Постанова

від 15.05.2018 по справі 924/1020/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Справа № 924/1020/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Суддя - доповідач (головуючий суддя) Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши апеляційну скаргу Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області ухваленого 16.02.18р. (повний текст складено 22.02.2018р.) колегією суддів у складі головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Гладюк Ю.В., суддя Муха М.Є. в м. Хмельницькому у справі №924/1020/17

за позовом сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський", с. Улашанівка, Славутський район, Хмельницька область

до Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, с.Улашанівка, Славутський район, Хмельницька область

про визнання права власності на земельну ділянку

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, загальною площею 6,119 га, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради Славутського району, Хмельницької області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17 позов сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський", с. Улашанівка, Славутський район, Хмельницька область до Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, с.Улашанівка, Славутський район, Хмельницька область про визнання права власності на земельну ділянку - задоволено .

Визнано за сільськогосподарським кооперативом "Улашанівський" право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, загальною площею 6,119 га, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказане рішення господарського суду мотивовано доводами, що на даний час у встановленому законом порядку право власності на землю, оформлене Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №0040 від 07.09.1999р., не припинилося. Виданий ССВ „Улашанівка» Державний акт на право колективної власності на землю на даний час є чинним, а правонаступником ССВ „Улашанівка» , і відповідно, власником вказаної землі є СК „Улашанівський» . Відтак, при перетворенні ССВ „Улашанівка» в СК „Улашанівський» до останнього перейшло, зокрема, право власності на землю, в тому числі і на спірну земельну ділянку, що залишилась нерозпайованою, та яке не припинено у порядку, встановленому земельним законодавством.

Окрім того, судом зазначено, що відсутність в чинному законодавстві положень щодо правового регулювання такої форми власності на землю як колективна, яка існувала на момент набуття позивачем права власності на землю, не може бути підставою для припинення такого права. Враховуючи, що набуте у встановленому порядку право власності не може припинитися поза визначеними законодавством процедурами, суд доходить висновку про наявність в СК „Улашанівський» , як правонаступника ССВ „Улашанівка» , права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, загальною площею 6,119 га, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, право на яку підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №0040 від 07.09.1999р.

Не погоджуючись із вказаним, апелянт - Улашанівська сільська рада Славутського району Хмельницької області - звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р.та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо правонаступництва сільськогосподарських підприємств, створених шляхом об'єднання земельних часток членів колективних сільськогосподарських підприємств, що прийняли рішення про реформування у відповідності з Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 № 1529/99, та прийшов до помилкового висновку, що колишніми членами ССВ Улашанівська було прийнято рішення про передачу СГК Улашанівський права власності на спірну земельну ділянку, що насправді не відповідає обставинам справи.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми ч. 6 ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , ст. 5 Земельного кодексу України 1990 року та не застосовано законодавство, яке регулювало порядок реорганізації та оформлення правонаступництва підприємств, створених на базі КСП.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що висновки суду суперечать законодавству, що регулює спірні відносини, оскільки ні рішення комісії з організації і вирішення майнових питань, ні збереження за СГК Улашанівський того самого коду ЄДРПОУ, що був присвоєний ССВ Улашанівська , не є допустимими доказами підтвердження правонаступництва СГК Улашанівський щодо всіх прав та обов'язків ССВ Улашанівська , а установчий договір повинен оцінюватися судом виключно у сукупності з іншими доказами, що дозволяють встановити обсяг правонаступництва - передавальний актом та рішеннями загальних зборів членів ССВ Улашанівська . Зокрема, посилається на ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , пункти 17,18 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 63.

Зокрема, апелянт наполягає на тій обставині, що обсяг правонаступництва підлягає встановленню на підставі фактичних обставин справи, зокрема, прийнятих членами ССВ Улашанівська рішень, оскільки вони наділені виключною компетенцією вирішувати питання щодо долі майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності згідно ст. 7 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , а також документів, що свідчать про фактичний перехід права власності на відповідне майно від ССВ Улашанівська до СГК Улашанівський (н-д. договору про безоплатну передачу майно у власність від ССВ Улашанівська до СГК Улашанівський ), - а не на підставі вказівки про це в установчих документах підприємства, створеного на базі реформованої ССВ Улашанівська , чи такої формальної ознаки, як залишення того ж самого коду ЄДРПОУ (оскільки правомірність дій посадових осіб при здійсненні перереєстрації ССВ Улашанівська в СГК Улашанівський не є предметом розгляду даної справи та не досліджувалася судом). Наголошує, що чинний на дату реформування ССВ Улашанівська Цивільний кодекс УРСР взагалі не передбачав такої форми реорганізації юридичної особи як перетворення.

Скаржник вважає, що матеріалами справи не підтверджено переходу до СГК Улашанівський від ССВ Улашанівська права власності на спірну земельну ділянку, а суд першої інстанції помилково вважав ці обставини встановленими у зв'язку з неправильним застосування норм матеріального права, які регулювали порядок реорганізації та оформлення правонаступництва сільськогосподарських колективних підприємств.

Вважає, що наявні докази підтверджують лише те, що члени ССВ Улашанівка визначили долю господарських будівель та споруд, а не земельної ділянки під ними. При цьому такі господарські будівлі та споруди, будучи включеними у перелік об'єктів, що не підлягали паюванню, були передані СГК Улашанівський у користування, а не у власність (п. 14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств). Отже, матеріалами справи підтверджується лише прийняття загальними зборами членів ССВ Улашанівська рішення про передачу господарського двору на баланс СГК Улашанівський , а висновок суду про те, що вказані рішення стосуються передачі права власності на земельну ділянку під ним не відповідають обставинам справи.

Також скаржник зазначає, що відомості щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Улашанівською сільською радою, що містяться у витягу з ДЗК на спірну земельну ділянку, є належним та допустимим доказом виникнення права власності на землю. При цьому у відповідності з ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17. Справу призначено до слухання.

15.05.2018р. через канцелярію апеляційного суду від сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський" надійшли пояснення щодо доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області - ОСОБА_5 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.

Голова Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області ОСОБА_4 підтримав правову позицію представника, та надав пояснення щодо обставин справи.

Представники сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважають, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Голова сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський" - ОСОБА_1 підтримав правову позицію представників, та надав свої пояснення щодо обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право колективної власності на землю від 07.09.1999р. Серія ХМ 0040 селянській спілці власників „Улашанівка» (с. Улашанівка Славутського району Хмельницької області) передано у колективну власність 873,3 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Землю передано відповідно до рішення Улашанівської сільської ради від 03.07.1998р. №11. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №6.

Як вбачається із плану границь землекористування (експлікація земель) у колективній власності селянської спілки власників „Улашанівка» перебували земельні ділянки під будівлями і дворами загальною площею 20,2 га, серед яких під №4 позначено господарський двір площею 6,2 га (спірна земельна ділянка).

25.01.2000р. загальними зборами членів ССВ „Улашанівська» (протокол №2 від 25.01.2000р.) прийнято рішення про реформування ССВ „Улашанівська» шляхом перетворення в сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» згідно установчого договору; всім членам спілки запропоновано подати заяви установчим зборам сільськогосподарського кооперативу про прийняття в члени сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський» .

25.01.2000р. установчими зборами спілки селян власників затверджено установчий договір про створення та діяльність сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський» .

Відповідно до п. 1.1. установчого договору кооператив є правонаступником реформованого господарства ССВ „Улашанівський» усіх її майнових, немайнових, трудових прав і обов'язків. Кооператив створений шляхом об'єднання пайових внесків фізичних та юридичних осіб, на засадах добровільного членства, для участі у спільній сільськогосподарській діяльності по обслуговуванню переважно членів кооперативу та отримання прибутку.

Пунктом 3.1. установчого договору передбачено, що для забезпечення діяльності члени кооперативу вносять пай - майновий внесок, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, майнових прав, а також земельної ділянки, та вступних внесків у грошовій формі.

Розмір вступного внеску членів кооперативу складає 20 грн., що становить 100 грн. неподільного фонду кооперативу (п. 3.2. установчого договору).

В п. 3.3. установчого договору визначено, що члени кооперативу та асоційовані члени вносять пайові внески шляхом передачі права користування належної їм земельної ділянки, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку, Державним актом на право постійного користування землею та майнового паю, що підтверджується сертифікатом на право користування майном. Земельна ділянка, що використовується кооперативом для здійснення передбачених установчим договором видів діяльності може знаходитися у власності кооперативу, належати членам на праві спільної долевої власності, знаходитись у користуванні кооперативу.

Установчий договір починає діяти з моменту його підписання членами та є безстроковим (п. 7.1. договору).

В п. 10 установчого договору визначено членів кооперативу та їх пайовий внесок, зокрема: ОСОБА_6, грошовий внесок - 20 грн., пайовий внесок - 1932 грн., земельний фонд - 2,2 га., ОСОБА_7, грошовий внесок - 20 грн., пайовий внесок - 6544 грн., земельний фонд - 2,2 га.,, ОСОБА_8, грошовий внесок - 20 грн., земельний фонд - 2,2 га., ОСОБА_9, грошовий внесок - 20 грн., пайовий внесок - 2086 грн., земельний фонд - 2,2 га., ОСОБА_10, грошовий внесок - 20 грн., пайовий внесок - 8252 грн., земельний фонд - 2,2 га.

13.03.2000р. дана угода була посвідчена приватним нотаріусом Славутського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрована в реєстрі за №396.

Як слідує з протоколу загальних зборів членів ССВ „Улашанівська» №3 від 25.01.2000р., загальними зборами було прийнято рішення про передачу сільськогосподарському кооперативу „Улашанівський» як правонаступнику усіх земельних та майнових прав і обов'язків реформованої спілки „Улашанівська» , а саме: будівлі, споруди і передавальні пристрої - 1357,1 тис. грн., машини і обладнання - 397,5 тис. грн., транспортні засоби - 288,7 тис. грн., худоба - 89,3 тис. грн., б/р насадження - 8,3 тис. грн., господарські двори - 8,4 тис. грн., інші основні засоби - 13,7 тис. грн., акції - 36,0 тис. грн., оборотні засоби - 526,2 тис. грн., векселі - 92,0 тис. грн., дебіторська заборгованість - 58,3 тис. грн., кредиторська заборгованість - 158,8 тис. грн.

Із протоколу засідання комісії з організації і вирішення майнових питань від 21.05.2001р., затвердженого загальними зборами від 22.05.2001р. вбачається, що 25.12.1998р. колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чапаєва було реформовано у спілку селян власників „Улашанівська» , а 28.03.2000р. ССВ „Улашанівська» перереєстрована у сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» . Вирішено, що згідно установчих документів при перереєстрації вважати правонаступником реорганізованого КСП ім. Чапаєва сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» .

Як слідує з протоколу №3 засідання комісії з організації вирішення майнових питань від 17.05.2001р., було розглянуто, затверджено та винесено на затвердження загальних зборів уточнений перелік майна пайового фонду, в тому числі: майно соціальної сфери, майно, що не підлягає паюванню, майно під кредиторську заборгованість, майно пайового фонду. Даний протокол затверджений загальними зборами від 22.05.2001р.

Згідно протоколу загальних зборів селян-співвласників земельних і майнових паїв №2 від 22.05.2001р. було вирішено затвердити Положення про порядок визначення складу майна пайового фонду. Загальним зборам на обговорення були представлені акти передачі і приймання майна та передаточний баланс станом на 01.04.2001р. Загальними зборами вирішено прийняти за дату фактичної реорганізації колишнього КСП - 01.04.2001р. Також затверджено перелік майна на дату фактичної реорганізації.

В матеріалах справи наявний перелік майна уточненого пайового фонду, затверджений протоколом загальних зборів №2 від 22.05.2001р., перелік майна, яке виділено під кредиторську заборгованість, затверджений загальними зборами від 22.05.2001р., перелік майна соціальної структури, перелік об'єктів, що не підлягають розпаюванню, серед яких п. 7 визначено господарські двори.

У балансі СГК „Улашанівський» станом на 01.04.2001р. відображені активи та пасиви кооперативу.

20.05.2006р. загальними зборами СГК „Улашанівський» прийнято рішення (протокол №2 від 20.05.2006р.) про внесення змін і доповнень до статуту кооперативу.

Як вбачається зі змісту Статуту СК „Улашанівський» , затвердженого установчими зборами від 20.05.2006р. (реєстрація змін проведена 16.10.2006р. та 10.12.2009р.), Статут встановлює порядок утворення, діяльності та ліквідації, а також права та обов'язки членів та асоційованих членів сільськогосподарського колективу „Улашанівський» , який створений на підставі установчого договору, підписаного 25.01.2000р. в с. Улашанівка Славутського району відповідно до Законів України „Про сільськогосподарську кооперацію» , Господарського та Цивільного кодексів та інших актів України. Кооператив є правонаступником реформованого господарства ССВ „Улашанівський» усіх її майнових, трудових прав і обов'язків (п. 1.1. Статуту).

В матеріалах справи також міститься Статут СК „Улашанівський» (нова редакція), затверджений протоколом загальних зборів №2 від 20.09.2014р. , з п. 1.2. якого вбачається, що членами кооперативу є 18 фізичних осіб.

01.11.2006р. за підписом сільського голови складено протокол розподілу земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів по Улашанівській сільській раді Славутського району Хмельницької області. В протоколі визначено номер сертифіката, номер земельної ділянки, площа земельної ділянки та підписи фізичних осіб - власників земельних сертифікатів, які згідні з розподілом земельних часток (паїв) із земель колективної власності СГК „Улашанівський» без визначення меж земельних ділянок в натурі, єдиним масивом.

Сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» є власником нерухомого майна, яке знаходиться на території с. Улашанівка Славутського району Хмельницької області, а саме: приміщення зерноскладу загальною площею 1198,5 кв.м., приміщення сушарки загальною площею 102,9 кв.м., приміщення гаражів загальною площею 386,4 кв.м., приміщення їдальні загальною площею 298,1 кв.м., приміщення зерноскладу загальною площею 734,7 кв.м., приміщення зерноскладу загальною площею 601,3 кв.м., приміщення гаражів загальною площею 683,6 кв.м., приміщення майстерні автопарку загальною площею 359,0 кв.м., приміщення вагової загальною площею 87,1 кв.м., приміщення сушарки загальною площею 102,9 кв.м., приміщення сушарки загальною площею 397,7 кв.м. Право власності на вищевказані нежитлові приміщення підтверджуються свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 11.03.2009р.

20.04.2010р. між Улашанівською сільською радою Славутського району Хмельницької області (орендодавець) та СГК „Улашанівський» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно рішення Улашанівської сільської ради від 24.03.2010р. №3 (п. 1 договору).

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 6,1190 га, з них: 4,4050 га під проїздами, проходами та площадками, 1,2494 га сіножать, 0,1030 га будівля КН., 0,1029 будівля КН., 0,0662 будівля КН, 0,0506 га будівля КН., 0,0432 га будівля КН., 0,0405 га будівля КН, 0,0293 га будівля КН, 0,0289 будівля КН.

На земельній ділянці є об'єкти нерухомого майна (п. 3 договору).

В п. 8 вказано, що договір укладено на 10р. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

22.04.2011р. Улашанівською сільською радою позивачу видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія №021878. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.04.2001р. становить 1074978,00 грн. (59,8 %).

21.12.2012р. Улашанівською сільською радою позивачу видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія №021993. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.04.2001р. становить 493727,50 грн. (27,5 %).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.08.2017р. по справі №924/816/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.10.2017р. частково було задоволено позов сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський до комунального підприємства "Славутське бюро технічної інвентаризації" та Улашанівської сільської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю 462,2 кв.м. за адресою: 30017, Хмельницька область, Славутський район, с. Улашанівка, вул. Перемоги (вул. Чапаєва), буд. 4. Визнано за сільськогосподарським кооперативом "Улашанівський" право власності на 1/2 нежитлової будівлі за адресою: 30017, Хмельницька область, Славутський район, с. Улашанівка, вул. Перемоги, 4.

Рішенням третьої сесії Улашанівської сілької ради VII скликання №4 від 28.12.2015р. було відмовлено сільськогосподарському кооперативу „Улашанівський» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її безоплатно у власність під будівлями, які належать сільськогосподарському кооперативу на підставі свідоцтва про право власності, оскільки дані земельні ділянки можуть перебувати у користуванні на умовах оренди або бути придбані (викуплені) згідно вимог ст. 128 Земельного кодексу України.

Головним управлінням статистики у Хмельницькій області в листі від 03.04.2017р. №14.210/417 повідомлено, що в Загальному класифікаторі підприємств та організацій (ЗКПО), ведення якого здійснювалося до 1994р. значилося підприємство „Колхоз им. Чапаева Славутский район» (код 03789502). Рішенням виконавчого комітету районної ради від 10.04.1995р. №257-Д вказане підприємство було перереєстровано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чапаєва та від 07.02.1997р. №31 - у спілку селян співвласників „Улашанівська» із тим самими кодом. В подальшому в ході проведення реформи агропромислового комплексу розпорядженням Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 28.03.2000р. №160 підприємство було реорганізовано у сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» із тим самим кодом.

На запит сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський» Улашанівською сільською радою листом від 26.06.2017р. №188 було повідомлено, що державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №0040 в період з жовтня 2015р. по червень 2017р. не скасовувався; рішення Улашанівської сільської ради про передачу землі в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не скасовувалося в період з жовтня 2015р. по червень 2017р.; земельна ділянка площею 6,119 га кадастровий номер 6823987700:01:005:0001 не вилучалася, Улашанівська сільська рада є розпорядником земель на підставі Закону України від 01.01.2013р. щодо розмежування земель державної та комунальної власності.

Міськрайонним управлінням у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в листі від 29.06.2017р. №163/120-17 повідомлено, що згідно даних державного земельного кадастру державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельну ділянку площею 6,119 га (кадастровий номер 6823987700:01:005:0001) не здійснювалася; державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №0040, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №6 не скасовувався; інформація щодо скасування рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів №11 від 03.07.1998р. в Управлінні відсутня; інформація щодо прийняття рішення про припинення права колективної власності на земельну площею 6,119 га (кадастровий номер 6823987700:01:005:0001) в управлінні відсутня.

Аналогічну інформацію з приводу спірної земельної ділянки надано Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області в листі від 04.07.2017р. №31-22-0.62-6825/2-17.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 6,119 га (кадастровий номер 6823987700:01:005:0001) від 08.06.2017р. №НВ-6804914622017 в графі форма власності зазначено, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. В той же час у відомостях про право власності передбачено, що власником земельної ділянки є Улашанівська сільська рада на підставі рішення Улашанівської сільської ради №4/13 від 24.03.2010р. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, не знайшов підстав для задоволення поданої скарги.

Підставою позову слугувала та обставина, що Улашанівська сільська рада неправомірно зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку, чим порушила законні права сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський» , який є правонаступником селянської спілки власників „Улашанівський» та являється власником нерухомого майна, що розташоване на вказаній земельній ділянці, звернувся з позовом про визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, загальною площею 6,119 га, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради Славутського району, Хмельницької області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права в силу ст. 16 ЦК України є визнання права.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до приписів ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами. З цим кореспондується стаття 11 ЦК України, яка визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Захист права власності шляхом його визнання в судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, це підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Приписами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, з огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

До предмету доказування у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на земельну ділянку загальною площею 6,119 га, кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради Славутського району, Хмельницької області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підставою набуття права власності на земельну ділянку на думку позивача є той факт, що він є правонаступником реорганізованої селянської спілки власників „Улашанівська» , тому до нього перейшли усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства, в тому числі право власності на земельну ділянку. Також зазначає, що ним набуто право власності на нежитлові будівлі, які розташовані на спірній земельній ділянці, що перебувала у власності селянської спілки власників „Улашанівська» , вказане підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ 0040 від 07.09.1999р., тому в силу ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до позивача, як нового власника нерухомого майна, перейшло право на земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України 1990р. (в редакції чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб'єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (стаття 5 Земельного кодексу України 1990р.).

Згідно з ст. 60 ЗК України (в редакції 1990р.) землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

У відповідності до статтей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990р.) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені обставини справи та докази наявні в матеріалах справи, вважає, що в ході проведення реформи агропромислового комплексу, селянська спілка власників „Улашанівська» була реорганізована (реформована шляхом перетворення) у сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» . Тобто, ССВ „Улашанівська» не припинила свою діяльність як юридична особа, а лише змінила свою назву та існує на даний час у формі СК „Улашанівський» , вказане підтверджується зокрема інформацією з ЄДРПОУ (довідка Головного управління статистики у Хмельницькій області від 03.04.2017р. №14.210/417), в якому станом на 03.04.2017р. за ідентифікаційним кодом 03789502 значиться сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» . При цьому, датою первинної реєстрації юридичної особи є 10.04.1995р. (рішення виконавчого комітету районної від 10.04.1995р. №257-Д, на підставі якого підприємство „Колхоз им. Чапаева Славутский район» (код 03789502) було перереєстровано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чапаєва).

Положеннями ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції чинній на момент перетворення ССВ „Улашанівська» ) передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Аналогічні положення містилися в п. 7 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Україні» (чинного на момент перетворення ССВ „Улашанівська» ).

За вказаних обставин, судова колегія приходить до переконливого висновку, що СК „Улашанівський» є правонаступником усіх прав та обов'язків ССВ „Улашанівка» .

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Як слідує з протоколу загальних зборів членів ССВ „Улашанівська» №3 від 25.01.2000р. загальними зборами було прийнято рішення про передачу сільськогосподарському кооперативу „Улашанівський» як правонаступнику усіх земельних та майнових прав і обов'язків реформованої спілки „Улашанівська» , зокрема, господарські двори (8,4 тис. грн.). Згідно плану границь землекористування (експлікація земель), який є додатком до державного акту, у колективній власності селянської спілки власників „Улашанівка» перебували земельні ділянки під будівлями і дворами загальною площею 20,2 га, серед яких під №4 позначено господарський двір площею 6,2 га (спірна земельна ділянка). Сторони не заперечують, що спірна земельна ділянка на карті позначена як господарський двір.

Суд враховує, що діючий на той момент Земельний кодекс України 1990р. не містив визначення господарських дворів. Однак з аналізу плану границь землекористування (експлікація земель) ССВ „Улашанівка» слідує, що у колективній власності селянської спілки власників перебували земельні ділянки під будівлями і дворами, а на карті вказані земельні ділянки позначено як господарські двори.

З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що до сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський", як правонаступника ССВ „Улашанівка» перейшло право власності на господарські двори, тобто на земельні ділянки під будівлями і дворами, в тому числі і на спірну земельну ділянку.

Стаття 28 Земельного кодексу України 1990р містить виключний перелік підстав для припинення права колективної чи приватної власності на земельну ділянку чи її частину. Такими підставами є зокрема: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Ради народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу.

Однак, із зазначеного слідує, що вказана стаття не містить такої підстави для припинення права колективної власності на земельну ділянку як реорганізація юридичної особи шляхом її перетворення (реформування).

Відповідно до ст. 140 Земельного кодексу України (в редакції 2001 р.) підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Судова колегія враховуючи приписи ст. 28 Земельного кодексу України 1990 р., та ст. 140 чинного Земельного кодексу України, приходить до переконливого висновку, що реорганізація шляхом перетворення ССВ „Улашанівка» у СК „Улашанівський» не означає припинення права колективної власності на землю селянської спілки власників та її правонаступника, оскільки перетворення юридичної особи не входить до кола підстав припинення права власності на землю визначених нормами матеріального права зазначених вище.

Як вбачається з листів Міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в листі від 29.06.2017р. №163/120-17 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в листі від 04.07.2017р. №31-22-0.62-6825/2-17 державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельну ділянку площею 6,119 га (кадастровий номер 6823987700:01:005:0001) не здійснювалася; державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №0040, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №6 не скасовувався; інформація щодо скасування рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів №11 від 03.07.1998р. та інформація щодо прийняття рішення про припинення права колективної власності на земельну площею 6,119 га (кадастровий номер 6823987700:01:005:0001) в управлінні відсутня.

Також Улашанівською сільською радою листом від 26.06.2017р. №188 було повідомлено, що земельна ділянка площею 6,119 га, кадастровий номер 6823987700:01:005:0001 не вилучалася.

Тобто, на даний час у встановленому законом порядку право власності на землю, оформлене Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №0040 від 07.09.1999р., не припинилося. Виданий ССВ „Улашанівка» Державний акт на право колективної власності на землю на даний час є чинним. Оскільки, правонаступником ССВ „Улашанівка» є СК „Улашанівський» відповідно, останнє являється власником вказаної земельної ділянки.

У відповідності до п. 1 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогоподарським підприємствам та організаціям» №720/95 від 08.08.1995р. паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Земельний кодекс України 1990р. та законодавство про паювання (Укази Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994р. №666/94, „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р. № 720/95) не містили положень про правовий режим несільськогосподарських угідь КСП.

Положеннями ч. 2 ст. 22 ЗК України 2001р. визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Вбачається, що спірна земельна ділянка входить у масив земельних ділянок, переданих ССВ „Улашанівка» у колективну власність згідно Державного акту на право колективної власності на землю від 07.09.1999р. Серія ХМ 0040 та належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, зокрема, до їх виду несільськогосподарські угіддя, тобто до земель під сільськогосподарськими будівлями і дворами. Таким чином, спірна земельна ділянка не підлягала розпаюванню та залишилася у колективній власності ССВ „Улашанівка» , правонаступником якої є СК „Улашанівський» .

Згідно переліку об'єктів, які не підлягали паюванню (додаток до протоколу засідання комісії з організації вирішення майнових питань №3 від 17.05.2001р., затвердженого загальними зборами від 22.05.2001р.), серед яких господарські двори, тобто земельні ділянки під господарськими будівлями та дворами.

Відтак, при перетворенні ССВ „Улашанівка» в СК „Улашанівський» до останнього перейшло, зокрема, право власності на землю, в тому числі і на спірну земельну ділянку, що залишилась не розпайованою, та яке не припинено у порядку, встановленому земельним законодавством.

Зміст права власності на землю, згідно з частини 1 статті 78 Земельного кодексу України, залишився незмінним. І таке право в Україні гарантується (стаття 1 Земельного Кодексу України). Діючим на теперішній час законодавством України, зокрема Земельним кодексом України не передбачено такої форми власності на землю як колективна, а також не передбачено порядку переоформлення права колективної власності в інші форми власності чи за іншими суб'єктами.

Однак, пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Проте, не може бути підставою для припинення права власності на землю у зв'язку із відсутністю в чинному законодавстві положень щодо правового регулювання такої форми власності на землю як колективна, яка існувала на момент набуття позивачем права власності на землю. Набуте у встановленому порядку право власності не може припинитися автоматично, тобто поза визначеними законодавством процедурами. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність в СК „Улашанівський» , як правонаступника ССВ „Улашанівка» права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, загальною площею 6,119 га, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради Славутського району, Хмельницької області право на яку підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №0040 від 07.09.1999р.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта на відсутність у позивача передавального акта, як це визначено п. 17 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільсьгосподарських підприємств, оскільки даний Порядок був затверджений 14.03.2001р., тобто після прийняття загальними зборами членів ССВ „Улашанівська» рішення про реформування ССВ „Улашанівська» шляхом перетворення в сільськогосподарський кооператив „Улашанівський» (рішення №2 від 25.01.2000р.), затвердження установчого договору про створення та діяльність СК „Улашанівський» від 25.01.2000р. та прийняття розпорядження Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 28.03.2000р. №160, на підставі якого здійснено реорганізацію ССВ „Улашанівська» .

З аналізу ст. 31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство» та ст. 37 ЦК УРСР 1963р. (чинного на момент перетворення ССВ „Улашанівка» в СК „Улашанівський» ) слідує, що за роздільним актом (передаточним балансом) передаються до новостворених юридичних осіб майно (права і обов'язки) при злитті та поділі юридичних осіб. Проте, ССВ „Улашанівка» було реорганізовано шляхом перетворення в СК „Улашанівський» , до якого відповідно до положень ч. 6 ст. 31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство» всі майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При цьому, складання передаточного балансу під час перетворення юридичної особи чинним на той момент законодавством не вимагалося.

Також як вбачається із протоколу розподілу земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів по Улашанівській сільській раді від 01.11.2006р. за підписом сільського голови, розподіл земельних часток (паїв) здійснювався саме із земель колективної власності сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський» , що підтверджує набуття позивачем прав на всі земельні ділянки згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ХМ №0040 від 07.09.1999р. в порядку правонаступництва.

Одним із доводів апеляційної скарги скаржник вказує, що відомості щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Улашанівською сільською радою, що містяться у витягу з ДЗК на спірну земельну ділянку, є належним та допустимим доказом виникнення права власності на землю. При цьому у відповідності з ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Вбачається, а саме з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 6,119 га (кадастровий номер 6823987700:01:005:0001) від 08.06.2017р. №НВ-6804914622017, зазначено що власником земельної ділянки є Улашанівська сільська рада на підставі рішення Улашанівської сільської ради №4/13 від 24.03.2010р..

Однак, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 08.06.2017р. №НВ-6804914622017 у графі „форма власності» зазначено, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Крім того, як вбачається з листа Улашанівської сільської ради від 26.06.2017р. №188 рішення Улашанівської сільської ради про передачу землі в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не скасовувалося в період з жовтня 2015р. по червень 2017р.; земельна ділянка площею 6,119 га кадастровий номер 6823987700:01:005:0001 не вилучалася.

Таким чином, рішення Улашанівської сільської ради №4/13 від 24.03.2010р., яке як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру зазначено підставою для виникнення права власності на землю було прийнято при наявності чинного рішення Улашанівської сільської ради про передачу землі в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №11 від 03.07.1998р., на підставі якого видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №0040 від 07.09.1999р.

Разом з тим, рішення Улашанівської сільської ради №4/13 від 24.03.2010р. в матеріалах справи відсутнє, про наявність правовстановлюючих документів в Улашанівської сільської ради на спірну земельну ділянку невідомо.

Відтак, місцевим господарським судом надано правильну оцінку, що ОСОБА_10 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не є правоустановлюючим документом на земельну ділянку, ним не може підтверджуватися право власності на землю, а відтак, не може бути доказом того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

На спростування доводів скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Встановлено, що спірна земельна ділянка входить у масив земельних ділянок, переданих ССВ „Улашанівка» у колективну власність згідно Державного акту від 07.09.1999р. Під час проведення паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям члени ССВ „Улашанівка» члени селянської спілки власників реалізували своє право власності шляхом отримання майнових паїв на землі, які підлягали паюванню. Натомість спірна земельна ділянка відносилася до земель під будівлями і дворами, тому не підлягала паюванню і залишилася у колективній власності ССВ „Улашанівка» , правонаступником якої є СК „Улашанівський» .

Матеріалами справи стверджено, що розглянувши клопотання СК „Улашанівський» про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, рішенням третьої сесії Улашанівської сільської ради VII скликання №4 від 28.12.2015р. було відмовлено сільськогосподарському кооперативу „Улашанівський» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність під будівлями, які належать сільськогосподарському кооперативу на підставі свідоцтва про право власності, посилаючись на те, що дані земельні ділянки можуть перебувати у користуванні на умовах оренди або бути придбані (викуплені) згідно вимог ст. 128 Земельного кодексу України. Тобто, враховуючи дані обставини позивач у встановленому законом порядку не зміг зареєструвати своє право власності на спірну земельну ділянку.

Відтак, суд апеляційної інстанції на підставі доказів наявних в матеріалах справи, та поясненнями наданими представниками сторін прийшов до висновку, що позовні вимоги СК „Улашанівський» про визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6823987700:01:005:0001, загальною площею 6,119 га, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради є обґрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

З приводу заяви про застосування строку позовної давності суд бере до уваги таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

В даному випадку предметом спору є вимога позивача про визнання права власності на земельну ділянку, заявлена на підставі ст. 392 ЦК України. Норма даної статі передбачає право власника майна на звернення до суду з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна, власником якого є позивач.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

В даному випадку предметом позову є вимога власника про визнання в судовому порядку його права власності на майно (земельну ділянку), оскільки таке право не визнається відповідачем, що позбавляє позивача можливості в установленому законом порядку зареєструвати своє право власності на належну йому земельну ділянку.

Судом враховуються, що оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність (абз. 3 п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» ).

З огляду на зазначене, в даному випадку відсутні підстави для застосування позовної давності, та фактичного позбавлення права власності на земельну ділянку, що в свою чергу суперечить ч. 4 ст. 41 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Таким чином, апелянтом не наведено переконливих та обгрунтованих доказами доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані сторонами. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

З врахуванням вищевикладеного, рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17 ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення предбачених ст. 277-279 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII), не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.02.18р. у справі №924/1020/17 залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1020/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "21" травня 2018 р.

Суддя - доповідач (головуючий суддя) Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.