Постанова

від 26.04.2018 по справі 804/888/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 року м.Дніпро справа № 804/888/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Уханенка С.А.,

суддів: Дурасової Ю.В. Божко Л.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 р. (суддя Тулянцева Інна Василівна) по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії , -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" звернулося до суду з позовом в якому просило визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни протиправною та зобов'язати підписати Додатковий договір №14 до Договору про надання юридичних послуг від 14 липня 2015 року, Акт приймання-передачі наданих послуг та провести виплату винагороди Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" у розмірі 1 486 099,67 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 р. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу і передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" зазначено, що спір, який виник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" є публічно-правовим.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини 1 ст. 4 КАС України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Так, структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначені Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III), за змістом статті 2 якого банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Натомість Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини другої статті 4 цього Закону).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

За змістом частин першої, третьої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (частина п'ята статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас визначений статтею 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Так, згідно матеріалів справи, предметом спору є бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо не підписання Додаткового договору №14 до Договору про надання юридичних послуг від 14 липня 2015 року, Акту приймання-передачі наданих послуг та зобов'язання провести виплату винагороди товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери", тобто спірні відносини є договірними і стосуються саме господарських відносин позивача і банку.

Тому, оскільки позивач оскаржує дії уповноваженої особи Фонду не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, такий спір не є публічно-правовим. При цьому, виходячи із суті позовних вимог, відповідачем у цій справі фактично є ПАТ "Банк "Київська Русь" (в особі уповноваженої особи Фонду), а не сама уповноважена особа Фонду.

Відтак помилковими є доводи апеляційної скарги щодо застосування статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не поширює юрисдикцію адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер правовідносин у цій справі, наведені в апеляційній скарзі доводи про непідвідомчість цього спору господарському суду необґрунтовані, при цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.

Тому, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний Альянс "Вікторовичі та Партнери" - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко