Рішення

від 15.05.2018 по справі 905/260/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2018р. Справа № 905/260/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, вул. Тверська, буд.5, м. Київ; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (84400, вул. Привокзальна, буд.22, м. Лиман, Донецька обл.; код ЄДРПОУ ВП: 40150216)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Схід Логістик-Трейд (86023, вул. Залізнична, буд. 20-а, смт. Желанне, Ясинуватського р-ну, Донецької обл.; код ЄДРПОУ: 41260850)

про стягнення 69 185,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача : представник не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.05.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Схід Логістик-Трейд , про стягнення 69 185,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.09.2017р. згідно залізничної накладної на групу вагонів №51899854 зі станції відправлення ОСОБА_1 залізниці вантажовідправником - ТОВ Агро-Схід Логістик-Трейд відправлено вантаж - пшеницю, зокрема, у напіввагоні №95830550 на адресу вантажоодержувача - ТОВ МСП-Ніка-Тера (станція призначення Жовтнева Одеська залізниця), та на те, що 12.09.2017р. на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми №1363 в/ст. від 12.09.2017р. станції Покровськ було здійснено комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт №482004/337 від 12.09.2017р., у якому зазначено про наявність розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною масою вантажу у залізничній накладній.

Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 5, 6, 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт , ст.307 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 15.02.2018р. господарським судом Донецької області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.03.2018р.

12.03.2018р. від позивача до господарського суду Донецької області надійшло клопотання про долучення документу до матеріалів справи, а саме: копію комерційного акту №482004/337/27 від 12.09.2017р. з відміткою в розділі Є станції призначення.

Ухвалою від 13.03.2018р. господарським судом Донецької області відкладено підготовче судове засідання на 27.03.2018р.

Ухвалою від 27.03.2018р. господарським судом Донецької області, у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання позивача, продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 14.05.2018р. та відкладено підготовче судове засідання на 08.05.2018р.

Ухвалою від 08.05.2018р. господарським судом Донецької області закрито підготовче провадження у справі №905/260/18 та призначено розгляд справи по суті на 15.05.2018р.

При цьому, відповідач про дату судових засідань був повідомлений належним чином, проте відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Так, господарським судом Донецької області встановлено, що 02.04.2018р. відповідач змінив своє місцезнаходження, про що, всупереч вимогам ч.7 ст. 120 ГПК України, не повідомив суд, у зв'язку з чим, всі процесуальні документи направлялись відповідачу на останню відому суду адресу, а саме: 86023, вул. Залізнична, буд. 20-а, смт. Желанне, Ясинуватського р-ну, Донецької обл.

З огляду на викладене, господарський суд Донецької області дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.09.2017р. ТОВ Агро-Схід Логістик-Трейд зі станції ОСОБА_1 залізниці за залізничною накладною на групу вагонів №51899854 на станцію Жовтнева Одеської залізниці, відвантажило на адресу ТОВ МСП Ніка-Тера (надалі - вантажоодержувач), зокрема, у напіввагоні №95830550 вантаж - пшениця, пакування - насипом, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 1 гл.11 Додатка 3 до СМГС.

При оформленні залізничної накладної на групу вагонів № 51899854 відповідачем вказано масу вантажу, зокрема у напіввагоні №95830550 нетто - 69 000 кг.

Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника - ОСОБА_2

Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, на попутній станції слідування Покровськ ОСОБА_1 залізниці складено комерційний акт №482004/337 від 12.09.2017р., у якому зазначено, що згідно акту загальної форми №1363 від 12.09.2017р. ст. Покровськ комісією у складі: робітник станції ОСОБА_3, робітник станції ОСОБА_4, Заст. ДС ОСОБА_5, було проведено перевірку маси вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагону 22 100 кг, нетто - 69 000 кг. При подаванні вагону на 150-т статичні ваги станції, повірені 24.07.2017р., виявлено: фактична маса брутто вагону склала 90 000 кг, тара вагону з ПД - 22 100 кг, маса вантажу нетто - 67 900 кг, що менше документа на 1 100 кг. На нижніх розвантажувальних люках 3 ЗПП * 047632 * 047644 * 047634 - справні, відповідають документу. На верхніх навантажувальних люках 4 ЗПП * 047621 * 047625 * 047627* 047650 - справні, відповідають документу. Вагон прибув в технічному стані справний. Люка зачинені, течі вантажу немає. Зав. вантажним двором по штату немає.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено . Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

По прибутті спірного вагону на станцію призначення, працівниками залізниці в розділі Є комерційного акту № 482004/337/27 від 12.09.2017р. була зроблена відмітка про те, що при перевірці вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Суд встановив, що комерційний акт №482004/337 від 12.09.2017р. підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Згідно технічного паспорту ваг (заводський номер №146) станції Покровськ ОСОБА_1 залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 10.12.2009р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг, на момент виникнення спірних правовідносин, здійснена 24.07.2017р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.13 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 73-80 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1. ст. 909 ЦК України та ч.1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3. ст.909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника - ОСОБА_2

Відповідно до ч.1. та ч.2. ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом №482004/337 від 12.09.2017р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоодержувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізних документах фактичній масі вантажу у спірних вагонах, відповідачем суду не надано.

Так, згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному напіввагоні №95830550 складає 13 837,00 грн., заявлений штраф до стягнення у розмірі 69 185,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для пшениці, тобто у даному випадку: у напіввагоні №95830550 норма природної втрати складає 345 кг, що менше виявленої нестачі - 1 100 кг.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у розмірі 69 185,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України; ч. 2 ст. 908, ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України; ч. 1, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Схід Логістик-Трейд (код ЄДРПОУ: 41260850, місцезнаходження - 87548, Донецької обл., м. Маріуполь, Центральний район, вулиця Залінського, будинок 33) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 69 185 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 762 грн. 00 коп.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 15.05.2018р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2018р.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Ю.С. Мельниченко