Постанова

від 16.05.2018 по справі 826/19174/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №826/19174/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4099/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БУДКАНТРІВЕСТ на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. від 22 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДКАНТРІВЕСТ до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДКАНТРІВЕСТ (далі - позивач/Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач/Інспекція), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило: 1) визнати протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №1968/26-59-22-07/38781377 від 20 листопада 2013 року, які полягають у порушенні вимог пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, підпункту 4.4. розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, пункту 6 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №1232, пункту 12.3. розділу XII Порядку обліку податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, та зазначенні в акті інформації у вигляді висновків щодо відсутності реальності вчинення господарських операцій Товариства з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року, порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.2, 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року на загальну суму 3939629 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року на загальну суму 3888412, 50 грн.; 2) визнати протиправними дії щодо внесення до бази даних Податковий блок інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства №1968/26-59-22-07/38781377 від 20 листопада 2013 року; 3) зобов'язати вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України акт №1968/26-59-22-07/38781377 від 20 листопада 2013 року; 4) зобов'язати утриматись від використання та поширення іншим органам Міністерства доходів і зборів України акту №1968/26-59-22-07/38781377 від 20 листопада 2013 року; 5) зобов'язати відновити інформацію про податкові зобов'язання Товариства з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року на загальну суму 3939629 грн. та податковий кредит на загальну суму 3888412,50 грн. відповідно до поданої податкової звітності Товариства за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року в базах даних відповідача (АС Аудит , АС Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА тощо).

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що дії відповідача по проведенню зустрічної звірки вчинені ним з порушенням податкового законодавства та за відсутності на те відповідних підстав, висновки, викладені у такому акті, базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. У зв'язку з цим, за висновком позивача, дії Інспекції по внесенню до електронної бази даних інформації на підставі висновків такого акту є також протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було порушено порядок проведення зустрічної звірки, встановлений пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, а висновки про відсутність реального здійснення операцій Товариства з контрагентами, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби; дії відповідача щодо самостійної зміни в електронній базі даних Податковий блок Підсистеми автоматизованого податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на підставі такого акта про неможливість проведення зустрічної звірки, за висновком цього суду, є також протиправними та порушують права позивача.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано порядок проведення зустрічної звірки, встановлений пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, а дії з відображення в інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки не впливають на права та обов'язки позивача й не порушують їх, оскільки не призвели до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на те, що внаслідок недослідження всіх поданих ним доказів судом апеляційної інстанції не здійснено повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи, що стосуються оспорюваних дій податкового органу та зумовлюють неможливість проведення зустрічної звірки, зміна відповідачем в інформаційній базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки порушує права та інтереси позивача й є незаконними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

На підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки по Товариству щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року, про що складено акт №1968/26-59-22-07/38781377 від 20 листопада 2013 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БУДКАНТРІВЕСТ з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року , на підставі якого здійснено корегування показників податкової звітності позивача в аналітичній системі Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Відповідні дії контролюючого органу не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі), в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків, виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, дії контролюючого органу з проведення зустрічної звірки та зі складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Інформація, внесена до електронної бази даних за результатами податкового контролю без прийняття податкових повідомлень-рішень, є службовою, використовується контролюючими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту. Це в однаковій мірі стосується і дій контролюючого органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 3, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БУДКАНТРІВЕСТ залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду