Постанова

від 15.05.2018 по справі 822/3655/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3655/17

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника відповідача: Бурденюк Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи на стороні відповідача: Ярмолинецький районний військовий комісаріат, управління соціального захисту населення Ярмолинецької РДА про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги щодо відсутності права на одержання позивачем грошової допомоги відповідно до ст.16 ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оформлене Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.10.2017 №114. Та щодо зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянуто заяву та документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги за встановлену ІІІ групу інвалідності і прийняти рішення у порядок і спосіб передбачений законодавством України з врахуванням обставин встановлених рішенням суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи. Однак, 10.05.2018 та 14.05.2018 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Треті особи в судове засідання не з`явились, належних представників не направили, хоча були належним чином повідомлені, про що свідчать матеріали справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, 06.04.2002 позивач звільнився в запас з військової служби в Збройних силах України. Також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

11.01.2016 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності довічно, у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка МСЕК серія АВ №0684521 від 20 січня 2016 року).

10.08.2016 до управління праці та соціального захисту населення Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області надійшла заява позивача щодо переведення його з ІІ категорії осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи на І категорію з 21.01.2016 та виплати йому компенсаційної виплати передбаченої законом.

Компенсаційна виплата в даному випадку це виплата одноразової компенсації на підставі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідь на дану заяву, 15.08.2016 управлінням на особистий рахунок позивача була перерахована одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров`ю по ІІІ групі інвалідності в розмірі 189 грн. 60 коп.

11.07.2017 позивач через Ярмолинецьке відділення Хмельницької філії «Приват Банк» повернув на рахунок Державного бюджету України раніше виплачені грошові кошти у розмірі 189 грн.60 коп., що підтверджується копією квитанції від 11.07.2017 (а.с.19).

23.08.2017 позивач звернувся до військового комісара Ярмолинецької РВК з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військовослужбовця по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В подальшому Ярмолинецький РВК направив комплект документів, які визначені в пункті 11 Порядку №975, на адресу головного розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України для розгляду та прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

27.10.2017 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги розглянувши подані позивачем документи дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги оскільки позивачем вже було отримано одноразову грошову допомогу згідно ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погоджуючись з відмовою позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, діяв на підставі закону та у межах своїх повноважень, а позивач повертаючи кошти отримані згідно ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на рахунок Державного бюджету України не спростував свої дії щодо отримання коштів відповідно до ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.41 Закону України № 2232-ХІІІ встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч.2, 9 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерв.

Відповідно до п.3 Порядку №975 у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з п.12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до п.7 ст.16-3 Закону України №2011-ХІІ якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Також ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 передбачено, компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім`ям у зв`язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення.

Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з ст.60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.

Як підтверджується заявою позивача від 21.01.2016 (а.с.32) та доказами щодо повернення коштів виплачених позивачу управлінням соціального захисту населення відповідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 була призначена та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 186 грн. 60 коп. відповідно до його заяви.

Також як вірно зазначив суд першої інстанції, форма заяви у спірні періоди була затверджена наказами Міністерства праці та соціальної політики України № 215 від 08.06.2006 та Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012.

Вказані форми передбачали заповнення та підписання заяви особисто заявником (уповноваженим представником).

Враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а саме що позивач правом вибору одноразової грошової допомоги скористався при поданні заяви від 21.01.2016, а повернення виплачених йому коштів згідно цієї заяви до Державного бюджету України не змінюють факту обрання виду одноразової грошової допомоги, тому відмова відповідача є правомірною.

Аналогічної позиції дійшов Верховний Суд в свої постанові від 27.03.2018 по справі №760/8809/17, зазначивши, що оскільки позивач отримав допомогу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то додаткове отримання ним одноразової грошової допомоги за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є можливим.

Також зазначивши, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Крім того колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що дії чи рішення управління праці та соціального захисту населення Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо виплати в даному адміністративному спорі не оскаржують ся, не є предметом спору, а тому їх правомірність не переглядається судом.

Враховуючи вище зазначене та оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 травня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.