Рішення

від 15.05.2018 по справі 914/573/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018р. Справа №914/573/18

Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі судового засідання Думин В.Я. розглянула справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Магніт» , м. Стрий

про стягнення неустойки 9 364, 30 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору та обставини справи: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Приватного підприємства «Магніт» про стягнення заборгованості 9364,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо повернення орендованого майна після припинення ОСОБА_2 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 61 від 16.07.2008 року, в зв'язку з чим відповідачу нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування цим майном за час прострочення.

Ухвалою від 02.04.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив розгляд справи на 26.04.2018 року.

26.04.2018 р. суд відклав розгляд справи на 15.05.2018 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судове засідання 15.05.2018р. з'явився представник позивача. Позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

Відповідач повторно не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, письмового відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Приватним підприємством Магніт (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 61 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину вантажного майданчика виробничої бази, загальною площею 1000 кв.м., яка розміщена за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, 56, що знаходиться на балансі ВП Мостобудівельний поїзд №63 ДТГО Львівська залізниця (Баллансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31.01.2009 року і становить за незалежною оцінкою 443327,00 грн. (п.1.1.Договору).

08.08.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Приватним підприємством Магніт (Орендар) укладено Договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.07.2009 №61 (далі - Договір про внесення змін), яким внесли зміни в абзац другий пункту 1.1. ОСОБА_2 щодо вартості орендованого майна, яка згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 31.05.2012 року і становить за незалежною оцінкою 479 550,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.1. ОСОБА_2, з врахуванням внесених 08.08.2012 року змін, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 становить без ПДВ за базовий місяць оренди липень 2012 року 5964,44 грн.

Відповідно до п. 10.1 ОСОБА_2 цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 16.07.2009 року по 14.07.2012 року включно.

В п. 10.4. ОСОБА_2 сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього ОСОБА_2 або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим ОСОБА_2. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною ОСОБА_2 при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Пункт 10.1. розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення ОСОБА_2 згідно ОСОБА_2 про внесення змін від 08.08.2012 р. викладено в наступній редакції: 10.1. Цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 15.07.2012 року по 13.07.2015 року включно .

Отже, Договір припинив свою дію 13.07.2015 р. Суд звертає увагу на те, що сторонами суду не надано доказів укладення додаткових договорів щодо продовження дії цього ОСОБА_2 після 13.07.2015 р. та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 10.8. ОСОБА_2 передбачено, що у разі його припинення або розірвання, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Відповідно до п.10.9. ОСОБА_2 вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів Орендарем скеровується Орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання - передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Обов'язок орендаря негайно повернути майно у разі припинення договору найму встановлений також ч.1 ст. 785 ЦК України.

Як встановлено судом, Договір припинив свою дію 13.07.2015 р.

В п. 10.4. ОСОБА_2 сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього ОСОБА_2 або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим ОСОБА_2. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною ОСОБА_2 при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Суд звертає увагу на те, що сторонами суду не надано доказів укладення додаткових договорів щодо продовження дії цього ОСОБА_2 після 13.07.2015 р. та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Отже, відповідач мав повернути орендоване майно Балансоутримувачу 16.07.2015 р. Однак відповідач повернув майно Балансоутримувачу за актом приймання-передачі лише 05.08.2015 р. після отримання від позивача заяви про припинення ОСОБА_2 оренди нерухомого державного майна №61 від 16.07.2009 р.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку за несвоєчасне повернення майна, відповідно до частини 2 ст. 785 ЦК України, якою встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. При цьому, наймодавець має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю (орендної плати) незалежно від пропорцій її розподілу на користь орендодавця та Балансоутримувача, що зазначені в договорі оренди. Це узгоджується із приписами п. 10.10 ОСОБА_2, де зазначено що якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення ОСОБА_2, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування Майном за час прострочення.

Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості з неустойки до Державного бюджету Приватного підприємства Магніт по договору оренди від 16.07.2009 №61, позивачем нараховано відповідачу за період з 17.07.2015 р. по 05.08.2015 р. включно 9364,30 грн. неустойки.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки позивачем не враховано того, що день фактичного повернення майна не включається в період часу, за який здійснюється нарахування неустойки.

З огляду на викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 8697,70 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування Майном за час прострочення.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 636,57 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Магніт (82400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33705946) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3, код ЄДРПОУ 20823070, одержувач коштів: Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача: 38008294, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Львівській області (МФО 825014) рахунок № 31114092702002, код рахунку 22080300) 8 697,70 грн. неустойки.

3. Стягнути з Приватного підприємства Магніт (82400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33705946) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3, код ЄДРПОУ 20823070) 1 636,57 грн. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 17.05.2018р.

Суддя Запотічняк О.Д.