Ухвала

від 21.05.2018 по справі 905/936/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

21.05.2018 Справа № 905/936/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.05.2018

по справі № 905/936/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ - 95» , м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 банк України, м. Київ

про стягнення заборгованості в розмірі 385835,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ - 95» , м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 385835,31 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем умов кредитного договору №8ДС/10/2012-КМК від 21.06.2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі № 905/936/18, та залучено до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 банк України, м. Київ.

Разом із матеріалами позовної заяви Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.05.2018, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в будь-яких фінансових установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ - 95» , м. Донецьк і які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 385835,31 грн.

В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на складний фінансовий стан відповідача та наявність заборгованості перед іншими кредиторами. Позивач вважає, що зважаючи на те, що відповідач має можливість вільно розпоряджатися грошовими коштами, наявними на рахунках у банківських установах, майном тощо, зазначені матеріальні цінності, що є у боржника на момент пред'явлення позову до нього можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду та за умови того, що відповідач може продати належне йому на праві власності майно, наслідком чого буде утруднення чи неможливість виконання рішення суду про стягнення з відповідача відповідної заборгованості.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у позовних матеріалах, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову.

Пояснення та обставини, наведені в обґрунтування поданої заяви, зводяться лише до гіпотетичної можливості настання несприятливих наслідків для позивача, а не їх наявності на момент розгляду заяви.

Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ненакладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову. Заява ґрунтується лише на власних припущеннях та домислах.

За таких обставин, оскільки заявником не надано достатньо доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Керуючись статтями 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.05.2018 - відмовити.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання 21.05.2018.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.Є. Курило