Постанова

від 15.05.2018 по справі 16/238-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року Справа № 16/238-09

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача ,

суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

при секретарі : Ковзикові В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018р., ухвалену суддею Загинайко Т.В. в м. Дніпрі у справі №16/238-09

за заявою : публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ) про видачу дубліката наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р. у справі:

за позовом: публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-РС (м. Дніпро)

про: стягнення 3484467 грн. 58 коп. заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровсьої області від 19.02.2018р. відмовлено у задоволенні заяви публічного акціонерного товариство УкрСиббанк про видачу дубліката наказу суду від 10.11.2014р. у справі №16/238-09 за позовом: публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ) до: товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-РС (м. Дніпро) про: стягнення 3484467 грн. 58 коп. за кредитним договором №11173656000 від 21.06.2007р.

Не погодившись, із зазначеним рішенням, позивач - публічне акціонерне товариство УкрСиббанк подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і прийняти рішення про задоволення заяви про видачу дубліката судового наказу у справі №16/238-09. На думку скаржника ухвала суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи і діючому законодавству, неправильного застосування норм матеріального права. Висновок суду про відсутність поставнови державного виконавця від 11.05.2017р. про повернення виконавчого документа скаржник вважає необгрунтованим. Постанова разом з виконавчим документом не була отримана позивачем, натомість інформацію про завершення виконавчого провадження отримано з автоматизованої системи виконавчого провадження. Дана інформація офіційно підтверджена відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в листі від 05.02.2018р. №021-33/1223. Позивач також вважає помилковим висновок суду про відсутність переривання і пропущення строку для пред явленння до виконання виконавчого документа. Посилаючись на положення частин 1, 4, 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження скаржник вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №45683228 від 05.12.2014р. підтверджує факт переривання строку на предьявлення виконавчого документа до виконання. Крім того, матеріали справи містять офіційну інформацію органу державної виконавчої служби про завершення 11.05.2017р. виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю Глобус-РС відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не явився.

12.04.2018р. директор відповідача подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням його представника.

Апеляційний розгляд справи було призначено ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів: ОСОБА_1., Кузнецова В.О.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №372/18 від 12.04.2018р. у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді проведено повторний автоматизований розподіл судової справи. Справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Кузнецов В.О., Чус О.В.

12.04.2018р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 10.05.2018р. на 14:00.

Ухвалою суду від 12.04.2018 року у судове засідання був викликаний для дачі пояснень старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Н.О., яка прибула у судове засідання і надала пояснення по суті апеляційної скарги.

В судове засідання 10.05.2018 року представник відповідача повторно не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Беручи до уваги, що неявка сторони не перешкоджає вирішенню спору по суті, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, сторони ухвалою суду попереджені, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.05.2018 року була оголошена перерва до 15.05.2018 року, а у судовому засіданні 15.05.2018 року була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Переглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014р. (підписано 28.10.2014р.) позов публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-РС (м. Дніпро) задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 3212379 грн. 46 коп. (в еквіваленті 420441 доларів США) заборгованості по кредиту, 214127 грн. 92 коп. (в еквіваленті 28025,38 доларів США) заборгованості по процентам, 8966 грн. 72 коп. пені по кредиту, 11141 грн. 55 коп. пені про процентам, 37289 грн. 42 коп. заборгованості по комісії, 562 грн. 51 коп. пені по комісії за кредитним договором №11173656000 від 21.06.2007р., 25500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом на виконання рішення 10.11.2014р. видано наказ зі строком дійсності для пред явлення до 11.11.2015р.

09.02.2018р. публічне акціонерне товариство УкрСиббанк (м. Київ) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дубліката наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014р. у даній справі. В обгрунтування заяви позивач вказав, що заява про примусове виконання була подана до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головнного управління юстиції у Дніпропетровській області 02.12.2014р.

Постановою старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №45683228 від 05.12.2014р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №16/238-09 від 10.11.2014р.

За запитом позивача №23-4/8-1253 від 22.01.2018р. про хід виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головнного управління юстиції у Дніпропетровській області листом №021-33/1233 від 05.02.2018р. було повідомлено про завершення виконавчого провадження 11.05.2017р. на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження і направлення постанови про повернення виконавчого документа з оригіналом виконавчого документа стягувачу. Оскільки постанова про повернення виконавчого документа і оригінал виконавчого документа на адресу стягувача не надходили, останній вважає, що виконавчий документ був втрачений при поштовій пересилці. За даних обставин виконання рішення суду у справі є неможливим, а заборгованість відповідача залишається несплаченою.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровсьої області від 19.02.2018р. відмовлено у задоволенні заяви публічного акціонерного товариство УкрСиббанк про видачу дубліката наказу суду від 10.11.2014р. у справі №16/238-09. Суд виходив з того, що позивачем не надано постанови про повернення виконавчого документа від 11.05.2017р., яка б свідчила про переривання строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа. Отже, строк у наказі суду від 10.11.2014р. встановлений для пред'явлення його до виконання, закінчився 11.11.2015р. Крім того, заявником не надано доказів втрати постанови про повернення виконавчого документа і судового наказу, а оскільки строк встановлений для пред'явлення наказу до виконання закінчився, заявник повинен був подати клопотання про поновлення такого строку.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України від 21.04.1999р. №606-ХІV Про виконавче провадження (в редакції від 26.10.2014р. - чинній на день видачі наказу) виконавчі документи могли бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч. 1, 2 ст. 23 вищевказаного Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно підп. 19.4. п. 19 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р.), до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, зокрема, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і надати докази.

Належними доказами визнані в ч. 1 ст.76 ГПК України докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За ст..79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, до заяви позивача про видачу дубліката судового наказу не було додано постанови державного виконавця про завершення виконавчого провадження і повернення виконавчого документа від 11.05.2017р., що і було підставою для відмови у задоволенні заявленого клопотання про видачу дублікату наказу суду.

На підтвердження факту наявності постанови державного виконавця про завершення виконавчого провадження і повернення виконавчого документа від 11.05.2017р. позивач до суду апеляційної інстанції надав ксерокопію зазначеної постанови.

Наявність зазначеної постанови підвтержено і матеріалами виконавчої справи, оригінал якої був оглянутий у судовому засіданні 10.05.2018 року.

Отже, об'єктивно зазначена постанова існувала і станом на день подання заяви по видачу дублікату назау до місцевого господарського суду.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вбачається із матеріалів справи виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 зі справи № 16/238-09 не відбулось, а оригінал наказу від 10.11.2014 №16/238-09 та копія постанови про повернення виконавчого документа від 11.05.2017 року ВП №44683228 на адресу ПАБ УкрСиббанк не надходили, у зв'язку з чим стягувач позбавлений можливості повторно пред'явити його для примусового виконання до органів виконавчої служби. За таких обставин заявник має право на відновлення наказу суду з метою виконання судового рішення по справі.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

За таких обставин місцевий господарський суд повинен був перевірити доводи заявника щодо наявності у нього права на отримання дублікату судового наказу і вирішити питання про його видачу. Ненадання постанови державного виконавця, але посилання на цю постанову у заяві про видачу дубліката судового наказу, зобов'язує суд перевірити вказані обставини та в залежності від їх наявності прийняти відповідне рішення. Лише констатація факту ненадання документу, який би свідчив про правомірність звернення до суду у встановлений законом строк, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки тільки у цьому випадку право стягувача на повторне звернення до виконавчої служби може бути реалізовано.

Аналогічної точки зору дотримується і Верховний Суд (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №24/234).

Наведені обставини свідчать, що ухвала суду прийнята помилково без дослідження обставин справи і з порушенням норм процесуального законодавства та підлягає скасуванню, а заява позивача про видачу дублікату судового наказу - задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284, п.19.4 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного УкрСиббанк (м. Київ) задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2018 року про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу у справі №16/238-09 скасувати.

Видати дублікат судового наказу по справі господарського суду Дніпропетровської області №16/238-09, оригінал якого виданий на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 року, яке набрало законної сили 10.11.2014 року зі змістом та строком дії, які повністю відтворюють текст наказу по справі, який знаходиться в матеріалах судової справи №16/238-09 (том І акруш справи 206).

Видачу дублікату наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів в порядку, встановленому ст. 288 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 17.05.2018 року)

Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв

Судді: О.В.Чус

В.О.Кузнецов