Рішення

від 20.04.2018 по справі 804/1272/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року Справа № 804/1272/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корунд-Ф до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.11.2017 року №0036631203 (Форма Р ) та № НОМЕР_1 (Форма В4 ), а також стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 14 лютого 2018 року ТОВ КОРУНД-Ф отримало від відповідача акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість підприємства за липень 2017 року, яким нараховане податкові зобов'язання з ПДВ та зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 526 060 грн. Спірні податкові повідомлення-рішення винесено протиправно, оскільки позивач повідомляв ГУ ДФС у Дніпропетровській області про те, що виписані та відправлені на реєстрацію податкові накладні за липень 2017 року помилково. Реєстрація цих податкових накладних зупинена. Роботи або поставка товарів за виписаними податковими накладними не проводилися, оплата не здійснювалася, а тому сплачувати податкові зобов'язання ГУ ДФС у Дніпропетровській області у позивача не має підстав.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від 21.02.2018 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суми ПДВ в податкових накладних, реєстрація яких зупинена та в податкових накладних, в реєстрації яких відмолено, підлягають включенню до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Так, за результатами перевірки податкової декларації за липень 2017 року встановлено, що ТОВ КОРУНД-Ф складено та відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 1 094 721,42 грн. Однак, позивачем згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року від 18.08.2017 року №9166516261 віднесено до податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 568 661 грн., тобто, за податковими накладними липень 2017 року платником до податкового зобов'язань не віднесено 526 060,49 грн. Відповідно до вищезазначеного, у позивача відповідно декларації за липень 2017 року (ряд.21) наявна сума в розмірі 88 648 грн., яка зараховувалась до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Однак в зв'язку з не включенням ТОВ КОРУНД-Ф до податкових зобов'язань за липень суми 526 060,49 грн., сума від'ємного значення була зменшена на 88 648 грн., отже сума що підлягає сплаті платником податків до бюджету складає 437 412 грн. Таким чином, відповідач не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2017 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ Корунд-Ф (код ЄДРПОУ 41095696) зареєстровано платником податку на додану вартість 01.04.2017 року.

Судом також встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ КОРУНД-Ф (код ЄДРПОУ 41095696) даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.09.2017 року №12604/04-36-12-03/41095696, в якому встановлено порушення ТОВ КОРУНД-Ф , норм п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме не включення до складу податкових зобов'язань за липень 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 526 060,49 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання на 437 412 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 р. №0036631203 про збільшення суми грошового зобов'язань та податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 р. №0036641203 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 01.11.2017 року № НОМЕР_2 та №0036641203 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.86.2. ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 - у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна постачання товарів відповідно до вимог підпункту 14.1.191. пункту 14.1. статті 14 розділу І Кодексу та значення терміна постачання послуг відповідно до вимог підпункту 14.1.185. пункту 14.1. статті 14 розділу І Кодексу.

Приписами пп.14.1.185. п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу пп.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Окрім того, пунктом 6 розділу III Порядку №21 зазначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України №996-ХІУ від 16.07.1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996).

За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону №996 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факті здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкове законодавство також встановлює певні вимоги до платника податку, виконання яких є обов'язком такого платника, адже невиконання встановлених приписів призведе до застосування з боку контролюючого органу певних податкових наслідків.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз.2 п.44.1. ст.44 ПК України).

Відповідно до п.185.1. ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.1. ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Згідно з п.201.10. ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Враховуючи вищенаведені норми права, можливо дійти до висновку, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказана в помилковій податковій накладній, не підлягає відображенню в декларації та не приймає участь при визначені об'єкту оподаткування.

Так, судом встановлено, що 18.08.2017 р. ТОВ КОРУНД-Ф подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2017 р.

Листом від 18.08.2017 року за №1808 ТОВ КОРУНД-Ф повідомлено Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, про те, що підприємством було помилково виписано та відправлено на реєстрацію податкові накладні за липень 2017 року. Реєстрація цих податкових накладних зупинена.

Роботи або поставка товарів за виписаними податковими накладними не проводилися, оплата не здійснювалася, а отже, фактично фінансово-господарської діяльності позивачем не проводилося, тому сплачувати податкові зобов'язання податкового органу у позивача не має підстав.

Суд не приймає доводи відповідача щодо посилання на ст.ст.185, 187, 201 ПК України, оскільки вони містить умови та порядок складання податкових накладних на підставі реально здійснених операцій, і не стосується порядку заповнення звітності з ПДВ. Так само вказана стаття, як і сам ПК України, не покладає на платника податків відповідальність за помилкове складання податкових накладних.

Крім того, суд враховує той факт, що позивач подавав дані до відповідача, що податкові накладні за липень 2017 виписані помилково, а саме: лист №1808 від 18.08.2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0036631203 та №0036641203, винесені відповідачем не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством, а отже підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 7 890,90 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 387 від 15.02.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 7 890,90 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2017 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Корунд-Ф (49000, м.Дніпро, вул.М.Мономаха, буд. 25 А2, код ЄДРПОУ 41095696) судові витрати по справі у розмірі 7 890,90 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя ОСОБА_1