Рішення

від 14.05.2018 по справі 805/1703/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 р. Справа№805/1703/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Синкова А.О.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Соллі-Плюс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Соллі-Плюс (далі - ТОВ Соллі-Плюс ) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що з 02.07.2001 року було зареєстровано платником податку на додану вартість. Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.02.2018 року №985 (форма № 6-РПДВ) на підставі пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано.

Вважав, що правові підстави для прийняття такого рішення відсутні.

У зв'язку з наведеним позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.02.2018 року № 985 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю Соллі-Плюс як платника податку на додану вартість з дати анулювання такої реєстрації.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що за даними інформаційних систем ДФС України між ТОВ Соллі-плюс та Північним відділенням Маріупольської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, де позивач перебував на обліку до 01.01.2018 року, укладено договір про визнання електронних документів від 06.09.2016 року (про що платника повідомлено у другій квитанції №9160676934), і до договору надані сертифікати електронного цифрового підпису з терміном дії з 14.08.2016 року по 13.08.2017 року. Між тим, в порушення п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України при наявності діючого договору позивачем на паперових носіях поштовими відправленнями подані декларації за березень-червень 2017 року до Західно-Донецького та Північного відділень Маріупольської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.

У зв'язку з наведеним порушенням позивачем п. 49.4 ст. 49 вказаного Кодексу та не вірним зазначенням найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, податкові декларації були визнані як неподаткові.

Контролюючим органом відповідно до вимог п. 49.11 ст. 49 вказаного Кодексу 10.05.2017 року та 08.06.2017 року складено листи-повідомлення про відмову у прийнятті декларацій за квітень - травень 2017 року із зазначенням причин такої відмови, які через знаходження позивача до 11.09.2017 року за податковою адресою у м. Донецьку, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та пошта не працює, не були йому направлені. 20.07.2017 року складено лист-повідомлення №20010/10/05-62 про відмову у прийнятті декларації за червень 2017 року із зазначенням причин такої відмови, який направлено на нову податкову адресу позивача за новим місцем реєстрації: 84201, АДРЕСА_1.

Вважав, що позивачу правомірно анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ТОВ Соллі-Плюс як платник податків протягом спірного періоду перебував та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області; з 02.07.2001 року був зареєстрований платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номера 241675905666.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.02.2018 року № 985 (форма № 6-РПДВ) з 02.02.2018 року на підставі пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано.

Правовою підставою для прийняття рішення зазначено те, що позивач не подає та/або подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців (з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту.

До рішення додано реєстр податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців 2017 року від 02.02.2018 року №194/05-99-12-01-21, в якому зазначено, що:

за січень 2017 року декларація надійшла 09.02.2017 року;

за лютий 2017 року декларація надійшла 01.03.2017 року;

за березень 2017 року декларація не подана;

за квітень 2017 року декларація не подана;

за травень 2017 року декларація не подана;

за червень 2017 року декларація не подана;

за липень 2017 року декларація надійшла 10.08.2017 року;

за серпень 2017 року декларація надійшла 01.09.2017 року;

за вересень 2017 року декларація надійшла 03.10.2017 року;

за жовтень 2017 року декларація надійшла 06.11.2017 року;

за листопад 2017 року декларація надійшла 06.12.2017 року;

за грудень 2017 року декларація надійшла 12.01.2017 року;

У вказаному реєстрів також відображено, що обсяги поставок/придбання, зазначені в поданих деклараціях, - 0 грн.

Судом також встановлено, що позивачем до контролюючого органу за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року подавалися податкові декларації з податку на додану вартість:

за січень 2017 року - подана 09.02.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2;

за лютий 2017 року - 01.03.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2;

за березень 2017 року - 07.04.2017 року, подання підтверджується карткою поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (вручено 12.04.2017 року);

за квітень 2017 року - 03.05.2017 року, подання підтверджується карткою поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (вручено 10.05.2017 року);

за травень 2017 року - 02.06.2017 року, подання підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ Укрпошта ;

за червень 2017 року (з додатком №5) - 14.07.2017 року, подання підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 19.07.2017 року);

за липень 2017 року - 10.08.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2;

за серпень 2017 року - 01.09.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2;

за вересень 2017 року - 03.10.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2;

за жовтень 2017 року - 06.11.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією № 2;

за листопад 2017 року - 06.12.2017 року, прийняття підтверджується квитанцією №2;

за грудень 2017 року - 12.01.2018 року, прийняття підтверджується квитанцією №2.

Податкові декларації позивача з податку на додану вартість за березень-червень 2017 року не були прийняті контролюючим органом через те, що при наявності дійсного договору про визнання електронних документів від 06.09.2016 року з сертифікатами електронного цифрового підпису до нього з терміном дії з 14.08.2016 року по 13.08.2017 року, вони були подані на паперових носіях та містили недоліки в частині правильності зазначенням найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.

Протягом спірного періоду (з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року) позивач здійснював господарські операції з придбання послуг, що підтверджується податковими накладними:

від 09.02.2017 року № 27430 на суму 6 грн. (ПДВ - 1 грн.); зміст господарської операції: обробка даних та видача сертифікату відкритого ключа ЕЦП для юридичної особи на 1 рік;

від 09.02.2017 року № 27431 на суму 18 грн. (ПДВ - 0 грн.); зміст господарської операції: постачання КП Програмний комплекс FREEDOM з правом використання до закінчення терміну дії відкритого ключа ЕЦП;

від 15.06.2017 року № 29220 на суму 220 грн. (ПДВ - 0 грн.); зміст господарської операції: постачання КП Програмний комплекс FREEDOM з правом використання до закінчення терміну дії відкритого ключа ЕЦП;

від 15.06.2017 року № 29219 на суму 12 грн. (ПДВ - 2 грн.); зміст господарської операції: обробка даних та видача сертифікату відкритого ключа ЕЦП для юридичної особи на 1 рік.

Всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума податкового кредиту за податковими накладними від 09.02.2017 року № 27430 та від 15.06.2017 року № 29219 включена до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2017 року, зокрема відображена у додатку № 5, і в подальшому відображалася у додатках № 2 до податкових декларацій за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, які є невід'ємною частиною вказаних податкових декларацій (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 вказаного Кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з п. 49.4 ст. 49 вказаного Кодексу платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Пунктом 48.3 ст. 48 вказаного Кодексу визначені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 вказаного Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Неприйняття контролюючим органом податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за березень-червень 2017 року не є предметом спірних правовідносин.

Підпунктом 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до пп. 181.1 ст. 181 вказаного Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п. 182.1 ст. 183 вказаного Кодексу, яка регулює питання добровільної реєстрації платників податку, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Питання анулювання реєстрації платника податку врегульовано ст.184 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. г п. 184.1 ст.184 вказаного Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Аналогічні положення містяться в пп. г п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Згідно з п. 5.6 розд. V вказаного Положення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Відповідно до п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Контролюючий орган правовою підставою для прийняття оскарженого рішення зазначив те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту .

Рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття (зазначені дві підстави зі словами та/або ), що свідчить про його необґрунтованість та складання з порушенням п. 5.6 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Протягом спірного періоду (з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року) позивач здійснював господарські операції з придбання послуг, що підтверджується відповідними податковими накладними. Сума податкового кредиту за податковими накладними від 09.02.2017 року № 27430 та від 15.06.2017 року № 29219 включена до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2017 року, зокрема відображена у додатку № 5, і в подальшому відображалася у додатках № 2 до податкових декларацій за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, які є невід'ємною частиною вказаних податкових декларацій (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).

Отже, протягом спірного періоду позивач декларував податкові зобов'язання та податковий кредит і мав за останні 12 календарних податкових місяців обсяги оподатковуваних операцій, що свідчать про придбання послуг.

Факт не подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість спростовано наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі і реєстром податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців 2017 року від 02.02.2018 року №194/05-99-12-01-21, відповідно до якого контролюючим органом не прийнято декларації позивача лише за 4 послідовні податкові місяці (березень-червень), а не за 12, як вимагає пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Вказане свідчить про те, що передбачені пп. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, на які посилався відповідач в оскаржуваному рішенні, були відсутні.

З огляду на наведене оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень підлягає визнанню протиправним та скасуванню із зобов'язанням відповідача поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з дати анулювання вказаної реєстрації, тобто з 02.02.2018 року.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Соллі-Плюс до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.02.2018 року № 985.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю Соллі-Плюс як платника податку на додану вартість з 02.02.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Соллі-Плюс (84201, АДРЕСА_2, 24167590, код ЄДРПОУ 24167590) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 17 травня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.