Постанова

від 08.05.2018 по справі 522/21680/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018 року м. Одеса

справа №522/21680/17

провадження №22-ц/785/1288/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової О.С.,

за участю секретаря Сідлецької Ю.С.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1,

відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса ,

представник відповідача - Шахновський Олексій Олександрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року у складі судді Бойчука А.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса (далі - ТОВ Гемо Медика Одеса ) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.6-12).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 виділені в окреме провадження (а.с.3).

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона працювала у ТОВ Гемо Медика Одеса на посаді лікаря-лаборанта з 05 січня 2017 року по 01 березня 2017 року, на посаді завідувача лабораторії з 01 березня 2017 року по 05 червня 2017 року. Проте, 17 липня 2017 року вона отримала поштою свою трудову книжку із записом про її звільнення за п.2 ст.41 КЗпП України на підставі наказу від 05 червня 2017 року № 15-к. В день звільнення (05 червня 2017 року) вона знаходилась на роботі, виконуючи свої обов`язки, але з наказом про звільнення її не ознайомили, трудову книжку не видали, розрахунки не здійснили.

На підставі наведеного, посилаючись на положення ст.ст. 47, 116, 117, 235 КЗпП України, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь:

- нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 17678 грн.;

- середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 05 червня 2017 року (день звільнення) по 07 серпня 2017 року (день звернення з позовом до суду) в розмірі 11233,20 грн.;

- середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 червня 2017 року (день звільнення) по 17 липня 2017 року (день отримання трудової книжки) в розмірі 7570,20 грн. (а.с.6-11).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Гемо Медика Одеса на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 17678 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11233,20 грн. У задоволені позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (а.с.59,60-63).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що належні позивачці при звільненні суми не були виплачені відповідачем, тому, враховуючи вимоги ст.ст. 116,117 КЗпП України, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 7570,20 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вимоги є похідними від вимог щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, які не є предметом даного спору.

В апеляційній скарзі ТОВ Гемо Медика Одеса , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с.68-73).

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення належним чином обставини справи не вивчив та не врахував, що нарахована, але не виплачена заробітна плата позивачу за період з 01 квітня 2017 року по 06 червня 2017 рік складає 15700,96 грн. (нараховані 19504,30 грн. - податки 8094,29 грн., сплату яких відповідачем проведено до бюджету належним чином, = до виплати 15700,96 грн.). При задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні на підставі ст.117 КЗпП України, суд першої інстанції не врахував відсутність обов'язкової умови для покладення зазначеної відповідальності, а саме: відсутність вини відповідача за невиплату належних позивачці при звільненні сум, оскільки позивачка в день звільнення не працювала та з вимогою про проведення розрахунку не зверталась.

Позивач ОСОБА_1 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року не оскаржила, відзив на апеляційну скаргу не надала.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Шахновського О.О. в інтересах ТОВ Гемо Медика Одеса , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати та розміру компенсації при трудових відносинах встановлено Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100.

Судом установлено, що з 05 січня 2017 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-лаборанта у ТОВ Гемо Медика Одеса на підставі наказу № 1-к від 05 січня 2017 року (а.с.16,19).

Відповідно до наказу № 4-к від 01 березня 2017 року ОСОБА_1 було переведено на посаду завідуючої лабораторією з 01 березня 2017 року (а.с.16,20).

05 червня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади за п.2 ст. 41 КЗпП України за втратою довір'я на підставі наказу № 15-к від 05 червня 2017 року (а.с. 16).

В день звільнення ОСОБА_1 не була проведена виплата всіх сум, що належать ОСОБА_1 від ТОВ Гемо Медика Одеса при звільненні.

Згідно копії довідки ТОВ Гемо Медика Одеса від 05 червня 2017 року заборгованість ТОВ Гемо Медика Одеса перед ОСОБА_1 (помилково зазначено ОСОБА_1) складає 178678 грн. (а.с.27).

Разом з тим, в апеляційній скарзі ТОВ Гемо Медика Одеса фактично визнало, що нарахована, але не виплачена заробітна плата за період з 01 квітня 2017 року по 06 червня 2017 року (тобто 05 червня 2017 року останній робочий день, за який заробітна плата нарахована ) складає 15700,96 грн. (а.с.70). При цьому, нараховано:

- за квітень 2017 рік - 8000 грн., з яких податки - 3320грн., до виплати- 6440 грн.;

- за травень 2017 рік - 8000 грн., з яких податки - 3320грн., до виплати - 6440 грн.;

- за червень 2017 рік - 3504,30 грн., з яких податки - 1454,29 грн., до виплати - 2820,96 грн.

Зазначене також підтверджується довідкою про доходи, що надана представником відповідача 08 травня 2018 року у судовому засіданні апеляційної інстанції та приєднана судом до матеріалів справи (а.с.136).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, за період з 01 квітня 2017 року по 05 червня 2017 року (включно) ОСОБА_1 було нараховано 19504,30 грн. (8000+8000+3504,30=19504,30), з яких підлягають відрахуванню податки на загальну суму 8094,29 грн., після утримання яких до виплати - 15700,96 грн. (6440+6440+2820,96=15700,96).

На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки належній їй при звільненні суми, що нараховані, але не виплачені, у розмірі 19504,30 грн., з якої підлягають відрахуванню податки та інші обов'язкові платежі.

Нарахування податків та платежів до компетенції суду не належить, дані відрахування проводяться підприємством при виплаті присудженої судом суми.

Доводи апеляційної скарги щодо проведення відповідачем належним чином сплати податків до бюджету, нарахованих на заробітну плату позивача, не підтверджені жодним доказом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, застосовуючи положення статті 117 КЗпП України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки з останньою при звільненні такий розрахунок остаточно не був проведений.

Разом з тим, визначаючи розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за затримку розрахунку, суд, приймаючи розрахунок позивача, не врахував положення ст.27 Закону України Про оплату праці та абз.3 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), відносно того, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Період, за який проводиться розрахунок: 06 червня 2017 рік (оскільки 05 червня 2017 рік - останній робочий день, та в апеляційній скарзі відповідачем визнано, що за 05 червня 2017 рік позивачці нарахована заробітна плата) по 07 серпня 2017 рік (дата подачі позову, як заявлено у позовній заяві). При цьому, колегією суддів враховано, що позивачка не оскаржила рішення суду в цій частині, тобто погодилась із зазначеним періодом.

Враховуючи, що за квітень 2017 рік позивачці було нараховано 8000 грн. за 19 робочих днів, за травень 2017 рік - 8000 грн. за 20 робочих днів (а.с.70).

Таким чином, середньоденна заробітна плата, яку необхідно застосовувати до розрахунку становить 410,26 грн. (квітень 2017 року - за 19 робочих дні заробітна плата 8000 грн., травень 2017 рік - за 20 робочих дні заробітна плата 8000 грн.; середньоденна заробітна плата рівна 410,26 грн., з огляду на таке: (8000 грн. + 8000 грн.) : (19 робочі дні + 20 робочі дні) = 410,26 грн.).

Проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з робочих, а не календарних днів, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові від 21 січня 2015 року №6-195цс14 Верховного Суду України.

Середній заробіток за час розрахунку при звільненні підлягає розрахунку за період з 06 червня 2017 року по 07 серпня 2017 року, кількість робочих днів у даний період складає 44 дні (у червні 2017 року - 18 робочих днів, у липні 2017 року - 21 робочі дні, у серпні 2017 року - 5 робочих днів, всього 44 робочих днів).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 червня 2017 року по 07 серпня 2017 року становить 18051,44 грн. З вказаної суми підлягають відрахуванню податки та інші обов'язкові платежі.

Крім того, суд першої інстанції при винесенні рішення не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Пунктом 1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір встановлено, шо від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з ч.3. ст.88 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до положень пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 640 грн. (19504,30 грн. + 18051,44 грн. = 37555,74 грн./100% = 375,56 грн, але не менше 640 грн., що складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення у новій редакції.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса (код ЄДРПОУ: 37477102, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Приморським РВ у м.Одесі ГУДМС України в Одеській області 18 жовтня 2013 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3):

- нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 квітня 2017 року по 05 червня 2017 року (включно) в розмірі 19504,30 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот чотири гривні тридцять копійок) з утриманням податків, страхових внесків та інших обов'язкових платежів;

- середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 06 червня 2017 року по 07 серпня 2017 рік в розмірі 18051,44 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятдесят одна гривня сорок чотири копійки) з утриманням податків, страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні позову ОСОБА_1 простягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гемо Медика Одеса (код ЄДРПОУ: 37477102, місцезнаходження: АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 травня 2018 року.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я.Колесніков