Постанова

від 18.05.2018 по справі 712/13842/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/13842/17 Суддя суду першої інстанції:

Пересунько Я.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року, що прийнята о 12 год. 00 хв. у місті Черкаси, у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради оформити та видати їй паспорт прив'язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1 в порядку, визначеному наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21 жовтня 2011 року Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності .

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для видачі позивачу паспорту прив'язки тимчасової споруди відсутні.

У зв'язку з неприбуттям 15.05.2018 у судове засідання всіх з учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_5 звернулась з заявою до управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування щодо можливості розміщення торгівельного павільйону для продажу продуктів швидкого споживання по АДРЕСА_1, площею 20 кв.м.

Згідно листа № 17384-ТС1 від 5 квітня 2017 року управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування не заперечило можливість розміщення торгівельного павільйону для продажу продуктів швидкого споживання по АДРЕСА_1, площею до 20 кв.м., за умови погодження з власниками суміжних тимчасових споруд. У листі також повідомлялось, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 9 липня 2010 року №5-821 Про затвердження Порядку укладення договорів про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою міста після отримання висновку щодо визначення відповідності намірів розміщення тимчасової споруди, ФОП ОСОБА_5 необхідно звернутись до управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування із заявою на укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єктів (а.с. 11).

ФОП ОСОБА_5 та Черкаська міська рада 01 червня 2017 року уклали договір № 976 щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 площею 20 кв.м. (а.с.9).

Листом від 17 серпня 2017 року № 49558-ТС2 відповідач повідомив ФОП ОСОБА_5, що у зв'язку з ситуацією, яка виникла 13 серпня 2017 року, а саме вирубкою зелених насаджень (дерев) в районі де передбачалось розміщення її тимчасової споруди, структурними підрозділами Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводяться дії з встановлення осіб, що здійснили правопорушення.

В листі також повідомлялось, що питання щодо оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди дубе розглядатися після завершення оперативних дій Національною поліцією. Крім того, ФОП ОСОБА_5 не виконані вимоги висновку управління планування та архітектури від 5 квітня 2017 року щодо отримання погодження щодо блокування від власників суміжних тимчасових споруд (а.с.12).

Позивач 03 жовтня 2017 року повторно звернулась до відповідача щодо оформлення та видачі паспорту прив'язки тимчасової споруди, документи для оформлення якого були позивачем подані відповідачу (а.с.13).

Листом № 16798-01-14 від 23 жовтня 2017 року відповідач повідомив ФОП ОСОБА_5, що станом на 19 жовтня 2017 року встановлення тимчасової споруди неможливе у зв'язку із здійсненим благоустроєм бажаного нею місця розміщення павільйону, а саме: встановлено елемент благоустрою - лаву, висаджено дерева (а.с.14). Також відповідач зазначив, що позивачу необхідно отримати погодження щодо блокування від власника суміжної тимчасової споруди.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що ФОП ОСОБА_5 для оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди було подано до відповідача всі необхідні документи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом пункту 4 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , визначає, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 244 від 21 жовтня 2011 року (далі - Порядок), підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС,

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункт 2.2 Порядку).

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним (пункт 2.3 Порядку).

Як зазначалося, позивач звертався до відповідача з відповідною заявою про намір встановити ТС, долучивши необхідні документи.

За змістом пункту 2.4 Порядку відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п'ятнадцять робочих днів.

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що відповідач не повідомляв позивача про облаштування чи про намір облатувати на обраному позивачем місці для розміщення ТС інших елементів благоустрою та не відмовляв щодо реалізації намірів розміщення ТС. Як зазначалося, у відповідь на заяву про наміри позивача встановити ТС, відповідач повідомив, що не заперечує можливості її розміщення, висунувши, однак, не передбачену Порядком вимогу - погодити розташування із власниками суміжних ТС, що не приймається судом як законна вимога (умова) відповідача, яка перешкоджала позивачу звернутися із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС у відповідності до пункту 2.6 Порядку.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Так, отримавши зазначене вище погодження щодо розміщення ТС, позивач звернувся до відповідача із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, долучивши необхідні документи.

Відповідно до пункту 2.7 Порядку паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Відповідно до 2.14 Порядку паспорт прив'язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що зазначені підстави відмови у видачі паспорту прив'язки ТС є вичерпними. З матеріалів справи вбачається, а відповідачем протилежного не доведено, що позивачем подані всі необхідні та достовірні документи, передбачені пунктом 2.6 Порядку.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що перелік документів у пунктах 2.3, 2.6 є вичерпним та не передбачає необхідності отримання будь-яких погоджень із власниками суміжних ТС. Пункт 2.13 Порядку чітко встановлює, що при оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком. Тому, вимога відповідача погодити місце розташування ТС із власниками суміжних ТС є протиправною.

Встановлення ж інших елементів благоустрою після погодження замовнику місця розташування ТС, не може бути підставою для відмови у видачі паспорту прив'язки ТС. При встановленні таких елементів благоустрою власник земельної ділянки має зважати на право відповідного замовника на встановлення ТС, намір чого було погоджено у встановленому законом порядку. У світлі спірних правовідносин, відмова відповідача видати паспорт прив'язки у зв'язку із встановленням інших елементів благоустрою після погодження місця розташування ТС, розцінюється судом як очевидне порушення відповідачем прав позивача та принципу належного урядування .

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що відмова відповідача у видачі позивачу паспорту прив'язки ТС є протиправною.

Таким чином, оскаржуваними рішенням відповідача порушено право позивача на здійснення підприємницької діяльності. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов