Постанова

від 14.05.2018 по справі зп/806/1/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № ЗП/806/1/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "05" лютого 2018 р. (судове рішення ухвалене суддею Черняхович І.Е. в м. Житомирі) , у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи- Громадська організація "Всеукраїнська асоціація арбітражних керуючих" , Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) , Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу №3935/5 від 11.12.2017 , -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №3935/5 від 11.12. 2017 року, до набрання законної сили рішенням адміністративного суду у справі про визнання протиправним та скасування вказаного наказу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 посилався на те, що він має намір оскаржити наказ Міністерства юстиції України №3935/5 від 11.12.2017 про анулювання свідоцтва право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 17.07.2013, що видано йому. Зазначав, що його як арбітражного керуючого було призначено ліквідатором у справах Господарського суду Житомирської області № 1/36 "Б" про банкрутство ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології", м. Житомир, №5/51"Б" про банкрутство ПАТ "Бердичівмеблі", (м.Бердичів), №3/32-Б про банкрутство приватного підприємства "Валком - монтаж", (м.Коростень), №7/99 -Б про банкрутство СТОВ "Агрофірма Навігатор" (с. Забілоччя, Радомишльський район, Житомирська область), код ЄДРПОУ 30581177, ліквідатор та Господарським судом м. Києва у справі №910/166/17 про банкрутство ТОВ "Рис Русі" (м.Київ). Тому, якщо не буде зупинено дію наказу №3935/5 від 11.12.2017, Господарському суду Житомирської області та Господарському суду м. Києва необхідно буде змінити позивача як ліквідатора у вказаних справах, що призведе до затягування процедури ліквідації. Крім того, позивач посилався на те, що у разі задоволення його позовних вимог, буде неможливим відновлення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, арбітражний керуючий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його заяву. Позивач посилається на те, що у разі продовження дії наказу відповідача №3935/5 від 11.12.2017, суди будуть змушені здійснювати у справах заходи з метою заміни його, як арбітражного керуючого - ліквідатора на інших осіб. Звертає увагу на те, що зупинення дії наказу є єдиною гарантією дійсної змоги захисту порушеного права, тому вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що забезпечення позову є фактично вирішенням спору по суті.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив. Позивач подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

З наданих до клопотання документів вбачається, що наказом Міністерства юстиції України №3935/5 від 11.12.2017 анульовано свідоцтво право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 17.07.2013, видане ОСОБА_2

Згідно ухвал Господарського суду Житомирської області від 31.01.2018 року у справі № 1/36 "Б" та від 05.2018 року №3/32-Б арбітражний керуючий ОСОБА_2 є ліквідатором у справі про банкрутство ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології", м.Житомир та у справі про банкрутство Приватного підприємства "Валком - монтаж", м.Коростень.

Забезпечення позову - це вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на осіб, які ініціюють таке клопотання.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції дійшов висновків, що зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №3935/5 від 11.12. 2017 року до набрання законної сили рішенням адміністративного суду у справі про визнання протиправним та скасування наказу №3935/5 від 11.12.2017 призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є неприпустимим.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушень прав, свобод та інтересів позивача до винесення рішення у справі, або ж унеможливить чи утруднить виконання рішення у майбутньому.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Враховуючи наведені норми права, а також зважаючи на доводи, які зазначені у заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку що у даній справі, у разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки до судового вирішення правомірності анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора", виданого позивачу, позивач позбавлений права участі у справах про банкрутств, тобто він втратить роботу, а для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а вимога спрямована лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що в порядку забезпечення адміністративного позову необхідно зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №3935/5 від 11.12.2017 року, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 17.07.2013 року, видане ОСОБА_2, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "05" лютого 2018 р. скасувати та постановити нову.

Заяву арбітражного керуючого ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України № 3935/5 від 11 грудня 2017 року "Про анулювання свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 17 липня 2013 року, видане ОСОБА_2, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Копію ухвали для виконання направити Міністерству юстиції України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повне судове рішення складено "17" травня 2018 р.