Постанова

від 15.05.2018 по справі 826/10244/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

15 травня 2018 року

справа №826/10244/16

адміністративне провадження №К/9901/20956/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я. ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року у складі судді Федорчука А. Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у складі колегії суддів Бєлової Л. В., Безименної Н. В., Кучми А. Ю. у справі № 826/10244/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Кафе Італія до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості ,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Кафе Італія (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13 січня 2016 року № 100250006/2016/000001/2 та картки відмови від 13 січня 2016 року № 100250006/2016/00001, а також зобов'язання митного органу підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету у сумі 85123,55 грн.

22 серпня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 13 січня 2016 року № 100250006/2016/000001/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 13 січня 2016 року № 100250006/2016/00001. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з того, що позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту.

12 лютого 2018 року відповідачем до Верховного Суд подано касаційну скаргу та клопотання про зупинення виконання судових рішень.

15 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків з моменту отримання цієї ухвали.

14 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду , за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/10244/16 .

29 березня 2018 року адміністративна справа № 826/10244/16 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 53 , 54, 55, 57, 320 Митного кодексу України, статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) а також статей 242 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність своїх дій під час коригування митної вартості товарів та винесенні картки відмови, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем не надано до митного оформлення не надано документів, що підтверджують числове значення вартості витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, а також витрат, пов'язаних із транспортуванням.

0 2 квітня 2018 року позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з висновками судів попередніх інстанцій , заперечує проти касаційної скарги, просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 12 січня 2016 року позивач з метою розмитнення товару (різні види кави), отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу від 04 січня 2016 року № 160104, укладеного з Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія) подав митну декларацію №100250006/2016/183024 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу відповідача позивачем надано додаткові документи, якими підтверджувалося здійснення поставки на умовах EXW та обґрунтовувалися числові значення складових митної вартості товарів.

13 січня 2016 року митний орган за наслідками розгляду вказаної електронної митної декларації оформив оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з посиланням на статтю 54 Митного кодексу України .

В цей же день митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.

Підставами для коригування митної вартості митним органом визначено неподання документів на підтвердження складових митної вартості товарів, а саме вартості завантаження, транспортування вантажу, а також вартості переробки кави, пакування, маркування та прибутку в порівнянні з вартістю сировини .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу від 04 січня 2016 року № 160104, поставка товару здійснювалася на умовах EX WORKS "Інкотермс 2010" .

Умови поставки EXW Інкотермс 2010 ( Ex Works , Франко склад ) передбачають, що продавець виконає свої зобов'язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому зазначеному місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі, магазині і т.п) .

Згідно форми декларацій митної вартості до митної вартості декларантом віднесено ціну товару, обумовлену договором, витрати на транспортування до місця доставки у сумі 29 032 грн., а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку у сумі 77 грн.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, що ціна за пакування та обробку товару, згідно контракту купівлі - продажу №160104 від 04.01.2016 вже включена у ціну імпортованого товару.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів .

Відповідно до пункту 4.1. статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням, навантаженнях, вивантаженням та обробкою оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору та вартість послуг з завантаження, транспортування вантажу, переробки кави, її пакування та маркування. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи обставини справи, виходили з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Верховний Суд вказує, що аргументи митного органу в касаційній скарзі щодо недоліків поданих до митного оформлення документів, так само як і посилання у зв'язку з цим на положення статті VII ГАТТ, є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом картки відмови та рішення про коригування митної вартості. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у цих відносинах, є одним із елементів, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 826/10244/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер