Рішення

від 15.05.2018 по справі 908/512/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/29/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 Справа № 908/512/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

Представники сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 05.01.2018;

представник відповідача - не з'явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/512/18

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, буд. 65/97)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Польот» (72131, Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, вул. Заводська, буд. 1)

про стягнення 21582,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

26.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 793 від 21.03.2018) Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Приватного акціонерного товариства «Польот» про стягнення заборгованості 16702,88 грн за поставлену теплову енергію за договором № 43 від 19.10.2012 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення; 3700,25 грн інфляційних втрат; 1179,02 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 здійснено автоматичний розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/512/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/512/18 за правилами спрощеного провадження, якій присвоєно номер провадження 22/29/18, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.04.2018.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2018 позивачу встановлено новий строк для подання доказів та оголошено перерву до 15.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 43 від 19.10.2012, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 21582,15 грн, з яких 16702,88 грн - основна заборгованість за період січень-лютий 2018 року, 1179,02 грн -3 % річні за період з 21.01.2016 по 20.03.2018 та 3700,25 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування вимог позивач посилається ст. ст. 11, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 216, 217, 231, 264, 265, 275 Господарського кодексу України та умови договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про розгляд даної справи в господарському суді Запорізької області повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі з відміткою вручено 31.03.2018 . Ухвала господарського суду Запорізької області від 17.04.2018 була надіслана за належною адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична адреса Приватного акціонерного товариства «Польот» - 72131, Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, вул. Заводська, буд. 1.

В судове засідання 15.05.2018 з'явився представник позивача.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 15.05.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

15.05.2018 до початку судового засідання від позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що основна заборгованість відповідача складає 1702,88 грн у зв'язку з її часткової сплатою відповідно до платіжним доручень, що долучені до пояснень.

У судовому засіданні 15.05.2018 справу розглянуто по суті за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

19.10.2012 між Приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» та Приватним акціонерним товариством «Польот» був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 43, відповідно до п.1.1 якого постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору, затверджених тарифів та виставленого рахунку.

Згідно з п. 3.1.1 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату в строки встановлені договором, на підставі виставлених рахунків, за тарифами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктами 4.9, 4.10 договору закріплено, що рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним. Оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 8.1 договору умови даного договору розповсюджуються на відносини, що виникли з 01.10.2012 і діють до 30.09.2013 та вважаються пролонгованими на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії між сторонами не буде підписано угоду про припинення дії цього договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними.

На виконання умов договору позивач передав на користь відповідача теплову енергію на загальну суму 175302,95 грн, що підтверджується наступними рахунками-актами виконаних робіт, що підписані та частково оплачені відповідачем:

- акт № 43 від 31.12.2015 на суму 23457,89 грн;

- акт № 43 від 31.01.2016 на суму 42524,42 грн;

- акт № 43 від 29.02.2016 на суму 18416,48 грн;

- акт № 43 від 31.03.2016 на суму 584,08 грн;

- акт № 43 від 31.12.2016 на суму 19389,75 грн;

- акт № 43 від 31.01.2017 на суму 20416,22 грн;

- акт № 43 від 28.02.2017 на суму 24270,67 грн;

- акт № 43 від 31.03.2017 на суму 7540,56 грн;

- акт № 43 від 31.01.2018 на суму 9760,96 грн;

- акт № 43 від 28.02.2018 на суму 8941,92 грн;

Рахунки за грудень 2015, січень-березень 2016, грудень 2016-березень 2017 були оплачені повністю з прострочкою відповідно до платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.

Рахунок за січень 2018 року на день подачі позову оплачений частково на загальну суму 2000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 289 від 27.02.2018 на суму 1000,00 грн, № 290 від 28.02.2018 на суму 1000,00.

Також під час розгляду даної справи відповідачем частково оплачено рахунок за січень та за лютий. Рахунок за січень оплачений на загальну суму 7000,00 грн платіжними дорученнями № 326 від 27.03.2018 на суму 2000,00 грн, № 342 від 13.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 343 від 16.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 344 від 17.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 349 від 18.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 352 від 19.04.2018 на суму 1000,00 грн. Залишок заборгованості на січень складає 760,96 грн. Рахунок за лютий оплачений на загальну суму 8000,00 грн платіжними дорученнями № 353 від 20.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 354 від 23.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 359 від 24.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 360 від 25.04.2018 на суму 1000,00 грн, № 380 від 10.05.2018 на суму 2000,00 грн, № 385 від 11.05.2018 на суму 1000,00 грн, № 387 від 14.05.2018 на суму 1000,00 грн. Залишок заборгованості на лютий складає 540,56 грн. Підсумовуючи викладене, залишок заборгованості складає 1702,88 грн.

На прострочену заборгованість позивач нарахував 3% річних за період з 21.01.2016 по 20.03.2018 у розмірі 1179,02 грн та інфляційні втрати у розмірі 3700,25 грн.

Відповідач обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав, доказів оплати залишку заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 43 від 19.10.2012 відповідачем також не подано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч п. 4.10 договору оплачував виставлені йому рахунки з прострочкою. Під час розгляду даної справи відповідачем частково оплачено рахунки від 31.01.2018 та 28.02.2018. Залишок заборгованості на січень складає 760,96 грн. Залишок заборгованості на лютий складає 540,56 грн.

Відтак, за відповідачем утворилась основана заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії у розмірі 1702,88 грн, що на час розгляду справи є несплаченою, доказів оплати не надано, у зв'язку цим вимога про стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 43 від 19.10.2012 у розмірі 1702,88 грн підлягає задоволенню. Провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 15000,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У зв'язку з прострочкою оплат за рахунками-актами (акт № 43 від 31.12.2015 на суму 23457,89 грн; акт № 43 від 31.01.2016 на суму 42524,42 грн; акт № 43 від 29.02.2016 на суму 18416,48 грн; акт № 43 від 31.03.2016 на суму 584,08 грн; акт № 43 від 31.12.2016 на суму 19389,75 грн; акт № 43 від 31.01.2017 на суму 20416,22 грн; акт № 43 від 28.02.2017 на суму 24270,67 грн; акт № 43 від 31.03.2017 на суму 7540,56 грн; акт № 43 від 31.01.2018 на суму 9760,96 грн) позивачем окремо по кожному акту нараховано 3 % річних за період з 21.01.2016 по 20.03.2018 у розмірі 1179,02 грн та інфляційні втрати у розмірі 3700,25 грн (за лютий 2017 не нараховано).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано. Однак, в розрахунку 3 % річних містяться помилки щодо кількості днів у 2016 році, виходячи з яких проведений розрахунок. За розрахунком суду, виходячи з того, що в 2016 році 366 днів, стягненню підлягають 3 % річних в сумі 1175,10 грн. В задоволенні 3 % річних у розмірі 3,92 грн суд відмовляє.

Розрахунок інфляційних втрат судом перевірений, є вірним, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 3700,25 грн.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 537,04 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір позивач вправі звернутися до суду із заявою про повернення йому суми судового збору у розмірі 1224,96 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Приватного акціонерного товариства «Польот» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Польот» (72131, Запорізька область, Приморський район, с. Болгарка, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 01558508) на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, буд. 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) 1702 (одна тисяча сімсот два) грн 88 коп. заборгованості з основного боргу, 1175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн 10 коп. 3 % річних, 3700 (три тисячі сімсот) грн 25 коп. інфляційних втрат та 537 (п'ятсот тридцять сім) грн 04 коп. судового збору.

В задоволенні 3 (три) грн 92 коп. 3 % річних - відмовити.

Провадження в частині стягнення 15000,00 грн основної заборгованості закрити.

Повне рішення складено 21 травня 2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко