Постанова

від 15.05.2018 по справі 820/5528/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5528/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018, суддя Біленський О.О., 61004, повний текст складено 22.01.18 по справі № 820/5528/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повдомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411.

Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не враховано, що податкову інформацію Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.02.2015 №537/7/20-23-22-01-05 по TOB СЕОЛАН, інформація ГУ ДФС у м. Києві від 14.06.2017 № 269/26-15-14-04-03 стосовно ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" , до перевірки не було надано документального підтвердження транспортування ТМЦ від ТОВ "Сеолан" на адресу ТОВ "ЕП-767", у відносинах з ТОВ "Сеолан", ТОВ "Насоси-України" копії довіреностей або журналу реєстрації виданих та отриманих довіреностей та отримання товару, ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2017 №640/3063/17 за ст. 205 ч. 1 КК України, відповідної якої встановлено факт формування податкового кредиту ТОВ "Сеолан" на підставі фіктивних господарських документів, та поясненням керівника ОСОБА_1 від 03.12.2015 про фіктивність підприємства; до перевірки не надано документи щодо реалізації товарів, які ТОВ "ЕП-767" придбало у ТОВ "Насоси-України". Вважає , що судом першої інстанцій не дотримана така основна засада судочинства, як законність та обґрунтованість, що передбачає собою ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 по справі № 820/5528/17 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

ТОВ "ЕП-767" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає , що суд дійшов вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за недоведеністю обставин, які стали підставою для їх прийняття, є необґрунтованими, необґрунтованість податкових повідомлень-рішень є підставою для їх скасування, просить апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ЕП-767" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "СЕОЛАН за вересень, жовтень 2014 року та з ТОВ НАСОСИ-УКРАЇНИ за грудень 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складно акт №15309/20-40-14-11-11/01387834 від 17.10.2017 року .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС в Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №0002551411 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, №0002561411 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підставою для встановлення порушень податкового законодавства позивачем в акті перевірки зазначено наявність податкової інформації, а саме: з оперативного управління Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області отримана довідка від 20.02.2015 № 91 відповідно якої місцезнаходження ТОВ "СЕОЛАН" не встановлено, згідно з АІС "Податковий блок" ТОВ "СЕОЛАН" має стан 9, перевірку, зустрічну звірку з моменту реєстрації товариства провести не має можливості. Відповідно інформації Управління Служби безпеки України в Харківській області за поясненнями від 03.12.2015 ОСОБА_2 (директор та засновник ТОВ "СЕОЛАН") остання створила товариство з метою проведення безготівкових коштів підприємств та установ різної форми власності в готівкову за певний відсоток; від ГУ ДФС у м. Києві надійшла податкова інформація від 14.06.2017 № 269/26-15-14-04-03 ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" відсутнє за місцезнаходженням: Аналізом даних ІС "Податковий блок" та ЄРПН встановлено недостовірність визначення ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" за грудень 2016 податкового кредиту в результаті господарської операції із контрагентами-постачальниками: ТОВ "Атлон Трейдінг", ПП "Рета Сервіс". Зазначене свідчить про маніпулювання податковою звітністю. Номенклатура та обсяг товарів визначених в номенклатурі податкових накладних свідчить про фізичну неможливість здійснення такого обсягу господарської діяльності. Встановлено відсутність постачання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також відповідно до пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.1995 №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції .

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що податкові наслідки у вигляді права на формування податкового кредиту є правомірними лише за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" зареєстровано як юридична особа 08.11.2006 року та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби. У періоді, за який проводилась перевірка, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.12.2015 року №200247900.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено , що відповідно ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ "ЕП-767" є 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології..., 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.21 Основний Електромонтажні роботи, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Під час перевірки встановлено наявність у ТОВ "ЕП-767" матеріально-технічної бази та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій: адміністративного будинку, житлового будинку по вул. Земовській, 10, житлового будинку по вул. Г. Праці, 48, контори Південної залізниці з ганком (тіл. "А-1"), гараж (літ. "Б-1"), огорожа залізобетонних блоків, підсобна майстерня (вересень- жовтень 2014); комп'ютери, монітори, ноутбуки, принтер, системний блок, станція компресорна пересувна, трасопошуковий приймач та ін. (вересень- листопад 2014, грудень 2016); автомобіль - 15 шт., автобус - 1 шт., автокран - 1 шт., екскаватор - 2 шт., причіп - 2 шт. (вересень- жовтень 2014, грудень 2016); апарат високого тиску, апарат зварювальний, бензопила - 2 шт., бетономішалка, генератор однофазний дизельний, драбина, електропила, ліжко двох'ярусне - 22 шт., молот, станок токарний та ін.(вересень- жовтень 2014, грудень 2016); у ІІІ кв. 2014 - 14 працівників, 4 особи за цивільно-правовими договорами, у ІV кв. 2014 - 14 працівників, 4 особи за цивільно-правовими договорами, у ІV кв. 2016 - 19 працівників, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ ЕП-767 та ТОВ СЕОЛАН укладено договір поставки №208 від 21.08.2014 року в якому зазначено, що ТОВ ЕП-767 надалі Покупець, в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ СЕОЛАН надалі Постачальник в особі директора ОСОБА_2 уклали договір про нижченаведене: предмет договору згідно п.1 договору, Постачальник зобов'язується передати у визначений термін матеріали, асортимент, кількість, ціна яких вказана в рахунках-фактури до Договору у власність Покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з власним, сімейним чи іншим використанням, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку, що передбачений умовами договору.

Асортимент, кількість, ціна товару погоджена сторонами в видаткових накладних, складними належним чином.

В межах перевірки отримано та досліджено у відносинах з ТОВ "СЕОЛАН" за вересень, жовтень 2014 року - видаткові накладні № 112 від 01.09.2014, № 113 від 03.09.2014, № 114 від 04.09.2014, № 115 від 09.09.2014, № 143 від 24.09.2014, № 149 від 01.10.2014, № 150 від 06.10.2014, податкові накладні № 14 від 01.09.2014, № 308 від 03.09.2014, № 406 від 04.09.2014, № 907 від 09.09.2014, № 2409 від 24.09.2014, № 9 від 01.10.2014, № 603 від 06.10.2014.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі відповідно до таких платіжних доручень: №314 від 23.09.2014 на суму 32171,22грн, в т.ч. ПДВ - 5361,87грн., (оплата за шафи, кабель згідно рах. №53 від 09.09.2014); №321 від 25.09.2014 на суму 17072,29грн, в т.ч. ПДВ - 2845,38грн., (оплата за кабель згідно рах. №37 від 09.09.2014); №343 від 06.10.2014 на суму 57848,24грн, в т.ч. ПДВ - 9641,37грн. (оплата за кабель згідно рах. №40 від 04.09.2014); №350 від 14.10.2014 на суму 55388,89грн, в т.ч. ПДВ - 9231,48грн. (оплата за кабель та ін. матер. згідно рах. №36 від 01.09.2014); №384 від 04.11.2014 на суму 77183,54грн, в т.ч. ПДВ - 9829,08грн. (оплата за кабель, прожектори та ін. матер. згідно рах. №78 від 24.09.2014); №385 від 04.11.2014 на суму 58088,72грн, в т.ч. ПДВ - 9681,45грн. (оплата за кабель, прожектори дріт згідно рах. №118 від 06.10.2014).

До перевірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період вересень-грудень 2014 року по контрагенту ТОВ СЕОЛАН , відповідно до якої, сальдо на початок періоду - 0 грн., обороти за період по дебету складають 338371,15грн., обороти по кредиту складають 338371,15 грн., сальдо на кінець періоду складає 0грн.; оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за період вересень-грудень 2014 року, відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Дт 34258,61грн., обороти за період по дебету складають 682066,27 грн., обороти по кредиту складають 693112,80 грн., сальдо на кінець періоду складає Дт 23212,08грн.; оборотно-сальдову відомість по рахунку 231 за період вересень-листопад 2014 року, відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Дт 908219,6 грн., обороти за період по дебету складають 874473,03 грн., обороти по кредиту складають 1161503,81 грн., сальдо на кінець періоду складає Дт 621188,82 грн.

Перевіркою встановлено рух активів з ТОВ "СЕОЛАН" - придбаний товар списано за актами списання товарів № 1 від 30.09.2014 за номенклатурою груповою "Будівництво двоколійних вставок на дільниці Гребінка-Полтава по перегонах Федунка-Сагайдак" на загальну суму 254066, 57 грн. та № 4 від 28.11.2014 за номенклатурною групою "Реконструкція (електифікація) дільниці Яреськи-Федунка (зовнішнє освітлення та ст. Яреськи і о.п. Федунка" на загальну суму 254368, 38 грн.

Крім того, до перевірки надано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 17.02.2012 №2-Л на Господарську діяльність у будівництві, що пов'язане зі створенням об'єктів архітектури (монтаж інженерних мереж). Строк дії ліцензії з 17.02.2012 по 17.02.2017.

ТОВ "Сеолан" виставлено рахунки на оплату № 36 від 01.09.2014, № 40 від 04.09.2014, № 37 від 03.09 2014, № 53 від 09.09.2014, № 78 від 24.09.2014, № 91 від 01.10.2014, № 118 від 06.10.2014 із зазначенням асортименту та ціни товару.

Щодо відсутності довіреностей на прийняття ТМЦ , то товар за Договором поставки №208 від 21.08.2014 поставлено за видатковими накладними №112 від 01.09.2014, № 113 від 03.09.2014, № 114 від 04.09.2014, № 115 від 09.09.2014, № 143 від 24.09.2014, № 149 від 01.10.2014, № 150 від 06.10.2014, які від ТОВ "ЕП-767" підписані директором ОСОБА_4, який в силу вимог ст. 62 Господарського кодексу України мав право діяти без довіреності.

Перевезення та розвантаження товару у відносинах з ТОВ "СЕОЛАН" здійснювалось власними засобами спецтехніки ТОВ "ЕП-767" відповідно до довідки №126 від 14.12.2017 з додатком копією оборотно-сальдової відомості по рахунку №105 за 01.09.2014-01.02.2015. Підтвердженням вказаного факту є товарно-транспортні накладні №№ Р0109-01 від 01.09.2014, Р0309-01 від 03.09.2014, Р0409-01 від 04.09.2014, Р0909-01 від 09.09.2014, Р2409-01 від 24.09.2014, Р0110-01 від 01.10.2014, Р0610-01 від 01.10.2014, відповідно до яких перевезення здійснювалось автомобілем ГАЗ 33023 ДН НОМЕР_3 водієм ОСОБА_5 Згідно оборотно-сальдової відомості за рахунком 105 за грудень 2014 року на підприємстві обраховувався, зокрема, автомобіль ГАЗ 33023 ДН НОМЕР_3. За даними оборотно-сальдової відомості за рахунком 661 за грудень 2014 року та переліку працівників на підприємстві (виробництво) працював ОСОБА_5

Подальший рух придбаних у ТОВ СЕОЛАН товарів підтверджується наявними матеріалами справи, а саме обсяг придбаного товару відповідає обсягу використаного у подальшій діяльності товару у відносинах з ДП "Південна залізниця" за договором П/Е-14978/НЮ від 14.08.2014 року, договором П/Е-14877/НЮ від 30.07.2014 року, відповідно до актів списання товару № 1 від 30.09.2014, № 4 від 28.11.2014, актів приймання виконаних робіт № 1 на листопад 2014, № 1 за вересень 2014.

Також , між ТОВ ЕП-767 та ТОВ НВО НАСОСИ-УКРАЇНИ укладено договір поставки №5 від 16.11.2016, в якому зазначено, що ТОВ ЕП-767 надалі Покупець, в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ НВО НАСОСИ-УКРАЇНИ надалі Постачальник в особі директора ОСОБА_7 уклали договір про наступне: Предмет договору згідно п.п.1. п.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, Покупець прийняти і оплатити такий товар. Згідно п.п.1. п.1 Договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість , ціна за одиницю товару та загальна вартість Договору вказується у Специфікації.

До перевірки надано Специфікація №3 від 15.12.2016 до Договору №5 від 16.11.2016, згідно якої найменування товару - Компл. трансформаторна підстанція 2КТПГС-400/10/1,4 кВ - 1шт., загальна вартість з ПДВ 1208400,0грн.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом в межах перевірки отримано та досліджено у відносинах з ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" за грудень 2016 року - специфікація №3 від 15.12.2016, видаткова накладна №13 від 28.12.2016, податкові накладні №3 від 20.12.2016, №4 від 28.12.2016.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, Єдиному реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі відповідно до таких платіжних доручень: №207 від 18.12.2016 на суму 135000,0грн, (оплата по рахунку №9 від 15.12.2016 за 2КТПГС 400/10/0,4 Кв у сумі 195833,33грн., ПДВ - 20% 39166,67грн.); №208 від 18.12.2016 на суму 100000,0грн, (оплата по рахунку №9 від 15.12.2016 за 2КТПГС 400/10/0,4 Кв у сумі 195833,33грн., ПДВ - 20% 39166,67грн.); №187 від 04.01.2017 на суму 973400,0грн, (оплата зг. Рах. №9 від 15.12.2016 у т.ч. ПДВ - 20% 162233,34грн.).

Транспортування товару на адресу ТОВ ЕП-767 відбувалось на підставі товарно-транспортної накладної №Р97 від 28.12.2016.

До перевірки надана накладна-вимога від 30.12.2016 №8 на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, а саме Комплектна трансформаторна підстанція зовнішня 2КТПГС-400/10/1,4 кВ - 1шт.

Крім того, до перевірки надано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.12.2015 №48-Л на Господарську діяльність з будівництва об'єктів IV i V категорії складності (монтаж інженерних мереж), реєстраційний запис 2013024139 від 28.01.2016. Строк дії ліцензії з 22.12.2015 по 17.02.2017.

Матеріали справи містять оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року по контрагенту НАСОСИ-УКРАЇНИ , відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Кт 1878301,55грн., обороти за період по дебету складають 549000,0грн., обороти по кредиту складають 1208400,0грн., сальдо на кінець періоду складає Кт 2537701,55грн.; оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за грудень 2016 року, відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Дт 132606,32грн., обороти за період по дебету складають 1163450,86грн., обороти по кредиту складають 1270853,17грн., сальдо на кінець періоду складає Дт 25204,01грн.

Рух активів з ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" підтверджується договором П/Е-161857/НЮ від 19.12.2016, додатками № 1, 2 до договору П/Е-161857/НЮ від 19.12.2016, актом приймання-передачі за грудень 2016, актом приймання-передачі обладнання під монтаж №10 від 29.12.2016, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року.

ТОВ "Насоси-України" виставлено рахунки на оплату № 7 від 23.11.2016, № 9 від 15.12.2016 щодо спірної поставки, № 8 від 22.11.2016.

Відносно відсутності довіреностей на прийняття ТМЦ, судом встановлено, що товар за Договором поставки №5 від 16.11.2016 було поставлено за видатковими накладними № 11 від 23.11.2016, № 12 від 23.11.2016, № 13 від 28.12.2016 (комплектна трансформаторна підстанція зовнішня 2КТПГС-400/10/0,4 кВ), які від ТОВ "ЕП-767" підписані директором ОСОБА_6, який в силу вимог ст. 62 Господарського кодексу України мав право діяти без довіреності.

Податкові накладні, виписані за спірними господарськими операціями, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України. Доказів протилежного до суду не надано.

Предметом правочинів між позивачем та його контрагентами є товари, роботи та послуги, які не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірних правочинів не суперечать закону.

З огляду на вказані вище обставини та наявні первинні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення) , суд першої інстанції правомірно дійшов висновку , що по господарським операціям позивача з ТОВ "СЕОЛАН" та з ТОВ "Насоси-України" відбувся реальний рух активів від постачальників до позивача, з урахуванням ділової мети такого руху, та наявна зміна стану зобов'язань товариства позивача в межах господарської діяльності позивача.

Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій

Що стосується товарно-транспортних накладних, на відсутність яких вказує відповідач, колегія суддів зазначає , що товарно - транспортна накладна не є обов'язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів.

Також, матеріалами справи підтверджується, що перевезення та розвантаження товару здійснювалось власним- засобами спецтехніки ТОВ "ЕП-767" (довідка Ne 126 від 14.12.2017 з додатком копією оборотно-сальдової відомості по рахунку № 105 за 01.09.2014-01.02.2015 додається) (див. оборотно-сальдову відомості за рахунком 661 за вересень-жовтень 2014 року. Підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні №№ Р0109-01 від 01.09.2014, Р0309-01 від 03.09.201- Р0409-01 від 04.09.2014, Р0909-01 від 09.09.2014, Р2409-01 від 24.09.2014, Р0110-01 від 01.10.2014, Р0610-01 від 01.10.2014. Відповідно вказаних ТТН перевезення здійснювалось автомобілем ГАЗ 33023 ДН НОМЕР_3 водій ОСОБА_5

Тобто , доводи апелянта щодо не підтвердження транспортування ТМЦ та ненадання копії довіреностей або журналу реєстрації виданих та отриманих довіреностей та отримання товару є помилковими та спростовуються встановленим вище.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" товариства позивача та його контрагенти - постачальники є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак є окремими платниками податку на додану вартість.

Податкова інформація, наведена відповідачем в акті перевірки та на яку посилається в апеляційній скарзі, не містить посилань на обвинувальні вироки в кримінальних справах, що набрали законної сили, якими б постачальників було визнано фіктивними підприємствами та визнано винними службових осіб та/або засновників контрагентів у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2017 №640/3063/17 за ст. 205 ч. 1 КК України колегією суддів встановлено, що вказана ухвала не містить відомостей у відношенні кого існує кримінальне провадження , жодних доказів того , що вказана в особа є директором підприємства відповідачем не надано.

Колегія суддів вказує на те, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Наявність певної податкової інформації на яку посилається апелянт, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З акту перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки щодо контрагентів Товариства. Факт продажу товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності Товариства, право на формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Окрім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Отже, у разі недотримання контрагентами Товариства податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарських операцій.

Крім того, такі висновки податкового органу, на якого в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не підтверджені документально.

Реальність даних господарських операцій підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, податковою звітністю підприємства та результатами господарської діяльності Товариства тощо.

Також, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання витрат та податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такого контрагента.

Колегія суддів зазначає, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти Товариства не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Таким чином, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" виконанo всі необхідні умови для формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту по господарських операціях ТОВ "СЕОЛАН" та ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" від придбання ТМЦ з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411 підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 по справі № 820/5528/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 21.05.2018.