Постанова

від 15.05.2018 по справі 263/9160/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/235/2018(м)

263/9160/17

Суддя-доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 263/9160/17

Номер провадження 22-ц/775/235/2018(м)

15 травня 2018 року місто Маріуполь

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

за участю секретаря - Сидельнікової А.В.

сторони: позивач - ОСОБА_2

відповідач - Житлово-будівельний кооператив Маяк

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу Маяк про стягнення майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу Маяк на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року, у складі судді Томіліна О.М.,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до ЖБК Маяк , в якому вказала, що їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.12.2006року належить квартира АДРЕСА_1, та яка перебуває на балансі ЖБК Маяк . В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по утриманню будинку та наданню якісних житлово-комунальних послуг, що призвело до незадовільного стану даху, починаючи з січня 2015 року її квартира стала потерпати від дощових та талих снігових вод, про що вона неодноразово повідомляла голову правління кооперативу. Постійне залиття квартири призвело до появи плісняви на стінах, погіршенню зовнішнього вигляду квартири, що унеможливлює нормальне користування житлом, завдає матеріальних збитків та моральних страждань їй та членам її родини. Її письмові звернення від 22.01.2015року,18.05.2015року,25.04.2017року,04.05.2017року щодо усунення причин залиття квартири, відповідачем залишилися без фактичного задоволення. Головою ЖБК Маяк було надано відповідь від 28.04.2017року №36, у якій зазначено, що рішенням загальних зборів ЖБК Маяк від 21.08.2016року (протокол №5) було визначено проводити ремонт даху із розрахунку 50% на 50%, тобто половину будуть сплачувати мешканці, якім необхідний ремонт, а 50% мешканці будинку,тобто кооператив. Оскільки ніяких дій для проведення ремонту не було зроблено, вона у липні 2017 року вимушена була зробити ремонт даху за власний рахунок на загальну суму 32747, 53 грн.

Отже, вважає, що ЖБК 2 Маяк , як виконавець житлово-комунальних послуг, мав їх забезпечувати своєчасно та якісно, вона, у свою чергу, має право на матеріальне відшкодування за проведений ремонт рулонної покрівлі даху. Оскільки ЖБК Маяк порушено її законні права як споживача, то відповідно до ч.2. ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів та ст.23 ЦК України вона має на відшкодування моральної шкоди, яку пов'язує з моральними стражданнями у зв'язку із залиттям її квартири,що призвело до погіршення зовнішнього вигляду квартири та антисанітарних умов. Просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 32 747 ,53 грн., яку вона витратила на ремонт даху, моральну шкоду в сумі 5000 грн. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1150 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року позов ОСОБА_2 до ЖБК Маяк про стягнення майнової та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з ЖБК Маяк на користь ОСОБА_2, майнову шкоду в розмірі 32 747,53 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, у розмірі 1150 грн., а всього 38897,53 грн. Стягнуто з ЖБК Маяк на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ЖБК Маяк подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що, задовольняючи позов та стягуючи майнову шкоду, суд фактично вийшов за межі заявлених вимог. Позивач просила стягнути майнову шкоду на підставі ст.22 ЦК України, яка полягає у збитках, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Судом фактично призведено підміну понять витрат, пов'язаних з ремонтом даху на майнову шкоду. Суд зазначивши, що стягує майнову шкоду, фактично стягнув витрати на ремонт даху у другому під'їзді будинку, що фактично виходить за межі поняття майнової шкоди.

Суд вирішуючи спір, не прийняв до уваги, що позивачка здійснила ремонт даху площею 200 кв.м. над квартирою у площі 45.8 кв.м. та не надала документів, підтверджуючих підстави виникнення в неї таких повноважень для здійснення ремонту даху другого під'їзду над іншими трьома квартирами. Тобто її процесуальний статус, як особи діючої в інтересах інших мешканців не підтверджений належним чином.

Зазначає, що оскаржуване рішення обґрунтоване Постановою Ради Міністрів Української PCP № 186 від 30.04.1985 року "Про затвердження Примірного статуту житлово- будівельного кооперативу". Разом з цим, відсутні підстави для застосування норм зазначеної постанови до правовідносин з питань кооперації, оскільки кооперативні правовідносини в Україні врегульовані Конституцією України, Законом України Про кооперацію , Законом України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців", нормам Цивільного та Господарського кодексів України, тобто нормативно-правовими актами прийнятим вже після оголошення незалежності України.

У свою чергу згідно пункту 1.5 Статуту ЖБК Маяк , передбачено, що кооператив керується в своїй діяльності, у тому числі Законом України Про кооперацію .

Суд у рішенні посилався на положення Закону України Про житлово-комунальні послуги з точки зору споживачів, виконавця послуг та балансоутримувача. З урахуванням вимог ст. 1,19, ч.2 ст.24 Закону України Про житлово-комунальні послуги та ст.358,369 ЦК України, ЖБК Маяк не є таким, що надає послуги ,оскільки відповідно до п.1.3 Статуту створений для забезпечення і захисту прав його членів і дотримання їх обов'язків, належного змісту і використання неподільного і спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати платежів, передбачених законодавством і статутними документами, на основ доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Члени кооперативу на загальних зборах вирішили питання про вкладення коштів у повторний ремонт даху у спосіб 50% на 50%, тобто 50 відсотків вартості ремонту сплачується за загальні кошти членів кооперативу, а 50 відсотків відшкодовується мешканцями під'їздів, які потребують такого ремонту даху, тобто, спланували витрати згідно можливостей бюджету дома. Витрати коштів кооперативу нерозривно пов'язані з рішенням членів ЖБК Маяк , які приймаються на загальних зборах і в межах яких діє також керівник ЖБК Маяк , який підзвітний перед мешканцями за витрачені кошти. Кооператив діє виключно виходячи з коштів, які надані йому жильцями та не може виконати свої зобов'язанні у більшому розміру, чим розмір коштів внесених мешканцями на рахунок Кооперативу для виконання своїх обов'язків.

Не погоджуючись із стягненням моральної шкоди, відповідач зазначає, що позивачка, як співвласник будинку, враховуючи майнові вимоги щодо предмету спору ,не надала доказів винної поведінки ЖБК,які б призвели до порушення її прав та спричинили їй моральну шкоду, та суд фактично зобов'язав кооператив сплатити грошові кошти із сум, які мешканці будинку сплачують на потреби для обслуговування будинку.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5.,які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, представників ЖБК Маяк ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які просили апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення скасувати та відмовити у задоволені позову, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження , обговоривши доводи скарги та доводи, викладені до відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що залиття квартири, власником якої є ОСОБА_2 відбулося внаслідок дефекту покрівлі будинку, який знаходиться на обслуговуванні ЖБК Маяк . Останній на підставі ст. 1166 ЦК України , Закону України Про житлово-комунальні послуги та Постанови Ради Міністрів УРСР Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу несе відповідальність за майнову шкоду, завдану ОСОБА_2, яку вона зазнала у зв'язку із ремонтом даху.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені у статті 1166 ЦК України.

Шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. б) Наявність шкоди. в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, яка є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) Вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири 71, розташованої у другому під'їзді на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 22.01.2015року та 25.04.2017року зверталась до голови ЖБК Маяк щодо прийняття заходів з ремонту даху, який протікає. 04.05.20917 року з аналогічною заявою позивачка звернулась до Жовтневої районної адміністрації.( а.с.11,13, 14)

Судом також встановлено, що згідно з договором підряду №16 від 06.07.2017року, ОСОБА_2 уклала договір з ФОП ОСОБА_8, та вартість ремонтно-будівельних робіт щодо ремонту даху покрівлі по АДРЕСА_1, складається з калькуляції, якає є невід'ємною частиною даного договору, роботи виконуються з матеріалів замовника (а.с.17-19).

З наданого рахунку-фактури №Ф-ПД-00461 від 07.07.2017р. вбачається, що позивачем було сплачено на придбання матеріалів для ремонту даху 16 850 грн. (а.с.20-21).

Відповідно до Акту №1 прийому-передачі виконаних робіт від 21 липня 2017 року до Договору №16 від 06 липня 2017р. вартість робіт щодо ремонту даху покрівлі по АДРЕСА_1, за замовленням ОСОБА_2 склала 15897 грн.53 коп., які були сплачені позивачем, про що свідчить товарний чек від 21.07.2017р. В акті зазначено об'єм та ціна виконаних робіт, а також матеріальна частина .(а.с.22-23)

Отже, у період з 06 липня 2017 року по 21 липня 2017 року позивачка за власні кошти відремонтувала дах над другим під'їздом ( над чотирма квартирами) загальною площею 200 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, зокрема, і над своєю квартирою, та витратила на це ( 15897,53грн.+ 16 850 грн) = 32747, 53 грн.

Судом також встановлено, що згідно акту від 31.05.2017 року, який був складений комісією у складі: головного спеціалісту відділу ЖКС Центральної районної адміністрації ОСОБА_9, головою ЖБК Маяк ОСОБА_10 та ОСОБА_2, зафіксовано, що у другому під'їзді в квартирі АДРЕСА_1 наявне у кухні сліди протікання у віконному отворі і на стінах, в коридорі спостерігаються сліди протікання на стелі, стінах, стався обвал стельової плитки, обвисання шпалер, сліди цвілевих грибків, в спальні в районі віконного отвору і стелі спостерігаються сухі сліди протікання, в залі на стелі та стінах наявні сліди протікання, сталося обвисання шпалер та сліди цвілевих грибків. (а.с.16)

Оцінка майнової шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 внаслідок залиття квартири, не проводилась, позивачем не визначалась, та така сума до стягнення не заявлялась.

Предметом спору, виходячи зі змісту викладених обставин справи, є відшкодування витрат, понесених співвласником (позивачем) на ремонт даху будинку, що є допоміжним приміщенням, та знаходиться у спільній власності всіх власників( співмешканців) будинку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що згідно з п.п. 4 п. 30 розділу V Постанови Ради Міністрів УРСР Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу , яка є чинною, член житлово-будівельного кооперативу має право стягнути з кооперативу вартість проведеного ремонту або зарахувати її в рахунок внесків на експлуатацію і ремонт будинку у випадках, коли ремонт займаного приміщення викликаний невідкладною необхідністю, а кооператив не виконав обов'язків по ремонту. Крім того, відповідно до пунктів 15,17 Примірного статусу житлово- будівельного кооперативу саме на кооператив покладається обов'язок по здійсненню ремонту та сплаті вартості ремонту, якщо необхідність у його проведенні викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин.

Заперечуючи проти позову, кооперативне об'єднання ЖБК Маяк у тому числі, посилався на те, що суд, взявши до уваги Постанову Ради Міністрів Української PCP N 186 від 30.04.1985 року "Про затвердження Примірного статуту житлово- будівельного кооперативу" з питань кооперації , не взяв до уваги інших законів, прийнятих у часі пізніше, зокрема, Закон України Про кооперацію та інші.

Переглядаючи судове рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до Закону України "Про кооперацію", який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

За ст. 6 Закону України "Про кооперацію", кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про кооперацію", також встановлено, що виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186 Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу був затверджений Примірний статут ЖБК.

Згідно до частини 1 Примірного статуту ЖБК метою створення ЖБК було забезпечення його членів (і членів їхніх сімей) житлом шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), його подальшу експлуатацію та управління. Згідно даного Примірного статуту (який на сьогодні є фактично єдиним нормативно-правовим актом, що спеціально регулює правовий статус ЖБК) багатоквартирний будинок згадується остільки, оскільки він є власністю ЖБК як юридичної особи, при цьому окремим членам ЖБК не належали на праві власності ні окремі квартири, ні багатоквартирний будинок у цілому - їм належало лише право володіння і користування квартирами.

Отже, відповідно до п.15,17,30 Примірного статуту ЖБК саме на ЖБК як основного балонсоутримувача майна покладався обов'язок по здійсненню ремонту та сплаті вартості ремонту, якщо необхідність у його проведенні викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин.

Цей самий підхід передбачений і частиною 1 статтею 384 ЦК України, згідно якої будинок,споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Але лише до певного моменту, а саме - до викупу членом ЖБК своєї квартири (тобто, до виплати членом ЖБК свого паю). Відповідно до зазначеної статті, частини 3, - у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

А щойно особа стає власником квартири як окремого об'єкта права власності, кооператив втрачає своє - до того моменту "єдине і неподільне" - право власності на багатоквартирний будинок у цілому.

З цього моменту відносини власності в багатоквартирному будинку регулюються статтею 382 ЦК України та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Власники викуплених квартир є співвласниками спільного майна в багатоквартирному будинку - його конструктивних елементів, інженерного обладнання тощо, і сам ЖБК виступає в ролі лише одного зі співвласників (як власник ще не викуплених квартир). А щойно в будинку викуплено останню квартиру - ЖБК втрачає економічну і правову підставу свого існування.

Відповідно до п.1.4. Статуту ЖБК Маяк кооператив створений фізичними особами - власниками квартир у кількості 216 осіб.

Отже, відносини, які склались між сторонами, як співвласниками спільного майна, не регулюються п.15,17,30 Примірного статуту ЖБК, на які послався суд, оскільки правові підстави для цього відсутні. Позивач з 01.12..2006 року набула право власності на частку майна кооперативу, тобто окрему квартиру АДРЕСА_1, стала співвласником даного майна, та її вимоги щодо належного утримання спільного майна регулюються розділом 1 книги третьої ЦК України, Законом України від 14.05.2015 N 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Згідно ч.1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Стаття 358 ЦК України передбачає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

01 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14.05.2015 N 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VIII).

Вказане, зокрема, стосується термінів: "багатоквартирний будинок"; "допоміжні приміщення багатоквартирного будинку"; "нежитлові приміщення"; "співвласник багатоквартирного будинку"; "спільне майно багатоквартирного будинку"; "управитель багатоквартирного будинку" та ін.

Наведення у Законі № 417-VIII згаданих термінів створило умови для удосконалення правовідносин за участю власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, оскільки з їх змісту вбачаються чіткі ознаки багатоквартирного будинку, його допоміжних та нежитлових приміщень; у них наводиться перелік спільного майна багатоквартирного будинку; з них однозначно слідує, що власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку є співвласником цього будинку.

Частиною третьою статті 4 Закону N 417-VIII передбачено, що якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласників квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

При цьому, відповідно до абз. 5 п. 5 ст. 13 Закону № 417-VIII,співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону № 417-VIII співвласники зобов'язані: зокрема, 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;2)забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;5)виконувати рішення зборів співвласників;10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Члени ОСББ або ЖБК на загальних зборах самостійно визначають тарифи (внески або витрати) за оплату утримання будинків та прибудинкових територій. Відповідно до статті 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження кошторису і балансу об'єднання, а також визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що договором щодо утримання майна між членами кооперативу фактично є Статут кооперативу, яким визначений порядок управління спільним майном співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно до ч.1.10 Статуту ЖБК Маяк ,затвердженого протоколом від 27.11.2016року, членів загальних зборів кооперативу, - Кооператив є неприбутковою організацією.

Відповідно до Статуту ЖБК Маяк організаційно- правовою формою кооперативу є житлово-будівельний кооператив, відповідно до завдань та характеру діяльності Кооператив відноситься до обслуговуючого кооперативу.

Завданням кооперативу є забезпечення і захисту прав його членів і дотримання їх обов'язків, належного змісту і використання неподільного і спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати платежів, передбачених законодавством і статутними документами, на основ доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.( пункт 1.3 Статуту )

Кооператив створений фізичними особами - громадянами України, власниками квартир у кількості 216 чоловік. ( п.1.4. Статуту) До цих осіб відноситься і позивачка ОСОБА_2, як власник квартири даного кооперативу.( а.с.10)

Відповідно до Статуту, ЖБК Маяк керується у своїй діяльності Конституцією України, Цивільним, Господарським , Житловим, Земельним кодексами України, Законом України Про кооперацію , чинним законодавством та даним Статутом. ( п.1.5)

Члени Кооперативу, зокрема,зобов'язані: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту.( п.4.4)

Відповідно до п.5.12.1 Статуту до частин і елементів будинку, що знаходяться у спільній сумісній власності( неподільне майно) членів кооперативу відносяться, зокрема, конструкції і елементи будинку: частини споруд, які забезпечують її цілісність та необхідні умови функціонування , до яких, між іншим, відносяться горищні перекриття, виходи на дах, покрівлі. ( п.5.12.1, б) Усі власники квартир є співвласниками на праві спільної сумісної власності допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного оснащення, перелік яких приведений у розділі 5.12. цього Статуту. ( п. 5.13)

Кооператив має право визначати порядок експлуатації і ремонту будинків і утримання прибудинкової території(п.6.1.Статуту), здійснювати ремонт будинку у встановленому порядку.( п.6.2.5.Статуту)

До компетенції загальних зборів членів Кооперативу відносяться, зокрема, встановлення термінів, порядку, розміру внесків на капітальний ремонт будинку, прийняття рішень про ремонт будинку.( п.9.3 Статуту) ( а.с. 82)

Суд обґрунтовуючи рішення, посилається на ст. 6.3.5.Статуту ЖБК Маяк , згідно якого Кооператив зобов'язаний здійснювати ремонт будинку у встановленому порядку.

Так, згідно п.п. 6.2.1, 6.2.5 Статуту ЖБК Маяк кооператив зобов'язаний: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан приміщень будинку і санітарний стан прибудинкової території, здійснювати ремонт будинку у встановленому порядку (а.с.81) .

У свою чергу, ремонт будинку відбувається відповідно до рішень загальних зборів і правління Кооперативу на підставі п.4.4 Статуту ЖБК Маяк .

Як вбачається з матеріалів справи, у 2011-2012 роках був капітально відремонтований дах будинку АДРЕСА_1.

Разом з цим, оскільки з 2015 року власники будинку скаржились на течу даху, загальними зборами усіх співвласників будинку - членів кооперативу, від 21 серпня 2016 року, з урахуванням фінансових можливостей, було вирішено: Розпочати ремонт даху з під'їздів, жителі яких самостійно будуть визначатись з проведенням ремонту. Проводити ремонт із розрахунку 50% на 50%, тобто половину вартості сплачують мешканці під'їздів, кому необхідний ремонт даху, а половину - усі мешканці, тобто кооператив.( а.с 51-52)

Рішення загальних зборів кооперативу від 21.08.2016 року зацікавленими особами не оскаржувалось.

Матеріали справи також містять документи, згідно яких, у відповідності до Рішення загальних зборів членів кооперативу від 21.08.2016 року мешканці 1,3,4,5 під'їздів написали письмові звернення до кооперативу щодо часткової оплати( 50 відсотків) ремонту даху над відповідними під'їздами, та отримали грошові кошти.

25.04.2017р. позивачка особисто звернулась до голови ЖБК Маяк щодо прийняття заходів з ремонту даху.

Згідно протоколу засідання правління ЖБК Маяк від 05 травня 2017 року постановлено мешканцям другого під'їзду надати кошторис та написати заяву на відшкодування частини грошових коштів у розмірі 12000 гривень .( а.с. 105)

Згідно протоколу засідання правління ЖБК Маяк від 04 липня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 в магазині отримала рахунок на оплату суми у розмірі 12600 гривень для придбання матеріалів для ремонту даху, проте надавати заяву про виділення коштів на ремонт мешканці другого під їзду категорично відмовились. ( а.с. 103)

Як зазначалося вище, у період з 06 липня 2017 року по 21 липня 2017 року позивач за власні кошти відремонтувала дах над другим під'їздом ( над чотирма квартирами) загальною площею 200 кв.м. у будинку АДРЕСА_1, зокрема, і над своєю квартирою, та витратила на це згідно договору підряду №16 від 06.07.2017року та рахунку-фактури №Ф-ПД-00461 від 07.07.2017року ( 15897,53грн.+ 16 850 грн) = 32747, 53 грн.

Отже, оскільки співвласники багатоквартирного будинку погодили порядок розпорядження спільних коштів та порядок утримання спільного майна, до яких належить и частина даху другого під'їзду, то саме у цій спосіб підлягає відшкодування витрат одного з співвласників.

Оскільки позивач витратила на загальний поточний ремонт частини даху площею 200 кв.м.- 32747 гривень 53 копійки, то відповідно до ст. 322 ЦК України та Статуту ЖБК Маяк на її користь підлягає відшкодуванню 50 відсотків даної суми, тобто 16 373,76 гривень.

У свою чергу, виходячи з предмету спору,а саме відшкодування витрат на утримання спільного майна( даху спільного будинку), це не є відшкодуванням шкоди у розумінні ст. 1266 ЦК України, та висновки суду щодо відшкодування саме майнової шкоди є помилковими.

При цьому колегія суддів зауважує, що у рахунок відшкодування витрат на даний ремонт позивачка вже отримала 7200 гривень, які їй надали мешканці другого під'їзду, та що вона не заперечує. ( а.с. 129) Крім того, вона, як співвласник даного майна, також має нести обов'язок щодо його утримання, еквівалентний до своєї частки.

У свою чергу, позивач має право на зворотну вимогу до кожного з решти солідарних боржників, саме у спосіб, визначений самими співвласниками будинку - 50 % відшкодовується за спільні гроші усіх членів кооперативу, які акумулюються в ЖБК , а інші 50 відсотків - за особисті гроші саме мешканців під'їздів, що потребують ремонту, а не з усіх власників будинку, як постановив суд першої інстанції.

При цьому колегія суддів зауважує, що у даній справі співвласники кооперативу ЖБК Маяк з жодною управлінською організацією угод не укладали , які б вказували на прийняття будинку на баланс підприємства, тобто балансоутримувачем у даному випадку є самі співвласники, оскільки відповідно до Статуту усі власники квартир є співвласниками на праві спільної власності допоміжних приміщень будинку, а частка власності кожного власника квартири у спільній власності визначається відношенням загальної площі квартири ( квартир) , що знаходиться у його власності ,до загальної площі всіх квартир , жилих і нежилих приміщень будинку. ( п.5.13. Статуту)

Судова колегія також не погоджується з висновками суду щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, позивачка пов'язує її з моральними стражданнями протягом тривалого строку у зв'язку із залиттям її квартири, що призвело до погіршення зовнішнього вигляду квартири та антисанітарними умовами.

Але ж предметом спору не є відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири.

У свою чергу, частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з заявленого предмета спору, позивач не довела винних дій співвласників будинку при здійсненні її прав та обов'язків щодо утримання спільного майна.

За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, та стягнення з ЖБК Маяк на користь позивача витрати на утримання спільного майна у розмірі 16373 гривні 76 копійок.

В решті позову слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги щодо підміни предмету спору судова колегія відхиляє з оглядом на таке.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ч. 2 ЦК України.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 119 ЦПК України( яка діяла на час подання позовної заяви) законодавець вимагає вказівки в позовній заяві на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює дане спірне правовідношення (правова підстава позову). Під підставами позову,слід розуміти відповідно до даної статті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Згідно частини 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі суд розглядає цивільні справи відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України в межах заявлених позивачем та зазначених і доведених ним обставин.

Предметом спору, виходячи із змісту викладених обставин справи, є відшкодування витрат, понесених співвласником (позивачем) на ремонт даху будинку, що є допоміжним приміщенням, та знаходиться у спільній власності усіх власників( співмешканців) будинку, отже,право позивача має бути захищено у спосіб, передбачений законом.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суду надані наступні документи: позивач понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 1150 гривень( а.с.279,280), відповідач сплатив судовий збір при подачі апеляційної скарги у розмірі 960 гривень ( а.с. 192) та поніс витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 3000 гривень ( а.с. 47,230,219,222,278)

Отже, з урахуванням задоволених вимог позивача, судові витрати, понесені сторонами, підлягають відшкодуванню порівну.

Тобто, відповідач відшкодовує позивачу витрати на правничу допомогу у розмірі 575 гривень ( 1150 : 2), позивач відшкодовує відповідачу витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 гривень ( 3000:2) та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 480 гривень( 960:2).

Оскільки судом першої інстанції була відстрочена сплата судового збору позивачу у розмірі 640 гривень, ці витрати підлягаю до стягнення у дохід держави між сторонами по 320 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381,382 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Маяк задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу Маяк про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Маяк (ідентифікаційний код юридичної особи 23428700, місце знаходження - місто Маріуполь, бульвар Шевченко, 266,) на користь ОСОБА_2,(ІПН НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) 16373( шістнадцять тисяч триста сімдесят три) гривні 76 копійок та витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 575 гривень.

В решті позову ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу Маяк про стягнення майнової та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Маяк у дохід держави судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу Маяк судовий збір за апеляційну скаргу у розмірі 480 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 18 травня 2018 року.

Судді Гаврилова Г.Л.

Зайцева С.А.

Пономарьова О.М.