Ухвала

від 17.05.2018 по справі 805/3546/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 травня 2018 року справа №805/3546/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р. у справі № 805/3546/17-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б. ) за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 06 липня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на загальну суму 14 337 926,08 гривень ,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/3546/17-а з апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що копія спірного рішення від 20 грудня 2017 року отримана представником апелянта 05 січня 2018 року (а.с.137). Апеляційна скарга спрямована засобами поштового зв'язку до суду першої інстанції вперше 25 січня 2018 року (а.с.139,152). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору (а.с.156). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року задоволено частково клопотання апелянта та продовжено строк усунення недоліків на 20 днів (а.с.165). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору (а.177).

07 травня 2018 року апелянтом вдруге направлено засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу до суду першої інстанції (а.с.186, 202), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що порушення строку відбулось у зв'язку зі не сплатою судового збору.

Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами, з огляду на наступне.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, апелянт не був позбавлений можливості протягом усього 2017, так і 2018 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Таким чином, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17)

Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини поважності пропуску строку є неналежними, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску.

Керуючись статтями 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р. у справі № 805/3546/17-а - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Г. Казначеєв