Ухвала

від 16.04.2018 по справі 808/3493/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

16 квітня 2018 року 16:07Справа № 808/3493/17 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гаврилненко А.О. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: не з'явився;

третіх осіб: ОСОБА_2;

розглянувши у підготовчому засіданні питання щодо закриття провадження у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Державного реєстратора Виконавчого комітету Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Кицюк Дар'ї Костянтинівни

треті особи: 1. ОСОБА_5

2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_6

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Державного реєстратора Виконавчого комітету Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Кицюк Дар'ї Костянтинівни (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_5 (далі - третя особа 1), Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 (далі - третя особа 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №34393621 від 22.03.2017.

Підготовче засідання призначено на 16 квітня 2018 року.

Судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

Представник позивача та представник третіх осіб, у підготовчому засіданні заперечили проти закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що даний спір між сторонами виник з приводу державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2323086200:03:001:0010, площею 6,5602 га, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Договір оренди зазначеної земельної ділянки був укладений 20.03.2017 між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 та 22.03.2017 був зареєстрований відповідачем. Позивач вважає, що у неї в оренді вже знаходиться вказана земельна ділянка і до закінчення дії укладеного з нею договору оренди, державний реєстратор не мав права здійснювати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6

В контексті вищевикладеного суд зазначає таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень .

Судом встановлено, що 27.07.2010 між ОСОБА_3 (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець) укладений договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2323086200:03:001:0010, площею 6,5602 га, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області і належала орендодавцеві на праві власності (а.с.14-18). 27 липня 2010 року вищезазначена земельна ділянка прийнята позивачем актом приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) (а.с.19). Як зазначила позивач в позовній заяві, у червні 2017 року вона дізналася про те, що орендодавець ОСОБА_8 помер, в зв'язку з чим у неї виникла необхідність укласти додаткову угоду оренди землі зі спадкоємцем орендодавця, а саме з ОСОБА_5. Проте спадкоємець орендодавця ОСОБА_5 вже уклав договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2323086200:03:001:0010, площею 6,5602 га з ФОП ОСОБА_6 Зазначений договір був зареєстрований 22 березня 2017 року державним реєстратором Виконавчого комітету Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Кицюк Дар'єю Костянтинівною, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34393621 від 22.03.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право.

З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що відповідач неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за орендарем ФОП ОСОБА_6 чим порушив права ФОП ОСОБА_3 як орендаря зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 35 Закону України Про оренду землі встановлено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та те, що фактично між учасниками справи (між позивачем та третьої особою 2) існує спір про те, у кого є переважне право оренду земельної ділянки, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а випливає з цивільних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Питання щодо закриття провадження у справі врегульовані ст. 238 КАС України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на те, що даний спір, згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України належить до юрисдикції місцевих судів, суд вважає, що провадження у справі належить закрити.

Також суд зазначає, що згідно з ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частини першої цієї статті, - повністю.

Судом встановлено, що при зверненні до Запорізького окружного адміністративного суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1600,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.889824740.1 від 10.11.2017, який підлягає поверненню позивачу у відповідності до ч.2 ст.238 КАС України.

Керуючись статтями ст.ст. 183, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №808/3493/17 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державного реєстратора Виконавчого комітету Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Кицюк Дар'ї Костянтинівни, треті особи: ОСОБА_5, Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 72300; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривен 00 копійок), яка сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Роз'яснити позивачу, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку Цивільного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 20.04.2018.

Суддя Ю.П.Бойченко