Постанова

від 10.09.2018 по справі 908/24/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/24/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"

на рішення Господарського суду Запорізької області

у складі судді Горохова І.С.

від 27.02.2018

та постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубченко І.В., Попков Д.О., Радіонова О.О.

від 15.05.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Діком-Агро"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"

про стягнення 249374,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТП Діком-Агро звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про стягнення 249374,64 грн, що складаються з 158458,77 грн відсотків за користування товарним кредитом, штрафу 20% від суми заборгованості у розмірі 80173,07 грн, 3 % річних у розмірі 3574,85 грн, інфляційних втрат у розмірі 7167,95 грн.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 27.02.2018 у справі №908/24/18 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Діком-Агро" 158458,77 грн відсотків за користування кредитом, 80173,07 грн штрафу 20% від суми заборгованості, 3569,78 грн 3% річних та 7167,95 грн індексу інфляції, 3740,54 грн витрат зі сплати судового збору. В решті вимог відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції обґрунтовано тим те, що матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем грошових зобов?язань та позивачем правомірно заявлені до стягнення відсотки за користування товарним кредитом, 3% річних, індекс інфляції та штраф 20 % від суми заборгованості. Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум, за наслідками якого зменшено визначений позивачем розмір 3% річних, який складає 3569,78 грн.

Державне підприємство Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 80173,07 грн штрафу 20% від суми заборгованості та в даній частині ухвалити нове рішення, яким на підставі статті 233 Господарського кодексу України звільнити його від сплати штрафних санкцій та у позові в цій частині відмовити.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 15.05.2018 апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 у справі №908/24/18 залишив без змін.

24.05.2018 Державне підприємство "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №908/24/18.

Касаційна скарга мотивована тим, що положеннями частини першої статті 233 Господарського кодексу України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Дана норма, на думку відповідача, зумовлює на обов?язковість доведення кредитором понесення збитків, що спричинені неналежним виконанням боржником грошового зобов?язання, проте судом першої та апеляційної інстанцій вказаним обставинам не надана належна оцінка, що призвело до винесення незаконних та несправедливих рішень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №908/24/18 та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.07.2018 у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №908/24/18 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.09.2018 у зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. для розгляду справи №908/24/18 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП "Діком-Агро" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" без задоволення, а рішення суду першої інстанції у справі №908/24/18 без змін.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТП Діком-Агро (постачальник) та Державним підприємством Дослідне господарство Ізвєстія Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (в подальшому Державне підприємство Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України ) (покупець) було укладено договір поставки товару №Х-04/03, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов?язався на умовах дійсного договору передати (поставити) у власність покупця товар (засоби захисту рослин), а покупець зобов?язався прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті визначених умовами даного договору, на загальну суму до 2000000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. договору поставки найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору або накладних, які є невід'ємними додатками даного договору.

Умовами підпункту 1.1 частини 1 Специфікації №2 від 20.04.2015 до договору поставки товару №Х-04/03 від 02.03.2015 сторони погодили, що розрахунки за замовлену та отриману партію товару здійснюється шляхом часткової оплати за товар в розмірі 10% та з відстрочкою остаточного розрахунку на умовах товарного кредиту. Покупець зобов?язаний сплатити частину вартості товару в сумі 54624,13 грн не пізніше 30.04.2015 та остаточну оплату товару, що складає 491617,12 грн покупець зобов?язаний здійснити не пізніше 01.10.2015, та має право достроково оплатити отриманий товар.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставки, поставлений покупцю товар на умовах його оплати з відстроченням або розстроченням платежу (тобто з оплатою його після поставки), сторони вважають товаром, що поставлений покупцю на умовах товарного кредиту. Розмір товарного кредиту становить вартість отриманого та неоплаченого покупцем товару зазначена в специфікації.

Пунктом 4.2 договору визначено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,1 відсотка за кожен день за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.

У разі порушення строків оплати отриманого товару, з дати виникнення заборгованості відсотки по товарному кредиту передбачені пунктом 4.2 даного договору нараховуються та сплачуються в подвійному розмірі (пункт 4.3 договору).

Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту (неоплачений товар), за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній (пункт 4.4. договору поставки).

При розрахунку процентів, день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 4.5. договору поставки).

Відповідно до пункту 4.6. договору, сплата нарахованих процентів здійснюється покупцем у строк, визначений у специфікації, як дата сплати останнього чергового платежу. Проценти, нараховані за період заборгованості оплати отриманого товару, сплачуються не пізніше 10 дня наступного місяця.

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки у порядку передбаченому чинним законодавством (пункт 6.1. договору).

У разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної діючої, на момент існування заборгованості, ставки НБУ (пункт 6.2. договору).

Відповідно до пункту 6.4 договору, при простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного договору, більш ніж на 10 днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості з указаним терміном.

Згідно із пунктом 6.6. договору, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов?язань за цим договором не обмежуються шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з частини 6 статті 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов?язаннями сторонами згідно із статтею 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 років.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків, нарахування процентів та відповідальності - до повного виконання покупцем своїх зобов?язань за цим договором (пункт 9.1. Договору).

Даний договір укладений у встановленому законом порядку, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП "Діком-Агро" за видатковою накладною №РН-0000002 від 22.04.2015 поставило Державному підприємству "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської станції національної академії аграрних наук України" замовлену партію засобів захисту рослин, а саме: гербіцид Дербі 175 к.с. в кількості 120,000л, на суму 364915,20 грн, гербіцид Ланцелот 450WG д.в.г., в кількості 18,000л, на суму 90285,84 грн ; загальна вартість замовлення склала 546241,25 грн.

Зазначений товар було прийнято відповідачем на підставі довіреності № 78 від 22.04.2015.

Відповідачем була здійснена оплата за поставлений товар 30.04.2015 в розмірі 10000,00 грн, 26.05.2015 в розмірі 30000,00 грн, 27.05.2015 в розмірі 30000,00 грн, 25.06.2015 в розмірі 50000,00 грн, 17.07.2015 в розмірі 20000,00 грн, 29.09.2015 в розмірі 50000,00 грн, 13.10.2015 в розмірі 50000,00 грн, 15.10.2015 в розмірі 50000,00 грн, 23.10.2015 в розмірі 50000,00 грн, 03.11.2015 в розмірі 16000,00 грн, 30.12.2015 в розмірі 69262,74 грн, 21.06.2016 в розмірі 60978,51 грн, 18.07.2016 в розмірі 60000,00 грн, всього 546241,25 грн, що підтверджено банківськими виписками по рахунку позивача.

Постачальник звернувся з вимогою до покупця від 30.11.2017 № 27/11/3, в якій зазначив про те, що оскільки фактично поставлена партія засобів захисту рослин повністю оплачена 18.07.2016, тобто з порушенням строку на 290 днів, просив терміново сплатити заборгованість з виконання зобов?язань по оплаті поставленого товару.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (частина перша статті 694 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та враховуючи встановлені судами строки отримання товару Державним підприємством "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської станції національної академії аграрних наук України" і строки здійснення ним оплат, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати придбаного товару за договором поставки товару № Х-04/03 від 02.03.2015.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладаючи договір поставки товару № Х-04/03 від 02.03.2015 сторони встановили, що у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної діючої, на момент існування заборгованості, ставки НБУ (пункт 6.2. договору).

Відповідно до пункту 6.4 договору, при простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного договору, більш ніж на 10 днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості з указаним терміном.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права щодо нарахування відсотків за користування кредитом 158458,77 грн, штрафу 20% від суми заборгованості в розмірі 80173,07 грн, 3569,78 грн 3% річних, 7167,95 грн інфляційних втрат.

При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки їх розрахунку та зменшено заявлені позивачем до стягнення суми 3% річних.

Відповідач, не заперечуючи проти встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, заперечує щодо стягнення з нього штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості, з підстав не застосування судами положень статті 233 Господарського кодексу України, згідно яких суд має право зменшити розмір санкцій.

Аналогічні підстави були зазначені відповідачем в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2018.

Апеляційним господарським судом була надана оцінка зазначеним доводам відповідача та зазначено, що сторонами було погоджено умову договору, відповідно до якої позивач правомірно нарахував 20% штрафу від суми заборгованості в розмірі 80173,07 грн, вказана сума не перевищує розмір збитків, що спростовує заперечення відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги безпідставними та належним чином спростованими судом апеляційної інстанції.

За встановленими судом обставинами постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №908/24/18 залишити без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

І. Ткач