Постанова

від 15.05.2018 по справі 908/24/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 справа № 908/24/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» , с.Широке Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2018р. (повний текст підписано 02.03.2018р.) у справі№ 908/24/18 (суддя Горохов І.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» , м.Пологи Запорізької області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» , с.Широке Запорізької області простягнення 249374,64грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» , м.Пологи Запорізької області, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» , с.Широке Запорізької області про стягнення 249374,64грн., які складаються з 158458,77грн. відсотків за користування товарним кредитом, 80173,07грн. штрафу 20% від суми заборгованості, 3574,85грн. 3% річних та 7167,95грн. інфляційних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, поставленого за видатковою накладною №Х-04/03 від 02.03.2015р. на виконання умов договору поставки товару №Х-04/03 від 02.03.2015р. та специфікації №2 від 20.04.2015р., у зв'язку з чим наявні підстави для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.02.2018р. (повний текст підписано 02.03.2018р.) у справі №908/24/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» 158458,77грн. відсотків за користування кредитом, 80173,07грн. штрафу 20% від суми заборгованості, 3569,78грн. 3% річних, 7167,95грн. інфляційних.

Приймаючи зазначене рішення, господарський суд встановив факт порушення покупцем встановлених договором та специфікацією строків оплати отриманого товару, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення відсотків за користування кредитом, штрафу, 3% річних та інфляційних.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Державне підприємство «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 80173,07грн. (штрафу 20% від суми заборгованості) та прийняти нове рішення, відповідно до якого на підставі ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення місцевим господарським судом норм матеріального права. Так, відповідач звертає увагу на сукупність обставин, які, на переконання останнього, свідчать про наявність підстав для звільнення його від сплати штрафних санкцій, а саме: недоведеність позивачем наявності збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань; підприємство відповідача є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.03.2018р. сформовано колегію у наступному складі: головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

З 15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) у новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд зазначеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №908/24/18 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» на рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2018р. (повний текст підписано 02.03.2018р.), зобов'язано позивача до 20.04.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. призначено розгляд справи на 15.05.2018р.

На поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники сторін у судове засідання 15.05.2018р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Втім, враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов'язковою, з огляду на те, що позиція відповідача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, а позиція позивача - у відзиві на неї, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося, складено протокол судового засідання.

У судовому засіданні 15.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 02.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» (далі - постачальник) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» (далі - покупець) укладено договір поставки товару №Х-04/03 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується на умовах дійсного договору передати (поставити) у власність покупця товар (засоби захисту рослин), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті визначених умовами даного договору, на загальну суму до 2000000,00грн.

Відповідно до п.1.2 найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору або накладних, які є невід'ємними додатками даного договору.

Згідно з п.4.1 договору поставлений покупцю товар на умовах його оплати з відстроченням або розстроченням платежу (тобто з оплатою його після поставки), сторони вважають товаром, що поставлений покупцю на умовах товарного кредиту. Розмір товарного кредиту становить вартість отриманого та неоплаченого покупцем товару зазначена в специфікації.

Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,1 відсотка за кожен день за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору (п.4.2).

Пунктом 4.3 сторони погодили, що у разі порушення строків оплати отриманого товару, з дати виникнення заборгованості відсотки по товарному кредиту, передбачені п.4.2 даного договору, нараховуються та сплачуються в подвійному розмірі.

Відповідно до п.4.4 нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту (неоплачений товар), за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

Сторонами у п.4.5 визначено, що при розрахунку процентів, день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п.4.6 договору сплата нарахованих процентів здійснюється покупцем у строк, визначений у специфікації, як дата сплати останнього чергового платежу. Проценти, нараховані за період заборгованості оплати отриманого товару, сплачуються не пізніше 10 дня наступного місяця.

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки у порядку передбаченому чинним законодавством (п.6.1).

Відповідно до п.6.2 у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної діючої, на момент існування заборгованості, ставки НБУ.

При простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного договору, більш ніж на 10 днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості з указаним терміном (п.6.4).

Пунктом 6.6 договору сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежуються шістьма місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч.6 ст.232 ГК України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст.259 ЦК України збільшується до 3 років.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків, нарахування процентів та відповідальності - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п.9.1).

Сторонами до договору підписано специфікацію №2 від 20.04.2015р., за умовами п. 1.1 якої розрахунки за замовлену та отриману партію товару здійснюються шляхом часткової оплати за товар в розмірі 10% та з відстрочкою остаточного розрахунку на умовах товарного кредиту. Покупець зобов'язаний сплатити частину вартості товару в сумі 54624,13грн. не пізніше 30.04.2015р. Остаточну оплату поставленого товару, що складає 491617,12грн., покупець зобов'язаний здійснити не пізніше 01.10.2015р. та має право достроково оплатити отриманий товар.

На виконання умов договору поставки товару №Х-04/03 від 02.03.2015р. та специфікації №2 від 20.04.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» за видатковою накладною №РН-0000002 від 22.04.2015р. поставило Державному підприємству «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_5 175к.с. (500 мл.) в кількості 120,0л на суму 364915,20грн. та ОСОБА_5 Ланцелот 450WG д.в.г. (500 мл.) в кількості 18,0л на суму 90285,84грн., загальна вартість склала 546241,25грн.

Факт отримання зазначеного товару відповідачем підтверджений матеріалами справи та не спростований останнім.

Покупець здійснив оплату 30.04.2015р. в розмірі 10000,00грн., 26.05.2015р. в розмірі 30000,00грн., 27.05.2015р. в розмірі 30000,00грн., 25.06.2015р. в розмірі 50000,00грн., 17.07.2015р. в розмірі 20000,00грн., 29.09.2015р. в розмірі 50000,00грн., 13.10.2015р. в розмірі 50000,00грн., 15.10.2015р. в розмірі 50000,00грн., 23.10.2015р. в розмірі 50000,00грн., 03.11.2015р. в розмірі 16000,00грн., 30.12.2015р. в розмірі 69262,74грн., 21.06.2016р. в розмірі 60978,51грн., 18.07.2016р. в розмірі 60000,00грн., всього 546241,25грн.

09.12.2017р. позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу за вих.№27/11/3 від 30.11.2017р. про сплату відсотків за користування товарним кредитом, пені, штрафу, 3% річних, інфляційних, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушення покупцем встановлених договором та специфікацією строків оплати отриманого товару стало підставою звернення постачальника до суду за захистом порушеного права.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору №Х-04/03 від 02.03.2015р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки та купівлі-продажу.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань 3% річних та інфляційних, відсотків за користування товарним кредитом, стягнення яких передбачене п.4.2, 4.3 договору №Х-04/03 від 02.03.2015р., а також штрафу, стягнення якого передбачено п.6.4 договору №Х-04/03 від 02.03.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З аналізу приписів ст.694, 536 ЦК України та п.4.2, 4.3 договору №Х-04/03 від 02.03.2015р. вбачається право продавця вимагати сплати відсотків за користування товарним кредитом. Своєю чергою, за змістом ст.ст.549, 611, 625 ЦК України та ст.ст.216-218 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та інфляційних, а також штрафу, передбаченого п.6.4 договору №Х-04/03 від 02.03.2015р.

Оскільки матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, поставленого за видатковою накладною №Х-04/03 від 02.03.2015р. на виконання умов договору поставки товару №Х-04/03 від 02.03.2015р. та специфікації №2 від 20.04.2015р., позивач цілком управнений був вимагати сплати заявлених до стягнення нарахувань.

Відповідно до ст.269 ГПК України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Своєю чергою, доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставного нарахування штрафних санкцій в сумі 80173,07грн. (штрафу 20% від суми заборгованості). На переконання апелянта, місцевий господарський суд не звернув уваги на наявність підстав для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України. Такими підставами, за твердженнями апелянта, є недоведеність позивачем наявності збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, а також те, що підприємство відповідача є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України суд як орган державної влади управнений діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені) (а не на звільнення від сплати штрафних санкцій, як зазначає апелянт), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене нормами ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

Втім, таке право, як обґрунтовано наголосив сам скаржник, має реалізуватися за наслідками дослідження та встановлення наступних обставин: ступінь виконання зобов'язань боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; наявність збитків внаслідок невиконання зобов'язань та співвідношення розміру збитків із розміром стягуваних штрафних санкцій.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Разом з тим, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялося відповідного клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу, як і не надавалося до матеріалів справи жодних документів, які підтверджують факт наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій. Не надано таких документів і до суду апеляційної інстанції. Саме лише посилання скаржника на те, що підприємство відповідача є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання, не є такою винятковою обставиною.

При цьому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приймає до уваги значну тривалість прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань (більше дев'яти місяців), протягом якого позивач був позбавлений можливості користуватися належними йому грошовими коштами. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП «Діком-Агро» самостійно відмовилося від нарахування відповідачу пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування якої передбачено умовами договору №Х-04/03 від 02.03.2015р., чим фактично самостійно зменшило розмір нарахованих штрафних санкцій.

За таких обставин судова колегія не вбачає наявності підстав для зменшення розміру нарахованого штрафу (чи звільнення від його стягнення, як просить скаржник), а доведеність чи недоведеність позивачем наявності збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, не є визначальними при вирішенні зазначеного питання.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р. ) в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» , с.Широке Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2018р. (повний текст підписано 02.03.2018р.) у справі №908/24/18 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2018р. (повний текст підписано 02.03.2018р.) у справі №908/24/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 15.05.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.05.2018р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1- відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО