Рішення

від 07.05.2018 по справі 381/312/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/358/18

381/312/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю відповідача і представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій влсності зі стягненням відповідної грошової компенсації,-

В СТ А Н О В И В:

01.02.2018 року представник позивача ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсації, посилаючись на те, що позивач є власником 5/8 частин домоволодіння за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Борова, вул. Свободи, 31. Відповідачі є власниками по 1/8 частині, кожний, вказаного домоволодіння, у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_7.

Порядок користування між співвласниками не встановлювався ні за домовленістю між сторонами, ні судовим рішенням. Питання про виділ частки в натурі не ставилося, оскільки частина будинку кожного із відповідачів складає 7,4 кв.м. загальної площі будинку, відповідно 4,4 кв. м. житлової площі, що значно менше за необхідну норму.

Загальна вартість житлового будинку та земельної ділянки складає 242681 грн., таким чином частка кожного з відповідачів складає у сумі 30335,13 грн. Позивачем внесено на депозитний рахунок Фастівського міськрайонного суду Київської області ринкову вартість часток відповідачів, яка складає загальну грошову суму коштів у розмірі 91006 грн., у зв'язку з чим просить припинити право спільної часткової власності відповідачів на їх частки житлового будинку та земельної ділянки.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

21.03.2018 року, через канцелярію суду, від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову ОСОБА_3 просила відмовити, оскільки вважає, що відсутні як матеріальні, так і правові підстави для задоволення позову та позбавлення, як її та інших відповідачів права власності на успадковане нерухоме майно.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2018 року підготовче провадження у справі закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

05.04.2018 року, через канцелярію суду, представник позивача подав відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, заперечення відповідачів проти позовних вимог, вважає необґрунтованими та надуманими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач і представник відповідачів ОСОБА_2 в задоволенні позову просила відмовити та зазначила, що це майно залишилося від їх батька. У всіх їх немає свого житла, а проживають вони у житлових будинках, які належать їх чоловікам. З позивачкою у них немає неприязних відносин, вони не сварилися з нею, а навпаки намагаються спілкуватися.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Так, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 належить 5/8 частини домоволодіння за адресою: Київська область, Фастівський район, смт.Борова, вул.Свободи, 31, та 5/8 земельної ділянки площею 0,1177 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3224955300:01:002:0538 розташованої по вулиці ОСОБА_8 (бувша Котовського) 31 в смт.Борова Фастівського району Київської області, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17-30).

Інша частина, (по 1/8 частині) житлового будинку та земельної ділянки належить відповідачам згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.2018 року посвідчене ОСОБА_8, державним нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстроване за №109 (а.с.27).

Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦПК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Таким чином, за змістом статті 364 ЦК України власник, який бажає виділу своєї частки, може вимагати виділу такої частки в натурі, і лише у зв'язку з неможливістю такого виділу або заборони такого виділу відповідно до закону він має право на компенсацію, яку може вимагати на підставі цієї норми права.

Отже, зазначена норма права регулює випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації належної йому частки та визнання за ними права власності на все майно.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Позивач у своєму позові зазначає про неможливість виділеня в натурі частки майна позивачів і просить присудити з неї на користь відповідачів грошову компенсацію та припинити їх право на частки у спільному майні.

В силу положень статей 21,24,41 Конституції України, статей 319,358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Верховний Суд України при розгляді справи №6-2925цс15 від 13.01.2016 року розяснив, що з врахуванням закріплених в п. 6 ст.3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

В ідповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Разом з тим, сама по собі обставина про внесення позивачем вартості частки на депозитний рхунок суду не є підставою для винесення рішення про задоволення позову, але є однією із умов в поєднані з іншими підставами які передбачені ст.365 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідачі у справі набули права на частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку без визначення конкретного користування приміщеннями в жилому будинку та частини земельної ділянки.

При розгляді справи, також, було встановлено, що на день розгляду справи в суді між співаниками вказаного домоволодіння не встановлено конкретне користування приміщеннями в житловому будинку, та окремими господарськими будівлями, а також земельної ділянки і спірне майно перебуває у спільній частковій власності сторін без їх відповідного виділу в натурі.

Також, позивачем не підтверджено факт, що вона зверталася до суду із позовом в порядку визначеному ст.364 ЦК України щодо виділу у натурі належної їй частки із майна, що є у спільній частковій власності і їй було відмовлено у зв»язку з неможливістю виділення її частки, а тому її доводи щодо не можливості виділу належної їй частки та необхідності припинення права власності відповідачів на вказане майно не підтверджені належними доказами і нічим не обгрунтовані.

Неможливість спільного володіння та користування майном як підстава припинення права на частку у спільному майні обґрунтовується позивачем відсутністю дружніх стосунків між нею та відповідачами, що перешкоджають у повному здійсненні нею права володіння та користування майном.

Однак, під час розгляду справи в суді дані факти не знайшли своє підтвердження належними доказами, і судом не встановлено, що між сторонами у справі дійсно склалися неприязні стосунки. Посилання представника позивача на факт незаконного проникнення до спірного будинку та здійснення крадіжки речей та коштів ніяким чином не підтверджує причетність до цього відповідачів. Тим більше, як вбачається з заяви про порушення кримінального провадження, поданої позивачем до відділку поліції, позивач зазначила про можливу причетність до цього іншу особу. Також, не підтвердився належними доказами факт про постійні погрози зі сторони відповідачів, що є підставою не проживання позивача у спірному будинку.

Отже, П озивач, вказуючи на неможливість спільного користування майном, не надав достатніх доказів на підтвердження об'єктивної неможливості спільного володіння та користування сторонами належним їм житловим будинком та земельною ділянкою.

Крім того, при подачі позову позивач надала Висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки та житлового будинку здійснений ПП «Експерт-Консалт-Центр» з даного висновку вбачається, що житловий будинок і земельна ділянка по вул.Котовського, 32 в смт.Борова Фастівський район Київська область належить на праві приватної власності громадянину України ОСОБА_7 і ринкова вартість житлового будинку становить 116707 грн., ринкова вартість земельної ділянки 125974 грн.

Разом з тим, представником відповідачів при подачі Відзиву на позов було надано Висновок про ринкову вартість спірного житлового будинку, виконаний суб»єктом оціночної діяльності України КП ФМР Фастівське бюро технічної інвентаризації» , де зазначено ринкову вартість даного житлового будинку становить 162560 грн., вартість 3/8 частини будинку складає 60960 грн., 1/8 частини будинку складає 20320 грн.

З врахуванням різниці у вартості житлового будинку відповідачі вважають, що розмір будинку визначений позивачем не відповідає дійсним обставинам справи і є намаганням зменшити розмір реальної вартості спірного майна, що призведе до зменшення їх часток у спільному майні.

Позивачем та представником позивача в силу ст.43,81 ЦПК України не спростовано вказані заперечення відповідачів.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсаціїв порядку ст.365 ЦК України є необгрунтованими та недоведеними.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі Конституції України, ст.15,16,183,319,358,364,365 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд.номер1994211188 прож.м.Київ, АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент.номер НОМЕР_1, прож.с.Хотімля, вул.Миру,36 Вовчанський район Харківська область, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент.номер НОМЕР_2, прож.с.Хотімля, вул.Леніна,20, Вовчанський район Харківська область, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент.номер НОМЕР_3 прож.с.Петрівське, вул.Косигіна, 10 Вовчанський район, Харківська область про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій влсності зі стягненням відповідної грошової компенсації відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей