Ухвала

від 17.05.2018 по справі 303/5946/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 травня 2018 року

м. Київ

справа № 303/5946/17

провадження № 61-16982ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційного суду Закарпатської області від 02 березня 2018 року в справі за позовом Мукачівського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про відшкодування боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 02 березня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 грудня 2017 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

У квітні 2018 року представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу судді Апеляційного суду Закарпатської області від 02 березня 2018 року, в якій просив скасувати цю ухвалу і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що залишаючи без руху, а у подальшому повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував ті обставини, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій та згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір звільняється від сплати судового збору у справах, що стосуються його прав. Ця справа стосується прав ОСОБА_4 як відповідача. Крім того, суд безпідставно відхилив клопотання, в якому наводилися обґрунтовані мотиви того, що ОСОБА_4 позбавлений можливості сплатити судовий збір через тяжке матеріальне становище.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 05 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діяв ОСОБА_5, залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

На виконання вказаної ухвали представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що сума судового збору є непосильною для скаржника, оскільки йому припинено виплату допомоги як безробітному, про що самим позивачем зазначено у позовній заяві. Інших доходів у ОСОБА_4 немає, що стало підставою для надання йому безоплатної вторинної правової допомоги. Заявником подано посвідчення, яке підтверджує право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, покладається на заінтересовану сторону (заявника).

З огляду на викладене, апеляційний суд правильно відхилив доводи ОСОБА_4 з приводу того, що він є безробітним і йому припинено виплату допомоги як безробітному, оскільки позов Мукачівського міського центру зайнятості обґрунтований саме тим, що відповідач, будучи зайнятою особою, не повідомив про це позивача на момент набуття статусу безробітного та незаконно отримував кошти по безробіттю.

Також апеляційним судом правильно відхилено доводи представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про матеріальний стан відповідача та про відсутність інших доходів, крім допомоги по безробіттю, оскільки скаржник не надав належних і допустимих доказів його скрутного майнового стану, не довів обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору. Сам по собі факт надання вторинної правової допомоги не є підтвердженням скрутного майнового стану ОСОБА_4, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 14 Закону України Про безоплатну правову допомогу право на безоплатну вторинну правову допомогу мають ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Суд апеляційної інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 не має право на пільги щодо сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , оскільки за вказаною нормою права від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Зі змісту вказаного пункту та конструкції даної норми в цілому випливає, що зазначена категорія осіб звільняється від сплати судового збору не у будь-яких справах (щодо будь-яких суб'єктивних прав), а у тих, які безпосередньо пов'язані з порушенням прав учасників бойових дій (визначені законами, що регулюють статус, гарантії їх соціального захисту).

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 у справі про стягнення з нього виплачених коштів по безробіттю від сплати судового збору не звільнений.

З урахуванням того, що представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 недоліки апеляційної скарги не усунув, суд апеляційної інстанції правильно визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявнику.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної ухвали апеляційного суду та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи були предметом дослідження та оцінки суду апеляційної інстанції і не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Мукачівського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про відшкодування боргу за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційного суду Закарпатської області від 02 березня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов