Постанова

від 16.05.2018 по справі 910/8419/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/8419/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 16.05.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2017 (повний текст підписано 12.09.2017)

у справі №910/8419/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фастівської міської ради Київської області

про стягнення 232 500,00 грн.

В судовому засіданні 16.05.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 Фастівський комбінат комунальних підприємств (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (надалі - відповідач) про стягнення 232 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору №11 від 13.09.2016 на поточний ремонт асфальтобетонного покриття дороги по вул. Юрія Гагаріна в м. Фастів Київської області, відповідач не виконав обумовлених договором робіт у встановлені строки, що є підставою для стягнення штрафу в сумі 232 500,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що ним неодноразово направлялися листи на адресу позивача щодо продовження строків виконання робіт у зв'язку з погодними умовами. А також відповідач вказує на те, що умови п.5.6 Договору не визначають, що "учасником" є саме ТОВ "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс".

У запереченнях на відзив позивач зазначав, що єдиною підставою зміни строків виконання робіт є виникнення обставин непереборної сили у відповідності до п. 3.2. договору. Крім того вказує, що відповідач взагалі не звертався до позивача (замовника) з проханням/пропозицією щодо перенесення терміну виконання робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/8419/17 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на користь Фастівського комбінату комунальних підприємств 232 500,00 грн. штрафу та 3487,50 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо не перевірки судом факту виконання позивачем власних обов'язків за договором, що передують початку виконання зобов'язань відповідачем:

- в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач належним чином виконав власні зобов'язання за договором, відсутні докази надання відповідачу документів, що необхідні для початку виконання робіт, а саме технічне завдання, документи, що підтверджують надання відповідачу доступу до об'єкту (фронту робіт), документи, що підтверджують надання відповідачу відомостей про погодження умов виконання робіт з відповідними органами державного нагляду, місцевою адміністрацією, Державтоінспекцією та експлуатаційними організаціями;

- відповідач не міг приступити до виконання робіт в повному обсязі з огляду на порушення позивачем власних зобов'язань, які передують початку виконання робіт за договором.

Доводи апелянта щодо застосування судом неустойки, що є не співрозмірною з суттю порушення та обсягом заподіяної шкоди.

Умовами договору передбачено стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне виконання робіт, проте за своєю правовою природою умова договору п. 5.6. договору передбачає стягнення з відповідача пені, оскільки неустойка у вигляді штрафу передбачає одноразове нарахування суми коштів за вчинене договірне порушення, а якщо сума коштів нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'язання, то така неустойка є пенею. При цьому норми ст.ст. 230, 231 ГК України передбачають можливість домовленості суб'єктів господарювання про нарахування та сплату пені, як за невиконання грошових, так і не грошових зобов'язань.

Апелянт вказує, що при розгляді даної справи суд має взяти до уваги:

- загальну ціну договору та обсяг попередньої оплати. Загальна вартість робіт відповідно до умов договору складає 75 000, 00 грн., попередня оплата, сплачена на користь відповідача складає 22 500, 00 грн.

- часткове виконання зобов'язань відповідачем, що не заперечується позивачем та встановлено судом в оскаржуваному рішенні. Підрядником частково проведено роботи по холодному фрезуванню та шліфуванню асфальтобетонного покриття проїзної частини дороги; обсяг збитків, завданих неналежних виконанням зобов'язання.

- строк виконання робіт - до 01.11.2016. 02.12.2016 позивачем було розірвано договір шляхом направлення відповідачу листа - претензії на підставі протокольного рішення № 22 від 28.11.2016 міської постійної комісії з питань ТЕБ та НС, що встановлено в процесі розгляду справи у суді та відображено в оскаржуваному рішенні. Термін прострочення зобов'язання складає один місяць.

- позивачем не було виконано власні зобов'язання, що передують початку виконання робіт відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 12.04.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі №910/8419/17 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2017, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс", призначено розгляд справи на 16.05.2018, встановлено позивачу та третій особі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018, у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №910/8419/17 колегію суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2018 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 16.05.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 112-114).

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача про розгляд справи у їх відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.09.2016 між Фастівським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" було укладено договір №11 на поточний ремонт асфальтобетонного покриття дороги по вул. Юрія Гагаріна в м. Фастів Київської області, за умовами п. 1.1 якого підрядник бере на себе зобов'язання за завданням замовника, своїми силами і засобами, зі своїх матеріалів виконати роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги по вул. Юрія Гагаріна в м. Фастів, згідно обсягів, зазначених в технічному завданні (далі - Об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи. Договір укладений на основі пропозиції конкурсних торгів, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Дата оприлюднення та номер оголошення про проведення електронної закупівлі: 12.08.2016 №233387 ідентифікатор закупівлі у ЦБД ЦА- 2016-08-12-000149-с (п.16.1 Договору).

Склад та обсяг робіт, передбачених п. 1.1 цього Договору визначається договірною ціною, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору підрядник зобов'язаний виконати передбачені цим Договором роботи якісно, відповідно до ДСТУ Б В.2.7-119-2011 „Суміші асфальтобетонні й асфальтобетон дорожній та аеродромний."; ДБН В.2.3-5-2001 "Споруди транспорту. Вулиці і дороги населених пунктів", а також відповідно іншим будівельним нормам та стандартам України. Роботи і матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам та договору.

Згідно з п.4.1 Договору, ціна цього договору визначається Договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього Договору і складає 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 500,00 грн.

Відповідно до п.6.2 Договору умови оплати за договором - до початку виконання робіт, згідно Договору, Замовник проводить попередню оплату згідно постанови КМУ №117 від 23.04.2014 у розмірі 30% від вартості договірної ціни.

На виконання умов Договору позивачем була здійснена попередня оплата, згідно Постанови КМУ №117 від 23.04.2014 у розмірі 30% від вартості договірної ціни, що складає 22 500,00 грн. та підтверджується платіжним дорученням № 31 від 19.09.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

За умовами п.3.1 Договору підрядник зобов'язується розпочати роботи не пізніше п'яти календарних днів з моменту дати укладання договору і реєстрації та взяття на облік юридичних зобов'язань по договору управлінням Державної казначейської служби України та закінчити їх не пізніше 01.11.2016. Датою закінчення робіт є дата прийняття їх Замовником.

Умовами п.3.2 Договору узгоджено, що строки виконання робіт можуть бути змінені у разі виникнення обставин непереборної сили. Перегляд строків виконання робіт оформлюється у вигляді додаткової угоди, підписаної уповноваженими представниками Замовника і Підрядника.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди щодо перегляду строку виконання робіт, як і доказів звернення відповідача до позивача про зміну строків виконання робіт за спірним договором.

Станом на 10.11.2016 підрядником лише частково проведено роботи по холодному фрезуванню та шліфуванню асфальтобетонного покриття проїжджої частини дороги, з огляду на що позивачем було направлено Лист-претензію від 02.12.2016 за вих. №08/325, в якому останній повідомляє відповідача, відповідно до абзацу 4 п. 7.1. Договору, що позивач в односторонньому порядку розриває спірний договір у зв'язку з тим, що підрядник порушує свої зобов'язання щодо якості та строків виконання робіт.

Як зазначає позивач, станом на дату подання позову, роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги по вул. Буцикова підрядником не завершені в строк до 01.11.2016, що є порушенням умов п. 3.1. даного Договору, та підставою нарахування штрафу в сумі 232 500,00 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, судом встановлено, що згідно з умовами Договору відповідач зобов'язався виконати роботи на суму 75 000, 00 грн. у строк до 01.11.2016, натомість матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав роботи за спірним Договором у встановлені строки, у той час як позивач на виконання умов Договору здійснив попередню оплату робіт у сумі 22 500, 00 грн.

Відтак відповідач у встановлені строки роботи не виконав. Доказів зворотного суду відповідач не надав.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач не виконав роботи за спірним Договором у встановлені строки та відповідно до п. 5.6. договору підлягає відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у зв'язку з порушенням термінів у вигляді стягнення штрафу.

Однак, при визначенні розміру штрафу, судом першої інстанції не було досліджено правову природу штрафу та його розмір, що підлягає стягненню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.6. Договору за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору, які пов'язані з порушенням термінів, Учасник сплачує Замовникові штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 213 ГК України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову позивач визначив стягнення саме штрафу по договору № 11 від 13.09.2016 за порушення не грошового зобов'язання.

Умовами п.5.6 спірного договору передбачено стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне виконання робіт, який не може обраховуватись за кожен день прострочення згідно положень ст.549 ЦК України, а положення ст.ст.231, 232 ГК України не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що при розрахунку суми штрафу слід керуватися положеннями ст. 549 ЦК України, яка не передбачає стягнення штрафу за кожен день прострочення не грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 10 % від суми договору, а саме 7 500,00 грн. (75 000,00 * 10%).

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставин справи та положення чинного законодавства, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення штрафу за кожен день прострочення виконання не грошового зобов'язання відповідачем.

Доводи апелянта про те, що відповідач не міг приступити до виконання робіт у повному обсязі з огляду на порушення позивачем власних зобов'язань, які передують початку виконання робіт, колегія суддів вважає необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач звертався до позивача з відповідними вимогами про надання документів, крім того ці обставини не звільняють підрядника від відповідальності за порушення строків виконання робіт.

Підставою звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, згідно п. 11.3 договору, є складений та підписаний сторонами акт, якщо роботи будуть призупинені через несприятливі погодні умови. Інших підстав звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань умовами договору не передбачено.

Передбачений сторонами у договорі акт про призупинення робіт через несприятливі погодні умови між ними не укладався.

Інші доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, однак дійшов помилкового висновку щодо розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2017 з підстав, викладених в ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2017 у справі №910/8419/17 підлягає частковому скасуванню з вищевикладених підстав, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, також судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з частковим її задоволенням на підставі ст.129 ГПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача (апелянта) пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2017 у справі №910/8419/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2017 у справі №910/8419/17 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, 25; код ЄДРПОУ 38684376) на користь Фастівського комбінату комунальних підприємств (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, 9; код ЄДРПОУ 03346414)7 500,00 грн. штрафу та 1600,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Фастівського комбінату комунальних підприємств (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, 9; код ЄДРПОУ 03346414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, 25; код ЄДРПОУ 38684376) 2 400,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарського суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи №910/8419/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови складено 18.05.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров