Постанова

від 14.05.2018 по справі 910/16130/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"14" травня 2018 р. Справа№ 910/16130/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.05.2018 року по справі №910/16130/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016, повний текст якого складено 21.11.2016

у справі № 910/16130/16 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго"

до Житлово - будівельного кооперативу ,,Виноградар-1"

про стягнення 267 823,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Виноградар-1" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 267 823,23 грн., з якої: 151 032,99 грн. основного боргу, 107 085,23 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 9705,01 грн. та 4017,35 грн. судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору № 102-0050 від 26.03.1999р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, в частині своєчасної та повної плати за надані послуги в спірний період з 01.10.2013. по 01.05.2015, у зв'язку із чим станом на 01.06.2016 виникла заборгованість у сумі 267 823,23 грн.

11.10.2016р. через відділ документального забезпечення позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (т. 1 а/с 72), відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 149 532,99 грн. основного боргу, 9 705,01 грн. 3% річних, 107 085,23 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2013. по 01.05.2015.

Вказану заяву у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент подачі заяви) судом першої інстанції прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювався з її врахуванням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Виноградар - 1" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 149 532 грн. 99 коп. основного боргу, 107 085 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 9 705 грн. 01 коп. 3% річних.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем документально доведено наявність у відповідача боргу та відповідних нарахувань на суму боргу у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за спірний період.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, а також здійснити перерахунок 3% річних та інфляційних втрат.

У доводах апеляційного оскарження відповідач посилався на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. За ствердженням скаржника, позивачем документально не доведено визначення обсягів фактично спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання за спірний період, до матеріалів справи позивачем не додано доказів, з яких було б можливо встановити та перевірити застосований позивачем розрахунковий спосіб, а саме не наведено розрахунків визначення кількості теплової енергії, а відтак, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позову повністю.

Позивач під час апеляційного перегляду даної справи просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржене рішення залишити без змін, як таке, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.

11.01.2017 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання відповідача про призначення у справі комплексної економічної судової експертизи з залученням спеціаліста теплотехніка. Зазначене клопотання мотивоване тим, що позивачем до матеріалів справи не було надано доказів, з яких можливо було б встановити та перевірити застосований позивачем розрахунковий спосіб.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що для встановлення обґрунтованості нарахування позивачем заборгованості за тепловою енергією необхідні спеціальні знання, а саме, як зазначено відповідачем, необхідність проведення даної експертизи полягає у встановленні обґрунтованості обсягів теплової енергії, спожитої Житлово - будівельним кооперативом ,,Виноградар-1" за період з 01.10.2013 по 01.05.2015, необхідності перевірити правильність нарахування позивачем спожитої відповідачем теплової енергії ,,розрахунковим способом", визначеним договором, дійшла висновку, що клопотання Житлово - будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" про призначення у справі № 910/16130/16 комплексної судової експертизи слід задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 призначено у справі № 910/16130/16 комплексну судово - економічну експертизу. 2.Проведення комплексної судово - економічної експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а) із залученням спеціаліста в галузі теплоенергетики - Єщенка Олександра Івановича, який працює на посаді доцента кафедри теплотехніки та енергозабезпечення Національного технічного університету ,,Київський політехнічний інститут" (03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, тел. НОМЕР_1). 3.На вирішення комплексної судово - економічної експертизи поставлено наступні питання:

1) який об'єм та розмір спожитої Житлово - будівельним кооперативом ,,Виноградар-1" за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 теплової енергії на потреби гарячого водопостачання підтверджується документально, з врахуванням п. 3.2 додатку № 4 до договору №102-0050 від 26.03.1999?

2) якими доказами підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел ,,Енергопостачальної організації", з урахуванням якої вона повинна визначати кількість теплової енергії ,,розрахунковим способом" у відповідності до п. 3.2 додатку № 4 до договору №102-0050 від 26.03.1999?

3) який об'єм та розмір спожитої Житлово - будівельним кооперативом ,,Виноградар-1" за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та опалення (окремо), спожитих за договором №102-0050 від 26.03.1999 підтверджується документально?

4) яка сума заборгованості Житлово - будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 за фактично поставлену теплову енергію на потреби гарячого водопостачання та опалення (окремо) за договором №102-0050 від 26.03.1999?

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 зупинено провадження у справі №910/16130/16 за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" про стягнення 266 323,23 грн. до отримання результатів комплексної економічної судової експертизи.

26.02.2018 від експертної установи надійшли до суду матеріали справи №910/1610/16 разом із висновком комплексної судової експертизи №4313/4525 від 15.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Разіної Т.І., Чорної Л.В. поновлено апеляційне провадження та призначено справу №910/16130/16 до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 26.03.2018 на 11:00 год.

Під час апеляційного перегляду розгляд даної справи неодноразово відкладався.

20.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про виклик фахівця в галузі теплопостачання. Протокольною ухвалою у задоволенні цього клопотання відмовлено, через відсутність такої необхідності.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58 ГПК України).

До судового засідання від 14.05.2018 з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду справи позивачем було двічі заявлено клопотання про призначення у справі повторної комісійної судово-економічної експертизи (13.04.2018 та 03.05.2018)

14.05.2018 у судовому засіданні колегією суддів протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні вказаних клопотань у зв'язку із відсутністю необхідності такого призначення, крім того, враховано, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 було призначено у справі № 910/16130/16 комплексну судово - економічну експертизу, в той час, коли позивач просить призначити повторну комісійну судово-економічну експертизу , що за своєю суттю є зовсім різними видами судових експертиз.

У судовому засіданні від 14.05.2018 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив позовні вимоги задовольнити частково, посилаючись на розрахунок основного боргу на суму 122 054,42 грн. та відповідно розрахунок перерахованих похідних вимог, наданий ним до матеріалів справи за результатом висновків судової експертизи. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 910/16130/16 скасувати частково, прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 26.03.1999 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та Житлово-будівельний кооператив "Виноградар-1" № 102-0050 (споживач), був укладений договір № 530568 на постачання теплової енергії у гарячій воді (договір-1).

Згідно з п.1.1 Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач зобов'язаний оплатити вартість спожитої теплової енергії в порядку і стоки передбачені цим Договором.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звертання-доручення та п. 5.1. Договору, по приладах обліку та розрахунковим способом за тарифами встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник - формленого акту звірки повертає у РВТ), та рахунок, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до чинного законодавства України позивач зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно з Додатком 1 до Договору, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та рахунок куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3 Додатка 4 до Договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

З наданої позивачем до матеріалів справи довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію вбачається, що всього позивачем надано послуг відповідачеві на суму 572 248,14 грн., частково сплачено відповідачем 422 715,15 грн., відтак залишок боргу складає 149 532,99 грн. (т. 1 а/с 74-76)

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань інфляційну складову боргу в розмірі 107 085,23 грн. та 3% річних у сумі 9705,01 грн.

За ствердженням позивача, свої зобов'язання за зазначеним Договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2013 - 01.05.2015 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2016 становила 149 532,99 грн., що підтверджується за посиланнями позивача, обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем документально доведено наявність у відповідача боргу та відповідних нарахувань на суму боргу у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за спірний період.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи апеляційного оскарження, не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з пунктом 2.1 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді сторони домовились, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Додатком №3 до договору погоджено тарифи на теплову енергію, та зазначено, що в період дії договору можливе змінення тарифів. (т.1 а/с 21)

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 24 Правил користування тепловою енергією, у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

З висновку комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання № 4313/4525 від 15.12.2017р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (т. 2 а/с 75) слідує:

По-першому питанню:

Об'єм та розмір спожитої теплової енергії ЖБК Виноградар-1 за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 на потреби гарячого водопостачання складає 807,9917 Гкал в сумі 228 162,36 грн., який визначений за допомогою КТМ-204-94 та відповідно до п. 3.2 додатку №4 до договору №102-0050 від 26.03.1999 р.

По-другому питанню:

В обсязі наданих документів, середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації з урахуванням якої ПАТ Київенерго повинен визначити кількість теплової енергії розрахунковим способом у відповідності до п. 3.2 додатку №4 до договору №102-0050 від 26.03.1999р. за період з 01.10.2013 по 01.05.2015р. документально не підтверджується.

По-третьому питанню:

Об'єм та розмір спожитої ЖБК Виноградар-1 за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 теплової енергії на потреби гарячого водопостачання визначений за допомогою КТМ-204-94 і відповідно до п. 3.2 додатку №4 до договору №102-0050 від 26.03.1999р. та складає: 807,9917 Гкал. в сумі 228 162,36 грн.

Об'єм та розмір спожитої ЖБК Виноградар-1 за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 теплової енергії на потреби опалення, спожитих за договором №102-0050 від 26.03.1999 р. складає 1161,9 Гкал. в сумі 329 486,18 грн.

По-четвертому питанню:

Заборгованість ЖБК Виноградар-1 за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 за фактично поставлену теплову енергію на потреби гарячого водопостачання та опалення за договором №102-0050 від 26.03.1999р. документально підтверджується на загальну суму 133 566,79 грн.

Визначити заборгованість окремо за гаряче водопостачання та окремо заборгованість за опалення ЖБК Виноградар-1 по проспекту Георгія Гонгадзе буд. 6 за період 01.10.2013 р. - 01.05.2015 р., в обсязі наданих документів судовому експерту не надається можливим.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами , встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. (ст. 104 ГПК України)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як зазначено в експертному висновку, розрахунки експертами проводились з використанням значень середньодобових теплових навантажень будівель в різні періоди року, що були отримані нормативним методом та кількості діб роботи системи ГВП в розрахункові періоди згідно довідки та облікових карток ПАТ Київенерго про нарахування за теплову енергію.

Документів, які б підтверджували господарську операцію, на підставі якої позивач визначив обсяг теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та опалення, експерту позивач не надав, в матеріалах такі відсутні.

Враховуючи відсутність у ПАТ Київенерго та в матеріалах даної справи фактичних даних температури гарячої води (температури теплоносія), середньодобове теплове навантаження може визначатися у відповідності до вимог КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993р. (Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного суду від 28.02.2018 у справі №910/25126/15).

Відтак, згідно висновку експертизи № 4313/4525 від 15.12.2017р. відповідачем спожито у загальному розмірі 1979,8917 Гкал теплової енергії на суму 557 648,55 грн. у період з 01.10.2013. по 01.05.2015 (враховуючи письмові пояснення експерта зазначені у висновку), вказані обставини доведені експертами та розраховані у відповідності до методики нарахування.

При здійсненні розрахунків експертом використано тарифи на гаряче водопостачання та опалення згідно наступних постанов НКРЕКП, а саме: від 14.12.2010 №1729 термін дії з 01 січня по 30 червня 2014 року, від 23.04.2014 №465 термін дії з 01 липня 2014 по 31 березня 2015 року, від 03.03.2015 №613 термін дії з 01 квітня по 30 червня 2016 року, від 09.06.2016 №972 термін дії з 01 липня 2016 по 25 липня 2017 року, від 04.07.2017 №872 термін дії з 26.07.2017. (т. 2 а/с 85)

За результатом експертизи заборгованість ЖБК Виноградар-1 за період з 01.10.2013 по 01.05.2015 за фактично поставлену теплову енергію на потреби гарячого водопостачання та опалення за договором №102-0050 від 26.03.1999р. документально підтверджується на загальну суму 133 566,79 грн.

Ретельно вивчивши висновок експерта, беручи до уваги доводи та заперечення обох сторін, колегія суддів дійшла висновку, що судовим експертом та фахівцем в галузі теплопостачання обґрунтовано використано розрахунковий спосіб обчислення кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії, однак, здійснено не зовсім вірний розрахунок вартості теплопостачання, конкретно за період - квітень 2015 року, всі інші розрахунки експертом здійснено обґрунтовано та арифметично вірно.

При здійсненні експертного дослідження та розрахунку вартості, не враховано того, що 06.07.2016 постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/15733/15 визнано нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 03.03.2015 №613.

За період квітень 2015 року, як свідчить детальний розрахунок наведений в експертизі, експертом здійснено розрахунок на підставі тарифів згідно постанови НКРЕКП від 03.03.2015 №613, а саме: 18,7895 (спожита теплова енергія гарячого водопостачання) *637,32 (тариф №613) = 11974,92 грн. та 26,7 (спожита теплова енергія на опалення) * 637,32 (тариф №613) = 17016,44 грн., що складають загальну суму 28 991,36 грн.

Таким чином, враховуючи визнання нечинними тарифів згідно постанови НКРЕКП від 03.03.2015 №613, колегією суддів за період квітень 2015 року самостійно здійснено перерахунок, із застосуванням діючого попереднього тарифу згідно постанови НКРЕКП від 23.04.2014 №465. За результатом розрахунку колегії суддів, вірною сумою за період квітень 2015 року є 6 655,24 грн. (18,7895 (спожита теплова енергія гарячого водопостачання) *354,20) та 9457,14 грн. (26,7 (спожита теплова енергія на опалення) *354,20), що складають загальну суму - 16 112,38 грн.

Як встановлено та перевірено колегією суддів, всі інші розрахунки здійсненні експертом є обґрунтованими та арифметично вірними. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судовим експертом та фахівцем в галузі теплопостачання обґрунтовано використано розрахунковий спосіб обчислення кількості спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії та здійснено вірний розрахунок її вартості, окрім періоду квітня 2015 року, що розраховано апеляційним судом самостійно.

Неодноразові ствердження позивача про те, що висновок експертів є необґрунтованим, на переконання колегії суддів є безпідставними, оскільки зроблений детальний розрахунок відповідає нормам законодавства та умовам договору, який перевірено судом апеляційної інстанції. Наведені розбіжності між даними експертизи та позивача не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні документально та на законі, не спростовані будь-якими доказами, базуються лише на не підтверджених посиланнях та безпідставних клопотаннях про призначення повторної комісійної судово-економічної експертизи, яка у даній справі не призначалась.

Колегією суддів згідно наданої позивачем до матеріалів справи довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію (т. 1 а/с 8, 73) та контррозрахунку відповідача (т. 2 а/с 102) звірено періоди та суми часткового погашення боргу відповідачем, які співпадають та є ідентичними.

З урахуванням матеріалів справи та висновку комплексної судової експертизи, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що до стягнення з відповідача на користь позивача за спожиту теплову енергію за спірний період з 01.10.2013. по 01.05.2015 підлягає 122 054,42 грн. основного боргу, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Поряд з цим, колегія суддів також звертає увагу і на те, що відповідач вказану суму боргу не заперечує, що слідує з його письмових пояснень від 20.03.2018 та контррозрахунку (т. 2 а/с 99-102). Доказів оплати вказаної боргової суми відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Позивач попри зазначені ним неодноразові заперечення щодо вказаного контррозрахунку жодними обґрунтованими доказами не спростував наведеного.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 107 085,23 грн. та 3% річних у сумі 9705,01 грн.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що основний борг підлягає частковому задоволенню у сумі 122 054,42 грн., як наслідок колегією суддів також здійснено перерахунок похідних вимог. Таким чином, обґрунтованою та арифметично вірною до стягнення сумою 3% річних є 8 430,40 грн. та 97 789,10 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 910/16130/16 скасувати частково, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 122 054,42 грн. основного боргу, 97 789,18 грн. інфляційних втрат, 8430,40 грн. 3% річних, в іншій частині позовних вимог слід відмовити, як обрахованих невірно.

Окремо, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу відповідача стосовно його посилань про невірне стягнення судового збору за розгляд справи судом першої інстанції на таке. Згідно платіжних доручень від 23.04.2016 №828844 на суму 3 273,39 грн. та від 29.07.2016 №2116577953 (т. 1 а/с 12, 13) судовий збір за позов сплачено у сумі 4 651,39 грн., було подано заяву про зменшення позовних вимог, за клопотанням було повернуто 656,40 грн. та відповідно стягнуто за позов 3994,85 грн.

Розподіл судових витрат за апеляційний перегляд справи, здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги і позовних вимог покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 267-270, 273, 275, 277, 281-285 та розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу ,,Виноградар-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 910/16130/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 910/16130/16 скасувати частково, прийняти нове судове рішення, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Виноградар - 1" (04208, м. Київ, прос-т., Георгія Гонгадзе буд. 6, ідентифікаційний код 23492359) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 122 054 (сто двадцять дві тисячі п'ятдесят чотири) грн. 42 коп. основного боргу, 97 789 (дев'яносто сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 8430 (вісім тисяч чотириста тридцять) грн. 40 коп. 3% річних, 3 424 (три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 15 коп. судового збору за розгляд позову у суді першої інстанції.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 54 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Виноградар - 1" (04208, м. Київ, прос-т., Георгія Гонгадзе буд. 6, ідентифікаційний код 23492359) 627,76 грн. судового збору за апеляційний перегляд справи.

4. Видачу відповідних судових наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути матеріали справи №910/16130/16 до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний тескт судового рішення складено та підписано 17.05.2018.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна