Постанова

від 15.05.2018 по справі 395/1317/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 395/1317/16-ц

провадження № 22-ц/781/699/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

суддя - доповідач: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Письменного О.А.

за участю секретаря: Савченко Н.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань ,

третя особа - Новомиргородська районна державна адміністрація.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2018 року та на додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2018 року, у складі головуючого судді Орендовського В.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новомиргородська районна державна адміністрація про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новомиргородська районна державна адміністрація про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Зі змінами та уточненнями до позовної заяви позивач просив визнати недійсною з моменту укладення угоду № б/н від 27.10.2014 року про зміну і доповнення договору оренди землі № 198 від 22.08.2006 року, яка зареєстрована Реєстраційною службою Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 10177376 від 24.06.2015 року щодо заміни сторони орендодавця та продовження строків дії оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3523883200:02:000:0257, площею 5,9607 га., яка знаходиться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Посилався на те, що угоду від 27.10.2014 року до договору оренди землі № 198 від 22.08.2006 року з відповідачем він не укладав та не підписував, а тому волевиявлення на укладення вищевказаного договору оренди земельної ділянки не було.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2018 року доповнено рішення від 08 лютого 2018 року та стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати у справі в розмірі 1687,68 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду представник позивача - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку наявним у справі доказам, що призвело до ухвалення необґрунтованого, необ'єктивного та помилкового рішення.

Вказує, що суд першої інстанції, належним чином не мотивував відхилення висновку експерта, а лише послався на необґрунтованість застосування експертом методу скріблення без отримання дозволу суду, що нібито в подальшому змінило властивості та первинний стан документу, що на думку позивача є необґрунтованим, оскільки експертом в судовому засіданні було надано пояснення з цього приводу та зазначено, що він, застосовуючи метод скріблення не знищив повністю або частково об'єкт експертизи, не змінив його властивості, оскільки на об'єкті експертизи (додатковій угоді) існує багато інших місць перетину, які можливо в подальшому дослідити за результатами призначення додаткових експертиз. Представник позивача вважає, що висновок повторної комісійної експертизи є неповним та необ'єктивним, а тому не можна на нього посилатися. Зазначає, що причина призначення повторної комісійної експертизи полягала у невірному застосуванні методу скріблення, однак експерти його не застосували, що вплинуло на об'єктивність і повноту проведення експертизи. Також посилається на те, що зміст спірної додаткової угоди містить нестандартну форму та текст, написання якого позивач обґрунтовує обставинами складання розписки на чистому аркуші паперу під час отримання орендної плати в натуральній формі. Цей рукописний текст не містить інформації щодо погодження умов додаткової угоди, а лише містить інформацію, що позивач дійсно є власником земельної ділянки, в чому він і розписується. Вважає, що відповідач з метою складання спірних додаткових угод, та укриття від позивача факту продовження строку дії договору оренди земельної ділянки отримав зразки рукописного тексту та підписів позивача. Просить скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2018 року , яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Не погоджується представник позивача з висновком суду про стягнення судових витрат з ОСОБА_1 і просить додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2018 року скасувати, судові витрати стягнути з відповідача.

На апеляційну скаргу відповідачем подано відзив у відповідності до ст. 360 ЦПК України. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що висновок експерта від 21.11.2017 року є повним і обґрунтованим. Посилається на те, що відсутні докази , що підпис на додатковій угоді вчинено не ОСОБА_1

У судове засідання Апеляційного суду Кіровоградської області не з'явилися учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, зазначивши, що 15.05.2018 року, він як представник позивача не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки зайнятий у невідкладних слідчих діях як представник сторони у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомленні ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підтверджуючих документів про поважність неявки у судове засідання апеляційного суду представником не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження, що він не підписував додаткову угоду та відсутність у нього вільного волевиявлення на укладення додаткової угоди.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам зазначеного закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що 27.10.2014 року між ОСОБА_1 (власником земельної ділянки) та товариством з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань укладено угоду № б/н до договору оренди землі № 198 від 22.08.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 3523883200:02:000:0257, загальною площею 5,9607 га., розташованої на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, який підписаний сторонами договору. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права спірний договір пройшов державну реєстрацію 24.06.2015 року, номер запису про інше речове право 10177376 (том 1а.с.13).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ч.ч.1,3 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Звертаючись з позовними вимогами позивач зазначав, що у нього було відсутнє вільне волевиявлення на укладення додаткової угоди № б/н від 27.10.2014 року до договору оренди землі № 198 від 22.08.2006 року. Вказував, що не підписував додаткової угоди про зміну і доповнення договору оренди землі та не передавав відповідачу земельну ділянку в строкове користування на новий строк.

Проте, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Вказані доводи спростовуються судовими експертизами.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2017 року у даній справі було призначено повторну комісійну судово -технічну експертизу документів на вирішення якої поставлено питання: яким пристроєм виконано друкований текст спірної додаткової угоди, яка послідовність виконання друкованого тексту спірної додаткової угоди; чи відобразились ознаки/сліди здійснення друку поверх рукописного тексту/підпису, які виконано на зворотній стороні спірної додаткової угоди, якщо відобразились то які, чи відобразилися відтиски рукописного тексту та підпису на лицевій частині (першій сторінці) спірної додаткової угоди, якщо відобразились то чи піддавались вказані відтиски рукописного тексту та підпису механічному впливу механізмів принтеру (лазерного чи струйного) виражених здавленням (прокатом через механізми принтеру, пресуванням), нагріванням чи впливом інших чинників; чи відобразились підписи (відтиски підпису) в графі після слова ОРЕНДАР:...Підпис...(ОСОБА_3А.) на звороті спірної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, якщо відобразились то чи містяться на них сліди механічному впливу механізмів принтеру (лазерного чи струйного) виражених здавленням (прокатом через механізми принтеру, пресуванням), нагріванням чи впливом інших чинників (том 1 а.с. 141-143).

Згідно висновку експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного висновку експерта №19/8-4/359-СЕ/17 від 14.11.2017 року повторної комісійної судово-технічної експертизи документів в спірній угоді до договору оренди землі від 27.10.2014 року укладеному між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань , рукописні записи, підписи та електрофотографічні зображення нанесені в такій послідовності: першим - лінії граф, нанесені електрографічним способом друку, потім підписи: від імені ОСОБА_3 в графі Орендар: та від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець: . У штрихах підпису від імені ОСОБА_3 та у штрихах підпису від імені ОСОБА_1 будь-яких ознак механічного впливу, у тому числі знакодрукуючого (електрографічного) пристрою не виявлено. (том 1а.с.155-166).

Вищенаведені висновки експерта також узгоджуються з висновком експерта № 43 від 22.03.2017 року у кримінальному провадженні №12017120020002654, з якого вбачається, що в графі Орендар спочатку був нанесений - друкований текст, потім підпис, потім відтиск печатки; в графі Орендодавець спочатку був нанесений - друкований текст, потім підпис (том 1а.с.131-137).

Висновок повторної комісійної судово-технічної експертизи оцінено судом першої інстанції за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України.

Суд першої інстанції дав належну оцінку висновку експерта Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз №17-292 від 25.04.2017року, оскільки експерт при застосуванні методу скобління медичним скальпелем не отримав дозволу суду на застосування такого методу, пошкодивши спірну додаткову угоду (об'єкт дослідження), що у подальшому змінило властивості та первинний стан документа (а.с.76-84).

Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що позов про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди з тих підстав, що її позивач не підписував та відсутнє його волевиявлення на її укладення, є недоведеним.

Також правильним є висновок суду першої інтенції про стягнення судових витрат, пов'язаних з проведенням повторної комісійної судово-технічної експертизи на користь відповідача та таким, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Проведення експертизи належить до витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.3 ст.133 ЦПК України).

У разі відмови у позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен врахувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи (ч.ч.2,3 ст.141 ЦПК України).

Відповідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом першої інстанції під час ухвалення рішення від 08.02.2018 року по суті спору не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат пов'язаних з проведенням повторної комісійної судово - технічної експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2018 року відповідач звернувся до суду у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просив вирішити питання про стягнення з позивача понесених судових витрат у розмірі 1687,68 грн. (том 1 а.с. 219).

З розрахунку №033122-3254/17 від 29 вересня 2017 року вбачається, що ТОВ МТ станція Ятрань за проведення судової експертизи необхідно було сплатити - 1687,68 грн. (том 1 а.с. 150). Оригінал платіжного доручення № 1057 від 11 жовтня 2017 року підтверджує, що відповідачем сплачено 1687,68 грн. за послуги експерта (а.с. том 1 а.с.221).

Відповідач звернувся у відповідності до процесуального законодавства з заявою про стягнення з позивача на його користь понесених витрат пов'язаних з розглядом справи , а саме проведення експертизи.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову з підстав його недоведеності, а суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його скасування, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому додаткове рішення суду про стягнення судових витрат є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржувані рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374 ЦПК України, судові рішення підлягають залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2018 року та додаткове рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

17.05.2018 року виготовлено повне судове рішення.

Суддя - доповідач: О.Л.Дуковський

Судді: С.М. Єгорова

ОСОБА_4