Рішення

від 15.05.2018 по справі 818/480/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа № 818/480/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дюкової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/480/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-12"

до Державного реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3

треті особи Приватне підприємство "МИР-21", ОСОБА_4, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-12" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3, треті особи - Приватне підприємство "МИР-21", ОСОБА_4

- про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34596632 від 03.04.2017 р., а саме: права оренди земельної ділянки під кадастровим номером 5923884800:07:002:0183 за Приватним підприємством "МИР-21".

Відповідно до ухвали суду від 16.04.2018р. (а.с.137-139) до участі у справі в якості 3-ї особи на боці відповідача було залучено Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.02.2008 р. між громадянкою ОСОБА_4 та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «МИР» (код ЄДРПОУ 03370737), 07.04.2011 року назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «МИР» , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-12» (код ЄДРПОУ 03370737) було укладено договір оренди землі - земельної ділянки під кадастровим номером 59 23 884 800:07:002:0183, яка розташована на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, строком на 10 років. Вказаний договір оренди зареєстрований у Путивльському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040963300164 від 08 січня 2009 року.

Державна реєстрація договору оренди була проведена 08 січня 2009 року, він є чинним на даний час, сторонами достроково не розривався, недійсним не визнавався. Однак, як стало відомо ТОВ «МИР-12» вищевказана земельна ділянка, яка використовуються Товариством на підставі укладеного та чинного договору оренди землі, вдруге передана вищевказаним власником земельної ділянки в оренду, іншому користувачу - Приватному підприємству «МИР-21» , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

Державну реєстрацію речових прав, а саме права оренди, орендованих Товариством земельних ділянок, за новим орендарем - ПП МИР-21 було здійснено державним реєстратором Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3, як суб'єктом державної реєстрації прав.

Товариство вважає, що рішення державного реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3 по проведенню державної реєстрації речового права оренди землі за ПП МИР-21 на земельну ділянку, яку орендує Товариство є незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Позивач наголошує на тому, що відповідач неправомірно здійснив повторну реєстрацію права оренди однієї і тої самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що підтримує позицію викладену у письмовому запереченні (а.с. 41-42). Так, представник відповідача просить суд врахувати, що вимогами чинного законодавства передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації речового права. Представник відповідача наголошує, що заява про державну реєстрацію та документи додані до неї відповідали вимогам чинного законодавства. Особою було подано реєстратору повний та належно оформлений пакет документів, який передбачений Законом № 1952-ІУ у тому числі і ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру, проведення дій, зазначених в абзаці 1 пункту 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-ІУ від державного реєстратора не вимагалось, а відтак підстав для відмови в проведенні такої реєстрації у державного реєстратора Буйвалівської сільської ради не було.

На підтвердження своїх заперечень відповідач зазначає, що у Витягах з Державного земельного кадастру, які були пред'явлені особисто заявниками, містилися актуальні відомості про наявність обтяжень на земельні ділянки. Що стосується відомостей про оренду за ТОВ МИР-12 , яке використовує ці ж самі земельні ділянки на підставі укладених договорів оренди, то така інформація у Витягах, наданих безпосередньо заявником, була відсутня.

Крім цього, відповідач просить суд врахувати, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з вищевикладених підстав.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, 01.02.2008 р. між громадянкою ОСОБА_4 та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством МИР (код ЄДРПОУ 03370737), 07.04.2011 року назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство МИР , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-12 (код ЄДРПОУ 03370737) було укладено договір оренди землі (а.с.11-12) - земельної ділянки під кадастровим номером 59 23 884 800:07:002:0183, яка розташована на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, строком на 10 років.

Вказаний договір оренди зареєстрований у Путивльському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040963300164 від 08 січня 2009 року, що підтверджується витягом з Книги записів реєстрації державних актів на прраво власності на землю та на право постійного користування , договорів оренди землі. (а.с.118-121).

Як вбачається зі змісту вищевказаного договору оренди землі та підтверджується витягом з Книги реєстрації, державна реєстрація якого була проведена 08 січня 2009 року.

Договір є чинним на даний час, сторонами договору достроково не розривався, недійсним не визнавався.

Однак, як зазначає позивач, ТОВ МИР-12 стало відомо, що вищевказана земельна ділянка, яка використовуються Товариством на підставі укладеного та чинного договору оренди землі, вдруге передана вищевказаним власником земельної ділянки в оренду, іншому користувачу - Приватному підприємству МИР-21 (код ЄДРПОУ 40883459), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15).

Державну реєстрацію речових прав, а саме права оренди, орендованих Товариством земельних ділянок, за новим орендарем - ПП МИР-21 було здійснено державним реєстратором Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3, як суб'єктом державної реєстрації прав.

Не погоджуючись з рішенням державного реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3, як особи, що здійснювала державну реєстрацію прав оренди по проведенню державної реєстрації речового права оренди землі за ПП МИР-21 на земельну ділянку, яку орендує позивач, ТОВ "МИР-12" звернувся до суду з позовними вимогами, які є предметом розгляду у даній справі.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, тобто до 01.01.2016 року (далі - Закон N 1952-IV).

За змістом ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 7 ст.16 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

Згідно з ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

При цьому, як зазначено у пункті 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Виходячи із обставин даної справи, предметом судового дослідження є перевірка наявності одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, наявність якої суперечить вимогам Закону №1952-IV.

Із цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, як уже було встановлено судом вище, у 2008 році між позивачем та гр.ОСОБА_4 було укладено Договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Мазівської сільської ради Путивльського району. Вказаний договір містить відмітку про державну реєстрацію від 08.01.2009р. (а.с.12 на звороті).

Державна реєстрація права на землю, в тому числі і права оренди, у період укладання згаданих договорів оренди між позивачем та третіми особами, здійснювалась у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 "Про затвердження Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", органами Держземагентства.

За змістом п.6 Порядку ведення Поземельної книги, поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами-структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Пунктом 8 цього Порядку визначено, що одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів)

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Поземельної книги датою відкриття Поземельної книги є дата державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 10 Порядку ведення поземельної книги передбачено, що відомості із зазначенням дати вносяться до розділів Поземельної книги у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя. Записи до розділів Поземельної книги вносяться державною мовою розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою синього або чорного кольору. На підтвердження кожного запису в поземельній книзі формується з використанням автоматизованої системи аркуш поземельної книги, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений підписом і не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

У відповідності до пункту 11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, дата внесення запису до Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно п. 16-1 Порядку ведення Книги записів, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Із аналізу вищенаведених положень слідує, що державна реєстрація права на землю, в тому числі і права оренди передбачала вчинення обов'язкових дій, зокрема внесення відповідний відомостей до Поземельної книги та до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Тобто, саме за наявності відповідних записів у Книгах записів про державну реєстрацію та Поземельних книгах державна реєстрація договорів оренди є такою, що відбулась та може створює відповідні правові наслідки.

В даному випадку, наявним у матеріалах справи витягом з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, земельною ділянкою, договорів оренди землі (а.с.118-121) підтверджується факт державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за Публічним акціонерним товариством «МИР» , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-12» (код ЄДРПОУ 03370737).

Згідно правової позиції викладеної у рішенні Верховного Суду України від 23.12.2009 року у справі №6-2817св09, строк дії договору оренди землі починається з моменту його державної реєстрації, а не підписання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 20, статті 18 Закону України "Про оренду землі" від 01.07.2004 № 161-XIV (в редакції, чинній на момент укладення договору від 01.02.2008) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з частиною 2 статті 125, частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Проаналізувавши викладене, суд вбачає, що договори оренди землі укладені між позивачем та гр.ОСОБА_4 (власником земельної ділянки) почав свою дію з моменту державної реєстрації (2009 рік), тобто були чинні у 2017 році на момент прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34596632 від 03.04.2017 р., а саме: права оренди земельної ділянки під кадастровим номером 5923884800:07:002:0183 за Приватним підприємством "МИР-21". Отже, строк дії вищезазначеного договору оренди від 01.02.2008 року не закінчився і такі договірні відносини достроково не розривались.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Так, Верховний Суд України вже вирішував питання правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, зокрема, в постановах від ЗО березня 2016 року № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року № 21-3030а16, від 29.09.2015 року № 21-760а-15.

За наслідками розгляду справи колегія суддів висловила правову позицію, яка полягає у тому, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІУ, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Такого правового висновку колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла, провівши системний аналіз законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-ІУ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Частиною другою статті 9 Закону №1952-ІУ зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-ІУ під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІУ у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі

документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-1V підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Відповідно до статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі. якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; (п.3); наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5); заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав fn.ll).

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Частиною 4 ст. 15 Закону № 1952 встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

В порушення вищевказаних вимог Закону № 1952, всупереч існуючій невідповідності заявлених прав та поданих документів, а також ігноруючи суперечності, що існують між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, державним реєстратором прав на нерухоме майно - Відповідачем по справі, прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладених між Власником землі, а саме: ОСОБА_4 та ПП "МИР-21", внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію права оренди однієї і тої самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не дотримався вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дане рішення не може відповідати приписам ч. З ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-12" до Державниого реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3, третя особа - Приватне підприємство "МИР-21", ОСОБА_4, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Буйвалівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_3 (вул.Центральна, с. Буйвалове, Кролевецький район, Сумська область, 41353, код ЄДРПОУ 23046186) про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34596632 від 03.04.2017 р., а саме: права оренди земельної ділянки під кадастровим номером 5923884800:07:002:0183 за Приватним підприємством "МИР-21".

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.05.2018 року.

Суддя О.М. Кунець