Постанова

від 15.05.2018 по справі 924/1105/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/1105/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чорноострівської селищної ради

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 (головуючий суддя - Саврій В.А., судді: Мамченко Ю.А. Дужич С.П.)

та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2017 (головуючий суддя - Гладій С. В., судді: Танасюк О.Є., Заверуха С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Катіон"

до 1. Шаровечківської сільської ради

2. Хмельницької районної ради

за участю Прокуратури м.Хмельницького на стороні Шаровечківської сільської ради з метою захисту прав та інтересів держави

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Приватне підприємство "Царське озеро"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

1. Хмельницька районна державна адміністрація

2. Комунальне підприємство "Спецбудресурс"

3. Хмельницька обласна державна адміністрація

4. Чорноострівська селищна рада

про визнання незаконним та скасування п.2 рішення Шаровечківської ради; визнання за публічним акціонерним товариством "Катіон" права користування землею,

за зустрічним позовом Шаровечківської сільської ради

до Публічного акціонерного товариства "Катіон"

про визнання недійсним та скасування рішення третьої сесії Шаровечківської сільської ради, визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Чорноострівської селищної ради

до 1. Шаровечківської сільської ради

2. Публічного акціонерного товариства "Катіон"

про визнання недійсним та скасування рішення третьої сесії Шаровечківської сільської, визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею,

за участю:

позивача: Вагін Д.С. (договір про надання правової допомоги від 14.05.18)

третьої особи-1: 1) Костяшкін І.О. (довіреність від 19.01.2018), 2) Малаха А.М. (директор)

третьої особи-2: Остапчук О.О. (довіреність від 11.10.17)

третьої особи-4: Дзісь Б.М. (довіреність від 13.11.17)

прокурора: Збарих С.М. (посвідчення від 05.09.14),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Катіон" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, просило скасувати пункт 2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999 Про передачу земельної ділянки ВАТ Катіон у зв'язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ Торговий дім Бартерсервіс (далі - пункт 2 рішення Ради) та визнати за позивачем право користування земельною ділянкою розміром 100,6 га, наданою для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташовану на території Шаровечківської сільської ради (далі - вілповідач) за межами населених пунктів, згідно Державного акта на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31 березня 1999 року, виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8 (далі - земельна ділянка).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний пункт 2 рішення Ради прийнято відповідачем з порушенням статті 19 Земельного кодексу України без належних повноважень, без попереднього вилучення даної земельної ділянки, та без наявності відповідної згоди постійного землекористувача.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи відповідач звернувся з зустрічним позовом до позивача в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення третьої сесії Шаровечківської сільської ради народних депутатів Хмельницького району 23 скликання №8 від 31.03.1999 про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ Катіон під збудованим водосховищем технічного водопостачання земельної ділянки площею 100,6 га та визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 виданий Шаровечківською сільською радою Хмельницькому ВАТ заводу Катіон та зареєстрований 31 березня 1999 року в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 8.

Ці вимоги обґрунтовані перевищенням повноважень Шаровечківською сільською радою народних депутатів Хмельницького району своїх повноважень.

Третя особа, з самостійними вимогами на предмет спору - Чорноострівська селищна рада (далі - третя особа) звернулась з позовною заявою до Шаровечківської сільської ради та до Публічного акціонерного товариства Катіон в якій просила визнати недійсним та скасувати рішення третьої сесії Шаровечківської сільської ради народних депутатів Хмельницького району 23 скликання № 8 від 31.03.1999 про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ Катіон під збудованим водосховищем технічного водопостачання земельної ділянки площею 100,6 га та визнати недійсним, та скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 виданий Шаровечківською сільською радою Хмельницькому ВАТ заводу Катіон та зареєстрований 31 березня 1999 року в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 8.

В обґрунтування позовних вимог третя особа вказувала, що Шаровечківська сільська рада не мала права приймати зазначене рішення з огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території двох рад, у тому числі і її.

Останнім рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 позов, задоволено частково, визнано незаконним та скасовано спірний пункт 2 рішення Ради.

В частині визнання за позивачем права користування спірною земельною ділянкою землею, в задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача та позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами, судами відмовлено.

У касаційній скарзі третя особа просить рішення та постанову в частині відмови в задоволенні її позовних вимог скасувати та задовольнити її позовні вимоги. Третя особа вказує, що спірна земельна ділянка відносилася до земель водного фонду, які розташовані поза межами населених пунктів Грузевицької та Шаровечківської сільських рад (на території двох сільських рад), Шаровечківська сільська рада не мала права приймати зазначене рішення з огляду на те, що це суперечить приписам чинного законодавства, а саме статті 19 Земельного кодексу України та статті 8 Водного кодексу України. Відтак третя особа наголошує, що вказаними судовими актами, суди обмежили її право на розпорядження частиною земельної ділянки, що перебуває в її розпорядженні, та на отримання орендної плати, позаяк не встановили місце розташування земельної ділянки та безпідставно відмовили у проведенні відповідної землевпорядної експертизи. Окрім того, вважає, що суди при вирішенні питання про застосування позовної давності не застосували положення статті 112 Земельного кодексу України в редакції, яка була чинна з 12.07.2000 до 01.01.2002, суд першої інстанції зробив хибний висновок про те, що орган місцевого самоврядування не може змінювати або скасовувати прийнятий ним правовий акт. Зауважує про те, що нерухомого майна на спірній земельній ділянці позивач на праві власності не має, що в силу статті 30 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, статті 377 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України у чинній редакції позбавляє останнього права на спірну земельну ділянку, яка орендується з 2013 року комунальним підприємством "Спецбудресурс".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення в оскаржуваній частині, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

У даній справі судами встановлено, що Наказом Міністра Електронної промисловості СРСР від 10.02.1969 введено в експлуатацію з 01.03.1969 на частково прийнятих площах Хмельницький завод конденсаторів. Присвоєно Хмельницькому заводу конденсаторів відкриту назву "Катіон".

У 1977 році підприємству п/я В-2974 видано державний акт Б №041523 яким закріплено за даним підприємством у безстрокове та безоплатне користування 3 га землі для будівництва корпусу.

Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 23.12.1987 №674-р виділено в постійне користування підприємству поштова скринька В-2974, під будівництво водоймища, земельну ділянку площею 122,7 га з них 6,5га ріллі (із земель колгоспу ім. Димитрова 88,2га та радгоспу імені Щорса 34,5га).

Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №338 від 04.03.1994 створено на базі Заводу "Катіон" Відкрите акціонерне товариство "Катіон".

25.11.1994 видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - ВАТ "Катіон".

Оскаржуваним відповідачем та третьою особою Рішенням третьої сесії Шаровечківської сільської ради народних депутатів Хмельницького району 23 скликання №8 від 31.03.1999 затверджено матеріали інвентаризації земель ВАТ "Катіон" під збудованим водосховищем технічного водопостачання. Закріплено в постійне користування земельну ділянку розміром 100,6 га ВАТ "Катіон" на яких побудоване водосховище технічного водопостачання.

31.03.1999 видано державний акт серія ХМ №000328 на право постійного користування ВАТ "Катіон" земельною ділянкою площею 100,6 га.

Оскаржуваним позивачем Рішенням Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999 передано в постійне користування ВАТ "Торговий дім "Бартер сервіс" земельну ділянку площею 100,6га. Також вирішено вважати недійсним державний акт на право постійного користування землею виданий Шаровечківською сільською радою від 31.03.1999 реєстраційний №8 ВАТ "Катіон" (пункт 2 спірного рішення Ради).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007 у справі №7/436-НА за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до Шаровечківської сільської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ТОВ "Торговий дім „БАРТЕРСЕРВІС", ВАТ "Катіон", про визнання протиправним та скасування п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 19.11.2012 №2295/2012-р надано дозвіл КП "Спецбудресурс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 101 га із земель державної власності за межами населеного пункту на території Шаровечківської сільської ради.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 27.06.2013 №302\2013-р затверджено проект землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради земельних ділянок водного фонду із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб на території Шаровечківської та Грузевицької сільських рад. Передано в користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради терміном на 49 років земельну ділянку водного фонду (6825089600:03:001:0001) площею 428378 га (під водою - 39,2182га, прибережна смуга - 3,6196 га), із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб за межами населеного пункту на території Шаровечківськї сільської ради; земельну ділянку водного фонду (6825082200:04:013:0001) площею 19,4628 га (під водою 39,2182га, прибережна смуга - 3,6196 га) із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб за межами населеного пункту на території Грузевицької сільської ради.

27.06.2013 між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та КП "Спецбудресурс" (орендар) укладено договір № 652 оренди земельної ділянки площею 42, 8378 га, з них: 39,2182га - під водою, 3,6196га - прибережна смуга.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2013 у справі №924/1195/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Катіон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод "Катіон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бартерсервіс", про визнання недійсним договору № 48-Х купівлі-продажу від 16.05.1999, укладеного між Дочірнім підприємством "Катіон-Ексім" Відкритого акціонерного товариства "Катіон" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод "Катіон") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бартерсервіс", позов задоволено. Як встановлено матеріалами справи №924/1195/13 предметом спірного договору була частина недобудованого комплексу технічного водопостачання розміщеного біля "Західно - Об'їздної дороги" м. Хмельницького в складі: технічний водозабір, насосна станція, господарські приміщення розміщені на площі 100,6га.

21.04.2014 між КП "Спецбудресурс" (орендар) та ПП "Царське озеро" (суборендар) укладено договір №2 суборенди земельної ділянки відповідно до п.2.1 якого в суборенду була передана земельна ділянка площею 42, 8378, з них: 39,2182га - під водою; 3,6196га - прибережна смуга.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.07.2014 у справі №686/10755/14-а за адміністративним позовом ПАТ "Катіон" до Хмельницької районної ради про визнання протиправним та скасування рішень сесії визнано протиправним та скасовано п.1, 2 рішення 17 сесії Хмельницької районної ради 6 скликання від 18.09.2013 №18-17/2013р. "Про передачу безхазяйних гідротехнічних споруд" в частині прийняття у спільну власність територіальних громад Хмельницького району шлюзних мостів, що розташовані на території Шаровечківської сільської ради.

Під час нового розгляду у даній справі призначалась земельно-технічна експертиза за висновком якої встановлено, що на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23.12.1987 №674-р після вилучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 122,7га в колгоспу ім.Димитрова та радгоспу ім.Щорса у зв'язку з наданням у постійне користування підприємству п/с В-2974 змінено її цільове призначення. Дану земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості.

Також встановлено, що згідно державного акту на право користування землею Б №041523 1977 року загальна площа земельної ділянки, яка була надана підприємству п/с В-2974 у користування становить 3,0 га. Земельна ділянка площею 117 га, вказана у додатку до держакту Б №041523 не входить до загальної площі Державного акту на право користування землею Б №041523 1977 року.

До матеріалів справи додано лист Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі (від 06.12.16р. №29-28-99.2-10805/0/15-16) в якому повідомляється про відсутність в місцевому фонді документації із землеустрою Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі документації із землеустрою, на підставі якої виготовлено державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 для розміщення водосховища технічного водопостачання.

Також зазначається про неможливість надати інформацію щодо категорії земель та цільового призначення земельної ділянки, інформацію щодо зміни цільового призначення, надати відомості хто являвся землекористувачем даної земельної ділянки в період з 1978 року по 31.03.1999 в зв'язку з відсутністю в місцевому фонді документації Управління будь-якої документації стосовно земельної ділянки площею 100,6 га, яка розташована на території Шаровечківської сільської ради та яка була надана в постійне користування Хмельницькому ВАТ заводу "Катіон".

За наслідками розгляду даного спору прийнято оскаржувані рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2017, що залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2018, яким позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано спірний пункт 2 рішення Ради.

Згідно з вимогами касаційної скарги, третя особа не погоджується з судовими рішеннями саме в частині, в якій у задоволенні її вищевказаних вимог судами було відмовлено.

За приписами частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

Отже, оскаржувані судові акти переглядаються в оскаржених межах.

Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи, суди виходили з того, що рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі № 7/436-НА від 27.03.2007 у справі №7/436-НА за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до Шаровечківської сільської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ Торговий дім БАРТЕРСЕРВІС , та ВАТ Катіон , про визнання протиправним та скасування п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999, яке набрало законної сили, встановлено, що спірна земельна ділянка площею 100,6 га відноситься до земель водного фонду.

Згідно з частиною 1 статті 78 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення) до земель водного фонду належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою і п'ятою цієї статті.

Згідно зі статтею 8 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення) до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: 1) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 2) розпорядження водними об'єктами місцевого значення.

З огляду на викладене судами встановлено, що до повноважень Чорноострівської селищної ради не було віднесено права розпорядження даним видом земельних ділянок, а тому заявлений позов задоволенню не підлягає, оскільки відсутнє порушене право третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Суд касаційної інстанції погоджується із такими висновками, оскільки із встановлених судами обставин справи не вбачається, що матеріали справи містять інші дані, які б вказували на наявність порушення прав третьої особи чи вимог земельного законодавства щодо прав такої особи, відтак підстави для задоволення позову третьої особи були відсутні.

Доводи касаційної скарги цих висновків також не спростовують.

Так посилання на те, що спірна земельна ділянка відносилася до земель водного фонду, які розташовані поза межами населених пунктів Грузевицької та Шаровечківської сільських рад (на території двох сільських рад), тому Шаровечківська сільська рада не мала права приймати зазначене рішення, не спростовують того, що правом розпоряджатись цією земельною ділянкою третя особа також не наділена.

Посилання на те, що вказаними судовими актами, суди обмежили право третьої особи на розпорядження частиною земельної ділянки, що перебуває в її розпорядженні, та на отримання орендної плати, позаяк не встановили місце розташування земельної ділянки та безпідставно відмовили у проведенні відповідної землевпорядної експертизи - також спростовується тим, що до повноважень Чорноострівської селищної ради не віднесено права розпорядження даним видом земельних ділянок в силу законодавства, що регулювало спірні правовідносини, а тому такі посилання третьої особи є безпідставними.

Наведеним вище у сукупності спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо порушень судами статті 112 Земельного кодексу України в редакції, яка була чинна з 12.07.2000 до 01.01.2002, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 30 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, статті 377 Цивільного кодексу України, 120 Земельного кодексу України, та щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції, а доводи відзиву на касаційну скаргу знайшли своє підтвердження про законність оскарженої постанови.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати з касаційної скарги належить покласти на особу, що її подала.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чорноострівської селищної ради - залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 у справі Господарського суду Господарського суду Хмельницької області № 924/1105/14, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов