Постанова

від 16.05.2018 по справі 16/43

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 16/43

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Колективне підприємство "Октан",

відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Корнів",

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Корнів"

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду

від 25.10.2017

у складі суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Данко Л.С., Орищин Г.В.

за позовом Колективного підприємства "Октан"

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Корнів"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2016 у справі №16/43 (суддя - Калашник В.О.) (з урахуванням ухвали від 25.01.2017 про виправлення описки) задоволено скарги ліквідатора Колективного підприємства "Октан" (далі - КП "Октан") про скасування постанови винесеної державним виконавцем Городенківського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Василівим Богданом Богдановичем про повернення стягувачу виконавчого документа ВП №95779721 від 27.10.2016. Визнано недійсними постанови винесені державним виконавцем Городенківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Василівим Богданом Богдановичем про повернення виконавчих документів стягувачу ВП №49579504 від 27.10.2016 та ВП №49579721 від 27.10.2016.

У жовтні 2017 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Корнів" (далі - СВК "Корнів") звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №3-3 від 04.10.2017 (вх. ЛАГС 01-05/4955/17 від 23.10.2017) на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2016 у справі №16/43. Крім того СВК "Корнів" було подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги №3-3-3 від 04.10.2017 (вх. ЛАГС №01-05/4969/17 від 23.10.2017).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 16/43 (головуючий суддя - Галушко Н.А., суддя - Данко Л.С., суддя - Орищин Г.В.) клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги №3-3-3 від 04.10.2017 (вх.ЛАГС №01-05/4969/17 від 23.10.2017) у справі № 16/43 відхилено. Апеляційну скаргу СВК "Корнів" № 3-3 від 04.10.2017 (вх. ЛАГС 01-05/4955/17 від 23.10.2017) на 61 арк. (в т.ч. квитанція про сплату судового збору та конверт) повернуто скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції була направлена скаржнику 16.12.2016. При цьому, обставини, на які СВК "Корнів" посилається як на причини пропущення строку подання апеляційної скарги (зокрема, на наявність кримінальної справи та проходження консультацій у невролога 21.12.2016 та 26.12.2016), судом апеляційної інстанції не визнано об'єктивними, непереборними і такими, що не залежать від волі заявника, які б перешкоджали скаржнику з грудня 2016 по вересень 2017 року звернутися з апеляційною скаргою.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 16/43, СВК "Корнів" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 16/43 і передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки та не спростував доказів, викладених ним у заяві (клопотанні) про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Зокрема, скаржник вказує на те, що факт кримінального переслідування керівника СВК "Корнів" є тим об'єктивно непереборним доказом, який є істотною перешкодою, що завдає труднощів у вчиненні процесуальних дій по захисту інтересів СВК "Корнів".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 16/43 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 касаційну скаргу СВК "Корнів" залишено без руху у відповідності з положенням ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

06.04.2018 від СВК "Корнів" на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.03.2018 надійшла квитанція № 0.0.1002519159.1 від 02.04.2018 про сплату судового збору в сумі 652, 06 грн.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 16.04.2018 ухвалено здійснити перегляд ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 16/43 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.05.2018.

Учасники справи відзиву на касаційну скаргу СВК "Корнів" не надали.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 53 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом, яка може бути оскаржена.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001 зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу № 3-3 від 04.10.2017 (вх. ЛАГС 01-05/4955/17 від 23.10.2017) на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2016 у справі №16/43 СВК "Корнів" подано 05.10.2017 - тобто із значним пропуском строку, встановленого для її подання.

Одночасно скаржником СВК "Корнів" подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги в порядку ст. 93 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) №3-3-3 від 04.10.2017 (вх.ЛАГС №01-05/4969/17 від 23.10.2017).

Суд апеляційної інстанції вказав, що відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно зі ст. 32 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали, скаржник посилався на порушення проти керівника СВК "Корнів" у січні 2008 року кримінальної справи, у зв'язку із чим увага останнього була сконцентрована виключно на розгляді даної кримінальної справи. На підтвердження вказаних обставин скаржником було подано оригінали медичних довідок від 21.12.2016 та від 26.12.2016, а також довідку Коломийського міськрайонного суду від 04.08.2017 за №353/1817/13-к1/346/6/17.

Розглянувши подану скаржником заяву СВК "Корнів" про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав на те, що необхідною передумовою здійснення стороною права на апеляційне оскарження є обізнаність з рішенням суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що копія оскаржуваної ухвали направлена скаржнику 16.12.2016. Вказана обставина не заперечується скаржником СВК "Корнів".

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені скаржником СВК "Корнів" обставини не можуть бути визнані об'єктивними, непереборними і такими, що не залежать від волі заявника, які б перешкоджали скаржнику з грудня 2016 по вересень 2017 року звернутися з апеляційною скаргою.

Інших обставин, які могли б бути підставою для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, скаржником не наведено.

З огляду на встановлене, враховуючи, що відновлення пропущеного строку є правом господарського суду, яким останній користується, враховуючи поважність причин пропуску строку в кожному конкретному випадку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у даному випадку підстави для відновлення строку для подання апеляційної скарги відсутні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції правомірно застосував положення п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) та повернув апеляційну скаргу СВК "Корнів" і додані до неї документи скаржнику.

Поряд з цим, доводи скаржника СВК "Корнів" про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СВК "Корнів" та залишення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 16/43 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Корнів" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 16/43 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков