Ухвала

від 17.05.2018 по справі 810/1011/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2018 року

Київ

справа №810/1011/17

адміністративне провадження №К/9901/47502/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №810/1011/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лексіум до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лексіум звернулося до адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області 10.04.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верхового Суду.

Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку податковий орган посилається на неналежне фінансування потреб контролюючих органів з державного бюджетного та несвоєчасне надходження грошових коштів необхідних для сплати судового збору на рахунки відповідача, що унеможливлювало своєчасне надання суду документа про сплату судового збору у порядку та розмірі визначеному законом.

На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження, за умови приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України при повторному зверненні до суду касаційної інстанції (надання документа про сплату судового збору у розмір та порядку визначеному законом та належним чином оформленого документ на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу), та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно, не повинно впливати на доступ до правосуддя в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам 332 КАС України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано заявнику строк, терміном у десять днів з моменту вручення копії даної ухвали на усунення недоліків, протягом якого особа має право вказати інші причини та надати докази, які б підтверджували поважність підстав пропуску на касаційне оскарження.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 25.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315120841751.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху заявником, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків з долученням клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Разом з тим, в обґрунтування поважності причин пропуску строку відповідачем вказано аналогічні підстави, що і при зверненні 10.04.2018 із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження податковий орган посилається на такі обставини.

Вперше Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала касаційну скаргу у справі №810/1011/17 до Вищого адміністративного суду України в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 04.12.2017 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу повернуто з підстав визначених пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України - відповідач не усунув недоліки касаційної скарги (надання документа про сплату судового збору у визначеному законом розмір) встановлені ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (К/800/33886/17).

При цьому, відповідач зазначає, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з незалежних від заявника причин, оскільки неналежне фінансування потреб контролюючих органів з державного бюджетного та несвоєчасне надходження грошових коштів необхідних для сплати судового збору на рахунки відповідача, позбавляло останнього можливості своєчасно надати суду документ про сплату судового збору у порядку та розмірі визначеному законом.

Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області вдруге 05.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №810/1011/17 до Верховного Суду, проте ухвалою Верховного Суду від 14.03.2018 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана відповідачем до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Втретє 10.04.2018, тобто із значним пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень, Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №810/1011/17.

Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що у зв'язку з неналежним фінансуванням потреб Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у 2017 році з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, можливість сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та своєчасного усунення недоліків, встановлених ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 04.12.2017 про залишення касаційної скарги без руху, була відсутньою.

Оскільки причини пропуску двадцятиденного строку на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою є поважними (відсутність бюджетного фінансування), а повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду в межах наданого частиною п'ятою статті 333 КАС України суб'єкт владних повноважень річного строку, на думку заявника, строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Одночасно відповідач зазначає, що порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження, за умови приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України при повторному зверненні до суду (надання документа про сплату судового збору у розмір та порядку визначеному законом та належним чином оформленого документ на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу), та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно, не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 КАС України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги вперше) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім, на підтвердження доводів викладених у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати необхідної суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №810/1011/17 та отримання відповідного фінансування.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №810/1011/17.

Відмовити Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №810/1011/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лексіум до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду