Ухвала

від 15.05.2018 по справі 922/2598/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2598/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий: Тихий П.В., судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В.) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий: Тихий П.В., судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В.)

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1. Управління Держземагентства у м. Харкові, 2. Управління Держгеокадастру у м. Харкові,

про внесення змін до договору оренди,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Грицик Д.С. - адвокат, угода, ордер

третьої особи-1 - не з'явився

третьої особи-2 - не з'явився

прокуратури - Збарих С.М. - прокурор відділу

ВСТАНОВИВ:

09.10.2017 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі №922/2598/16 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просив переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16 та у задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2005 шляхом викладення укладеної додаткової угоди до договору оренди землі у новій редакції, відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану заяву, Приватне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" зазначало, що рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року частково задоволено позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПАТ Харківський комбікормовий завод про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2005 року. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 922/2598/16 апеляційна скарга ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року, залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 13 квітня 2017 року касаційну скаргу ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" було залишено без задоволення. Проте, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" у справі №820/149/17 були задоволені у повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року по справі №820/149/17, було встановлено істотні для справи обставини, які не були та не могли бути відомі ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" під час розгляду справи № 922/2598/16 у Господарському суді Харківської області. Так, ті обставини, якими суд обґрунтував підстави задоволення позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 у справі № 922/2598/16, а саме витяг № 546 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області було визнано протиправним та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі № 820/149/17, яка набрала законної сили 27.09.2017.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.11.2017 у справі №922/2598/16 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами - відмовив. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16 залишив без змін.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими, оскільки заявник (відповідач) під час розгляду справи № 922/2598/16 посилався на те, що під час визначення умов додаткової угоди застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, дані обставини досліджувались судами трьох інстанцій та їм надавалась оцінка, отже вони були відомі сторонам, у зв'язку з чим, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає. Суд дійшов висновку, що обставини, які позивач вважає нововиявленими, не є істотними для розгляду даної справи, оскільки ніяким чином не спростовують висновків, що були покладені в основу судового рішення по справі № 922/2598/16, а самі обставини не є такими, що не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

12.12.2017 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача задовольнив, ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2017 року у справі №922/2598/16 скасував, заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі №922/2598/16 скасував, прийняв нове рішення, яким в позові прокурора відмовив повністю.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджуються наведені відповідачем обставини незаконності, нелегітимності рішення органу місцевого самоврядування та те, що про них не було та не могло бути відомо заявнику під час первісного вирішення спору; разом з тим, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року ґрунтується саме на обставинах чинності спірних рішень та обов'язковості їх застосування у спірних правовідносинах.

29.12.2017 (згідно реєстраційним штампом ХАГС) Заступником прокурора Харківської області подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

02.01.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Харківською міською радою подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16, ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2017 у справі №922/2598/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2018 у справі № 922/2598/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

22.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами та призначення їх до розгляду на 15.05.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 10.04.2018.

Заступник прокурора Харківської області (скаржник-1, прокурор) мотивує свою касаційну скаргу тим, що постанова Харківського окружного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17 винесена після розгляду справи №922/2598/16 та не існувала на час ухвалення рішення суду, що переглядається, так само, як і на час винесення постанов Харківським апеляційним судом від 12.01.2017 та Вищим господарським судом України від 13.04.2017, якими залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016. Постанова Харківського окружного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17 не містить будь-яких нових матеріально-правових фактів, тобто таких, що не досліджувались місцевим господарським судом при прийнятті рішення від 11.10.2016 у даній справі та мають значення для вирішення даного спору. Харківським окружним адміністративним судом визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові при застосуванні локальних коефіціентів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні витягу від 30.10.2013 №546 з технічної документації про нормативно-правову грошову оцінку земельної ділянки. Проте, вказана обставина була досліджена та оцінена судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при прийнятті рішень у даній справі. Дані обставини були відомі заявникові на час розгляду справи та вже враховані Господарським судом Харківської області при прийнятті рішення від 11.10.2016. На думку прокурора, оцінка Харківським окружним адміністративним судом вже існуючих в реальній дійсності обставин не створює нововиявлених обставин та не може стати підставою для перегляду рішення суду в розумінні приписів ст.112 ГПК України.

Крім того, Вищим господарським судом України у постанові від 13.04.2017 по даній справі зазначено, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова (складовою частиною яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок.

Разом з тим, відповідно до п.13 спірного договору оренди земельної ділянки та з огляду на положення ст.12 Закону України "Про оцінку земель", підставою для перегляду розміру орендної плати є зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідне рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 (яким затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013) є чинним. За таких обставин, на думку прокурора, постанова Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій Управління Держземагентства у м. Харкові щодо застосування локальних коефіцієнтів у витягу від 30.10.2013 №546 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та скасування самого витягу не має преюдиційного значення для вирішення даного спору та жодним чином не впливає на спірні правовідносини.

Також, скаржник-1 зазначає, що постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №820/149/17 оскаржено Харківською міською радою у касаційному порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, тобто остаточне рішення у справі №820/149/17 на даний час не прийнято.

Прокурор вважає, що доводи ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" можна розцінити як намагання переоцінити обставини справи, які досліджувались судами трьох інстанцій та їм надавалась оцінка, отже вони були відомі товариству, їх повторна оцінка та переоцінка виходять за межі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Харківська міська рада (скаржник-2, позивач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2598/17 ухвалена з порушенням норм матеріального права, а саме неправильного тлумачення судом ч.1 ст.112 ГПК України, чинного на час ухвалення рішення.

Посилаючись на статті 5, 20 Закону України "Про оцінку земель", п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 №213 позивач зазначає, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Разом з тим, наведене законодавство не надає витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, таким чином, за наявності відповідних заперечень сторони про необґрунтованість наведених у цих витягах з технічної документації даних нормативну грошову оцінку земельних ділянок, ці дані можуть бути перевірені судами.

Скаржник-2 вважає, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі не є актом місцевого самоврядування, як про це зазначив суд апеляційної інстанції, а є лише відображенням інформації, що міститься в технічній документації нормативної грошової оцінки населеного пункту щодо окремої земельної ділянки, а отже не може бути незаконним нормативно- правовим актом або рішенням органу місцевого самоврядування. Вказаний витяг з технічної документації був виданий територіальним підрозділом Держземагентства, який не є органом місцевого самоврядування, а є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивач вказує, що відповідач в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стверджував, що при первісному розгляді справи №922/2598/16 заперечував проти позову саме з підстав невідповідності інформації, зазначеної в витязі з нормативної грошової оцінки вимогам чинного законодавства, а саме перевищення встановленого максимального значення окремих локальних коефіцієнтів, встановленого Порядком №18/15/21/11. Ці обставини також відображені в рішенні Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі №922/2598/16, із заявою про перегляд якого звернувся відповідач. Так, у рішенні суд зазначив, що при розгляді справи відповідач надав суду клопотання, в якому просить призначити судову земельно-технічну експертизу, обґрунтовуючи зазначене клопотання тим, що при формуванні третьої особою -1 витягу з нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки були безпідставно застосовані окремі локальні коефіцієнти з перевищенням їх максимального значення, встановленого Порядком визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджених наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, мотивуючи тим, що питання, які відповідач просить поставити на вирішення експерту, безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах.

Переглядаючи зазначене рішення по суті, Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 11.01.2017 також дійшов висновку, що саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах. Також колегія суддів зазначила, що при укладені договору оренди землі від 14.09.2015 відповідач не заперечував та погодився з застосованими до нього відповідних коефіцієнтів, та за весь час дії договору орендар не звертався з пропозиціями про зміну, пониження застосованих при розрахунку коефіцієнтів. Отже застосовані коефіцієнти з урахуванням особливостей орендованої земельної ділянки задовольняли відповідача і ні яких заперечень до моменту підвищення ціни за оренду земельної ділянки відповідач не надавав. Вищий господарський суд України в постанові від 13.04.2017, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що судами встановлено, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова (складовою яких є спірна земельна ділянка і щодо якої видано витяг) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок про відповідність документації з грошової оцінки земель м. Харкова вимогам чинного законодавства. Таким чином, судами трьох інстанцій при первісному розгляді справи по суті надавалась оцінка доводам відповідача щодо невідповідності інформації, зазначеної у витягу з нормативної грошової оцінки вимогами чинного законодавства, а саме перевищення встановленого максимального значення окремих локальних коефіцієнтів.

У постанові Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17, якою задоволено адміністративний позов ПрАТ "Харківський комбікормовий завод", в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при формуванні Управлінням Держземагентства у м. Харкові відповідно до витягу №546 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013, до позивача були застосовані окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством. Дані дії Держземагентства призвели до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, Велика Панасівська, 236.

Таким чином скаржник-2 вважає, що на обставини, встановлені адміністративними судами, відповідач вже посилався при первісному розгляді справи в господарських судах усіх трьох інстанцій, вони були предметом дослідження господарськими судами у справі №922/2598/16, а отже були відомі заявнику на момент цього розгляду, тому не можуть вважатися нововиявленими.

Відповідач надав відзиви на касаційні скарги, в яких просить суд постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2598/17 залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

Від третіх осіб відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

У судове засідання з'явилися прокурор та представник відповідача.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.

Представник відповідача виклав заперечення проти касаційних скарг.

Крім того, 12.12.2017 Харківським апеляційним господарським судом винесено окрему ухвалу у справі №922/2598/16, яку надіслано Голові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру для вжиття заходів реагування, притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності та недопущення порушень законодавства в подальшому .

31.12.2017 (згідно оформлення поштового відправлення) Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області подано касаційну скаргу на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 скасувати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018 у справі № 922/2598/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

22.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження та розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (скаржник) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судом апеляційної інстанції при винесенні окремої ухвали порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що відповідно до ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно зі ст.23 вказаного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Відповідно до п.1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року. Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено (п.2, п.3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію 01.01.2014. Відповідно до п.2.2. рішення Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" є користувачем програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013" за договором з Департаментом земельних відносин, надає доступ до зазначеного програмного комплексу управлінню Держземагентства у м. Харкові Харківської області для надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, Департаменту земельних відносин для перевірки даних, що містяться у витягах, та виконання інших функцій у межах повноважень та Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель для здійснення відповідних контрольних повноважень (пункт 2.3 рішення).

Відповідно до п.3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27.01.2006 №18/15/21/11 і зареєстрованого в Мінюсті 05.04.2006 №388/1226 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн=Цнз х Кф х Км3. Зазначення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу, не меншого, ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад цифрових 100 тисяч чолов. та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, таблиця 1.7", при чому добуток по факторних оцінок не повинен бути нижчим 0,50 і вище 1,50.

Таким чином, розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у місті Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013" в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій.

Скаржник зазначає, що аналіз викладеного свідчить, що Управління Держземагентства не розраховує та не впливає на значення зазначеного коефіцієнту.

Приватне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" надало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до ч.3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" та пп. 6 та 16 п. 4 Положення "Про Державне земельне агентство України", затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445/2011, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Разом з тим, при формуванні витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року, Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області було безпідставно застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого порядком, а саме:

-зона ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. м, згідно Порядку - 0,85-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено - 0,95873;

-зона залягання ґрунтових вод менше 3 м, згідно Порядку - 0,90-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено 0,95192;

-зона значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується, згідно Порядку - 0,90-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено - 0,98861;

-зона забруднення атмосферного повітря, згідно Порядку - 0,80-0,95, а Відповідачем у витягу зазначено 0,98772.

З наведеного вбачається, що при формуванні управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року були застосовані окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавство, що призвело до необґрунтовано підвищення вартості земельної ділянки та як наслідок незаконного підвищення орендної плати за земельну ділянку.

Дана обставина встановлена безпосередньо Харківським окружним адміністративним судом в постанові від 08 червня 2017 року у справі № 820/149/17.

Зазначені факти свідчать про наявність недоліків в організації роботи службових осіб Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області під час формуванні та видання Публічному акціонерному товариству "Харківський комбікормовий завод" витягу № 546, що спричинило формування завищеного розміру орендної плати за земельну ділянку.

За змістом пункту 4.31 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10 травня 2012 року № 258 головне управління відповідно до покладених на нього завдань координує роботу територіальних органів Держземагентства України нижчого рівня в межах області.

З наведеної норми вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин Головне управління Держземагентства в області мало обов'язок щодо перевірки діяльності Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області, невиконання якого, в свою чергу, зумовило відповідні правопорушення.

Керуючись ст.ст. 22, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного суду ухвалила окрему ухвалу надіслати Голові Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру для вжиття заходів реагування, притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності та недопущення порушень законодавства в подальшому.

Розглядаючи доводи касаційних скарг та заперечення на них суд доходить наступних висновків .

Відмовляючи у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд зазначив таке.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року частково задоволено позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПАТ Харківський комбікормовий завод, внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого 14.09.2005 року за № 72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 922/2598/16 апеляційна скарга ПАТ "Харківський комбікормовий завод" була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року, залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 року касаційну скаргу ПАТ "Харківський комбікормовий завод" було залишено без задоволення.

Під час розгляду розгляду справи судами були досліджені обставини, на які заявник (відповідач) посилається як на нововиявлені, зокрема, при розгляді справи в Господарському суду Харківської області відповідач надав клопотання (вх. № 30018 від 13.09.2016 року), в якому просив призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1.1. Чи вірно визначено у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 546 від 30.10.2013 р. локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони? Суд відмовив у задоволенні клопотання посилаючись на те, що поставлені відповідачем питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах. Крім того, під час розгляду справи в Харківському апеляційному господарському суді від апелянта (відповідача) також надходило клопотання (вх. № 12181 від 02.12.2016 року), в якому останній просив призначити у справі судову комплексно земельно-технічну та оціночну експертизи, судова колегія відмовила у задоволенні клопотання та зазначила, що вирішення питання поставленого в клопотанні не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно. Зазначені обставини також відображені під час розгляду справи Вищим господарським судом України, касатор (відповідач) при подачі касаційної скарги, як підстави скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року вказує, перевищення встановленого максимального значення окремих локальних коефіцієнтів та відмову у задоволенні клопотання про проведення судової комплексно земельно-технічну та оціночну експертизи. Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що оскільки технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Харкова (складовою яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок, проведення повторної експертизи є недоцільним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Харківський комбікормовий завод у справі № 820/149/17 були задоволені у повному обсязі та визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року; визнано протиправним та скасовано Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області; зобов'язано Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року у справі № 820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Інших документів, які мають істотне значення для справи, існували під час розгляду справи і не могли бути відомі заявникові під час розгляду справи і винесення судового рішення, заявник суду не надав.

Таким чином, обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, оскільки заявник (відповідач) під час розгляду справи №922/2598/16 посилався на те, що під час визначення умов додаткової угоди застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, дані обставини досліджувались судами трьох інстанцій та їм надавалась оцінка, отже вони були відомі сторонам, у зв'язку з чим, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які позивач вважає нововиявленими, не є істотними для розгляду даної справи, оскільки ніяким чином не спростовують висновків, що були покладені в основу судового рішення по справі № 922/2598/16, а самі обставини не є такими, що не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі №922/2598/16 за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказує, що приймаючи рішення від 11.10.2016 року, місцевий господарський суд поклав в його основу дані зазначені у витягу №546 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 73578 кв.м, кадастровий номер 6310137200:03:001:0004, що знаходиться за адресою:, м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова) 236 від 30.10.2013 року, виданого Управлінням Держземагентства у м. Харкові, Харківської області з коефіцієнтом Км3 0,92358, нормативна грошова оцінка 20183181,00 грн.

Саме виходячи з цих даних було визначено розмір щомісячної орендної плати, а саме прийнято дані в редакції Позивача. Проте ці дані було отримано Позивачем внаслідок протиправних дій працівників Держземагентства, які застосували окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, про призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова) 236.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Харківський комбікормовий завод у справі № 820/149/17 були задоволені у повному обсязі та визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року; визнано протиправним та скасовано Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області; зобов'язано Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року у справі № 820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року у справі № 820/149/17 спірний Витяг було визнано протиправним і скасовано, а не визнано нечинним, тобто цей Витяг не породжував жодних правових наслідків від моменту його видання, хоча саме він був покладений в основу рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 р.

Таким чином, рішення про визначення розміру орендної плати, основане на визнаних протиправними і скасованими даних про грошову оцінку земельної ділянки.

Наведені факти, що встановлені згідно судового рішення у адміністративній справі є нововиявленими обставинами для даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за N 388/12262) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2 до вказаного порядку.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року є офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, а саме управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області, на підставі якого Харківська міська рада в межах повноважень розраховує розмір орендної плати. При цьому слід відзначити, що сам спірний договір оренди від 14.09.2005 року в пункті 9 абз.2 , містить умову, що орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки. Тобто у будь-якому разі підставою для визначення щомісячного платежу повинен бути витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Оскільки недостовірність нормативної грошової оцінки не бралася судом до уваги при вирішенні спору по суті, проте нормативну грошову оцінку земельної ділянки суд враховував при вирішенні спору, ці обставини є істотними та підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Водночас статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено презумпцію правомірності актів органів та осіб місцевого самоврядування через визначення, що акти органів та осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку, тобто, про обставини невідповідності рішень Харківської міської ради Конституції та законам України заявнику не могло бути відомо до прийняття про це відповідних судових рішень.

Застосування у спірних відносинах нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, який є незаконним, унеможливлює застосування до цих правовідносин закону, що суперечить усталеному правопорядку, про що вірно відзначено у постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової певності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Судова колегія відзначила, що матеріалами справи підтверджуються наведені відповідачем обставини незаконності, нелегітимності рішення органу місцевого самоврядування та те, що про них не було та не могло бути відомо заявнику під час первісного вирішення спору; разом з тим, рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року ґрунтується саме на обставинах чинності спірних рішень та обов'язковості їх застосування у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовні вимоги прокурора щодо встановлення щомісячної орендної плати за оренду земельної ділянки площею 73578 кв.м, кадастровий номер 6310137200:03:001:0004 у запропонованому розмірі - 3 % від нормативної грошової оцінки, а саме: 605495,43 грн. за рік є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

За викладеного, колегія суддів зазначила, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена за умов порушення норм процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неправомірно відхилені доводи заявника про те, що означені ним обставини є нововиявленими у даній справі, і таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення, і тому дана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга, а також заява про перегляд за нововиявленими обставинами - підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

З даного приводу колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Вищевказаним рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16 позов задоволено частково, внесено зміни до спірного договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в наступній редакції, зокрема:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №546 від 30.10.2013 становить 20183181 гри. (двадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одна гривня). При змінах в нормативній грошовій оцінці землі за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".

"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби у місті Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 333/14 від 30.10.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 605495,43 гри. (шістсот п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 43 копійки), або в місяць - 50457,95 гри. (п'ятдесят тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 95 копійок)."

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Харківський комбікормовий завод у справі № 820/149/17 були задоволені у повному обсязі та:

- визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року;

- визнано протиправним та скасовано Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року , виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області;

- зобов'язано Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки , що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

Відповідно до ч.5 ст.302 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики ."

Колегія суддів касаційного суду доходить висновку про необхідність передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, виходячи з наступного.

Спори про внесення змін до договорів оренди землі з підстав зміни нормативно-грошової оцінки земельних ділянок становлять доволі значну кількість в судах саме господарської юрисдикції.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки зазвичай є головним доказом, який підтверджує новий розмір такої оцінки.

В зв'язку з викладеним, поширений характер носить звернення орендарів до судів вже іншої, адміністративної юрисдикції з позовами про визнання протиправними та скасуванння таких витягів з підстав незаконності або необгрунтованості зазначених в них даних про новий розмір вказаної оцінки.

При цьому, заявляються клопотання про зупинення проваджень в господарських справах з підстав можливості отримання преюдиційних висновків в межах адміністративної справи або, принаймні, для затягування розгляду господарської справи, оскільки зміни в договір наберуть чинності лише з набранням чинності відповідним судовим рішенням в господарській справі.

В разі ж неможливості чи невдалості зупинення такі рішення адміністративних судів можуть використовуватися в якості нововиявлених обставин як підстава перегляду висновків, вже зроблених господарськими судами, як має місце в даній справі .

При цьому, до цього часу відсутня єдина правозастосовча практика щодо питань:

1. чи є такий витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки саме правовим актом самостійного характеру, який може бути оскаржений в суді, чи є лише технічним похідним документом, який відображає інформацію, що міститься в технічній документації нормативної грошової оцінки, затвердженій рішенням відповідного органу місцевого саморядування, а тому саме останнє і має оскаржуватися.

2. чи носять висновки адміністративного суду при розгляді справи про скасування такого витягу преюдиціальний характер для господарських судів, які розглядають спори про внесення змін до договорів оренди землі щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок на підставі таких висновків.

3. якщо так:

- чи є розгляд адміністративним судом справи про скасування такого витягу підставою для зупинення провадження в господарській справі;

- чи є скасування адміністративним судом такого витягу та зроблені даним судом у мотивувальній частині рішення висновки щодо його незаконності та необгрунтованості нововиявленими обставинами для перегляду зазначених господарських справ про внесення змін до договорів оренди землі.

4. якщо ні, і господарськими та адміністративними судами зроблені протилежні висновки щодо законності та обгрунтованості такого витягу та його даних, як має місце в даній справі , як має бути враховано наступне.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій:

"Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини."

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86 му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46, 50 даної Доповіді:

"44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним . Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws) , які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику приватного правосуддя , що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

50. Існування суперечливих рішень, що їх виніс верховний чи конституційний суд, у будь-якому разі є несумісним із принципом юридичної визначеності. Тому вимагається, щоб суди, особливо вищих інстанцій, запроваджували механізми, що надають можливість уникати суперечливості та забезпечувати узгодженість їхньої судової практики."

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Таким чином, зі змісту вищевказаної ч.3 ст.35 ГПК України можна зробити висновок, що однією з цілей цієї норми законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Керуючись статтями 234, 235, 300, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу №922/2598/16 разом із касаційними скаргами Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у даній справі передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський