Рішення

від 15.05.2018 по справі 922/300/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р.Справа № 922/300/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Циклум", (м.Харків, вул. Маршала Конєва, 2, код ЄДРПОУ 39910515) про стягнення коштів 23 723,03 грн. за участю представників:

сторони не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Циклум" про стягнення з останнього заборгованості у у загальному розмірі 22 723,03 грн, з яких: 3996,24 грн складає вартість відновлювального ремонту насосу, 11 026,80 грн збитків та 8 699,99 грн штрафу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2018 відкрито провадження по справі №922/300/18 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.03.2018 о 10:30 год.

05.03.2018 через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшла заява , в порядку ст. 197 ГПК України (вх. № 5887).

06.03.2018 ухвалою господарського суду Харківської області у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено.

20.03.2018 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.04.2018. , яку було занесено до протоколу судового засідання.

16.04.2018 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2018, про що в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу було сповіщено сторін.

Позивач в призначене судове засідання 15.05.2018 не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання (вх.№10369 від 13.04.2018), за змістом якого позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розгляд справи, призначене на 15.05.2018 здійснювати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на подання відзиву в порядку ст. 165 ГПК України не скористався, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 61052, вул. Маршала Конєва,2, м.Харків, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 19.02.2018 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута Укрпоштою до суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛУМ" (надалі Продавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" був укладений договір купівлі-продажу №523/16-мтр (надалі договір), за яким Продавець зобовязався передати у власність покупцю (позивачу), а покупець прийняти та оплатити продукцію - Насос ВВН 1-12 з електро двигуном АИР200L6 30 кВт/1000 об/хв, продуктивність 12м3/хв виробником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛУМ" (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.2. загальна вартість поставленого Товару складає 57 999,96 грн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що термін поставки товару складає 12-15 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати - 50%. Вантажоотримувач: Долинський ГПЗ ПАТ "Укрнафта", 77503, Івано-Франківська обл., м.Долина, вул. Підлівче, 63.

Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, сплативши відповідачу повну оплату товару в загальній сумі 57 999,96 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №135 від 30.01.2017 на суму 28 999,98 грн та платіжним дорученням №488 від 16.03.2017 на суму 28 999,98 грн.

Відповідно до п.2.2 датою поставки Товару вважається дата підписання акту прийому-передачі Товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї з Сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Відповідач поставив позивачу товар, а позивач прийняв його без зауважень по кількості та якості, що підтверджується копією видаткової накладної №РН0017 від 22.02.2017., розписом уповноваженої особи про отримання та відбитком штампу позивача в ціх накладній.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 27.06.2017 року в процесі експлуатації насосу, працівниками Позивача були виявлені недоліки в його роботі, а саме: випадання частини гумових втулок втулко-пальцевої муфти після 12 годин роботи, вібрація кришки підшипникового вузла електродвигуна, а також періодичні шуми насосного агрегату в процесі роботи.

Умовами договору визначено, що гарантія на товар визначається нормативними документами виробника. (п.1.3. Договору).

У технічному паспроті, на двигун ОСОБА_1 №АИР зазначено, що гарантійний срок становить 1 рік з моменту продажу.

У пункті 6.2 Договору сторони передбачили, якщо протягом гарантійного періоду виявляться дефекти або невідповідність якості Товару, обговореної Договором, Продавець зобов'язаний за свій рахунок усунути дефект або замінити Товар протягом 30 календарних днів з моменту повідомлення вантажоотримувачем чи Покупцем про дефекти або невідповідність якості Товару, обговореної Договором.

27.06.2017 позивач надіслав відповідачу листа №03-1237, в якому просив відрядити представника для вирішення питання усунення недоліків у роботі насосу, на що від відповідача отримав відповідь (вих.№27.07-3 від 07.07.2017) про необхідність направлення вказаного насосу для подальшого огляду та ремону ОСОБА_2 за адресою: м.Харків, вул.Серіковська, 1, з оплатою його доставки за рахунок відповідача.

З урахуванням наданої відповідачем згоди на оплату доставки несправного насосу для його огляду та подальшого ремонту, 07.08.2017 позивачем було надіслано вказаний насос на ім'я ОСОБА_2 за адресою: м.Харків, вул.Серіковська, 1 за допомогою поштового оператора "Нова Пошта".

Оскільки станом на 15.09.2017 насос для огляду та усунення недоліків за місцем одержання так і не був отриманий Одержувачем, з урахуванням Правил зберігання відправлень у відділеннях компанії "Нова Пошта" позивач змушений був оплатити відправку насоса та його повернення.

З матеріалів справи вбачається, що ремонтні роботи насосу здійснювались позивачем за власний рахунок на території його підприємства Ремонтно-механічною дільницею.Дані обставини підтверджуються Дефектним актом від 23.10.2017 (арк.43) та Довідкою про вартість ремонту (арк.42), які складені та підписані уповноваженими працівниками підприємства.

Згідно з ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Таким чином, законодавець покладає на постачальника обовязок доведення факту порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу, а також зобовязує постачальника за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відпоідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що ремонтні роботи насосу вартість яких, відповідно до Довідки (арк.42) складає 3996,24 грн. були здійснені за рахунок позивача, а відповідач не надав доказів усунення за свій рахунок виявлених недоліків насосу ВВН 1-12 з електродвигуном АИР200L6 протягом гарантійного строку та не довів, що дефекти виникли внаслідок порушення позивачем правил її експлуатації або зберігання, суд вважає вимоги позивача в частині стягення з відповідача вартості відновлювального ремонту насосу у розмірі 3 966,24 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.3 Договору сторони встановили, що за постачання товару неналежної якості або некомплектного товару продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості Товару неналежної якості або некомплектного Товару.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 8 699,99 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості передбаченого п.6.3 Договору, суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними та такими, що відповідають умовам договору, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 11 026,80 грн. збитків, які були понесені позивачем в наслідок неотримання відповідачем поштового переказу (насосу) за обумовленою сторонами адресою та не вжиття останнім заходів для усунення за свій рахунок виявлених недоліків насосу ВВН 1-12 з електродвигуном АИР200L6 протягом гарантійного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судом встановлено, що у зв'язку із необхідністю направлення несправного насосу ВВН 1-12 з електродвигуном АИР200L6 на адресу відповідача для його подальшого огляду та його повернення після неотримання останнім відправлення за вказаною адресою, позивачем було понесено додаткові витрати у розмірі 11 026,80 грн. Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями експресс накладними, актами здачі-приймання робіт (нанадних послуг) та платіжними дорученнями №6212 від 30.10.2017, №5953 від 17.10.2017.

15.01.2017 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплати вартості відновленого ремонту товару, вартості його поштової пересилки та штрафу за поставку товару неналежної якості. Однак дана претензія була залишена відповідачем без реагування.

Враховуючи те, що умовами договору (п.1,3, 2.1) та технічними документами виробника (відповідача) встановлено повне гарантійне забезпечення ремонту поставленого позивачу насосу ВВН 1-12 з електродвигуном АИР200L6, а також те, що саме через неправильні дії та в порушення умов договору відповідачем протягом гарантійного строку не прийнято на огляд та не усунено за свій рахунок виявлених позивачем недоліків насосу ВВН 1-12 з електродвигуном АИР200L6, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення понесених позивачем збитків за відправлення та повернення несправного насосу ВВН 1-12 з електродвигуном АИР200L6 підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЧ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 р.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Циклум" (61052, м.Харків, вул.Маршала Конєва, 2, код ЄДРПОУ 39910515) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 3 996 грн. 24 коп. вартості відновлювального ремонту насосу, 11026 грн. 80 коп. збитків заподіяних неналежним виконанням зобов'язань за договором, 8 699 грн. 99 коп. штрафу та 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення судом через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено на сайті судової влади за адресою: http://court/gov.ua.

Повне рішення складено 21.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_1