Постанова

від 16.05.2018 по справі 902/624/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/624/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Фермерського господарства "Скала" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 та рішення Господарського суду Вінницької області від 05.09.2017 у справі

за позовом Фермерського господарства "Скала" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_4, 2. СФГ "Поділля" про стягнення 38 884, 51 грн збитків,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Фермерське господарство "Скала" (далі - ФГ "Скала") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" (далі - ТОВ " СФГ "Поділля") про стягнення 38 884,51 грн збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, загальною площею 2,527 га кадастровий номер НОМЕР_2, у формі неодержаного доходу позивачем за час тимчасового невикористання земельної ділянки у 2015 році.

Позивач вважає, що внаслідок протиправної поведінки відповідача та самовільного зайняття ним зазначеної земельної ділянки, позивач був позбавлений можливості її використання за цільовим призначенням та зазнав збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.09.2017 (суддя Банасько О.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано необґрунтованням позивачем належними та допустимими доказами, в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції, чинній до 15.12.2017) та недоведенням наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків.

Постановою колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у складі: Василишина А.Р., Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ФГ "Скала" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При цьому скаржник зазначає, що договір від 01.05.2013 про спільну діяльність не реєструвався; судами не взято до уваги постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.207 у справі № 902/895/16, якою було встановлено відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на користування спірною земельною ділянкою; суди не врахували фактичне волевиявлення власника земельної ділянки.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ТОВ "СФГ "Поділля" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості. Відповідач зазначає, що позивач у касаційній скарзі посилається на обставини, які не відповідають дійсності, зокрема, щодо відсутності реєстрації договору про спільну діяльність; позивач у своїй касаційній скарзі намагається підмінити поняття договору про спільну діяльність договором оренди (суборенди); також зазначає про наявність в матеріалах справи доказів, що з 2007 року СФГ "Поділля" є належним користувачем спірної земельної ділянки.

ОСОБА_4 у відзивах підтримує вимоги касаційної скарги та зазначає, що наданий суду ТОВ "СФГ "Поділля" договір оренди земельної ділянки від 20.12.20107 жодним чином не підтверджує правових підстав на право використання земельної ділянки, так як вказаний договір був припинений у 2011році.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.2014 між ОСОБА_4 та позивачем укладено договір оренди землі № 70, відповідно до якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення № НОМЕР_1, яка знаходиться на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, загальною площею 2,5270 га (кадастровий номер НОМЕР_2). Багато умов, у тому числі й кадастровий номер земельної ділянки, вписані в даний договір вручну.

21.08.2014 складено акт визначення меж земельної ділянки (на місцевості), яка передається в оренду згідно договору.

На виконання умов договору між його сторонами 24.08.2014 підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, у якому вручну вказано дату акту, номер земельної ділянки, площа, номер договору оренди. Водночас, в ньому відсутній кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.08.2014 проведено державну реєстрацію права оренди позивача на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2.

Водночас, відповідачем долучено до матеріалів справи договір оренди землі від 20.12.2007 та відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки укладені між ОСОБА_4 та СФГ "Поділля".

Цей договір зареєстрований у Липовецькій філії ДП "Центр ДЗК" із здійсненням запису у Державному реєстрі земель від 20.12.2007 за №04078060000226.

В якості правової підстави використання ТОВ "СФГ "Поділля" спірної земельної ділянки відповідачем надано договір про спільну діяльність від 01.05.2013, укладений між ТОВ "СФГ "Поділля" та СФГ "Поділля".

Також зі змісту наявних в матеріалах справи судових актів судами встановлено, що відносно земельної ділянки № НОМЕР_1, яка знаходиться на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, загальною площею 2,5270 га до 2015 року відбувались судові спори.

Зокрема, рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13.05.2011 у справі № 2-6/10 відмовлено у задоволенні позову фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_4 до СФГ "Поділля" про припинення дії договорів оренди та повернення земельних ділянок, зокрема договору оренди землі від 20.12.2007.

24.06.2011 рішенням Апеляційного суду Вінницької області рішення Липовецького районного суду у вищевказаній справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та припинено дію договорів оренди землі та зобов'язано СФГ "Поділля" повернути громадянам, в т.ч. ОСОБА_4 їх земельні ділянки в місцях і розмірах, в яких вони здані в оренду по актах прийому-передачі.

02.08.2011 Відділом Держкомзему у Липовецькому районі проведено державну реєстрацію договорів оренди укладених між власниками земельних ділянок на території Вахнівської сільської ради та ТОВ "Криковецьке" (або ТОВ СХК "Вінницька промислова група").

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.11.2011 рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13.05.2011 та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 24.06.2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

16.03.2012 ухвалою Липовецького районного суду позов фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_4 до СФГ "Поділля" про припинення дії договорів оренди та повернення земельних ділянок залишено без розгляду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2012 у справі № 2а/0270/1742/12 за позовом СФГ "Поділля" до відділу Держкомзему у Липовецькому районі Вінницької області Головного управління Держкомзему у Вінницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "СКХ "Вінницька промислова група" зобов'язано відділ Держкомзему у Липовецькому районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію договорів оренди укладених з пайовиками с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області, в тому числі з СФГ "Поділля" та ТОВ "Криковецьке"; зобов'язано відновити державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених між СФГ "Поділля" та пайовиками, в тому числі з ОСОБА_4

23.08.2012 постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/0270/1742/12 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2012 в частині вимог про задоволення позову СФГ "Поділля".

В період з 15.08.2014 по 18.08.2014 на підставі поданих ТОВ СХК "Вінницька промислова група" документів було внесено запис до Державного реєстру речових прав про припинення зареєстрованого за останнім права оренди на земельні ділянки, в тому числі кадастровий номер НОМЕР_2 після чого, 22.08.2014 на дану земельну ділянку було зареєстровано право оренди за позивачем.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.

Судами при розгляді справи встановлено недоведеність вини відповідача та відсутність доказів здійснення на земельній ділянці посівів самим позивачем. При цьому судами взято до уваги, що в період, щодо якого подано позов про стягнення збитків, відсутнє фактичне встановлення меж земельної ділянки.

Судами також встановлено, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача, пов'язаних із самовільним зайняття останнім земельної ділянки загальною площею 2,527 га кадастровий номер НОМЕР_2, оскільки здійснення господарської діяльності стосовно зазначеної земельної ділянки відбувалось за наявності договору про спільну діяльність, при цьому на момент розгляду даної справи ні договір від 20.12.2007 ні договір від 01.05.2013 не визнані недійсними.

Крім того, судами взято до уваги наявність ряду судових процесів в період з 2011 по 2015 роки відносно земельної ділянки № НОМЕР_1, яка знаходиться на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, загальною площею 2,5270 га. Тобто протягом 2011-2015 років правовідносини щодо прав користування зазначеною земельною ділянкою були спірними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання скаржника на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 902/895/16 не приймається до уваги, оскільки предметом позову було визнання права власності на майно (врожай) і обставини правомірності користування спірною земельною ділянкою не встановлювались при тому, що суди відмовили в позові з посиланням на невідповідність обраного позивачем (ФГ "Скала") способу його захисту способам, визначеним законодавством.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного провадження з огляду на положення частини 2 статті 300 ГПК України відповідно до яких суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Оцінюючи доводи скаржника, Верховний Суд як джерелом права також керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), відповідно до якої повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Аргументи, викладені у відзиві ТОВ "СФГ "Поділля", зводяться до законності і обґрунтованості судових рішень.

Аргументи, викладені у відзиві ОСОБА_4, зводяться до викладу хронології подій надання спірної земельної ділянки в оренду різним орендарям.

Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції відповідають нормам чинного законодавства та мають бути залишені без змін.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Скала" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 та рішення Господарського суду Вінницької області від 05.09.2017 у справі № 902/624/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір