судом.

Ухвалою суду від 02.05.2018 позивачеві було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в сумі 3524,00 грн.

Оскільки суд приймає рішення про задоволення однієї вимоги позивача, судовий збір у сумі 1762,00 грн належить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар» до Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємство Сєвєродонецька теплоелектроцентраль про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27.02.2018 № 46027024 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Стягнути на користь Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (пр.Хіміків, 68, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 34988646) судовий збір у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_2