Ухвала

від 18.05.2018 по справі 215/1184/18

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/1184/18

2/215/1028/18

УХВАЛА

18 травня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу в складі

головуючого судді - Квятковського Я.А.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю МІКС , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5832942,85 грн., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю МІКС .

Від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій порушує питання про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать відповідачу у розмірі ціни позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 даної статті забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2, ч.1, ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Ч.3. ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ч.4 ст.150 ЦПК).

З аналізу даних вимог закону випливає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній ст. 151 ЦПК України (в попередній редакції Кодексу), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду . Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову ) . При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів заяви при зверненні до суду заявником не надано жодних доказів щодо наявності в боржника рухомого і нерухомого майна, в тому числі і щодо його вартості, що унеможливлює перевірку відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати банк, позовним вимогам. Про заходи зустрічного забезпечення банком в своїй заяві не зазначено.

Крім того, зі змісту даної заяви вбачається, що кредитні договірні відносини виникли між банком та ТзОВ "Мікс", а ОСОБА_3 є поручителем за кредитним договором, в той же час докази неможливості виконання своїх зобовязань саме ТзОВ "Мікс" та докахи відсутності майна в останнього суду також не надано, у звязку з чим твердження заявника про існування реальної загрози невиконання судового рішення є недостатньо обгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо накладення накладення арешту на рухоме та нерухоме майно або грошові кошти, що належать відповідачу у розмірі ціни позову 5832942,85 грн., а тому у задовленні заяви про забезпечення позову слід відмовити

Керуючись ст. 151-152 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю МІКС - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: