Постанова

від 26.07.2018 по справі 922/2598/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2598/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий: Тихий П.В., судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В.)

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1. Управління Держземагентства у м. Харкові, 2. Управління Держгеокадастру у м. Харкові,

про внесення змін до договору оренди,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Пашковський Д.В. - адвокат

третьої особи-1 - не з'явився

третьої особи-2 - не з'явився

прокуратури - Кравчук О.А. - прокурор відділу

ВСТАНОВИВ:

09.10.2017 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі №922/2598/16 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просить переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16 та у задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2005 шляхом викладення укладеної додаткової угоди до договору оренди землі у новій редакції відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану заяву Приватне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" зазначало, що рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року частково задоволено позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПАТ "Харківський комбікормовий завод" про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2005 року. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 922/2598/16 апеляційна скарга ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року, залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 13 квітня 2017 року касаційну скаргу ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" було залишено без задоволення. Проте, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" у справі №820/149/17 були задоволені у повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року по справі №820/149/17 було встановлено істотні для справи обставини, які не були та не могли бути відомі ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" під час розгляду справи № 922/2598/16 у Господарському суді Харківської області. Так, ті обставини, якими суд обґрунтував підстави задоволення позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 у справі № 922/2598/16, а саме витяг №546 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області, було визнано протиправним та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17, яка набрала законної сили 27.09.2017.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.11.2017 у справі №922/2598/16 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами - відмовив. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16 залишив без змін.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, оскільки заявник (відповідач) під час розгляду справи № 922/2598/16 посилався на те, що під час визначення умов додаткової угоди застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, дані обставини досліджувались судами трьох інстанцій та їм надавалась оцінка, отже вони були відомі сторонам, у зв'язку з чим, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає. Суд дійшов висновку, що обставини, які позивач вважає нововиявленими, не є істотними для розгляду даної справи, оскільки ніяким чином не спростовують висновків, що були покладені в основу судового рішення по справі № 922/2598/16, а самі обставини не є такими, що не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

12.12.2017 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача задовольнив, ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2017 року у справі №922/2598/16 скасував, заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі №922/2598/16 скасував, прийняв нове рішення, яким в позові прокурора відмовив повністю.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджуються наведені відповідачем обставини незаконності, нелегітимності рішення відповідного органу та те, що про них не було та не могло бути відомо заявнику під час первісного вирішення спору; разом з тим, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року ґрунтується саме на обставинах чинності спірних рішень та обов'язковості їх застосування у спірних правовідносинах.

29.12.2017 (згідно реєстраційним штампом ХАГС) Заступником прокурора Харківської області подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

02.01.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Харківською міською радою подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 до Касаційного господарського суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16, ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2017 у справі №922/2598/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2018 у справі № 922/2598/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

22.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами та призначення їх до розгляду на 15.05.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 10.04.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 справу №922/2598/16 разом із касаційними скаргами Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у даній справі передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 04.06.2018 справу за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління Держземагентства у м. Харкові, Управління Держгеокадастру у м. Харкові, про внесення змін до договору оренди разом із касаційними скаргами Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2017 року, повернуто Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2018 у справі №922/2598/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2018 призначено до розгляду касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 на 26.07.2018.

Заступник прокурора Харківської області (скаржник-1, прокурор) мотивує свою касаційну скаргу тим, що постанова Харківського окружного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17 винесена після розгляду справи №922/2598/16 та не існувала на час ухвалення рішення суду, що переглядається, так само, як і на час винесення постанов Харківським апеляційним судом від 12.01.2017 та Вищим господарським судом України від 13.04.2017, якими залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016. Постанова Харківського окружного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17 не містить будь-яких нових матеріально-правових фактів, тобто, таких, що не досліджувались місцевим господарським судом при прийнятті рішення від 11.10.2016 у даній справі та мають значення для вирішення даного спору. Харківським окружним адміністративним судом визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні витягу від 30.10.2013 №546 з технічної документації про нормативно-правову грошову оцінку земельної ділянки. Проте, вказана обставина була досліджена та оцінена судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при прийнятті рішень у даній справі. Дані обставини були відомі заявникові на час розгляду справи та вже враховані Господарським судом Харківської області при прийнятті рішення від 11.10.2016. На думку прокурора, оцінка Харківським окружним адміністративним судом вже існуючих в реальній дійсності обставин не створює нововиявлених обставин та не може стати підставою для перегляду рішення суду в розумінні приписів ст.112 ГПК України.

Крім того, Вищим господарським судом України у постанові від 13.04.2017 по даній справі зазначено, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова (складовою частиною яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок.

Разом з тим, відповідно до п.13 спірного договору оренди земельної ділянки та з огляду на положення ст.12 Закону України "Про оцінку земель", підставою для перегляду розміру орендної плати є зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідне рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 (яким затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013) є чинним. За таких обставин, на думку прокурора, постанова Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій Управління Держземагентства у м. Харкові щодо застосування локальних коефіцієнтів у витягу від 30.10.2013 №546 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та скасування самого витягу не має преюдиційного значення для вирішення даного спору та жодним чином не впливає на спірні правовідносини.

Також скаржник-1 зазначає, що постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №820/149/17 оскаржено Харківською міською радою у касаційному порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, тобто, остаточне рішення у справі №820/149/17 на даний час не прийнято.

Прокурор вважає, що доводи ПрАТ "Харківський комбікормовий завод" можна розцінити як намагання переоцінити обставини справи, які досліджувались судами трьох інстанцій та їм надавалась оцінка, отже вони були відомі товариству, їх повторна оцінка та переоцінка виходять за межі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Харківська міська рада (скаржник-2, позивач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2598/17 ухвалена з порушенням норм матеріального права, а саме неправильного тлумачення судом ч.1 ст.112 ГПК України, чинного на час ухвалення рішення.

Посилаючись на статті 5, 20 Закону України "Про оцінку земель", п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 №213 позивач зазначає, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Разом з тим, наведене законодавство не надає витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, таким чином, за наявності відповідних заперечень сторони про необґрунтованість наведених у цих витягах з технічної документації даних нормативну грошову оцінку земельних ділянок ці дані можуть бути перевірені судами.

Скаржник-2 вважає, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі не є актом місцевого самоврядування, як про це зазначив суд апеляційної інстанції, а є лише відображенням інформації, що міститься в технічній документації нормативної грошової оцінки населеного пункту щодо окремої земельної ділянки, а отже не може бути незаконним нормативно-правовим актом або рішенням органу місцевого самоврядування. Вказаний витяг з технічної документації був виданий територіальним підрозділом Держземагентства, який не є органом місцевого самоврядування, а є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивач вказує, що відповідач в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стверджував, що при первісному розгляді справи №922/2598/16 заперечував проти позову саме з невідповідності інформації, зазначеної в витязі з нормативної грошової оцінки вимогам чинного законодавства, а саме перевищення встановленого максимального значення окремих локальних коефіцієнтів, встановленого Порядком №18/15/21/11. Ці обставини також відображені в рішенні Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі №922/2598/16, із заявою про перегляд якого звернувся відповідач. Так, у рішенні суд зазначив, що при розгляді справи відповідач надав суду клопотання, в якому просить призначити судову земельно-технічну експертизу, обґрунтовуючи зазначене клопотання тим, що при формуванні третьої особою -1 витягу з нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки були безпідставно застосовані окремі локальні коефіцієнти з перевищенням їх максимального значення, встановленого Порядком визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджених наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, мотивуючи тим, що питання, які відповідач просить поставити на вирішення експерту, безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах. Переглядаючи зазначене рішення по суті, Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 11.01.2017 також дійшов висновку, що саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах. Також колегія суддів зазначила, що при укладені договору оренди землі від 14.09.2015 відповідач не заперечував та погодився з застосуванням до нього відповідних коефіцієнтів, та за весь час дії договору орендар не звертався з пропозиціями про зміну, пониження застосованих при розрахунку коефіцієнтів. Отже, застосовані коефіцієнти з урахуванням особливостей орендованої земельної ділянки задовольняли відповідача і ні яких заперечень до моменту підвищення ціни за оренду земельної ділянки відповідач не надавав. Вищий господарський суд України в постанові від 13.04.2017, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що судами встановлено, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова (складовою яких є спірна земельна ділянка і щодо якої видано витяг) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок про відповідність документації з грошової оцінки земель м. Харкова вимогам чинного законодавства. Таким чином, судами трьох інстанцій при первісному розгляді справи по суті надавалась оцінка доводам відповідача щодо невідповідності інформації, зазначеної у витягу з нормативної грошової оцінки вимогами чинного законодавства, а саме перевищення встановленого максимального значення окремих локальних коефіцієнтів.

У постанові Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №820/149/17, якою задоволено адміністративний позов ПрАТ "Харківський комбікормовий завод", в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при формуванні Управлінням Держземагентства у м. Харкові відповідно до витягу №546 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013, до позивача були застосовані окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством. Дані дії Держземагентства призвели до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, Велика Панасівська, 236.

Таким чином скаржник-2 вважає, що на обставини, встановлені адміністративними судами, відповідач вже посилався при первісному розгляді справи в господарських судах усіх трьох інстанцій, вони були предметом дослідження господарськими судами у справі №922/2598/16, а отже були відомі заявнику на момент цього розгляду, тому не можуть вважатися нововиявленими.

Відповідач надав відзиви на касаційні скарги та письмові пояснення, в яких просить суд постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2598/17 залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

Від третіх осіб відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

У судове засідання з'явилися прокурор та представник відповідача.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.

Представник відповідача виклав заперечення проти касаційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахування викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржників, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд зазначив таке.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року частково задоволено позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПАТ Харківський комбікормовий завод, внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого 14.09.2005 року за № 72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 922/2598/16 апеляційна скарга ПАТ "Харківський комбікормовий завод" була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року, залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017 року касаційну скаргу ПАТ "Харківський комбікормовий завод" було залишено без задоволення.

Суд першої інстанції вказав, що під час розгляду справи судами були досліджені обставини, на які заявник (відповідач) посилається як на нововиявлені, зокрема, при розгляді справи в Господарському суду Харківської області відповідач надав клопотання (вх. № 30018 від 13.09.2016 року), в якому просив призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1.1. Чи вірно визначено у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 546 від 30.10.2013 р. локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони? Суд відмовив у задоволенні клопотання посилаючись на те, що поставлені відповідачем питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах. Крім того, під час розгляду справи в Харківському апеляційному господарському суді від апелянта (відповідача) також надходило клопотання (вх. № 12181 від 02.12.2016 року), в якому останній просив призначити у справі судову комплексно земельно-технічну та оціночну експертизи, судова колегія відмовила у задоволенні клопотання та зазначила, що вирішення питання поставленого в клопотанні не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно. Зазначені обставини також відображені під час розгляду справи Вищим господарським судом України, касатор (відповідач) при подачі касаційної скарги, як підстави скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року вказує, перевищення встановленого максимального значення окремих локальних коефіцієнтів та відмову у задоволенні клопотання про проведення судової комплексно земельно-технічну та оціночну експертизи. Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що оскільки технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Харкова (складовою яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок, проведення повторної експертизи є недоцільним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Харківський комбікормовий завод у справі № 820/149/17 були задоволені у повному обсязі та визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року; визнано протиправним та скасовано Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області; зобов'язано Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року у справі № 820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Інших документів, які мають істотне значення для справи, існували під час розгляду справи і не могли бути відомі заявникові під час розгляду справи і винесення судового рішення, заявник суду не надав.

Таким чином, обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, оскільки заявник (відповідач) під час розгляду справи № 922/2598/16 посилався на те, що під час визначення умов додаткової угоди застосовано окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, дані обставини досліджувались судами трьох інстанцій та їм надавалась оцінка, отже вони були відомі сторонам, у зв'язку з чим, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які позивач вважає нововиявленими, не є істотними для розгляду даної справи, оскільки ніяким чином не спростовують висновків, що були покладені в основу судового рішення по справі № 922/2598/16, а самі обставини не є такими, що не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі №922/2598/16 за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказує, що приймаючи рішення від 11.10.2016 року, місцевий господарський суд поклав в його основу дані зазначені у витягу №546 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 73578 кв.м, кадастровий номер 6310137200:03:001:0004, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова) 236 від 30.10.2013 року, виданого Управлінням Держземагентства у м. Харкові, Харківської області з коефіцієнтом Км3 0,92358, нормативна грошова оцінка 20183181,00 грн.

Саме виходячи з цих даних було визначено розмір щомісячної орендної плати, а саме прийнято дані в редакції Позивача. Проте, ці дані було отримано Позивачем внаслідок протиправних дій працівників Держземагентства, які застосували окремі локальні коефіцієнти Км3 з перевищенням їх максимального значення, встановленого чинним законодавством, про призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова) 236.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" у справі № 820/149/17 були задоволені у повному обсязі та визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року; визнано протиправним та скасовано Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області; зобов'язано Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року у справі № 820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року у справі № 820/149/17 спірний Витяг було визнано протиправним і скасовано, а не визнано нечинним, тобто цей Витяг не породжував жодних правових наслідків від моменту його видання, хоча саме він був покладений в основу рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 р.

Таким чином, рішення про визначення розміру орендної плати, основане на визнаних протиправними і скасованими даних про грошову оцінку земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції вказав, що наведені факти, що встановлені згідно судового рішення у адміністративній справі є нововиявленими обставинами для даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за N 388/12262) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2 до вказаного порядку.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року є офіційним документом, виданий компетентним органом державної влади, а саме управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області, на підставі якого Харківська міська рада в межах повноважень розраховує розмір орендної плати. При цьому суд апеляційної інстанції відзначив, що сам спірний договір оренди від 14.09.2005 року в пункті 9 абз.2, містить умову, що орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки. Тобто у будь-якому разі підставою для визначення щомісячного платежу повинен бути витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Оскільки недостовірність нормативної грошової оцінки не бралася судом до уваги при вирішенні спору по суті, проте, нормативну грошову оцінку земельної ділянки суд враховував при вирішенні спору, ці обставини є істотними та підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Водночас статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено презумпцію правомірності актів органів та осіб місцевого самоврядування через визначення, що акти органів та осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку, тобто, про обставини невідповідності рішень Харківської міської ради Конституції та законам України заявнику не могло бути відомо до прийняття про це відповідних судових рішень.

Застосування у спірних відносинах нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, який є незаконним, унеможливлює застосування до цих правовідносин закону, що суперечить усталеному правопорядку, про що вірно відзначено у постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової певності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Судова колегія відзначила, що матеріалами справи підтверджуються наведені відповідачем обставини незаконності, нелегітимності рішення органу місцевого самоврядування та те, що про них не було та не могло бути відомо заявнику під час первісного вирішення спору; разом з тим, рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року ґрунтується саме на обставинах чинності спірних рішень та обов'язковості їх застосування у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 8.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Колегія суддів зазначила, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовні вимоги прокурора щодо встановлення щомісячної орендної плати за оренду земельної ділянки площею 73578 кв.м, кадастровий номер 6310137200:03:001:0004 у запропонованому розмірі - 3 % від нормативної грошової оцінки, а саме: 605495,43 грн. за рік є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначила, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена за умов порушення норм процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неправомірно відхилені доводи заявника про те, що означені ним обставини є нововиявленими у даній справі, і таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення, і тому дана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга, а також заява про перегляд за нововиявленими обставинами - підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглядаючи доводи касаційних скарг та заперечення на них колегія суддів касаційного суду відмічає наступне .

Відповідно до п.1 ч.1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у редакції, що діяла на момент подання та розгляду заяви:

"Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи."

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 справу №922/2598/16 разом із касаційними скаргами Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у даній справі було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в зв'язку з тим, що колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про необхідність передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики виходячи з наступного.

Спори про внесення змін до договорів оренди землі з підстав зміни нормативно-грошової оцінки земельних ділянок становлять доволі значну кількість в судах саме господарської юрисдикції.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки зазвичай є головним доказом, який підтверджує новий розмір такої оцінки.

В зв'язку з викладеним, поширений характер носить звернення орендарів до судів вже іншої, адміністративної юрисдикції з позовами про визнання протиправними та скасуванння таких витягів з підстав незаконності або необґрунтованості зазначених в них даних про новий розмір вказаної оцінки.

При цьому, заявляються клопотання про зупинення проваджень в господарських справах з підстав можливості отримання преюдиційних висновків в межах адміністративної справи або, принаймні, для затягування розгляду господарської справи, оскільки зміни в договір наберуть чинності лише з набранням чинності відповідним судовим рішенням в господарській справі.

В разі ж неможливості чи невдалості зупинення такі рішення адміністративних судів можуть використовуватися в якості нововиявлених обставин як підстава перегляду висновків, вже зроблених господарськими судами, як має місце в даній справі .

При цьому, до цього часу відсутня єдина правозастосовча практика щодо питань:

1. чи є такий витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки саме правовим актом самостійного характеру, який може бути оскаржений в суді, чи є лише технічним документом, який відображає інформацію, що міститься в технічній документації нормативної грошової оцінки, затвердженій рішенням відповідного органу місцевого саморядування, а тому саме останнє і має оскаржуватися.

2. чи носять висновки адміністративного суду при розгляді справи про скасування такого витягу преюдиціальний характер для господарських судів, які розглядають спори про внесення змін до договорів оренди землі щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок на підставі таких висновків.

3. якщо так:

- чи є розгляд адміністративним судом справи про скасування такого витягу підставою для зупинення провадження в господарській справі;

- чи є скасування адміністративним судом такого витягу та зроблені даним судом у мотивувальній частині рішення висновки щодо його незаконності та необґрунтованості нововиявленими обставинами для перегляду зазначених господарських справ про внесення змін до договорів оренди землі.

4. якщо ні, і господарськими та адміністративними судами зроблені протилежні висновки щодо законності та обґрунтованості такого витягу та його даних, як має місце в даній справі , як має бути врахований принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 04.06.2018 справу повернуто Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати згідно з частиною п'ятою статті 302 ГПК України .

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано вищевказану заяву, частково задоволено позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПАТ Харківський комбікормовий завод про внесення змін до договору оренди землі від 14.09.2005 року і, зокрема, п.п.5,9 Договору викладені в наступній редакції.

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №546 від 30.10.2013 становить 20183181 грн. (двадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одна гривня). При змінах в нормативній грошовій оцінці землі за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби у місті Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 333/14 від 30.10.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 605495,43 грн. (шістсот п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 43 копійки), або в місяць - 50457,95 грн. (п'ятдесят тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 95 копійок)."

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" у справі № 820/149/17 були задоволені у повному обсязі та визнано протиправними дії Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні Витягу № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року; визнано протиправним та скасовано Витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року , виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області; зобов'язано Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року у справі № 820/149/17 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України:

"Основними засадами судочинства є:

9) обов'язковість судового рішення."

Згідно з ч.ч.1,2 ст.129 1 Конституції України:

"Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку."

Відповідно до ст.370 Кодексу адміністративного судочинства:

"1. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

2. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом."

Враховуючи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року у справі №820/149/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 року, було саме визнано протиправним та скасовано витяг № 546 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області, на який міститься пряме посилання у зміненому п.5 спірного Договору, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки недостовірність нормативної грошової оцінки не бралася судом до уваги при вирішенні спору по суті, проте, нормативну грошову оцінку земельної ділянки суд враховував при вирішенні спору, ці обставини є істотними та є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційних скарг необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 залишити без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 922/2598/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський