Ухвала

від 14.05.2018 по справі 821/862/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/862/18

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Державного реєстратора Комунального підприємства "Солом'янка - Сервіс" Ткаченко Тетяни Сергіївни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технолоджис Сенсор" про скасування реєстраційної дії та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

08 травня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (надалі - позивач, ГУ ДФС в Херсонській області) звернулось до суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Солом'янка - Сервіс" Ткаченко Тетяни Сергіївни (надалі - відповідач, Державний реєстратор КП "Солом'янка - Сервіс" Ткаченко Т.С.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технолоджис Сенсор", (надалі - третя особа, ТОВ "Технолоджис Сенсор"), у якому просить:

- скасувати реєстраційну дію про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах, що проведена державним реєстратором Комунального підприємства "Солом'янка - Сервіс" Ткаченко Тетяною Сергіївною від 01.02.2017 року за № 10721070002035390;

- зобов'язати державного реєстратора Комунального підприємства "Солом'янка - Сервіс" внести відповідний запис щодо скасування реєстраційної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолоджис Сенсор" (ЄДРПОУ 41015102) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. ( ч. 1 ст. 2 КАС України).

Отже, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

При цьому, КАС України також передбачено право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду. Так, частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Позивачем в адміністративних справах може бути, серед іншого, суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. ( п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, їх посадовими і службовими особами ( ч. 1 ст. 43 КАС України).

Отже, можливість звернення суб'єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов'язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративної юрисдикції з аналогічних підстав передбачений в пункті п'ятому частини першої статті 19 КАС України, яким передбачено, що за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Головне управління ДФС в Херсонській області обґрунтовує своє право на звернення до суду з вказаним позовом посиланням на п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Аналіз змісту вказаної норми Податкового кодексу України дає підстави вважати, що законодавець пов'язує право контролюючого органу на звернення до адміністративного суду з позовом у випадку, коли підлягає скасуванню державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить скасувати реєстраційну дію про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, що не узгоджується з п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, на який посилається позивач.

З огляду на викладене, позивачем не дотримано вищевказаної норми ПК України, якою передбачено право контролюючого органу звертатися до суду для вирішення публічно-правового спору.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Статтею 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. (ч.2 цієї статті)

Тобто, закон пов'язує початок перебігу процесуального строку на звернення до суду суб'єкта владних повноважень з днем виникнення у нього підстав на таке звернення.

Проте, зі змісту позовної заяви не вбачається будь - якої підстави, виникнення якої дає право позивачу, як суб'єкту владних повноважень, на звернення до суду з даним позовом, що унеможливлює суд перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом та встановити наявність у нього процесуальної дієздатності.

З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, нормативно обґрунтувати підстави звернення до суду з наданням доказів щодо їх виникнення та надати.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд -

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/862/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Дубровна В.А.