Ухвала

від 17.05.2018 по справі 367/1805/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1805/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/320/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 17.05.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5 , ОСОБА_6

з участю:

прокурора ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2018 року, про арешт майна, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали,-

ВСТАНОВИЛА:

05 квітня 2018 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню№ 42017111200000823 від 04 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, в якому останній просивнакласти арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами 3210800000:01:127:0189; 3210800000:01:127:0191; 3210800000:01:127:0192; 3210800000:01:127:0193; 3210800000:01:127:0194; 3210800000:01:127:0204; 3210800000:01:127:0205; 3210800000:01:127:0206; 3210800000:01:127:0207; 3210800000:01:127:0208; 3210800000:01:127:0209; 3210800000:01:127:0210; 3210800000:01:127:0211; 3210800000:01:127:0212; 3210800000:01:127:0213; 3210800000:01:127:0240; 3210800000:01:127:0241; 3210800000:01:127:0242; 3210800000:01:127:0243; 3210800000:01:127:0244; 3210800000:01:127:0245; 3210800000:01:127:0246; 3210800000:01:127:0247; 3210800000:01:127:0248; 3210800000:01:127:0249; 3210800000:01:127:0250; 3210800000:01:127:0251; 3210800000:01:127:0259; 3210800000:01:127:0252; 3210800000:01:127:0253; 3210800000:01:127:0254; 3210800000:01:127:0255; 3210800000:01:127:0256; 3210800000:01:127:0257; 3210800000:01:127:0258; 3210800000:01:127:0153; 3210800000:01:127:0152 заборонивши їх відчуження, користування та розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2018 року вищевказане клопотання задоволено частково та накладено заборону на відчуження та розпорядження земельними ділянками зкадастровими номерами 3210800000:01:127:0189; 3210800000:01:127:0191; 3210800000:01:127:0192; 3210800000:01:127:0193; 3210800000:01:127:0194; 3210800000:01:127:0204; 3210800000:01:127:0205; 3210800000:01:127:0206; 3210800000:01:127:0207; 3210800000:01:127:0208; 3210800000:01:127:0209; 3210800000:01:127:0210; 3210800000:01:127:0211; 3210800000:01:127:0212; 3210800000:01:127:0213; 3210800000:01:127:0240; 3210800000:01:127:0241; 3210800000:01:127:0242; 3210800000:01:127:0243; 3210800000:01:127:0244; 3210800000:01:127:0245; 3210800000:01:127:0246; 3210800000:01:127:0247; 3210800000:01:127:0248; 3210800000:01:127:0249; 3210800000:01:127:0250; 3210800000:01:127:0251; 3210800000:01:127:0259; 3210800000:01:127:0252; 3210800000:01:127:0253; 3210800000:01:127:0254; 3210800000:01:127:0255; 3210800000:01:127:0256; 3210800000:01:127:0257; 3210800000:01:127:0258; 3210800000:01:127:0153; 3210800000:01:127:0152.

В апеляційній скарзі ОСОБА_10 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2018 року та вказану ухвалу скасувати.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції розглядаючи клопотання про арешт майна, всупереч приписам ч. 2 ст. 172 КПК України, незважаючи на те, що майно, про арешт якого просив прокурор, перебуває в іпотеці, провів розгляд без повідомлення власника майна, його представника. Будь-якого обґрунтування такого грубого порушення прав власника майна в оскаржуваному рішенні не наведено. Враховуючи, що майном, на яке ініціювалось накладення арешту, є земельні ділянки, які перебувають в іпотеці будь-якої загрози забезпеченню виконанню арешту майна немає. А тому, обмеження власника майна в участі в розгляді клопотання шляхом неповідомлення про розгляд є грубим порушенням прав власника.

Апелянт вказав, що слідчий суддя позбавив його можливості скористатися правом за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати свідків та досліджувати матеріали, які мають визначальне значення для вирішення питання про накладення арешту на майно. В результаті чого залишились не дослідженими обставини, що вказують на відсутність ознак кримінальних правопорушень, відсутність підстав для кримінального провадження та очевидність цивільно-правових господарських відносин, спори в яких вирішуються (вирішені) в судовому порядку.

Крім того, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки загроза відчуження вказаного майна взагалі відсутня так як воно перебуває в іпотеці.

Також, грубим порушенням норм процесуального права є ігнорування вимог п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, оскільки як вбачається з матеріалів розгляду клопотання про накладення арешту на майно суд не проінформував заінтересованих осіб про прийняте ним рішення, більш того в оскаржуваному рішенні не зазначив порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Крім того, апелянт вказав, що копію оскаржуваної ухвали йому направлено не було, про прийняте слідчим суддею рішення йому стало відомо вже після того, як воно набрало законної сили.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та представника потерпілого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_9 , котрі заперечували проти поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області було постановлено 05 квітня 2018 року, без виклику особи, яка її оскаржує.

При цьому, колегією суддів встановлено, що копія оскаржуваного рішення була отримана адвокатом ОСОБА_12 , котрий діяв в інтересах ТОВ «Дієва Хвиля» і директором якого є ОСОБА_10 , 19 квітня 2018 року (а.с. 100).

Наведене свідчить, що для ТОВ «Дієва Хвиля» строк апеляційного оскарження обчисляється з дня отримання копії судового рішення. Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги було 24 квітня 2018 року. Натомість, ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу лише 07 травня 2018 року, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи, що директор ТОВ «Дієва Хвиля» в особі ОСОБА_10 в своєму клопотанні не наводить жодних підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не знаходить підстав для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 399, 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_10 в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2018 року.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ: